Кабінет міністрів України встановив квоту імміграції на 2023 рік у 9 203 особи.
Згідно з розпорядженням уряду №111 від 7 лютого, квота для родичів громадян України (повнорідні брати й сестри, дідусі й бабусі, онуки й онуки) становила 845 осіб; для осіб, які раніше перебували в громадянстві країни, – 396 осіб; для батьків, подружжя й неповнолітніх дітей іммігрантів – 2,055 тис. осіб; діячів науки й культури, імміграція яких відповідає інтересам України, – 850 осіб.
Для осіб, які здійснили іноземну інвестиційну діяльність в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше ніж $100 тис. імміграцію встановлено без обмежень.
Крім цього, поточного року за квотою можуть іммігрувати в Україну 5 тис. висококваліфікованих спеціалістів або працівників, гостра потреба в яких відчутна для економіки країни.
Серед іншого, встановлено квоту в 57 осіб для осіб, які прослужили у Збройних силах України три і більше років.
Для осіб, які безперервно прожили на території держави три роки з дня встановлення для них статусу постраждалих від торгівлі людьми, квота не встановлена.
Як повідомлялося, 2021 року квота імміграції становила 9 818 осіб, а 2022 року – 8 488 осіб.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні 2023 року збільшила обсяги перевезень залізної руди на 45%, як порівняти з груднем-2022 – до 1,14 млн тонн, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на засіданні Офісу експортерів при УЗ.
“Після квітня (минулого року – ІФ), коли було перевезено 2,3 млн тонн руди, обсяги знижувалися: у листопаді-грудні вони впали до 770-780 тис. тонн в експортному сполученні. Однак у січні (цього року) дуже хороша новина: ми вже перевезли на 358 тис. тонн більше, тобто 1,14 млн тонн. Руда на 45% січень до грудня почала зростати”, – сказав він.
Ткачов додав, що позитивна динаміка щодо руди збережеться і в лютому.
За його словами, також у січні цього року зріс у 2,1 раза (+202,3 тис. тонн) порівняно з попереднім місяцем обсяг перевезень чорних металів – до 380 тис. тонн. “І це теж дуже радує”, – підкреслив Ткачов.
Згідно з його даними, активізувалися і перевезення цементу. “По цементу ми вже вийшли майже на довоєнні цифри, зберігається невелике відставання, але в жовтні-листопаді та грудні 2022 року ми вже перевозили більше, ніж в аналогічні місяці 2021-го, що також свідчить про позитивну динаміку”, – констатував представник “Укрзалізниці”.
Зокрема, у жовтні 2022 року обсяги перевезення цементу становили 87 тис. тонн (проти 85 тис. тонн 2021 року), у листопаді – 83 тис. тонн (відповідно 66 тис. тонн), у грудні – 70 тис. тонн (49 тис. тонн). У січні 2023 року обсяги перевезення знизилися до 54 тис. тонн, що все одно перевищує показник січня 2022 року – 29 тис. тонн.
В УЗ зазначають, що попит на цемент значною мірою стимулювало його споживання шпальними заводами УЗ, які наростили обсяги виробництва у 2022 році в 4,7 раза – до 832 тис. шпал.
Ткачов також повідомив, що обсяг перевезень соняшникової олії з 20 тис. тонн у березні 2022 року зріс у січні майже до 134 тис. тонн, або в 6,7 раза, половину всього експорту соняшникової олії здійснювали минулого місяця через порти “зерновим коридором”.
Заступник директора департаменту зазначив, що в січні 58% обсягу всіх перевезених УЗ експортних вантажів, або 3 млн тонн, припало на зерно, тоді як на другому місці – залізна руда з 22%.
Як повідомлялося, у січні цього року, як порівняти з груднем минулого року, загалом обсяг перевезень УЗ зріс на 11% – до 11,29 млн тонн. У 2022 році він скоротився більш ніж удвічі, як порівняти з 2021 роком – до 150,6 млн тонн із 314,3 млн тонн.
УЗ сьогодні використовує 13 залізничних переходів, які межують із країнами ЄС і Молдовою. У січні найбільше вантажів йшло через перехід Ізов-Хрубешув – 0,8 млн тонн, або 16%. Однак далі серед найбільших пунктів перевезення експортних вантажів ідуть портові станції: “Одеса-Порт” і “Чорноморськ-ТІС” – по 13%, “Чорноморськ-Порт” – 10%, за якими йдуть розташовані по сусідству Ужгород – 8%, Чоп і Батьово – по 7%.
Найбільша у світі біржа з торгівлі криптовалютами Binance запроваджує заборону на відкриття доларових депозитів і зняття доларів, ідеться в повідомленні компанії, водночас причини рішення не уточнюються.
“Ми тимчасово припиняємо банківські перекази в доларах станом на 8 лютого”, – сказав представник Binance, слова якого наводить CNBC.
При цьому він додав, що компанія працює над тим, щоб якомога швидше відновити ці операції.
У повідомленні Binance US, американському бізнесі компанії, який регулює підрозділ Мінфіну США по боротьбі з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN), опублікованому у Twitter, ідеться про те, що рішення про призупинення операцій його не зачепило. Таким чином, воно стосується тільки користувачів за межами США, які переказують долари на банківські рахунки або виводять їх звідти.
Оголошення Binance спровокувало різке зростання відтоку грошових коштів із криптовалютних гаманців біржі, згідно з даними Arkham Intelligence.
Чистий відтік грошових коштів із майданчика перевищив $172 млн за день, випливає з даних DefiLllama. Для порівняння: обсяг криптовалютних активів компанії становить $42,2 млрд, тому відтік є незначним, зазначає Arkham.
Головою правління АТ “Київський картонно-паперовий комбінат” (ККБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі за обсягом продажів, з 7 лютого призначено Юрія Головченка, який раніше обіймав на комбінаті посаду директора департаменту заготівлі вторинної сировини.
Згідно з публікацією Київського КБК у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у середу, таке рішення ухвалила наглядова рада (НР) товариства 1 лютого, звільнивши з посади голови правління Олександра Кравченка, який пропрацював на ній протягом шести місяців.
Головченка призначено головою правління до 29 лютого 2024 року.
Як повідомлялося, призначений рішенням НР у липні 2022 року строком майже на рік головою правління Київського КБК Кравченко раніше також обіймав цю посаду (з квітня до серпня 2021 року), а до цього недовго обіймав посаду генерального директора.
Наглядова рада Київського КБК також перепризначила на новий термін (до 29 лютого 2024 року) членів правління: директорку з економіки та фінансів Ніну Колодій, директорку із закупівель Олександра Биковця, директора з управління персоналом Миколу Мацкевича, головну бухгалтерку Ніну Шевченко, а також ввела до складу правління Кравченка замість директора департаменту продажів паперу та картону Олексія Катишева.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції (гофроупаковка, санітарно-гігієнічна продукція). У 2022 році випустив продукцію на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж роком раніше.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій товариства.
Уряд Німеччини передасть Україні понад 700 генераторів для полегшення енергетичної кризи в країні, 41 з яких буде передано виробникам харчових продуктів, зокрема, для підтримки виробництва хліба, молока, продукції тваринництва та забезпечення електроенергією складів зберігання харчових продуктів.
Як повідомляється у пресрелізі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), що бере участь у розподілі та доставці генераторів по Україні, вже сім хлібозаводів по всій країні отримали німецькі генератори потужністю 450-550 КВт. Це стане своєчасною та вагомою підтримкою для відновлення критично важливих продовольчих ланцюжків доданої вартості та забезпечення людей життєво важливими продуктами харчування.
У пресрелізі уточнюється, що напередодні ТОВ “Одеський хлібозавод № 4” (Одеса) отримало один із німецьких генераторів, переданих Федеральним агентством з технічної допомоги Німеччини (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Розподіл генераторів здійснили ФАО та Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Підприємство розташоване в Одесі, де через російську військову агресію на початку 2023 року склалася найважча ситуація з енергопостачанням в Україні. Підприємство стикається з постійними проблемами під час забезпечення основної діяльності, оскільки як планові, так і позапланові відключення електроенергії порушують технологічний процес випікання хліба, що також призводить до значних фінансових втрат.
“Робота підприємства повністю залежить від безперебійної подачі електричної енергії. Ми раді, що завдяки передачі цього генератора ми можемо підтримати українців і забезпечити стале виробництво продуктів першої необхідності – хліба”, – цитує ФАО аграрного аташе Посольства Німеччини в Україні Франка Мюллера.
За даними ФАО, Одеський хлібозавод є найбільшим виробником хлібобулочної продукції на півдні України і забезпечує хлібом понад 58% населення Одеської області. На підприємстві працює 910 співробітників, які щодня виробляють понад 100 тонн продукції. Продукція заводу продається в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, а також Херсоні, де не працює жодне хлібопекарське виробництво.
“Ми щиро дякуємо ФАО та Мінагрополітики за сприяння в наданні нашому підприємству генератора від уряду Німеччини. Ця допомога критично необхідна для нашого виробництва. Наразі в Одесі електроенергія надається на дві години на добу, тож без цього генератора ми взагалі не змогли б виконувати поставлені перед нами завдання з виробництва хліба, постачати достатню кількість продукції до бюджетних організацій міста та області: шкіл, садочків, лікарень, шпиталів та санаторіїв”, – цитує ФАО директора заводу Віталія Добровольського.
Як повідомлялося, Німеччина 10 січня доставила на склад в Україні перші 10 високопродуктивних електрогенераторів (потужністю від 450 КВт), звідки їх розподіляють серед виробників харчових продуктів, що працюють у постраждалих від російського вторгнення регіонах, а також на нещодавно деокупованих територіях.
Загалом німецьке відомство запланувало передати понад 700 генераторів для підтримки української енергосистеми. З них у січні планувалося поставити щонайменше 25 генераторів виробникам продуктів харчування: хліба, молока, продукції тваринництва, забезпечення електроенергією складів зберігання продовольства тощо.
Кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП) за українськими “Зеленими картками” на території країн-учасниць системи за 9 міс. 2022 року становила 6,118 тис. випадків, що на 50% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється в інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Також наголошується, що це пов’язано з масовою евакуацією українських громадян за кордон унаслідок військової агресії РФ.
За інформацією МТСБУ, найбільша кількість ДТП сталася в Польщі – 2,281 тис. (37,3% від загальної кількості), у Німеччині – 1,056 тис. (17,3%), у Румунії – 396 (6,5%).
Як повідомлялося, нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, укладеними компаніями – членами МТСБУ в січні-вересні 2022 року, збільшилися в 2,38 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,905 млрд грн. Кількість укладених договорів зросла у 2,1 раза – до 1,205 млн.
Водночас розмір відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшився на 42,6% – EUR13,685 млн, а кількість сплачених вимог – на 35,9%, до 5,143 тис. шт.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 47 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
