Business news from Ukraine

DTEK RENEWABLES скоротив чистий збиток у 29 разів

Чистий збиток DTEK RENEWABLES BV торік становив 0,547 млрд грн, що в 29 разів менше, ніж у 2022 році (15,841 млрд грн).

Згідно з оприлюдненим на біржі звітом компанії, її виручка зросла на 26,5% (на 0,782 млрд грн) порівняно з 2022 роком – до 3,728 млрд грн, а валовий прибуток становив 2,57 млрд грн проти 12,157 млрд грн валового збитку.

Зокрема, група збільшила виручку від реалізації електроенергії сонячними електростанціями (СЕС) за «зеленим» тарифом на 68% завдяки його збільшенню та під впливом зростання курсу гривні до євро, тоді як зниження на 65% виручки від реалізації вітровими електростанціями (ВЕС) пов’язане з відсутністю генерувальних станцій, розташованих на окупованих територіях.

Згідно зі звітом, на кінець минулого року сукупні активи DTEK RENEWABLES становили 25,841 млрд грн проти 26,331 млрд грн роком раніше, а власний капітал знизився з 3,394 млрд грн до 2,93 млрд грн.

Компанія констатує, що порушила певні фінансові та нефінансові умови щодо банківських і небанківських боргових зобов’язань номінальним обсягом EUR222 млн станом на кінець 2023 року, і ці борги були класифіковані як поточні зобов’язання.

Запланований термін погашення «зелених» облігацій настає 12 листопада 2024 року. Керівництво групи має намір почати переговори з власниками облігацій з метою продовження терміну погашення «зелених» облігацій на пізніший період, і розраховує на досягнення компромісу на них.

Протягом 2023 року група виробила 999 ГВт-год, що відповідає розрахунковій кількості відвернутих викидів CO2 на рівні 1062 тис. тонн, порівняно з 881 ГВт-год і 937 тис. тонн CO2 2022 року, і 2117 ГВт-год і 2250 тис. тонн CO2 – 2021 року.

ДТЕК ВДЕ планує продовжувати свою діяльність відповідно до поточних планів і довгострокової стратегії до 2030 року. Група планує розвивати проєкти в Полтавській області (650 МВт) і на півдні України (до 650 МВт) протягом наступних 5 років.

,

CRH загалом за 25 років інвестувала в Україну понад $500 млн

Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення. Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю “Forbes Україна”, сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн. За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця та вищі надходження до держбюджету.

Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.).

Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.

У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.

Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.

CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ “Подільський цемент” (Хмельницька обл.), ТОВ “Цемент” (м. Одеса) і ПрАТ “Миколаївцемент” (Львівська обл.).

Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – це виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.

CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

, ,

ПриватБанк збільшить фінансування агрохолдингу “Вілія”

Державний ПриватБанк (Київ) збільшить до 360 млн грн фінансування групи аграрних підприємств “Вілія” для розширення виробництва, нарощування експорту, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання, повідомила прес-служба ПриватБанку в четвер.

“Банк ухвалив рішення про збільшення обсягів кредитування найбільшого агропідприємства на Волині – групи компаній “Вілія”, яка за рейтингом Forbes цьогоріч увійшла до ТОП-20 найефективніших агрокомпаній країни. Збільшення обсягів фінансування банком до 360 млн грн дасть змогу компанії протягом 2024 року забезпечити придбання основних засобів для розширення виробництва та експортних потужностей агропродукції регіону, збільшення парку сільгосптехніки та обладнання”, – повідомив член правління Євген Заграєв.

За його інформацією, ПриватБанк від початку війни визначив фінансування агровиробництва як першочерговий пріоритет і став одним із лідерів за обсягами кредитування аграріїв.

“Ми продовжуємо підтримку агробізнесу і сьогодні розширюємо інвестиції в провідні сучасні агропідприємства, як-от підприємства ГК “Вілія”, що вражають динамікою розвитку та модернізації бізнесу”, – зазначив Заграєв.

За інформацією ПриватБанку, з початку війни ГК “Вілія” збільшила інвестиції в будівництво зернового терміналу, наростила обсяги переробки продукції завдяки запуску борошномельного комплексу. Протягом 2024 року компанія планує інвестувати в модернізацію виробництва та експортних потужностей понад 1,5 млрд грн.

Крім того, за два роки війни “Вілія” збільшила парк зерновозів на 25%, а обсяг зберігання зерна в елеваторах – на 20%. Агрохолдинг у 2025 році планує відновити будівництво молочної ферми та розглядає проєкт створення новітніх свинокомплексів.

Група компаній “Вілія” об’єднує низку підприємств Волинської та Рівненської областей, які обробляють 42 тис. га земель, спеціалізуються на рослинництві, зберіганні зернових, олійних і бобових культур, зернотрейді, борошномельно-круп’яному виробництві, тваринництві. Її материнська компанія ТОВ “Волинь-Зерно-Продукт” розпочала роботу 2001 року. У складі ГК “Вілія” – сім елеваторів у Волинській та Рівненській областях, ТОВ Луцький комбікормовий завод, ТОВ Млинівський комбікормовий завод, насіннєвий завод, низка складських приміщень, власна залізнична гілка. Бенефіціар підприємства – Євген Дудка.

За даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року ПриватБанк за розміром активів посідав 1 місце (782,31 млрд грн) серед 64 банків, що діяли в країні, і друге – за кількістю відділень на території країни (1131).

, ,

Банк “Альянс” планує підвищити статутний капітал

Акціонери банку “Альянс” ухвалили чергове рішення про збільшення статутного капіталу на 51,3%, або 234,356 млн грн – до 691,636 млн грн, повідомляється в системі розкриття інформації НКЦПФР.

Уточнюється, що таке рішення ухвалили на дистанційних загальних зборах акціонерів фінустанови 29 квітня.

Докапіталізацію заплановано провести за рахунок емісії 8,2 млн шт. простих іменних акцій, яка буде проводитися без залучення андеррайтера.

Це вже не перша спроба банку збільшити статутний капітал. Як повідомлялося, акціонери ухвалювали таке рішення на зборах 21 грудня минулого року, проте потім відмовилися від нього наприкінці березня 2024 року.

До цього банк “Альянс” наприкінці червня 2023 року ухвалював подібне рішення про збільшення СК до 689,367 млн грн, яке потім скасував у жовтні.

Банк “Альянс” засновано 1992 року. За розміром загальних активів на 1 березня 2024 року (12,87 млрд грн) він посідав 24-те місце серед 63 українських банків. Його чистий прибуток за минулий рік становив 0,09 млрд грн.

Акціями фінустанови на початок цього року володіли Олександр Сосіс – 89,289006%, Павло Щербань – 3,994938%, Марина Гетманцева – 1,706025%, а також опосередковано через венчурний КІФ “Аванпост” Дмитро Мельник – 3,793525% і Володимир Бичник – 1,364910%.

,

Що потрібно знати про візит китайського лідера до Європи

Цього тижня президент Китаю відвідає Францію, Сербію та Угорщину. Його поїздка припадає на час напружених відносин з багатьма європейськими країнами через торгівлю і звинувачення в китайському шпигунстві.

Президент Китаю Сі Цзіньпін цього тижня вперше за останні п’ять років відвідає Європу, зупиняючись у Франції, Сербії та Угорщині.

Поїздка пана Сі припадає на час напруженості у відносинах з багатьма європейськими країнами через підтримку Китаєм Росії на тлі війни в Україні, його торговельну політику та очевидну шпигунську діяльність. Ця поїздка також стане випробуванням для Європи, яка намагається балансувати між Китаєм і Сполученими Штатами.

Сі сподівається запобігти торговельній війні з Європейським Союзом на тлі зростаючих суперечностей щодо експорту китайських електромобілів та обмеження доступу європейських компаній на китайський ринок. Сі також заохочуватиме президента Франції Еммануеля Макрона прагнути більшої автономії від США, щоб послабити глобальне домінування Вашингтона.

Ось що ми знаємо про поїздку пана Сі, яка розпочалася в неділю.

Яке значення має маршрут пана Сі?

Експерти кажуть, що три країни, які відвідає пан Сі, в тій чи іншій мірі підтримують прагнення Китаю переглянути світовий порядок. Всі вони в тій чи іншій мірі ставлять під сумнів післявоєнний світовий порядок, встановлений Америкою, і прагнуть зміцнити зв’язки з Пекіном.

Угорщина має тісні зв’язки з Китаєм і прагне залучити китайські інвестиції в такі галузі, як виробництво електромобілів та акумуляторів, оскільки китайські виробники розширюють свою діяльність за межами Азії. Сербія також має теплі відносини з Пекіном і залучила мільярди доларів китайських інвестицій.

Першою зупинкою пана Сі буде Франція, де пан Макрон нещодавно заявив, що Європа «ніколи не повинна бути васалом Сполучених Штатів», і перетворив Францію на міст між Глобальним Півднем і західними державами.

Незважаючи на успіхи Пекіна, пан Макрон заявив, що він залишається ближчим до свого союзника, Сполучених Штатів, ніж до Китаю.

«Я вважаю за краще вибирати свої відносини зі Сполученими Штатами, з Китаєм, а не нав’язувати їх мені однією з двох сторін, яка або штовхає мене в один бік, або тягне в інший», – сказав він в інтерв’ю виданню The Economist. При цьому він додав. «Цілком зрозуміло, що ми не є рівновіддаленими. Ми союзники американців».

Напередодні візиту пана Сі китайські дипломати висловлювали сподівання, що зв’язки між Францією і Китаєм займуть провідну роль у відносинах Китаю із Заходом.

У понеділок у Парижі на переговорах з Сі і Макроном візьме участь Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, яка буде присутня на переговорах з паном Сі і паном Макроном.

Цей рік також є символічним для Китаю і трьох країн.

Це 60-та річниця дипломатичних відносин між Китаєм і Францією та 75-та річниця дипломатичних відносин з Угорщиною.

Цього року також виповнюється 25 років з часу бомбардування НАТО китайського посольства в Белграді, Сербія, під час війни в Косові, в результаті якого загинуло троє китайських журналістів і яке викликало гнівні протести біля посольства США в Пекіні. Китайські офіційні особи продовжують вказувати на бомбардування як на ознаку агресії НАТО і приклад того, чому Росія мала рацію, відчуваючи загрозу, перш ніж прийняти рішення про вторгнення в Україну.

Коли пан Сі востаннє відвідував Європу?

Востаннє пан Сі відвідував Європу в 2019 році, до пандемії коронавірусу, після чого він провів час у Китаї, вперше покинувши кордони країни восени 2022 року.

Поїздка 2019 року включала барвисту церемонію в Римі на честь участі Італії в глобальному інфраструктурному проєкті Китаю «Пояс і шлях», який має на меті розширити вплив Китаю за кордоном. Франція розстелила червону доріжку для пана Сі в Парижі і підписала більше десятка комерційних і державних контрактів на мільярди євро, хоча пан Макрон попередив, що «Китай грає на наших розбіжностях» і що «період європейської наївності закінчився».

Пан Сі також відвідав Грецію, де пообіцяв підтримку цій країні в її боротьбі з Великою Британією за скульптури Парфенону, відомі як Елгінські мармури.
Як розвиваються відносини між Європою і Китаєм?

З часу останнього візиту пана Сі у відносинах між Китаєм і більшою частиною Європи спостерігається зростаючий розрив. Пандемія коронавірусу, зближення Пекіна з Росією і репресії проти етнічних меншин, а також різке зростання китайського експорту викликали негативну реакцію проти Китаю в багатьох європейських країнах.

За останні роки Китай в п’ять разів збільшив поставки автомобілів на зовнішні ринки, а Європейський Союз останнім часом зайняв більш конфронтаційну позицію щодо торговельних практик Китаю. Влада ЄС розпочала розслідування, яке може призвести до обмеження експорту китайських сонячних панелей, і зробила попередні кроки для обмеження торгівлі китайськими товарами, включаючи електромобілі, вітрогенератори та медичне обладнання.

Італія також заявила Китаю, що більше не братиме участі в його ініціативі «Пояс і шлях», а минулого місяця протягом тижня шістьом особам в Європі були пред’явлені звинувачення у шпигунстві на користь Китаю, що свідчить про посилення заходів боротьби з китайським шпигунством.

Водночас європейські країни мають різні погляди на те, як взаємодіяти з Пекіном і скористатися економічними можливостями, а деякі побоюються запровадження європейських тарифів.

Пан Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц також вважають, що вплив Китаю матиме вирішальне значення для припинення війни в Україні.

Страхова група “ТАС” у I кварталі сплатила клієнтам понад 465 млн грн

Страхова група “ТАС” (Київ) за січень-березень 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування відшкодувань на суму 465,89 млн грн, що на 50,8% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Як повідомляється на сайті страховика, понад чверть його виплат (27,54%, або 128,31 млн грн) за підсумками першого кварталу припало на КАСКО, що на 33% перевищує відповідний показник за аналогічний період минулого року, 35,46%, або 165,21 млн грн, – на ОСЦПВ (+40,1%), 18,91%, або 88,12 млн грн, – на добровільне медичне страхування (+62,6%).

Водночас за договорами страхування майна компанія за звітний період виплатила 2,8 млн грн відшкодувань – на 38,3% більше, ніж за перші три місяці минулого року.

Обсяг виплат за іншими договорами страхування склав 10,92 млн грн, що на 30,9% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2023 року.

СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів-продажів по всій території України.

, ,