АТ «ОТП БАНК» застосовує різноманітні механізми для того, щоб зробити кредитні продукти доступними і цікавими для якомога більшої кількості бізнес-клієнтів. Про це розповіла член правління Банку Алла Бініашвілі під час виступу на міжнародній галузевій конференції Grain Ukraine.
Вона нагадала, що з початку повномасштабної війни корпоративний портфель українських банків у цілому скоротився на 20%, тож зараз банківські установи застосовують різні методи для відновлення кредитування економіки.
За словами Алли Бініашвілі, важливою перевагою ОТП БАНК є його системна співпраця з міжнародними організаціями, які пропонують ризик-шеринг або надають грантові програми для бізнесу. Зокрема, з ЄБРР, з яким Банк уклав нефінансовану угоду про розподіл портфельного ризику на загальну суму 120 млн євро, та з Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», який дозволив профінансувати українські підприємства на понад 500 млн грн за пільговою ставкою 7%.
«Ми уважно вивчаємо ризики як відповідальний банк, та водночас ми розуміємо поточну ситуацію, бачимо у яких умовах працює бізнес. А завдяки ризик-шерингу з ЄБРР можемо фінансувати різних клієнтів. У межах співпраці з Проєктом USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» Банк надає кредити під пільгові ставки. Тож можливості в нас є, і це наша відмінна перевага», – наголосила Алла Бініашвілі.
Вона відзначила, що ОТП БАНК протягом усієї своєї діяльності активно застосовує позитивний міжнародний досвід, а завдяки співробітництву з International Financial Corporation (IFC) у 2017 році створив унікальний скоринговий проєкт «Агро Фабрика». «Тоді ми вивчили болі та страхи невеликих компаній, зокрема, вони хотіли швидко отримувати рішення, подавати мінімальний пакет документів тощо. Усі їхні вимоги ми задовольнили у межах «Агро Фабрики». Ми приймаємо рішення протягом робочого дня, а надаємо кошти максимум за тиждень, бо усе ж таки надання фінансування – це танок для двох, і є необхідність в отриманні певних документів. Для агровиробників ми пропонуємо кредити до 5 млн грн узагалі без застави, до 20 млн грн – під заставу фінансових аграрних розписок», – розповіла член правління Банку.
Вона підкреслила, що ОТП БАНК у межах проєкту «Агро Фабрика» успішно співпрацює як з відомими міжнародними, так і українськими компаніями-партнерами, зокрема з виробниками насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, добрив тощо. «У разі купівлі в них товару клієнтом Банку вони компенсують нам різницю у ставці, тому ми можемо надати дуже цікаву кредитну пропозицію під 0,1%, яку важко знайти в звичайному режимі на ринку. Аграрний бізнес – у центрі нашої уваги, і 50% кредитів у загальному кредитному портфелі ОТП БАНК – це саме фінансування агроіндустрії», – зауважила вона.
Кількість претендентів на одну вакансію (порівняння) на 01.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
Українська енергетика переживає складний період. Масовані удари по об’єктах
енергетичної інфраструктури навесні завдали серйозної шкоди, зруйнувавши або
пошкодивши більшість теплових та гідроелектростанцій. Обмеження на споживання
електроенергії діють для промислових споживачів, а в окремі дні доводиться
застосовувати графіки відключення світла і для населення. Влітку енергосистему
планується балансувати за допомогою відновлюваних джерел енергії. Підготовка до
наступного осінньо-зимового періоду потребує значних зусиль з боку енергетиків,
влади та бізнесу. Окремим важливим питанням є вибір стратегії відновлення
енергетичної інфраструктури, щоб зменшити її вразливість до ракетних атак.
На KIEF TALKS обговоримо стан української енергетики, плани та завдання подальших
дій уряду щодо забезпечення енергетичної безпеки, а також можливості для
відновлення та розвитку енергетичної галузі України. Подія стане майданчиком для
діалогу між державою та бізнесом з метою відновлення та розвитку енергетики в
Україні.
СПІКЕРИ:
• Наталія Бойко, радниця Прем’єр-міністра України з питань енергетики, заступниця
наглядової ради НАК «Нафтогаз України»
• Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго»
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
• Ігор Тинний, підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної
енергетики
• Андріан Прoкіп, керівник програми «Енергетика» аналітичного центру Український
інститут майбутнього (Київ); старший науковий співробітник Інституту Кеннана
(Вашингтон)
МОДЕРАТОР:
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник Прем’єр-
міністра України на громадських засадах
Дата: 5 червня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення надішлемо після підтвердження реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням:
https://forms.gle/VdvT1xjBZehyMwck6
Кількість місць обмежена.
11 та 12 червня уряд Німеччини у партнерстві з урядом України проведе Конференцію з відновлення України (URC2024) з метою підтримки економічного та соціального відновлення України після російської агресії.
За день до початку URC2024 GMF збере 200 представників українських муніципалітетів, міст та регіонів, а також представників громадянського суспільства, благодійників, бізнесу та ЗМІ з України та країн-партнерів, щоб обговорити місцевий вимір реконструкції, відновлення та реформ. Під гаслом «Вся реконструкція є локальною» пре-конференція має на меті дослідити наступні питання: Які переваги та обмеження побратимства між містами та державами, а також моделей регіонального співробітництва? Як можна сприяти покращенню співпраці між національними та місцевими планами реконструкції, а не конкуренції? Які потреби у людському капіталі та управлінні проектами на місцевому рівні? Як розподілятиметься доступ до фінансування та страхування на місцевому рівні? Як на місцевому рівні можна забезпечити дотримання норм ЄС, сталого розвитку та найвищих стандартів прозорості?
Програма заходу передбачає обговорення конкретних моделей партнерства, спрямованих на підтримку українських міст та регіонів, а також більш глибоке занурення в конкретні сфери політики, включаючи відновлення місцевого енергетичного сектору, боротьбу з корупцією та питання місцевої власності на противагу централізації у воєнний час. Серед доповідачів заходу будуть як політики зі Сполучених Штатів, Європи та України, так і представники громадянського суспільства та приватного сектору. Деякі сесії заходу будуть транслюватися в прямому ефірі, а отже, доступні для онлайн-аудиторії, в той час як інші сесії відбуватимуться за правилами Chatham House, щоб забезпечити відкриту і чесну дискусію між учасниками.
https://www.gmfus.org/all-reconstruction-local-forum-eve-ukraine-recovery-conference
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
