У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення.
Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустріч із послом США в Україні Бріджит Брінк.
“Провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом США в Україні Бріджит Брінк. Розповів про масовані російські обстріли енергетичної інфраструктури України та складну ситуацію в кількох регіонах нашої держави”, – написав Єрмак у Телеграм-каналі в суботу.
“Подякував за підтримку України в ці надскладні часи”, – додав Єрмак.
Андрій Єрмак, Бріджит Брінк, Офісу президента, ПОСОЛ США, УКРАЇНА
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого виглядає наступним чином: Китай (81,181 млн тонн, зростання на 3,5% до січня-лютого-2023), Індія (11,799 млн тонн, більше на 11,4%), Японія (6,989 млн тонн, зростання на 1,1%), США (6,453 млн тонн, зниження на 1,2%), РФ (5,7 млн тонн, падіння на 4, 4%), Південна Корея (5,128 млн тонн, нижче на 1,5%), Німеччина (3,124 млн тонн, більше на 4,4%), Туреччина (3,084 млн тонн, зростання на 46,6%), Бразилія (2,779 млн тонн, зростання на 13,1%) та Іран (2,239 млн тонн, вище на 14,3%).
Сумарно в лютому 2024 року виплавка сталі збільшилася на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,838 млн тонн.
У січні-лютому-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (167,960 млн тонн, зростання на 1,6% до січня-лютого-2023), Індія (24,469 млн тонн, більше на 10%), Японія (14,253 млн тонн, зростання на 0,8%), США (12,998 млн тонн, зниження на 2,6%), РФ (11,738 млн тонн, падіння на 3, 2%), Південна Корея (10,849 млн тонн, зростання на 0,2%), Туреччина (6,332 млн тонн, зростання на 34,5%), Німеччина (6,194 млн тонн, зростання на 4,6%), Іран (4,842 млн тонн, вище на 26,5%) і Бразилія (5,506 млн тонн, збільшення на 6,4%).
Загалом за 2 міс.-2024 виплавка сталі зросла на 3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 306,883 млн тонн.
Водночас Україна за 2 міс-2024 виробила 1,076 млн тонн сталі, що на 52% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 2 міс-2023 – 708 тис. тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками 2 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Європейська рада, що об’єднує глав держав ЄС, на засіданні 21-22 березня принципово підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з Україною, яка передбачає пільгові умови для українського експорту в ЄС, однак узгодження остаточного рішення ще триває, повідомила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
“Європейська рада проголосувала за рішення щодо торговельної лібералізації”, – сказала вона на саміті експортерів, організованому Forbes Україна, у п’ятницю, додавши, що залишається тільки низка технічних питань.
“Рішення щодо торговельної лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес узгодження триває”, – уточнила Стефанишина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віцепрем’єрка зазначила, що у висновку за підсумками засідання Європейської ради зазначено, що вона закликає продовжити роботу без зволікань щодо вирішення питань, пов’язаних з автономними торговельними преференціями для України, “у справедливий і збалансований спосіб”.
“Водночас закріплено необхідність знаходження довгострокового рішення в рамках Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони вільної торгівлі”, – вказала також Стефанишина.
Раніше повідомлялося, що Європейська рада та Європейський парламент попередньо домовилися продовжити призупинення дії імпортних мит і квот на український експорт до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, посиливши захисні заходи щодо чутливої сільськогосподарської продукції. Нові захисні заходи, зокрема, зобов’язують Єврокомісію автоматично знову запровадити тарифні квоти, якщо імпорт яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи та меду перевищить середнє арифметичне обсягу імпорту в 2022-2023 роках.
Водночас великі європейські аграрні асоціації та профспілки фермерів заявляють про недостатність запропонованих заходів для захисту ринку ЄС від імпорту української агропродукції і вимагають посилення обмежень. Вони наполягають, зокрема, під час розрахунку лімітів імпорту з України враховувати дані за довоєнний 2021 рік, коли такий імпорт був мінімальним замість запропонованих Єврокомісією двох воєнних років – 2022-2023. Крім того, фермерські асоціації пропонують включити пшеницю до переліку чутливої сільгосппродукції, експорт якої лімітуватиметься захисним механізмом.
Збільшити розмір ставки акцизного податку для алкогольних напоїв, що класифікуються як “проміжні продукти”, з 8,42 до 12,23 грн за 1 л, тобто до рівня ставки на вина ігристі та вина газовані, пропонує уряд України.
Як повідомило Міністерство фінансів, відповідний законопроєкт із правками до Податкового кодексу Кабінет міністрів схвалив на засіданні в п’ятницю.
“Перегляд акцизів зумовлений необхідністю наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що актуально з огляду на набуття Україною статусу країни-кандидата на членство в ЄС”, – зазначили в Мінфіні.
Документ передбачає привести у відповідність до норм Директиви Ради ЄС №92/83/ЄЕС класифікації алкогольних напоїв у частині, що стосується визначення терміну “проміжні продукти” – вина та інші зброджені напої, віднесені до кодів 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, йдеться про вермут, сидр і перрі.
Мінфін прогнозує збільшення надходжень від такого підвищення на рівні 4,5 млн грн на місяць.
Міжнародна компанія Unilever розпочала будівництво нової фабрики в м. Біла Церква Київської області. Сьогодні заклали пам’ятну капсулу на місці майбутнього підприємства в індустріальному парку “Біла Церква”, про це в п’ятницю на своїй сторінці у Facebook повідомив начальник Київської ОДА Руслан Кравченко.
Також повідомляють, що обсяг інвестицій у фабрику – €20 млн. На підприємстві буде створено майже 100 нових робочих місць. Фабрика вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу, товари переважно будуть зорієнтовані для українського ринку. Потенційно підприємство вироблятиме продукцію і для інших ринків Європи.
У повідомленні зазначається, що загальна площа ділянки під забудову – 4,2 га. Виробнича потужність підприємства – понад 5000 тонн на рік. Будівництво фабрики планується завершити наприкінці 2024 року. Зведення відбуватиметься з урахуванням найвищих екологічних стандартів. Тут будуть комфортні умови праці, офісне приміщення спроєктовано з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Для безпечного проведення робіт уже облаштовано наземне мобільне укриття, згодом побудують і підземний сховок.
“Місце будівництва нової фабрики в індустріальному парку обрано не випадково – є всі необхідні комунікації та дорожня інфраструктура. Розвиток індустріальних парків підтримує відновлення промисловості Київщини під час війни Росії проти України. Відкриття нових виробництв сприяє підвищенню доходів і добробуту місцевих громад, збільшенню податкових надходжень та стимулюванню розвитку малих і середніх підприємств у регіоні”, – розповів Руслан Кравченко.
Руслан Кравченко подякував генеральному директору Unilever Україна Василю Бовдилову та засновнику UFuture, до складу якого входить індустріальний парк “Біла Церква”, Василю Хмельницькому за приклад, який “мають наслідувати й інші інвестори та спільними зусиллями розвивати економічний потенціал Київщини”.
Раніше повідомлялося, що Unilever Plc спрямує EUR20 млн на будівництво в Київській області фабрики з виготовлення засобів особистої гігієни, шампунів і гелів для душу під брендами Dove, Axe, TRESemmé і Clear,
