Україна 2022 року імпортувала 669,4 тис. генераторів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”).
“Із них 643,8 тис. генераторів було імпортовано підприємствами, 25,5 тис. – громадянами (приблизно 4% від загальної кількості)”, – написав він у своєму “Телеграм-каналі” в п’ятницю.
За даними Железняка, майже половину генераторів було імпортовано в грудні – 309,4 тис., що в 52 рази більше, ніж на початку року, коли в січні було імпортовано трохи більше ніж 6 тис.
Нардеп зазначив, що попит стабільно зростав протягом року, хоча в березні генераторів було імпортовано менше – 4,6 тис.
Французький суд увечері 5 січня звільнив під заставу EUR1 млн бізнесмена, екс-народного депутата Костянтина Жеваго, який після затримання в Куршевелі був заарештований 29 грудня за запитом Державного бюро розслідувань (ДБР), повідомляє видання Le Dauphine Libéré.
“Я не робив усього того, у чому мене звинувачують. Я завжди боровся з корупцією. За останні три роки я 15 разів просив, щоб правосуддя моєї країни заслухало мене, і 15 разів мені відмовляли”, – цитують слова бізнесмена у статті.
Згідно з нею, Жеваго наразі проживає в Дубаї і подав прохання про надання йому притулку в Гібралтарі.
Екс-депутат заявив, що він не олігарх і завжди боровся з олігархами, а його адвокати наголосили, що бізнесменові необхідно бути на волі, щоб продовжувати керувати своїм бізнесом.
Раніше повідомлялося, що суд того самого дня переніс на 19 січня слухання з питання про екстрадицію Жеваго в Україну, щоб прокурор і адвокати могли підготуватися.
ДБР звинувачує Жеваго і низку топ-менеджерів банку “Фінанси та Кредит” в організації механізму розтрати $113 млн, чим було завдано шкоди інтересам держави і вкладників банку.
За даними ДБР, на сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного і пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема, “акції його підприємств на сотні мільйонів грн, 26 об’єктів нерухомості, … 14 майнових комплексів, 21 частину майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень і 10 квартир”.
Печерський суд Києва ухвалив рішення про затримання Жеваго наприкінці 2019 року, а в міжнародний розшук його було оголошено влітку 2021 року, хоча його адвокати заперечували цей факт.
Агрохолдинг LNZ Group у 2022 році на своєму заводі із заморожування ягід, овочів і фруктів у Шполі (Черкаська обл.) виробив 7 тис. тонн заморожених ягід, фруктів і овочів, під ТМ Tevitta реалізовують малину, солодку кукурудзу, вишню без кісточки, гарбуз, бузину, смородину, чорницю та ін.
Як повідомляється на сайті LNZ, бренд Tevitta має замкнене коло виробництва і виконує всі виробничі процеси самостійно – від вирощування до безпосередньої реалізації розфасованої продукції.
Зокрема, у розпліднику було вирощено 2 млн саджанців полуниці, 220 тис. – малини та ожини і близько 50 тис. – інших культур: шипшини, бузини, смородини та вишні. Крім того, 2022 року компанія заклала два нові маточники для малини та полуниці, розплідник для дорощування саджанців, а також побудувала майже три десятки тунелів для вирощування ягід на площі понад 2 га.
“Попри війну, бренд Tevitta зміг наростити потужності з виробництва, зберігання та безпосередньо з переробки. І хоча бренд уже працював 2021 року, саме 2022-й став роком повноцінного запуску та роботи. Бренд об’єднав виробництво саджанців, заморозку ягід, овочів і фруктів та реалізацію продукції на ринку. Тобто, повномасштабне військове вторгнення РФ підприємство фактично зустріло на етапі становлення”, – уточнила компанія.
Крім того, у полях Tevitta заклала 60 га площ для вирощування різної сировини для переробки – від полуниці до шипшини. Розплідник працює не тільки для задоволення власних потреб, а й постачає саджанці фермерам, які займаються промисловим ягідництвом.
“У компанії задоволені результатом: завод у 2022 році вийшов практично на 100% завантаження. Ба більше, розширив межі експорту. Продукти вже потрапили на ринки Франції, Бельгії, Німеччини, Естонії та Англії. Крім того, вже на початку 2023 року заморожену продукцію бренду Tevitta можна буде зустріти на полицях магазинів України та інших країн Європи”, – підсумував холдинг.
LNZ Group створена на базі Лебединського насіннєвого заводу. Спеціалізується на торгівлі насінням кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю, вирощуванні сільськогосподарської продукції, тваринництві. В обробці групи перебуває 70 тис. га землі, поголів’я ВРХ становить близько 6 тис. голів.
LNZ Group володіє двома елеваторними комплексами в Сумській і Кіровоградській областях загальною потужністю зберігання 170 тис. тонн зернових, а також має власний автопарк.
У Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Лебединський насіннєвий завод” (Черкаська обл.) є Дмитро Кравченко.
Фондові індекси Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно підвищуються на торгах у п’ятницю, за винятком гонконгського індикатора, слідуючи за динамікою американського фондового ринку.
Японський фондовий індекс Nikkei 225 до 7:06 кск додає 0,6%.
Лідерами зростання серед компонентів індикатора є акції випускає електронні компоненти Taiyo Yuden Co. Ltd. (+4,75%), транспортно-логістичної Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (+4,2%) і Sumitomo Metal Mining Co. Ltd. (+3,7%).
Також дорожчають акції Mazda Motor Corp. (+3,1%), Tokyo Electron Ltd. (+2,7%) і Sony Group (+2,6%).
Китайський фондовий індекс Shanghai Composite до 7:18 кск додає 0,1%.
Індекс Hang Seng втрачає 0,13%. Гонконгський індикатор раніше під час торгів підвищувався на тлі повідомлень про те, що Китай відновить роботу прикордонних пунктів з Гонконгом починаючи з неділі. Прикордонні пункти були закриті протягом трьох років.
Народний банк Китаю (НБК) у п’ятницю надав банкам 2 млрд юанів у рамках семиденних операцій зворотного РЕПО за ставкою 2% річних. При цьому цього самого дня настав термін погашення аналогічних кредитів на суму 386 млрд юанів. У результаті чистий обсяг відтоку коштів з ринку склав 384 млрд юанів, пише Trading Economics.
Лідерами падіння в Гонконзі є папери оператора казино Galaxy Entertainment Group Ltd. (-4,4%), Alibaba Health Information Technology Ltd. (-4,1%), яка надає IT-послуги в медичній сфері, і виробника спортивного інвентарю Anta Sports Products Ltd. (-3,2%).
Південнокорейський індикатор KOSPI до 7:18 кск зміцнюється на 1,3%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів і електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 1,4%, вартість автовиробника Kia Corp. підвищується на 0,8%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 зріс на 0,65%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto зросла на 3,2% і 2,4% відповідно.
Українська група компаній UPG уклала угоду на придбання активів польської компанії Baltchem SA Zakłady Chemiczn, унаслідок чого мережа отримала в розпорядження потужний морський термінал у Польщі для перевалки та зберігання нафтопродуктів.
Згідно з повідомленням групи на сайті, це дасть змогу безперебійно постачати пальне в Україну за доступними цінами.
Акцентується, що всі види палива, яке реалізує UPG, постачаються з Європи і відповідають п’ятому екологічному стандарту.
“Адаптуючи бізнес до сьогоднішніх викликів, ми в найкоротші терміни налагодили надійні та стабільні партнерські стосунки з такими європейськими виробниками високоякісних нафтопродуктів, як Royal Dutch Shell, Total Energies SE, Neste Oyj, Glencore Energy”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначає UPG, з перших днів широкомасштабної війни в Україні група розірвала партнерські відносини з білоруським виробником пального, повністю відмовившись від їхньої продукції, а російського пального не постачає від початку агресії російської федерації 2014 року: анексії Криму та окупації окремих територій Донецької та Луганської областей.
Бренд UPG належить паливній компанії “Укрпалетсистем” (Коростень Житомирської обл.), що працює на ринку з 2003 року.
Український бізнес сплатив у 2022 році на 80 млрд грн більше податків, ніж у мирному 2021 році, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Не дивлячись на продовження військових дій і атаки ворога, ми зробимо все можливе, щоб 2023 рік став першим кроком для великого відновлення української економіки. У 2022 році ми зробили неможливе і профінансували абсолютно всі видатки бюджету. Загалом ці видатки становили близько 2,7 трлн грн”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, українські громадяни та бізнес торік сплатили до державного бюджету понад 900 млрд грн, ще 425 млрд грн сплачено до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
“За рахунок випуску військових облігацій було отримано близько 600 млрд грн. Ми вдячні громадянам і бізнесу, які купували ці облігації і тим самим інвестували в сильну армію і стійку державу”, – додав прем’єр.
Шмигаль подякував українському бізнесу, який сплатив на 80 млрд грн більше податків у 2022 році, ніж за 2021 рік.
“Ваша стійкість, патріотизм, адаптивність і соціальна відповідальність дали змогу втримати економіку України на плаву. 2023 рік має стати роком нашої перемоги та роком початку відновлення нашої економіки. Працюємо для цього разом”, – підсумував він.
