Наступного тижня Держсекретар США Ентоні Блінкен вирушить із візитом на Близький Схід зі своєю сьомою дипломатичною місією в регіоні відтоді, як понад шість місяців тому розпочалася війна між Ізраїлем і Хамасом у секторі Газа, повідомив у суботу Associated Press із посиланням на Держдепартамент.
За повідомленням AP, Блінкен вирушає до Саудівської Аравії в понеділок, лише за два дні після повернення до Вашингтона після поїздки до Китаю. Блінкен візьме участь у конференції Всесвітнього економічного форуму і зустрінеться з міністрами закордонних справ арабських країн в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії.
Представник міністерства закордонних справ Ізраїлю повідомив, що Блінкен відвідає Ізраїль у вівторок, і ця зупинка не згадується в оголошенні Держдепартаменту про маршрут Блінкена.
Із середини жовтня Блінкен курсує між Ізраїлем і більшістю його арабських і мусульманських сусідів, намагаючись збільшити допомогу цивільному населенню в Газі, запобігти поширенню конфлікту в усьому регіоні та заручитися підтримкою планів відбудови й управління післявоєнною Газою. – при цьому відкрито підтримуючи право Ізраїлю на самооборону.
Наступ Ізраїлю в секторі Гази посилив політичний тиск у США: в університетах виникають пропалестинські протести, що викликають опір з боку тих, хто стверджує, що демонстрації переросли в антисемітизм.
Станом на квітень 2024 року в Україні заблоковано понад 2 500 вебсайтів, які забезпечували діяльність проведення азартних ігор, також розслідується понад 450 кримінальних правопорушень за фактами їхньої нелегальної організації, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Станом на квітень 2024 року розслідується понад 450 кримінальних правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор. Повідомлено про підозру 21 особі. До суду скеровано обвинувальні акти стосовно 72 осіб, зокрема 7 обвинувальних актів стосовно 68 учасників злочинних угруповань”, – ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті Офісу генпрокурора.
«За результатами надісланих правоохоронцями рекомендацій щодо блокування протиправних ресурсів наразі заблоковано понад 2500 вебсайтів, що забезпечували діяльність проведення азартних ігор та на яких розміщувалися ресурси онлайн казино без відповідної ліцензії», – зазначається в повідомленні.
У 2023 році правоохоронці зареєстрували 169 правопорушень за фактами незаконної організації азартних ігор, 74 особам повідомлено про підозру. До суду скеровано 52 обвинувальні акти стосовно 97 осіб. Правоохоронці вилучили понад 7 тис. одиниць комп’ютерної та іншої техніки, провели близько 500 обшуків і 700 оглядів адрес. Припинено діяльність 10 казино. До суду скеровано 10 обвинувальних актів стосовно 42 осіб, які є членами злочинних угруповань.
«Прокурори також здійснюють процесуальне керівництво у провадженнях щодо низки великих компаній, причетних до організації та функціонування нелегальних онлайн-казино. Серед прикладів: забезпечується процесуальне керівництво у кримінальному провадженні щодо легалізації коштів із незаконних азартних ігор онлайн на загальну суму 4,8 млрд грн”, – зазначено в повідомленні.
Крім цього, правоохоронці здійснюють досудове розслідування щодо підсанкційної юридичної особи, яка перебуваючи під контролем структур і громадян РФ, організувала та проводила незаконну букмекерську діяльність на базі ресурсів міжнародної букмекерської контори.
Як повідомлялося, 20 квітня Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про протидію негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі Інтернет».
Україна станом на 25 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,546 тис. га, що в 1,9 раза більше, ніж роком раніше, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 223,3 тис. га (204,7 тис. га тижнем раніше), ячменем – 761,5 тис. га (741,5 тис. га), горохом – 159,2 тис. га (157 тис. га), вівсом – 146,6 тис. га (136,6 тис. га).
За минулий тиждень аграрії посіяли 492,9 тис. га зернових і зернобобових культур. Тижнем раніше цей показник становив 792,6 тис. га і 408,6 тис. га ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 27,7 тис. га пшениці, 40,6 тис. га ячменю, 5,1 тис. га гороху і 4,3 тис. га вівса; Дніпропетровська – 21,1 тис. га пшениці, 49,9 тис. га ячменю, 14,07 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 14,7 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 14,7 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю, 2,85 тис. га гороху і 21,1 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.
Соняшнику посіяно 1 996,9 тис. га, сої – 208,6 тис. га, цукрових буряків – 238,7 тис. га. Аграрії Вінницької, Полтавської, Хмельницької, Буковинської та Чернігівської областей завершили сівбу цукрових буряків.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Короткочасний дощ і гроза очікуються місцями у східних, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях та Криму в неділю, 28 квітня, на решті території України без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер північно-східний, у західних областях південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 3-8° тепла, у південній частині та східних областях 9-14°; вдень 16-21, на сході до 25; у Карпатах вночі 0-5° тепла, вдень 10-15°.
У Києві 28 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень 18-20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 28 квітня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 28,9° тепла у 2012 р., найнижчу вночі – на позначці 1,0° морозу в 1902 р.
У понеділок, 29 квітня, в Україні без опадів, лише в південних областях місцями короткочасні дощі, вдень із грозами. Вітер північно-східний, на заході країни південно-східний, 5-10 м/с, у південних областях місцями пориви 15-18 м/с.
Температура вночі 5-10°, на півдні та сході країни 9-14°; вдень 16-21°, у південно-східній частині 13-18°.
У Києві 29 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 19-21°.
Кабінет міністрів України продовжив чинний тариф на електроенергію для побутових споживачів у розмірі 2,64 грн/кВт-год ще на один місяць – до 31 травня 2024 року.
«За поданням Міністерства енергетики України Кабінет міністрів України продовжив дію положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, згідно з яким встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год до 31 травня 2024 року», – повідомило Міненерго в п’ятницю.
Згідно з попереднім рішенням уряду, ПСО та відповідна ціна діяли до 30 квітня 2024 року.
«Нагадаємо, підвищення ціни на електроенергію у 2023 році дало змогу енергетикам здійснити ремонти на об’єктах після ворожих атак і додати в енергосистему понад 3 ГВт. Це, зокрема, дало змогу пройти зиму без відключень споживачів”, – зазначили в міністерстві.
Уряд і парламент Данії домовилися про збільшення військової підтримки України ще на 4,4 млрд данських крон (EUR590 млн) у поточному році, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Данії.
“Сьогодні уряд Данії та Соціалістична народна партія, Данські демократи, Ліберальний альянс, Консервативна народна партія, Соціал-ліберальна партія і Данська народна партія домовилися про збільшення рамок військової підтримки України ще на 4,4 мільярда данських крон у 2024 році”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в четвер.
Міністр оборони Трольс Лунд Пульсен зазначив, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Данія була однією з найактивніших країн-донорів.
“Ми маємо продовжувати в тому самому дусі, тому я радий, що широка більшість партій у данському парламенті підтримує додавання додаткових 4,4 млрд данських крон до Фонду військової підтримки України у 2024 р. Вкрай важливо показати українцям, що ми підтримуємо їх у нинішній серйозній ситуації”, – наголосив він.
У міністерстві зазначають, що більшу частину вже виділених коштів на військову підтримку на 2024 р. уже було використано. Однак, уряд і парламент Данії погодилися про необхідність подальшої військової підтримки України цього року, тому було ухвалено рішення про її збільшення.
“Метою військової підтримки в рамках Фонду для України у 2023-2028 роках, як і раніше, буде надання прямої військової підтримки Україні у вигляді озброєнь, іншого військового обладнання та зусиль з навчання. Це охоплює закупівлю обладнання, зброї тощо у данських та іноземних оборонних підприємств для передання Україні, а також фінансові пожертвування і співпрацю з іншими країнами для підтримки України”, – ідеться в повідомленні.
Крім цього, представники уряду і парламенту Данії погодилися, що можливості прямих закупівель в української оборонної промисловості можуть бути реалізовані за наявності необхідних механізмів контролю.
Загалом загальна сума військової підтримки в межах Фонду України, з урахуванням її збільшення, становитиме 64,8 млрд данських крон (EUR8,7 млрд) у 2023-2028 рр.
