Бельгійське державне агентство з питань розвитку ENABEL має намір брати участь у проєктах відновлення критичної та соціальної інфраструктури в Україні, відкриє офіси в Києві та Харкові, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
“Команда міністерства провела зустріч із міністром співробітництва у сфері розвитку великих міст Бельгії Кароліною Женею та головою Бельгійського держагентства з питань розвитку ENABEL Яном Ван Веттером. Сторони узгодили вже в березні почати реалізацію проєкти відновлення критичної та соціальної інфраструктури”, – ідеться в пресрелізі міністерства за підсумками зустрічі.
У повідомленні наголошується, що ENABEL має у своєму розпорядженні фінансування в $150 млн, отримане за рахунок “заморожених” у Бельгії російських активів.
Сторони також обговорили можливість співпраці у спільному зі Світовим Банком проєкті HOPE з відновлення пошкодженого через військові дії житла.
Ціни на сою в Україні просіли за місяць на 1,5 тис. грн/тонна і знизилися до 16,5 тис. грн/тонна, що пов’язано з падінням світових цін на неї, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“В Україні ціни на сою активно знижуються за останній місяць. Якщо до кінця січня переробники закуповували сою за ціною понад 18 тис. грн/тонна, то на кінець січня цінники не перевищують 16,5 тис. грн/тонна. Здешевлення української сої відбувається внаслідок падіння світових цін на олійну”, – констатували аналітики.
За їхньою інформацією, Україна в лютому експортувала 290 тис. тонн із законтрактованого обсягу в 300 тис. тонн. Трейдерам складно реалізовувати українську сою на експорт через її високу ціну, зазначається в повідомленні.
Ключовими ринками для збуту української сої, на які зазвичай припадає 50-60% експорту, є Туреччина та Єгипет. Однак якщо в цих країнах тонна української сої завжди була на $10-15 дешевшою за бразильську, то наразі ціни не лише вирівнялися, але на український товар сою продовжать знижуватися.
“Світові ціни на олійну падають, чому сприяють рекордний урожай у Бразилії, прогнози високого врожаю в Аргентині, великі запаси сої в США”, – пояснили експерти.
Вони прогнозують, якщо на базисі DAP Польща-Румунія умовні ціни на сою становлять $420/тонна, то до кінця березня вони можуть знизитися до $390/тонна. Крім того, переробники знизили закупівельні ціни на тонні в діапазоні 16,5-16,8 тис. грн, до кінця березня падіння цін може досягти 16 тис. грн.
“Ще одним фактором, який підтримує зниження цін на українську олійну, є падіння цін на соєвий шрот у ЄС. До того ж раніше основним імпортером була Польща, але зараз ця країна не найкращий торговий партнер”, – резюмували в “Пуску”.
Національний банк України (НБУ) 26 лютого оголосив тендер на добровільне страхування автотранспорту, повідомляють у системі електронних закупівель ProZorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 338,176 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 6 березня
Президент України Володимир Зеленський у Тирані проведе зустріч із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, візьме участь у саміті “Україна – Південно-Східна Європа”.
“Із прем’єр-міністром Албанії та його командою проведемо переговори щодо оборонної та політичної співпраці, підтримки Формули миру та роботи над безпековими угодами. Албанія – одна з країн, які приєдналися до Вільнюської декларації G7, за що ми дуже вдячні”, – написав Зеленський у Телеграм-каналі в середу, назвавши Еді Раму безкомпромісним другом України.
“У форматі “Україна – Південно-Східна Європа”, який збирається вже вдруге, говоритимемо про наш спільний шлях до євроатлантичної мети. Запропоную підтримати зусилля України щодо забезпечення справедливого і тривалого миру, організації Глобального саміту миру в Швейцарії”, – поінформував він.
Крім того, президент України проведе двосторонні зустрічі з учасниками саміту.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Європейський парламент підтримав створення Українського фонду в розмірі EUR50 млрд на період 2024-2027 рр.; його кошти спрямують на підтримку України та проведення реформ для приєднання країни в майбутньому до Європейського союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили у вівторок у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європарламенту. “За” резолюцію проголосували 536 депутатів, “проти” 40, утрималися 39. Загалом у голосуванні взяли участь 615 депутатів.
“Фонд має об’єднати відновлення, реконструкцію і модернізацію з вимогами і процесом вступу до союзу, пов’язавши фінансову підтримку з проведенням реформ та інвестицій з метою вступу (до ЄС)”, – ідеться в документі.
Авторами документа виступили представники комітету з питань закордонних справ Міхаель Галер (Німеччина) і бюджетного комітету Ейдер Гардіасабаль Рубіаль (Іспанія).
Резолюція передбачає, що ЄС підтримуватиме Україну за трьома напрямками. Перший – фінансова підтримка країни для реалізації реформ та інвестицій, а також для підтримки її макрофінансової стабільності. Другий – мобілізація інвестицій і розширення доступу України до фінансування. Третє – допомога на шляху до європейської інтеграції.
Затверджене рішення передбачає, що 33% ресурсів для України виділяють у вигляді грантів, “причому щонайменше 20% призначено для відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади України, таких як регіони, міста та місцеві спільноти”. Крім того, 20% інвестицій фонду буде спрямовано на “зелені ініціативи”, 15% – малим і середнім підприємствам.
У резолюції передбачено розроблення українським урядом Плану України. Цей план, як наголошується в документі, буде являти собою “послідовні, всеосяжні та адекватно збалансовані заходи з відновлення та модернізації України, що підтримують її економічне, соціальне та екологічне відновлення, сталий розвиток і її прогрес на шляху до вступу в союз”, відповідно до цілей і вимог Українського фонду в EUR50 млрд.
Очікується, що План України, зокрема, надасть іншим донорам основу для визначення пріоритетних областей фінансування відновлення країни.
Діяльність Українського фонду має щорічно оцінювати Єврокомісія.
“Для ефективного моніторингу Україна повинна раз на рік звітувати про хід реалізації заходів. Такі звіти, підготовлені урядом, мають бути відповідним чином відображені в Плані України. Відповідні вимоги до звітності мають бути застосовані до одержувачів фінансування союзу”, – йдеться в резолюції.
Резолюція ЄП закликає і до розробки шляхів “використання заморожених російських активів.
У тексті підкреслюється “важливість роботи з міжнародними союзниками для досягнення цієї мети”. “Це включає в себе забезпечення прогресу в тому, як використовувати заморожені російські активи для допомоги у відновленні України”, – сказано в документі.
Затвердження Європарламентом Фонду для України тепер відкриває шлях до ухвалення Радою ЄС офіційного регламенту, який після публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу набуде чинності.
Раніше пропозицію Єврокомісії про створення Українського фонду було схвалено Радою ЄС на позачерговому засіданні 1 лютого, оскільки на плановому засіданні, яке пройшло в грудні минулого року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував це рішення.
