Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
АТ “Виробниче підприємство “Техмаш” (Дніпро) планує спрямувати на виплату дивідендів у 2023 році 5 млн грн нерозподіленого прибутку з розрахунку 16,667 тис. грн на одну акцію номіналом 8 грн.
Згідно з опублікованим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення загальних зборів акціонерів АТ 11 квітня, дивіденди планується виплатити до 11 жовтня 2024 року.
За інформацією підприємства, у 2023 році, за попередніми даними, воно отримало 0,19 млн грн чистого прибутку проти 0,51 млн грн роком раніше, а нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 76,13 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, 61% статутного капіталу АТ “ПП “Техмаш” належить його директору Олександру Коломойцю, ще чотири фізособи сумарно володіють 28% акцій. Статутний капітал товариства – 2,4 млн грн.
ПП “Техмаш”, за його інформацією, у 2023 році скоротило поточні зобов’язання на 22,5% порівняно з 2022 роком, до 47,76 млн грн, а довгострокові – до нуля порівняно з 1,9 млн грн.
Підприємству вдалося за рік знизити сумарну дебіторську заборгованість майже на 40% до 49,62 млн грн, а вартість активів загалом зменшилася на 17% до 134,62 млн грн. При цьому запаси зросли на 30% – до 31,15 млн грн, грошові кошти – на 29,7% до 18,56 млн грн.
Підприємство, за даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році наростило чистий дохід від реалізації на 19,2% до 2022 року, до 165,28 млн грн.
На початок поточного року на ньому працювало 229 осіб – на 23% менше, ніж роком раніше.
Основна спеціалізація ПП “Техмаш” – монтаж технологічного обладнання, трубопроводів, виготовлення обладнання для різних галузей, зокрема конвеєрів (скребкових, стрічкових, гвинтових), ємнісного обладнання, металоконструкцій, аспіраційних повітропроводів.
Фондова біржа ПФТС (Київ) направила в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) документи для запуску торгівлі валютними свопами, повідомляють на офіційній сторінці біржі в Facebоok.
“Щойно документи біржі буде зареєстровано НКЦПФР, біржа розпочне торги в режимі “Свопи з контролем ризиків” з урахуванням обмежень, встановлених Розрахунковим центром як центральним контрагентом”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що наразі ПФТС уже узгодила специфікацію валютного свопу з Національним банком України (НБУ) і Правила функціонування багатостороннього торговельного майданчика (МТП) деривативних контрактів із кліринговою організацією “Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках” (РЦ, Київ).
Як уточнює пресслужба біржі, чинний регламент взаємодії ПФТС з РЦ вже містить необхідні положення про порядок обміну інформацією, необхідною для забезпечення виконання деривативних контрактів.
Зазначається, що торги намічено запустити з валютних свопів USD-UAH та EUR-UAH.
“Звертаємо увагу, що торговий доступ до режиму “Свопи з контролем ризиків” активується біржею після отримання інформації від ПАТ “Розрахунковий центр” про допуск відповідного учасника до клірингових операцій за деривативними контрактами”, – резюмувала прес-служба ПФТС у повідомленні.
Як повідомлялося, РЦ і “Українська біржа” (УБ, Київ), як організатор торгівлі, у другій декаді лютого цього року забезпечили укладення на біржі першого в Україні валютного свопу з контролем ризиків.
Відповідні правила торгівлі деривативами на МТП були затверджені НКЦПФР у вересні минулого року, а про запуск торгів валютними свопами з поставкою базового активу USD-UAH та EUR-UAH було заявлено 22 листопада після внесення їх до списку МТП.
“На початковому етапі за рішенням НБУ до торгів будуть допущені тільки банки, клієнтських операцій не передбачено, тільки банки у власних інтересах”, – зазначав голова правління РЦ Олег Ткаченко на презентації нового інструменту. Голова РЦ уточнював, що як забезпечення прийматимуть гривню, долар, євро та ОВДП, але не всіх ISIN, а тих, які погодить спеціальна робоча група.
Валютний своп – це поставочний деривативний контракт грошового ринку, умови якого передбачають продаж іноземної валюти зі зворотною купівлею на певну дату в майбутньому. Кліринг і розрахунки за контрактом проводить РЦ як центральний контрагент. Він гарантує своєчасне і в повному обсязі виконання умов свопу або, завдяки гарантійному забезпеченню, виплату сумлінній стороні компенсації (у вигляді штрафу), покликаної покрити можливі втрати, пов’язані з невиконанням перед нею зобов’язань за свопом.
Міжнародна ісламська торгово-фінансова корпорація (ITFC) та Узбекистан 6 березня 2024 року підписали угоди на полях зустрічі Арабської координаційної групи в Ташкенті.
Згідно з підписаним документом ITFC надасть Узбекистану кредитні кошти на суму 715 млн. доларів.
Кошти ITFC у розмірі 600 млн. доларів будуть спрямовані на підтримку торговельного фінансування, фінансування сільського господарства та продовольчої безпеки, а також зміцнення державних підприємств, малого та середнього бізнесу в критично важливих сферах, таких як фармацевтика, харчова промисловість, сільське господарство, текстиль і виробництво.
У рамках угоди мурабаху Узбекистан отримає 100 млн. доларів на закупівлю сільськогосподарської продукції для забезпечення цілорічної доступності пшениці, що допоможе стабілізувати ціни на пшеницю і місцевим фермерам.
Крім секторальної підтримки, ITFC також виділила 15 млн. доларів у співпраці з “АгроБанком” і його дочірнім банком “SmartBank”. Ця ініціатива спрямована на збільшення внеску приватного сектора в економічний розвиток Узбекистану шляхом надання торгових фінансових рішень. Спрямоване на підтримку секторів харчової промисловості, сільського господарства, виробництва та текстилю, це фінансування також призначене для заохочення фінансування зелених проєктів, відповідаючи цілям сталого розвитку.
Угоди підкреслюють прихильність ITFC не тільки соціально-економічному розвитку Узбекистану, а й сприянню регіональній економічній інтеграції через програму “Торговельна взаємодія Центральна Азія+” (TCCA+).
Ця програма спрямована на збільшення співпраці в галузі торгівлі та інвестицій серед шести країн, сприяючи економічному зростанню і стабільності в Центральній Азії.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи в січні-лютому поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 52,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 900 тис. тонн із 590 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період виплавка сталі зросла на 52% до січня-лютого-2023 – до 1,076 млн тонн із 708 тис. тонн.
Виплавка чавуну збільшилася на 42,5% – до 1,050 млн тонн із 737 тис. тонн.
Як повідомлялося, у січні-2024 року збільшила випуск загального прокату на 75,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 453 тис. тонн із 257 тис. тонн, сталі на 91,6%, до 544 тис. тонн із 284 тис. тонн, чавуну на 44,5% – до 555 тис. тонн із 384 тис. тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Стрічка “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова перемогла в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм” премії “Оскар” Американської академії кінематографічних мистецтв, повідомляє Associated Press.
На церемонії нагородження лауреатів на сцену за нагородою піднявся Мстислав Чернов.
“Кіно формує спогади, а спогади формують історію”, – заявив Чернов.
Команда Associated Press і PBS “Frontline”, яка створила цей документальний фільм, удостоїлася бурхливих оплесків глядачів. Це перший “Оскар” як для України, так і для агентства Associated Press.
Стрічка “20 днів у Маріуполі” розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року. Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолітка та продюсерка і журналістка Василина Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя – за це всі троє отримали Пулітцерівську премію.
Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши 500 тисяч грн тільки за перший вікенд прокату.
Як повідомлялося, документальний фільм “20 днів у Маріуполі” отримав премію BAFTA Британської кіноакадемії.
