Агрохолдинг МХП, найбільший виробник курятини в Україні, у січні-червні 2022 року скоротив виробництво курятини на 3% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 346,04 тис. тонн, тоді як її продаж – на 12%, до 338,6 тис. тонн, повідомив холдинг на Лондонській фондовій біржі у середу.
Зазначається, у другому кварталі 2022 року агрохолдинг в умовах російського військового вторгнення скоротив виробництво курятини на 11% порівняно з березнем-червнем минулого року – до 170,4 тис. тонн, та на 3% порівняно з першим кварталом 2022 року. При цьому обсяг продажу курятини у другому кварталі 2022 року склав 140,6 тис. тонн, що на 23% нижче за показники аналогічного періоду минулого року, але на 1,6% перевищує продаж у першому кварталі цього року.
Згідно з біржовим повідомленням, у січні-червні 2022 року продаж курятини на внутрішньому ринку скоротився на 6% порівняно з першим півріччям 2021 року – до 134,7 тис. тонн, тоді як постачання на зовнішні ринки – на 17%, до 157,9 тис. Тонн. При цьому у другому кварталі 2022 року продаж курятини в Україні становив 67,9 тис. тонн, знизившись на 6% до другого кварталу 2021 року, але збільшившись на 1,6% до першого кварталу 2022 року. У свою чергу, експорт курятини у другому кварталі 2022 року впав на 37% до другого кварталу 2021 року, і на 23% до першого кварталу 2022 року – до 68,55 тис. тонн.
Таким чином, частка експортних поставок курятини в січні-червні поточного року знизилася на 4 відсоткові пункти (п.п.) проти січня-червня 2021 року – до 52% з 56%, тоді як у березні-червні 2022 року цей показник скоротився до аналогічному періоду минулого року на 11 в.п – до 48% із 59%.
Крім того, птахофабрики МХП у Євросоюзі у січні-червні 2022 року виробили 37,4 тис. тонн м’яса свійської птиці, що на 5% більше значень першого півріччя 2021 року, а у другому півріччі 2022 року – 19,6 тис. тонн (+ 1% до аналогічного періоду 2021 року).
Середня ціна курятини у січні-червні 2022 року збільшилася на 24% у річному обчисленні – до $1,93/кг, тоді як у березні-червні – на 22% до аналогічного періоду минулого року, до $2,03/кг.
За даними МХП, агрохолдинг у першому півріччі цього року наростив продаж кулінарних продуктів на 76% до першого півріччя минулого року – до 6,97 тис. тонн, у тому числі у другому кварталі 2022 року він продав 4,1 тис. тонн цієї продукції ( +54% до другого кварталу 2021 року).
Відповідно до звіту, реалізація агрохолдингом продуктів м’ясопереробки (включаючи ковбаси та сосиски) у січні-червні 2022 року скоротилася на 48% порівняно з січнем-червнем 2021 року – до 8,3 тис. тонн, а у березні-червні 2022 року – на 73 % до березня-червня минулого року, до 2,3 тис. тонн.
За підсумками першого півріччя періоду продаж м’ясних напівфабрикатів скоротився на 14% – до 7,4 тис. тонн, тоді як за підсумками другого кварталу – на 24%, до 3,42 тис. тонн.
МХП уточнив, що у січні-червні 2022 року продаж соняшникової олії скоротився на 11% до січня-червня минулого року, тоді як у березні-червні 2022 року вони зросли на 38% до березня-червня 2021 року, до 48,5 тис. тонн. При цьому продаж соєвої олії в першому півріччі 2022 року скоротився на 15%, а в другому кварталі збільшився на 23% порівняно з аналогічними періодами 2021 року – до 19,5 тис. тонн та 9,2 тис. тонн відповідно.
“У 2022 році в сегменті зернових культур компанія має засіяти близько 335 тис. га землі. Збиральна кампанія з озимого ріпаку та пшениці йде за графіком, з яких зібрано відповідно 70% та 25%. Урожайність усіх озимих культур очікується гарною і відповідає очікуванням компанії з враховуючи погодні умови. Ярові культури (кукурудза, соя та соняшник) перебувають у хорошому стані”, – констатував агрохолдинг у біржовому повідомленні. МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок МХП постачає охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах у Нідерландах та Словаччині. У лютому 2019 року агрохолдинг завершив угоду щодо придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
МХП у 2021 році отримав $393 млн чистого прибутку проти $133 млн чистого збитку у 2020 році, а його виторг зріс на 25% – до $2,37 млрд.
Засновником, мажоритарним акціонером та головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Європейський союз зможе подвоїти експорт української електроенергії вже на цьому тижні, повідомила Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон у вівторок у Брюсселі на прес-конференції після закінчення неформальної зустрічі міністрів енергетики країн-членів ЄС. позачергове засідання Ради ЄС з енергетичних питань.
“Якщо комерційна торгівля електрикою допоможе Україні компенсувати деякі втрати доходів, то це шлях уперед. Ми не чекаємо на якісь певні технічні умови, щоб розпочати торгівлю. Торгівля вже йде”, – констатувала вона.
Єврокомісар нагадала, що українська та молдавська мережі електропередач “були синхронізовані з європейською за рекордні терміни”.
“Я продовжуватиму підтримувати наступний крок – повноцінну торгівлю електрикою з Україною. Перший комерційний транскордонний обмін електрикою розпочався наприкінці червня з Румунією, та зі Словаччиною – у липні. На даний момент здібності торгівлі становлять 1500 мегават. Але оператори європейської мережі передач зустрічаються на цій тижні і обговорюватимуть подвоєння цієї кількості”, – повідомила Сімсон.
У зв’язку з цим єврокомісар висловила думку, що “роблячи так, ми також зможемо компенсувати деяке виробництво потужностей, які тут, в ЄС, повинні бути вироблені за допомогою газу, швидше за все, газу з Росії”.
“Це – взаємовигідні дії. Але наша співпраця у майбутньому – це не тільки електрика та газ, але ви можете очікувати, що скоро ми будемо готові оголосити про майбутню співпрацю у сфері чистих газів, відновлюваних газів. Це ринок, який розвиватиметься в Європі, і Україна має чудові можливості стати нашим торговим партнером у найближчі роки”, – пояснила вона.
Сімсон також повідомила, що Група високого рівня з питань інтеграції енергетичних ринків Україна-ЄС відновить роботу у вересні, “пришвидшуючи необхідні реформи”. “Це буде ще важливішим, оскільки зараз Україна має статус кандидата в ЄС з чіткою європейською перспективою”, – зазначила єврокомісар.
Крім того, вона наголосила, що Україна має найбільші газові сховища у Європі. “І це в наших спільних інтересах їх використовувати з метою безпеки постачання”, – вважає Сімсон.
Зі свого боку, міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що Україна має можливості зберігати у своїх підземних сховищах газу понад 12 млрд газу для європейських компаній “в досить безпечних місцях”.
Галущенко наголосив, що українська газотранспортна система могла б гарантувати постачання газу на рівні тих обсягів, що транспортуються до Європи через Північний потік-1, “якщо росіяни його закриють”.
“Ми навіть під час війни забезпечили безпеку постачання тих обсягів, які йдуть через українську трубу, і це було нашим зобов’язанням перед нашими європейськими партнерами. Ми виконуємо це зобов’язання”, – наголосив міністр енергетики.
Щодо експорту української електроенергії, то, за його словами, вона сьогодні є прямою заміною російського газу.
“Сьогодні ми експортуємо 100 МВт до Європи. Але технічно ми вже могли б збільшити до 1,5-1,7 тис. МВт, розуміючи, що це може замінити до 5-6 мільярдів кубометрів російського газу українською електроенергією”, – сказав він.
Крім того, Галущенко наголосив на поведінці російських окупантів на майданчику Запорізької атомної станції.
“Те, що вони роблять там, називається ядерний тероризм. І тому ми повинні усвідомлювати, що в 21 столітті тільки одна країна може поводитися як терорист. І це питання ядерної безпеки. Це питання не тільки між Україною та Росією, це питання всього світу”, – наголосив глава Міненерго.
ПАТ “Сумихімпром” та ПрАТ “ПРОСТО-Страхування” (Київ) 21 липня уклали договір обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Цінова пропозиція компанії склала 112,053 тис. грн., що відповідає очікуваній вартості.
Компанія була єдиним учасником тендеру.
СК “ПРОСТО-Страхування” зареєстровано у 1997 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Кабінет Міністрів України виключив експорт кількох типів добрив і жита з переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік, проте зберіг необхідність отримання ліцензії для їх експорту.
Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні у вівторок, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у своєму телеграм-каналі.
За даними нардепа, постанову прийнято з метою скасування фактичної заборони експорту мінеральних добрив та жита з України.
Уточнюється, що квоти на експорт скасовано для таких товарних позицій: жито; хімічні та мінеральні азотні, калійні та фосфорні добрива; добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто до 10 кг.
Натомість зазначені позиції одночасно включено до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
НАК “Нафтогаз України” оголосив про дефолт щодо єврооблігацій через відмову уряду погодити виплати за ними.
“Сьогодні, 26 липня 2022 року, минув термін виплат НАК Нафтогаз власникам єврооблігацій”, – йдеться в оприлюдненому у вівторок увечері прес-релізі компанії.
У НАК нагадали, що Кабінет міністрів України 21 липня, діючи як загальні збори акціонерів, зобов’язав посадових осіб компанії погоджувати з ним будь-які угоди щодо єврооблігацій.
В офіційному листі уряду компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики та негативні наслідки для “Нафтогазу” та країни у разі “жорсткого дефолту” щодо них.
За даними НАК, у свою чергу Кабмін не надав посадовим особам компанії дозволу виконати зобов’язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022), а також відсотків (за випуском 2024 року).
“Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК “Нафтогаз України”. Оскільки невиконання зобов’язань щодо єврооблігацій практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, зараз на ринку звертаються три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – 7-річні на $500 млн із прибутковістю 7,62 . Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
“Нафтогаз” пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-червні поточного року скоротили виробництво труб на 24,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 235,2 тис. тонн.
Згідно з оновленими даними об’єднання, у січні підприємства “Укртрубопрому” наростили випуск труб у 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,3 тис. тонн, у лютому – на 16,2%, до 49 тис. тонн, але з березня виробництво знижувалося.
Так, у березні випуск труб становив 3,5 тис. тонн (5,9% до березня-2021), у квітні – 18,5 тис. тонн (32,1% до березня-2021), у травні – 51,4 тис. тонн (86,5%), у червні – 51,6 тис. тонн (76,6%).
Загалом у І півріччі всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” та “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 14% та 44,4% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 25%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 37,6%.
Генеральний директор “Укртрубопрому” Георгій Польський зазначив, що на початку року трубні заводи нарощували випуск продукції на тлі сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, що пов’язано головним чином із постковідним відновленням світової економіки та високими цінами на вуглеводні. Однак повномасштабне вторгнення російських військ на територію України призвело до найсильнішого спаду виробництва: у березні практично вся галузь зупинилася.
“У квітні українські трубники почали обережно запускати виробничі потужності, а в травні-червні підприємства вийшли на 50% завантаження потужностей від довоєнного періоду. Проте окремі заводи сильно недозавантажені, оскільки нові ланцюжки поставок і логістичні схеми досі перебувають у процесі перебудови та формування, наприклад, “Інтерпайп НМТЗ” раніше отримував сировину (штрипс) із “Азовсталі”, але зараз це неможливо через окупацію Маріуполя”, – констатував Польський, якого цитує пресслужба.
За його словами, зараз логістика – головний чинник, чому трубні заводи не можуть вийти на довоєнні обсяги виробництва. Припинення роботи багатьох постачальників на сході та півдні України стало великою втратою для трубників з точки зору традиційних ланцюжків постачання. Крім того, розірвано безліч традиційних логістичних схем: заблоковано українські морпорти на Чорному морі, у країні спостерігається серйозний дефіцит бензину та дизпалива, зруйновано транспортну інфраструктуру ракетними ударами ворога.
“Це змушує підприємства шукати нові, більш витратні маршрути транспортування продукції на експорт через західні прикордонні переходи та європейські морпорти. Крім того, постійне підвищення цін на енергоносії, насамперед, природний газ і електроенергію, призводять до додаткового зростання собівартості трубної продукції і знижують її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках”, – резюмував гендиректор.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск труб на 15,1% порівняно з попереднім роком – до 980,7 тис. тонн, зокрема підприємства “Укртрубопрому” збільшили їх виробництво на 32,6% – до 710,5 тис. тонн.
