Державний бюджет України отримав позику $230 млн від уряду Японії в рамках проекту Світового банку “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю ввечері.
“В умовах війни сільське господарство зазнає значних збитків, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у всьому світі. Залучення коштів у рамках ARISE є важливим внеском у забезпечення доступу для фінансування аграрного бізнесу України”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Уточнюється, що кошти було залучено з Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine).
Мінфін нагадав, що проєкт ARISE ставить за мету підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація витрат за програмою “5-7-9”) і поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти.
Обсяг фінансування проєкту наразі становить $550 млн, з яких $500 млн буде спрямовано на фінансування держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у 2023-2024 роках із фокусом на аграрні підприємства, а майже $50 млн передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Крім того, рада директорів МВФ у ніч на п’ятницю схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які мають надійти протягом двох-трьох днів.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна до середини-кінця травня поставить на світові ринки весь урожай 2023-2024 маркетингового року і залишки торішнього, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
“Це моя думка, що десь у середині травня – наприкінці травня максимум буде вивезено весь врожай поточного року та залишки з минулого”, – сказав він і додав, що ціни терміналів для експорту української агропродукції в портах України знижуватися не будуть.
Васьков також нагадав, що у держави є кілька механізмів для гарантування експортних перевезень Чорним морем. Перший із них – компенсація від держави з держбюджету на випадок можливої атаки цивільних суден.
Другий механізм – програма Unity від Marsh McLennan та українського уряду із залученням англійських клубів, куди Україна також зробила свій внесок, завдяки чому судна, які перевозять агропродукцію, отримують страхування зі сплатою 1% і менше.
Заступник міністра також розповів, що кілька тижнів тому відбулася зустріч у Лондоні. Україна вже отримала підтвердження, що страхуватимуться на аналогічних умовах судна, які перевозять й інші вантажі – залізну руду, металопродукцію та інше.
“Україна також порушила питання про страхування контейнерних перевезень і отримала згоду в Лондоні на надання привабливих умов для судновласників”, – резюмував Васьков.
Як повідомлялося, завдяки страховому інструменту UNITY ставки страхування на комерційному ринку перевезень українським морським шляхом знизилися вдвічі, водночас ставка для страхування агропродукції зараз становить 0,75%.
До страхового інструменту UNITY мають доступ усі міжнародні брокери, до яких можуть звернутися власники суден та українські експортери.
Програма UNITY, покликана забезпечити доступне страхування від військових ризиків поставок зерна та інших важливих продовольчих товарів у всьому світі, стартувала в листопаді 2023 року. UNITY пропонує страхування КАСКО та окремий захист і відшкодування (P&I) від військових ризиків за значно зниженими преміями порівняно зі стандартними ринковими цінами.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому 2024 року зменшився на 19,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 215,1 млрд юанів ($30 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема, приплив іноземних інвестицій у високотехнологічному секторі підвищився на 10,1% – до 28,27 млрд юанів.
При цьому, прямі іноземні інвестиції Франції в КНР у січні-лютому зросли в 6,9 раза в річному вираженні, Іспанії – в 5 разів, Німеччини – в 2,4 раза.
За два місяці в країні було зареєстровано 7,16 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 34,9% більше за показник за січень-лютий 2023 року, наводить дані відомства агентство “Сіньхуа”.
“Зростання на 34,9% є найвищим за останні п’ять років. Це свідчить про те, що транснаціональні корпорації, як і раніше, з оптимізмом ставляться до можливостей розвитку китайського ринку, – заявив представник міністерства агентству. – Незважаючи на скорочення обсягу фактично використаних ПІІ за перші два місяці, це третій за величиною показник за останні десять років”.
“Наразі сприятливі фактори для залучення іноземних інвестицій у Китай переважують несприятливі, а перспективи інвестування, як і раніше, залишаються блискучими”, – додав представник міністерства.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.