Державне підприємство “Конярство України” розширить реалізацію коней в Україні та за її межами, а також зосередиться на популяризації українського конярства, повідомив Фонд держмайна (ФДМ) у Facebook.
“Важливо, що колектив ДП чітко розуміє: щоб розвиватися, потрібно використовувати нові сучасні підходи до технології утримання та вирощування племінних коней і вибудовування ефективної бізнес-моделі. Саме тому підприємство активно оновлюється”, – підкреслив голова ФДМ Віталій Коваль.
За даними Фонду, нині до складу ДП “Конярство України” входять 10 кінних заводів, три племінні конярські центри та іподром. Загальне поголів’я налічує 1717 коней. Через збройну агресію Росії чотири кінні заводи з 561 конем перебувають в окупації. Племінна робота ведеться з п’ятьма породами – українська верхова, чистокровна верхова, новоолександрівська вантажівка, орловський рисак і призовий рисак.
“Вихованці ДП користуються попитом як в Україні, так і за її межами. Ми популяризуємо та просуваємо на спортивний ринок українську верхову породу. У приватному секторі користується попитом новоолеквандрівська ваговозна порода. Усі надбання в селекції конярства (верхове, рисисте, ваговозне) ми маємо не тільки зберегти, а й зробити конкурентоспроможними на світових ринках та аукціонах”, – зазначила цитована в повідомленні керівниця виробничого відділу ДП “Конярство України” Леся Ткаченко.
Як повідомлялося, уряд України в грудні 2010 року реорганізував кіннозаводські держпідприємства, які не підлягають приватизації, у ДП “Конярство України”. До початку війни в його постійному користуванні перебувало 54,1 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких – 43,5 тис. га ріллі.
До ДП “Конярство України” увійшли “Дніпропетровський кінний завод №65”, “Запорізький кінний завод №86”, “Олександрійський кінний завод №174”, “Онуфріївський кінний завод №175”, “Лимарівський кінний завод №61”, “Деркульський кінний завод №63”, “Новоолександрівський кінний завод №64”, “Дібрівський кінний завод №62”, “Лозівський кінний завод №124”, “Одеський державний сільськогосподарський іподром” і Київське обласне підприємство з племінної справи у тваринництві”.
Крім того, до нового підприємства увійшли “Стрілецький кінний завод №60”, “Південьконецентр”, “Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр з конярства, державний племінний кінний завод “Олімпійський”, Львівський іподром, Мигощанський державний іподром, “Ягольницький кінний завод”.
На світових ринках українську кукурудзу продають дешевше за американську та аргентинську на $20/тонна, що є аномальним перекосом і призводить до стримування українськими аграріями продажів, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Україна активно торгує кукурудзою, значні обсяги вже законтрактовано в січні-лютому. Оператори ринку побоюються, що на світовому ринку збільшиться пропозиція кукурудзи з Аргентини, і умови для реалізації українських зернових погіршаться”, – зазначили аналітики і додали, що на умовах CIF ціни різко пішли вниз, оскільки пропозиція української кукурудзи висока, а попит на неї низький.
За інформацією експертів, на ринках Європи українська кукурудза торгується умовно по $200-210/тонна, водночас кукурудза походженням зі США – по $220/тонна.
“Розрив у $20/тонна аномально великий. Українська кукурудза надто дешева на світових ринках порівняно з американським та аргентинським аналогами, і для такого дисбалансу немає об’єктивних причин”, – переконані у ВАР.
Водночас СРТ-ринок поки що не активний щодо торгівлі, багато фермерів притримують кукурудзу і не хочуть реалізовувати її за низькими цінами. В одеських портах цінники на умовах СРТ перебувають у діапазоні $147-155/тонна, у малих портах Дунаю – $150-155/тонна.
Великі гравці ринку взяли паузу в торгівлі кукурудзою, на ринку активні малі та середні трейдери. Оскільки ціни на умовах СРТ настільки низькі, що роблять торгівлю кукурудзою збитковою для пересічного фермера, багато аграріїв готові відкласти реалізацію кукурудзи до літа або навіть перенести на наступний сезон. І хоча в Україні значні запаси кукурудзи – близько 17 млн тонн, доступний до продажу обсяг – це відкрите питання, резюмували у ВАР.
Кількість декларацій, в яких згадується криптовалюта, росте рік до року. Понад 1,4 тисячі таких декларацій було подано за 2022 рік. Bitcoin, Ethereum та Tether користуються найбільшим попитом серед українських посадовців. Так, у 2022 році один з українських депутатів задекларував 121 біткоін на суму понад 195 млн грн.
1428 декларацій з криптовалютними активами подали українські чиновники за 2022 рік. Це майже удвічі більше, аніж у 2021 році: тоді крипта фігурувала у 788 деклараціях.
У деклараціях за 2021 рік найпопулярнішими криптовалютами серед українських чиновників були Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Ripple (XRP) тощо. У 2022 році топ-позиції радикально не змінилися: попитом так само користувались Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), також до трійки лідерів додався Tether (USDT).
Хто з українських чиновників задекларував найбільше криптовалюти?
Перш за все, варто зазначити, що декларанти подають свої активи як у гривневому еквіваленті, так й просто вказуючи кількість одиниць криптовалюти у власності.
Біткоїни / Bitcoin (BTC)
У 2021 році найбільшу сумму за біткоіни задекларувала директор КП “Теплопостачання міста Одеси” Ганна Позднякова — 53 млн грн. За рік першість перейняв заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергій Карпенко. У його власності знаходяться біткоіни в еквіваленті 41 млн грн.
Найбільшу кількість біткоінів за 2022 рік — 121 BTC — задекларував депутат Одеської облради Кузькевич Микита Дмитрович. У гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це понад 195 млн грн.
Ефіріум / Ethereum (ETH)
Посадовець з Дніпропетровщини Сергій Карпенко, який задекларував найбільшу кількість біткоінів, два роки поспіль також є рекордсменом за сумою за ефіріумів. В деклараціях за 2021 та 2022 роки чиновник зазначив, що володіє однаковою сумою еквіваленту за цю криптовалюту — 14,6 млн грн.
Криптодолари / Tether (USDT)
Найбільше криптодоларів або стейблкоїнів за 2021 задекларував заступник начальника департаменту Офіса Генерального прокурора Віталій Бровко — 774 500 одиниць. Цьому ж посадовцю належить рекорд за найбільшою сумою в еквіваленті — 20 млн грн.
Посадовець утримав першість й серед декларантів за 2022 рік. Кількість криптодоларів у його власності не змінилась, натомість їх вартість зросла до більш ніж 29 млн грн.
Водночас найбільшу суму за криптодолари/стейблкоїни задекларував директор департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Максим Кисельов — 25 млн грн.
Найбільші втрати у крипті
Також варто зазначити, що є декілька чиновників, які задекларували свої криптоактиви, проте вказали, що втратили до них доступ.
380.95 біткоїнів — рекордну суму серед українських посадовців — у 2021 році зазначив та втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага. В гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це близько 615 млн грн.
Найбільше ефіріума — 1 800 одиниць або понад 160 млн грн — належить депутату Подільської районної ради Одеської області Ігорю Осіпову. У 2021 та 2022 роках в своїх деклараціях посадовець зазначив, що втратив доступ до криптовалюти.
“Проаналізувавши велику кількість декларацій, перш за все, варто відзначити їх неякісне заповнення. Складається враження, що посадовці витрачають на декларації 5 хвилин в останній день подання. Попри те, що вже є спеціальний розділ, де необхідно вказувати статки у крипті, майже всі криптоволодіння заповнені по-різному, з помилками та у різних частинах декларацій.
Загалом з отриманої статистики видається, що володіння таким непрозорим активом, як криптовалюта, для чиновників не є чимось ризикованим або підозрілим. Адже кількість таких посадовців за останні два роки зросла майже у 2 рази”, — коментує засновник Опендатаботу Олексій Іванкін.
Контекст
Від початку повномасштабного вторгнення було тимчасово скасовано обов’язкову перевірку декларацій посадовців. Попри це, сам обов’язок посадовців звітувати про свій майновий стан та зміни в ньому скасовано не було.
Восени минулого року перевірки декларацій відновили. Тож українські посадовці мали надолужити неподане за попередній період (2021 та 2022 рр) до кінця січня 2024.
Термін подання декларацій за 2023 рік залишається звичайним — до квітня 2024 року.
Нагадаємо, що декларацію свого депутата можна перевірити за допомогою Опендатабот. Для цього додайте Опендатабот в улюблений месенджер та введіть ПІБ чиновника.
https://opendatabot.ua/analytics/crypto-officials-2022
Понад 97 млн грн, що надійшли на рахунок Міністерства економіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування в межах платформи “United24”, спрямують на придбання техніки та обладнання для розмінування, повідомила пресслужба Мінекономіки.
“Ці кошти розподілять між Державною службою з надзвичайних ситуацій та Державною спеціальною службою транспорту на такі цілі”, – сказано в повідомленні.
Зокрема, на допомогу ДССТ із придбанням машини дистанційного механізованого розмінування важкого типу (аналог МV-10).
Також на придбання для ДСНС 400 захисних парканів і 400 захисних фартухів сапера гуманітарного розмінування.
На придбання для ДСНС двох сідельних тягачів для перевезення машин дистанційного механізованого розмінування.
На придбання для ДСНС трьох броньованих піротехнічних машин легкого типу для перевезення вибухонебезпечних предметів.
Повідомляється, що заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний також звернувся до заявників із пропозицією надалі робити акцент на придбанні обладнання вітчизняного виробництва.
Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області 13 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 240 тис. грн.
Документи приймаються до 20 лютого.
Оборонний сектор в Україні за минулий рік зріс утричі, у 2024-му індустрія, як очікується, зросте в 6 разів, заявила заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр на організованій Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) конференції Global Outlook: A Winning Vision у середу.
“Ворог за чисельністю, за коштами, які вони залучають, звичайно, нас перевершує. І потреби армії настільки великі, що нам навіть разом із партнерами дуже важко їх задовольнити в повному обсязі. Однак тільки минулого року ми наростили оборонку втричі. Цього року ми очікуємо приріст у 6 разів”, – сказала Гвоздяр.
За її словами, міністерство створює можливості для залучення до роботи в напрямку military-tech цивільних компаній.
“Ми говоримо про боєприпаси, корпуси для боєприпасів. Їх можуть виробляти цивільні компанії, які мають відповідне обладнання, і в цьому напрямку ми теж рухаємося”, – сказала Гвоздяр.
Заступник міністра зазначила, що ще одна ніша – на ринку комплектуючих. За її словами, досі багато виробників дронів і БПЛА купують комплектуючі за кордоном, тоді як один із наявних пріоритетів – комплектація деталями вітчизняного виробництва.
“Наші дрони мають залежати і складатися з українських комплектуючих настільки, наскільки це можливо”, – сказала Гвоздяр.
“Гроші всі в оборонці. Таким чином, ми рано чи пізно все одно прийдемо до того, що це вигідніше для економіки в цілому. Нам дуже важливо залишати наш бюджет усередині країни”, – пояснила вона.
Гвоздяр зазначила при цьому, що Міністерство стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) працює над створенням майданчика для комунікацій, який міг би служити бібліотекою перевірених комплектуючих національного виробництва.
