В Україні представили проекти будівництва заводів з виробництва продукції з флоат-скла у Закарпатській та Кіровоградській областях за EUR195 млн та $250 млн відповідно.
Згідно з презентацією Silverland Industrial Park, проект у с.Ключарки (Мукачівський р-н, Закарпатської обл.) оцінюється в EUR195 млн, при цьому 10% суми складуть власні інвестиції компанії. Площа земельної ділянки під будівництво складає 19 га. Потужність виробничої лінії становитиме 750 тонн/добу.
“До початку повномасштабної війни попит на скло на українському ринку становив 28-30 млн кв. м на рік. Наше підприємство зможе закрити принаймні 50% цієї потреби. Незалежне виробництво дозволить знизити залежність від зовнішніх постачальників, зробити свій внесок у повоєнне відновлення України . Надалі є можливість вийти на міжнародний ринок експорту”, – розповів представник Silverland Матвій Ісіченко під час International Investment Fair від UkraineInvest у четвер.
Термін реалізації проекту – два роки, очікуваний період окупності – 4 роки. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками компанії на 10%, маржа EBITDA – 31%.
За словами Ісіченка, на українському ринку відсутні конкуренти у цій сфері, а близькість підприємства до західного кордону дозволить налагодити співпрацю з найближчими європейськими країнами та скоротити логістичні витрати.
Реалізація проекту заводу флоат-скла компанії Genesis Engineering у Кіровоградській області оцінюється в $250 млн, при цьому власні інвестиції компанії становитимуть $80 млн. Площа земельної ділянки під будівництво заводу становить 38 га.
“Ми плануємо будівництво заводу в центральній частині України, що дає нам гарний баланс доступу до високоякісної сировини та цільового ринку – як внутрішнього, так і експортного”, – розповів власник Genesis Engineering Георгій Ідіатуллін.
Потужність виробництва заводу складе 510 тонн/добу, або 18 млн. кв. м скла на рік. Продукція включає прозоре скло завтовшки 2-19 мм, з різним покриттям та відтінками. На виробництві заплановано використання обладнання, яке дозволяє скоротити викиди у навколишнє середовище на 70%.
Реалізація проекту дозволить створити 340 нових робочих місць. Термін будівництва – 3 роки, очікуваний період окупності проекту – 10 років. Внутрішня норма доходності оцінюється аналітиками в 11,28%, маржа EBITDA – 28%. Згідно з планом реалізації проекту, у перший рік роботи прибуток від експорту становитиме орієнтовно $40 млн.
Продукція сертифікуватиметься за євростандартами та орієнтована на експорт, уточнив Ідіатуллін.
Існує досить великий дефіцит подібної продукції у світі, а прогнозоване зростання світового ринку – 8%, європейського – 6,5% щорічно. Обсяг світового ринку на сьогодні – $105 млрд, обсяг українського ринку на 2020 рік становив $200 млн і повністю залежав від імпорту “, – повідомив речник у ході презентації.
За даними Opendatabot, ТОВ “Сільверленд ІП” створено у травні 2022 року. Серед засновників вказані Андрій Ісіченко та Олександр Попов (по 34%), а також Михайло Лашин (32%).
ТОВ “Генеза Інжиніринг” створено у 2014 році. Його власниками вважаються Георгій Ідіатуллін (50%), Костянтин Щербань (33%) та Владлена Кисиленко (16%).
Молдавський оператор ГТС з 28 вересня 2022 року підтверджує номінації на здійснення транспортування природного газу у вигляді віртуального реверсу (backhaul) у точці з’єднання “Гребенніки”, повідомив “Оператор ГТС України” у п’ятницю.
“ОГТСУ довгий час працював з партнерами з реалізації цієї можливості. Довгоочікуване впровадження віртуального реверсу Молдова відкриває шлях до транспортування природного газу Трансбалканським коридором в обох напрямках”, – зазначив начальник управління роботи із замовниками послуг ВДТСУ Андрій Прокоф’єв.
Потенційна потужність Трансбалканського коридору становить до 20 млрд. куб. м на рік. Маршрут відкриває для замовників можливість імпорту газу з LNG-терміналів у Туреччині та Греції.
“Трансбалканський коридор відкриває можливості не тільки для України. Переваги через доступ до нових ринків газу відкриваються і для країн Центрально-Східної Європи з можливістю зберігати ресурс у підземних газових сховищах України”, – додала директор з питань взаємодії з держорганами та організаціями Ольга Бєлькова.
Оператор ГТС України сподівається на законодавче врегулювання можливості транспортування у вигляді backhaul на довгостроковій основі.
Як повідомлялося, ВДТСУ з 1 серпня 2022 року збільшив обсяги можливості вимірювання природного газу в точці з’єднання “Гребеніки” (між Україною та Молдовою) у 1,5 раза – з 3,96 до 6,12 млн куб. м на добу, забезпечивши цим виконання Україною всіх передумов для запуску Трансбалканського коридору.
Збільшення обсягів виміру природного газу в перспективі відкриває ширші можливості як для українських, так і для європейських трейдерів. А саме: замовники країн ЄС зможуть імпортувати Трансбалканським коридором газ із LNG-терміналів у Греції та Туреччині через територію України до Угорщини, Словаччини, Польщі.
Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors у зв’язку зі зробленою Україною пропозицією про відстрочку виплат за єврооблігаціями на два роки знизило довгостроковий рейтинг країни в іноземній валюті до “СС” з “ССС+”, прогноз негативний.
Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poors підвищило довгострокові та короткострокові суверенні кредитні рейтинги України в іноземній валюті до “CCC+/C” з “SD/SD” (вибірковий дефолт) та рейтинги випуску реструктурованих облігацій до “CCC+” з “D”.
Міністерство економіки України в 2022 році очікує на спад ВВП не менше 30-35%, а на наступний рік розробило чотири макросценарії, які в залежності від умов дають від 0,4% подальшого зниження до 15,5% зростання економіки, повідомила перший віце-прем’єр – Міністр економіки Юлія Свириденко.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-червні 2022 року зросло вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $2,468 млрд із $1,227 млрд, повідомив Держстат.
Негативне сальдо торгівлі України товарами у липні цього року становило $1,798 млрд, що у 4,1 разу більше, ніж у липні минулого року ($440 млн).
Сукупний державний борг України після девальвації Національним банком України офіційного курсу гривні до долара на 25% у липні зменшився у доларовому вираженні на 8,2% – до $96,79 млрд, тоді як у гривні він збільшився на 14,8% – до 3,539 трлн. грн., свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у червні 2022 року становив $2,1 млрд, тоді як у червні минулого року профіцит становив 753 млн грн.
Міжнародні резерви України станом на 1 серпня 2022 року, за попередніми даними, становили $22 млрд 385,4 млн (в еквіваленті), що на 1,6% або $371,5 млн менше, ніж на початок липня.
Зростання споживчих цін в Україні у липні 2022 року у зв’язку із сезонними факторами сповільнилося до 0,7% з 3,1% у червні та 2,7% у травні, повернувшись на рівень кінця минулого року.
Металургійні підприємства України у січні-серпні поточного року знизили надходження від експорту чорних металів на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3 млрд 724,478 млн із $8 млрд 917,510 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, на чорні метали за цей період припало 12,86% від загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 21,34% за січень-серпень-2021.
Україна у січні-липні 2022 року збільшила виручку від експорту електроенергії у 1,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Загальна площа житлових будівель, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), у січні-червні 2022 року скоротилася у 1,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 2,5 млн. кв. м.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, направив понад 4 млн грн на засівання 80 га промислових територій озимим житом у рамках боротьби з пиленням.
Згідно з інформацією компанії, ЦГЗК продовжує використовувати зелені технології для зменшення техногенного навантаження на довкілля. На підприємстві засіяли 80 гектарів озимого жита на сухих картах хвостосховища, на екологічний проект “Метінвест” направив понад 4 млн. грн.
При цьому наголошується, що для того, щоб рослини краще зійшли, екологи комбінату використовували мінеральні добрива селітри та нітроамофоски. На сьогоднішній день вже зійшло 80% посівів. Рослини незабаром утворюють потужну кореневу систему та наземні пагони, які стримуватимуть пил і дозволять знизити пилення більш ніж на 230 тонн на рік.
“ЦГЗК системно впроваджує зелені технології, завдяки яким суттєво знижується вплив підприємства на навколишнє середовище. Посів озимого жита на комбінаті здійснюємо вже понад п’ять років. Це хороша практика, яка має гарний ефект – рослини утворюють захисний бар’єр і не дають поширюватися пилу на пляжах хвостосховища комбінату. “, – пояснює начальник відділу охорони навколишнього середовища ЦГЗК Наталія Білозерова, яку цитує прес-служба.
При цьому нагадується, що висаджування озимих, озеленення території підприємства та прилеглих міських селищ – один із пріоритетних напрямів екологічної програми ЦГЗК. Лише за три останні роки комбінат висадив понад 3 тисячі зелених насаджень.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудної сировини – концентрату та котунів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдінг”.
З початку війни до програми реімбурсації “Доступні ліки” увійшли близько 80 аптечних мереж, повідомила голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак.
“Для нас стало дуже цінним є те, що аптеки виявили бажання зайти в програму реімбурсації під час війни. З березня ми уклали договори ще з 80 аптечними мережами, і це означає, що додалося 461 нових аптек і аптечних пунктів, де пацієнти можуть отримати доступні ліки. та інсулін”, – сказала вона в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
Гусак повідомила, що наразі у програмі відчують 1361 аптечні заклади, які сумарно мають по країні мережу з понад 12,5 тис. місць відпустки.
Законтрактовані Національною службою здоров’я України аптеки продовжують роботу за програмою реімбурсації “Доступні ліки” навіть за умов тимчасової окупації.
“Програма “Доступні ліки” працює і на окупованих територіях, і там, де продовжуються бойові дії. Наприклад, з 24 лютого аптеки Харківської області погасили понад 160 тис. рецептів на “доступні ліки”, препарати отримали понад 45 тис. осіб. програмі реімбурсації аптеки області продовжували забезпечувати людей з інсулінозалежним діабетом – 6940 осіб отримали життєво необхідні препарати”, – сказала вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За словами Гусак, на Донеччині препарати за програмою “Доступні ліки” отримали 5816 українців, інсуліни – 2526 осіб.
Водночас вона зазначила, що багато аптек в окупації не можуть вносити дані до електронної системи охорони здоров’я (ЕСЗ), тому приймають і паперові рецепти.
Голова НСЗУ наголосила, що ЕСЗ та динаміка виписки та погашення рецептів відображають процеси міграції – як люди повертаються додому до повністю деокупованих Київської області, Чернігівської та Сумської.
“Починаючи з травня відбулося зростання кількості виписаних та погашених рецептів, а у червні-липні – поновлення до показників довоєнного періоду”, – сказала вона.
