Міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер та міністр соціальних питань Губертус Хайль прибули з візитом до України, повідомляє видання Spiegel у понеділок.
“На початку своєї подорожі політики хотіли відвідати зруйноване війною місто Ірпінь”, – зазначається у повідомленні.
Зазначається, що для Фезер та Хайль це перший візит до України від початку повномасштабного російського вторгнення. Крім візиту до Ірпіня заплановані також зустрічі з українськими політиками, у тому числі з міністром внутрішніх справ України Денисом Монастирським, головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергієм Круком, першим віце-прем’єр-міністром – міністром економіки Юлією Свириденко, міністром соціальної політики Оксаною Жолнович та міським головою Києва Віталієм Кличком.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”), що розмістило в червні минулого року під гарантії держави дебютні єврооблігації на $700 млн зі ставкою 6,25%, після оголошення Україною про пропозицію про дворічне відстрочення виплат за її єврооблігаціями, час також оцінює варіанти управління своїми зобов’язаннями.
“Після завершення цієї оцінки цілком імовірно, що в найближчому майбутньому щодо облігацій буде аналогічний захід з управління зобов’язаннями”, – йдеться у повідомленні “Укравтодору” на Лондонській фондовій біржі в понеділок.
Україна у своїй пропозиції власникам її суверенних облігацій про відстрочення виплат за ними на два роки вказала, що очікує від державних НЕК “Укренерго” та “Укравтодору” аналогічної пропозиції щодо їх єврооблігацій, випущених під гарантії держави.
“Укренерго” у листопаді минулого року розмістило під гарантії держави дебютні п’ятирічні “зелені” єврооблігації на суму $825 млн із прибутковістю 6,875% та виплатою відсотків двічі на рік. Кошти від випуску єврооблігацій було спрямовано оплату виробленої ВИЭ-генерацией електроенергії.
Як повідомлялося, Україна 20 липня запропонувала власникам єврооблігацій з 1 серпня відстрочити всі виплати за ними та строки погашення на два роки, зберігши поточні ставки прибутковості.
Крім того, міжнародні партнери України в рамках G7 та Паризького клубу кредиторів заявили про готовність призупинити виплату боргу України до кінця 2023 року з можливістю продовження відстрочки ще на один рік. Вони також наполегливо закликали приватних кредиторів прийняти пропозицію України від прострочення виплат щодо її єврооблігацій та зміни умов щодо ВВП-варрантів.
За даними на сайті Франкфуртської фондової біржі, у п’ятницю, 22 липня, єврооблігації “Укравтодору” котирувалися за ціною 17,64% від номіналу, що трохи нижче за котирування суверенних єврооблігацій того ж року погашення (близько 20%).
| Регіон | USD1 | EUR1 | |||
| Покупка | Продаж | Покупка | Продаж | ||
| Min | 27.50 | 38.80 | 36.75 | 39.00 | |
| Київ | Max | 38.50 | 39.70 | 38.90 | 40.50 |
| Середній | 37.91 | 39.19 | 38.13 | 39.63 | |
| Min | 37.00 | 39.00 | 37.50 | 39.50 | |
| Одеса | Max | 38.00 | 39.80 | 38.00 | 40.80 |
| Середній | 37.50 | 39.43 | 37.83 | 40.07 | |
| Min | 37.50 | 38.80 | 37.70 | 39.48 | |
| Львів | Max | 38.70 | 39.49 | 39.05 | 40.30 |
| Середній | 38.34 | 39.14 | 38.62 | 39.70 | |
| Min | 36.57 | 37.57 | 37.27 | 38.30 | |
| Харьків | Max | 37.50 | 38.80 | 38.10 | 39.60 |
| Середній | 37.04 | 38.19 | 37.69 | 38.95 |
Міністерство цифрової трансформації України повідомило про відміну ПДВ для IT-шкіл-резидентів спеціального податкового режиму “Дія.City”.
“Це важлива частина реформи IT-освіти. Звільнення edtech-ринку від ПДВ надасть компаніям більше можливостей для розвитку, у них буде більше ресурсів для масштабування”, – написав у своєму телеграм-каналі віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Він зазначив, що за підрахунками експертів, до 2030 року українському IT-сектору знадобиться щонайменше 500-600 тис. фахівців. Відповідно, пріоритет держави – забезпечити якісну освіту людей, які хочуть працювати в IT.
У Мінінфраструктури вважають, що завдяки скасування ПДВ для шкіл-резидентів “Дія.City” в Україні з’явиться більше можливостей для розвитку неформальної IT-освіти, яка стане якіснішою та доступнішою для українців.
“Дія.City” – це спеціальний правовий та податковий режим для ІТ, що передбачає комплекс заходів щодо стимулювання розвитку індустрії високих технологій.
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) виставляє на торги 1 серпня боржника “Промінвестбанку” (ПІБ) – компанію “Велта” з активами з видобутку руд, що містять титан, в Новомиргороді (Кіровоградська обл.).
Згідно з пресрелізом фонду в четвер, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб починає продаж ПАТ “Промінвестбанк”, що ліквідується. Перший лот – права вимоги щодо кредитних договорів, укладених з юридичними особами. Аукціон відбудеться 1 серпня в системі Prozorro. Продажі.
До складу лоту (№ G16N021140) входять права вимоги щодо кредитних договорів, укладених із двома юридичними особами. Загальна заборгованість з лоту становить 5,8 млрд грн.
При цьому уточнюється, що у забезпечення за кредитними договорами оформлено нерухомість промислового призначення (виробничі комплекси, корпуси тощо) загальною площею 10370 кв. м., обладнання у складі ЦМК (збагачувального комбінату), обладнання виробничої інфраструктури, автотранспорт та спецтехніка у Новомиргородському р-ні Кіровоградської області, а також корпоративні права, що становлять 100% частки у статутному капіталі одного із позичальників, та фінансова порука юридичної та фізичних осіб.
Група компаній спеціалізується на видобутку та збагаченні титанової сировини.
Початкова ціна лоту – 5,8 млрд грн. Торги пройдуть за англійською моделлю аукціону. Участь в аукціоні можуть взяти як юридичні, і фізичні особи, крім позичальників і поручителів за кредитами Російської Федерації чи осіб, пов’язаних із державою-агресором. Кошти, отримані від продажу активів банків, що ліквідуються, Фонд направляє на розрахунки з їх кредиторами, йдеться в пресрелізі.
У пресрелізі не уточнюється назва компанії, однак із документів випливає, що це виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро), яка побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн концентрату ільменіту на рік.
Раніше “Велта” направила позов до Господарського суду Києва до ПІБ щодо отриманого раніше кредиту в банку про зміну кредитного договору. Господарський суд задовольнив позов “Велти”, зобов’язавши компанію погасити заборгованість у розмірі $93 млн 338,446 тис. не пізніше 1 липня 2021 року.
“Дата остаточного повернення сум кредиту, одержаних у межах цього договору – 01.07.2021 року”, – констатується у рішення суду від 29 березня 2017 року.
Як повідомлялося, Верховна Рада 12 травня 334 голосами затвердила указ президента Володимира Зеленського від 11 травня про примусове вилучення активів в Україні, зокрема, 99,772644% акцій ПІБу, що належать ВЕБ РФ.
У свою чергу СЕО та співвласник компанії Андрій Бродський у фейсбуці 20 липня написав, що “наша компанія комусь дуже “подобається”.
“Я не припускав, що події розгортатимуться так швидко. Цього дня не встиг я поїхати до лікарні з травмованою рукою, як в офіс “Велти” прибули небажані, але, на жаль, очікувані “гості””.
При цьому він переконаний, що в процесі беруть участь “правоохоронці, росіяни, корупція”.
ТОВ “ВКФ Велта” зареєстровано у квітні 2000 року. Основною діяльністю компанії є видобуток та виробництво ільменітового концентрату. З 2012 року компанія веде видобуток та переробку титанової сировини у Кіровоградській області на Бирзулівському родовищі.
Крім того, має ліцензію на промислову розробку Лікарівського родовища-аналогу. “Велта” неодноразово заявляла про плани побудови вертикально інтернованої групи від видобутку сировини до виробництва кінцевих виробів із титану.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта”. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) та Віталій Малахов (20%).
Експортна ІТ-індустрія у січні-травні 2022 року забезпечила валютні надходження до української економіки в розмірі $3,2 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine.
“За три військові місяці – березень-травень – обсяг експорту комп’ютерних послуг збільшився на 6% по відношенню до аналогічного періоду попереднього року. За перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження в українську економіку у розмірі $3,2 млрд. 1 червня 2022 року ІТ-компанії та приватні особи-підприємці, які працюють в ІТ-галузі, перерахували податків та зборів на суму близько 30 млрд грн”, – наголошується в повідомленні на сайті асоціації у четвер.
За даними ITU, також стабільна робота галузі дозволила ІТ-сектору направити понад 1 млрд грн на гуманітарні цілі та підтримку Збройних сил України.
“При цьому IT-індустрія воює на кількох фронтах. 3% професіоналів служать у ЗСУ, приблизно 12-15% задіяні на кіберфронті”, – зазначає асоціація.
Як повідомлялося, IT Ukraine відзначає високу стійкість ІТ-ринку України в умовах активної фази військових дій: під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, більше половини компаній планують зрости на 5-30% у 2022р.
ІТ Ukraine – найбільша асоціація ІТ-компаній, що об’єднує 118 учасників та понад 80 тис. ІТ-фахівців.
