Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управляння посухами (ПУП). Цей проект є надзвичайно важливим кроком у адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої країни. Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
В низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022 — був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року!
За весь період спостережень встановлено, що посушливість території збільшується, і особливо великі зміни відбулися у високогірній частині Закарпаття.
За даними щорічного моніторингу посух та маловоддя, 2000-2023 роки — це період значного підвищення температур та посилення засушливих та маловодних явищ.
“Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігались у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Ці прогнози вказують на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.
Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що має негативний вплив на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості та населення”, — зауважує керівниця напряму “Вода” Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Посухи та дефіцит води — глобальні проблеми
Посуха — це природне явище, яке повʼязане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.
60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період з 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.
Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.
Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через нестачу опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями або навіть роками.
Тривалі періоди безводдя ставлять під загрозу не лише добробут людей, але й екосистеми, як природні, так і штучні. У серйозних випадках посуха може призвести до руйнівних наслідків, таких як голод, масове переселення людей та навіть соціальні конфлікти.
Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, але й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж та пилових бур, що суттєво погіршує стан атмосфери.
Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), а також людей з серцево-судинними захворюваннями.
Система раннього попередження посух
Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням у 2018 році заснувала відповідну ініціативу. Вона покликана допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, а також підготуватися до посух.
Більше того, розробка Планів управління посухами (ПУП) — є однією з вимог Європейського Союзу.
Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна.
Проте процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами.
WWF-Україна вперше представив проєкти Планів управління посухами для басейнів річки Тиса та річок Прут і Сірет.
Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
“Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження. Така система дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки”, — уточнює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Які рішення передбачає ПУП:
На сьогодні WWF-Україна розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.
Ознайомитись із Планом управління посухами можна за посиланням.
Антимонопольний комітет України надав ТОВ “Ковальська нерухомість” дозвіл придбати частку в статутному капіталі ТОВ “Адміністративно-складський комплекс “Кудрявський”, повідомляється на сайті відомства.
Відповідне рішення відомство ухвалило в четвер.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Ковальська нерухомість” отримало дозвіл придбати частку в “АСК “Кудрявський”, що забезпечує перевищення 50% голосів вищому органі управління товариства.
За даними Opendatabot, власниками “АСК “Кудрявський” значаться АТ “ЗНВКІФ “Атлас” (50%) і ТОВ “КУА “Українське інвестиційне товариство” (50%), кінцевими бенефіціарами вказано Богдана Серотюка та Юрія Сокольницького.
ТОВ “Ковальська Нерухомість” входить до групи “Ковальська”, займається будівництвом житла. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Як повідомлялося, 2021 року група “Ковальська” повідомила про намір ревіталізувати територію Київського лікеро-горілчаного заводу в Шевченківському районі Києва на вулиці Кудрявська, 16A. Завод займає територію близько 2 га. Його будівлі 1896 року побудови визнано архітектурною пам’яткою місцевого значення, фасад перебуває під захистом.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
АМКУ, БУДІВЛЯ, Київський лікеро-горілчаного завод, Ковальській
В Україні у 2024/25 маркетинговому році (МР, липень 2024 року – червень 2025-го) врожай насіння основних видів олійних культур становитиме 22,5 млн тонн, що на 3,8% перевищить показник попереднього сезону та є вищим за прогнозні дані Державної статистичної служби у 21,686 млн тонн, заявила галузева асоціація “Укроліяпром”.
Згідно з прогнозом галузевої асоціації, у поточному сезоні очікується зростання виробництва соняшнику та сої, тоді як валовий збір ріпаку може скоротитися.
Найбільше збільшення у 2023/24 МР очікується для соєвих бобів – 5,1 млн тонн, що на 7,5% більше за минулорічний показник у 4,743 млн тонн.
Зазначене зростання зумовлено збільшенням посівної площі на 7,4%, до 1,97 млн га, тоді як врожайність олійної збережеться на рівні попереднього сезону і становитиме 25,9 ц/га, – пояснили експерти.
Виробництво соняшнику 2024 року, за прогнозом аналітиків, очікується на рівні 13 млн тонн, що на 2% більше, ніж роком раніше (12,76 млн тонн). Урожайність олійної також не зміниться і складе 24,5 ц/га, тоді як її посівна площа розшириться до 5,3 млн га (+2%).
Урожай ріпаку в “Укроліяпром” прогнозують на рівні 4,1 млн тонн, що на 2% поступиться результату сезону-2023/24 (4,184 млн тонн). Прогнозоване скорочення виробництва буде зумовлене скороченням площ під олійними на 4,3% – до 1,37 млн га, тоді як врожайність ріпаку збережеться на рівні минулорічної та становитиме 29,2 ц/га.
Організація Об’єднаних Націй – Генеральна Асамблея ООН ухвалила в четвер резолюцію з вимогою до Росії терміново вивести свої війська та персонал з найбільшої в Європі атомної електростанції і негайно повернути об’єкт Україні.
Резолюція також повторює вимоги Асамблеї до Росії негайно “припинити свою агресію проти України” і вивести всі війська, а також знову підтверджує прихильність 193 членів світової організації до “суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України”.
Резолюція була схвалена 99 голосами проти 9 при 60 країнах, які утрималися, і 25 країнах, які не голосували.
Проти резолюції виступили Білорусь, Куба, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Бурунді, Північна Корея та Еритрея. Китай, Індія, Південна Африка та багато країн Близького Сходу були серед тих, хто утримався.
У резолюції висловлюється “серйозне занепокоєння з приводу нестабільної ситуації з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції”. У ній говориться, що повернення станції під повний контроль України забезпечить її безпеку і дозволить Міжнародному агентству з атомної енергії “здійснювати безпечні, ефективні та дієві гарантії”.
Побоювання ядерної катастрофи були на першому плані відтоді, як російські війська окупували станцію невдовзі після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Запорізька АЕС, яка має шість ядерних реакторів, розташована на підконтрольній Росії території на південному сході України поблизу лінії фронту і постійно потрапляє під перехресний вогонь.
Читати далі: Україна готується до того, що Росія може саботувати найбільшу в Європі атомну станцію
МАГАТЕ неодноразово висловлювало занепокоєння з приводу перебоїв у постачанні електроенергії до Запоріжжя, яка має вирішальне значення для роботи станції, а також з приводу проблем з її постачанням. Не називаючи винних, Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив 15 квітня в Раді Безпеки ООН, що його агентство підтвердило три атаки на Запорізьку АЕС, починаючи з 7 квітня.
І Україна, і Росія регулярно звинувачують одна одну в атаках на завод, і в четвер ці звинувачення продовжилися.
Посол України в ООН Сергій Кислиця представив резолюцію, заявивши Генеральній Асамблеї, що Росія “продовжує порушувати ключові принципи технологічної та фізичної ядерної безпеки” і продовжує атакувати завод.
За його словами, Україна і сусідні країни зазнали “катастрофічних наслідків” ядерного вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році, але наслідки можливого інциденту на Запорізькій АЕС, “яку навмисно перетворили на ключовий компонент військової стратегії Росії, були б ще більш катастрофічними”.
Кислиця попередив, що “якщо ми просто стоятимемо зі схрещеними руками, ця удача не буде тривати вічно, і інцидент буде неминучим”.
“Ядерна безпека і захист залежать від нашої здатності зайняти сильну і спільну позицію щодо неприпустимості продовження окупації і мілітаризації Запорізької атомної електростанції”, – заявив український посол.
Заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський звинуватив Україну та її західних прихильників у спробі проштовхнути резолюцію з реальною метою отримати “благословення” Генеральної Асамблеї на результати мирної конференції з питань України, що відбулася минулого місяця в Швейцарії, і в “привнесенні політичних елементів”.
У комюніке конференції майже 80 країн закликали до того, щоб “територіальна цілісність” України була основою будь-якої мирної угоди, спрямованої на припинення війни. У ньому також йдеться про те, що Запорізька та інші атомні електростанції повинні залишатися під контролем України відповідно до принципів МАГАТЕ.
Полянський звинуватив прихильників комюніке в тому, що вони намагаються “просувати неправдивий західний наратив про джерело загроз для ядерних об’єктів в Україні”. Він заявив, що єдиною загрозою для ядерних об’єктів в Україні сьогодні є “регулярні, безрозсудні атаки Києва на Запорізьку атомну електростанцію”, пов’язану з нею інфраструктуру та прилегле місто, де живуть працівники станції та їхні сім’ї.
https://time.com/6997689/un-zaporizhzhia-nuclear-power-plant-russia-ukraine/
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що уряд зобов’язується виділити до CAD 389 млн ($285 млн за поточним курсом) на підвищення рівня підготовки українських пілотів на F-16 через Коаліцію військово-повітряних сил у рамках Контактної групи з оборони України.
Згідно з повідомленням на сайті прем’єр-міністра Канади, Трюдо пообіцяв надати подальшу допомогу, щоб Україна могла продовжувати захищати свою свободу.
Зокрема, канадська підтримка включає виділення до CAD 389 млн на підвищення рівня підготовки пілотів F-16.
“Ці кошти, виділені в рамках раніше оголошеного військового фінансування, сприятимуть навчанню пілотів у збройних силах України, а також нададуть критично важливе обладнання для забезпечення безпечної експлуатації F-16 в Україні”, – сказано в повідомленні.
Як зазначили у пресслужбі, це буде багаторічний внесок у Коаліцію можливостей ВПС (до $389 млн на п’ять років). Ця підтримка ґрунтується на більш ніж $75 млн, наданих коаліції ВПС для інструкторів з технічного обслуговування в Данії, тренування літаків і пілотів-інструкторів у Франції, закупівлі критичного обладнання та боєприпасів для F-16, а також навчання англійської мови в Canadian Forces Language School.
“Ці заходи являють собою розраховану на кілька років програму, яка здійснюватиметься коштом раніше виділеного фінансування, оголошеного в лютому 2024 року”, – сказано в повідомленні.
Також в офісі прем’єра нагадали про анонсоване раніше на саміті НАТО виділення додаткових CAD 500 млн на військову допомогу Україні в рамках обіцянки НАТО про довгострокову допомогу у сфері безпеки України. Сюди входить майже $444 млн Міністерству національної оборони Канади на покриття видатків на військову техніку, допомогу та навчання Збройних сил України, а також понад $56 млн для трастового фонду NATO Comprehensive Assistance Package (CAP) для України, щоб допомогти відновити український сектор безпеки і оборони та сприяти переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Канадське фінансування через CAP також надає обладнання для жінок у Збройних силах України.
“Ці додаткові кошти доповнюють наявну військову допомогу Канади Україні на загальну суму 1,1 мільярда доларів цьогоріч”, – сказано в повідомленні.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило видобуток титанової сировини і повноцінне функціонування кар’єрів Іршанського ГЗК.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, цю філію було зупинено в жовтні 2022 року. Таке рішення було ухвалено тоді через відсутність контрактів на реалізацію концентрату ільменіту і одночасно значних запасів готової продукції на складах.
Наразі керівництво ОГХК уклало великий контракт на реалізацію продукції філії для стратегічного північноамериканського споживача. Відповідно, виникла потреба у відновленні працездатності комбінату в повному обсязі.
“Ще у квітні ми поступово почали готуватися до повноцінного відновлення роботи філії, зокрема до повного відновлення видобутку. Провели всі необхідні закупівлі, зробили максимальну кількість ремонтних робіт. Зараз у нас є активний контракт з американським кінцевим споживачем на 70 тис. тонн ільменітового концентрату Іршанського ГЗК”, – сказав т.в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін.
За його словами, ще 25-40 тис. тонн зараз на стадії обговорення. Додатково компанія готується почати переговори на 30 тис. тонн для європейського кінцевого споживача, з планом відвантаження на четвертий квартал цього року.
“Оскільки старі запаси на складах ми вже майже реалізували, що є гарною новиною, то відновлення кар’єрних робіт просто критично необхідне”, – зазначив Перелигін.
Він уточнив, що планується виробництво концентрату ільменіту на рівні 12 тис. тонн щомісяця до кінця поточного року.
“Розуміємо, що якщо буде відкриватися можливість збільшення обсягу виробництва, обов’язково дотиснемо цю “педаль газу”. Але є кілька бар’єрів і негативних факторів впливу, які постійно вносять коригування в нашу виробничу програму. Усі добре розуміють, що ми перебуваємо в активній стадії війни і необхідно готуватися до сюрпризів чи незапланованих проблем. Зокрема, це стосується стабілізації поставок е/е на комбінат”, – додав керівник компанії.
Він також пояснив, що ОГХК пройшов важкий і довгий шлях, щоб кваліфікувати ільменітовий концентрат ІГЗК на північноамериканському ринку, для компанії стратегічно важливо зберегти цю динаміку до 2025 року, оскільки тоді можна говорити про довгострокові контракти і багаторічну кваліфікацію продукції.
“Моя персональна мрія: щоб 2/3 продукції ІГЗК експортувалося на стратегічний для нас як країни ринок і щоб наша співпраця з американською хімічною промисловістю тільки зміцнювалася, а обсяги зростали. Це дасть нам змогу перейти до горизонтів планування на 1-3 роки, навіть під час війни, і матиме хороший стабілізаційний ефект”, – пояснив Перелигін.
За його словами, це також дасть змогу перейти до ширшого опрацювання місцевої ресурсної бази, зокрема шляхом повернення до реалізації програми капінвестицій.
“Адже, на жаль, через брак довгострокових грошей і велику кількість непрогнозованих подій останні два роки була практично на паузі”, – резюмував т.в.о. голови правління ОГКГ.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
