Верховною Радою України (далі – ВРУ) розглядається проект Закону №5420 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» від 23.04.2021 року (далі – законопроект №5420). На даний час зазначений вище законопроект перебуває на стадії підготовки до другого читання.
Прийняття законопроекту №5420 без його доопрацювання та без врахування висловлених бізнес-спільнотою зауважень, може завдати шкоди законослухняному бізнесу, який сьогодні зіштовхується зі значними проблемами під час експорту та імпорту товарів у зв’язку з блокуванням кордонів України та неможливістю здійснення перевезень іншими шляхами окрім наземних.
Під час попередніх етапів розгляду законопроекту №5420 у Парламенті, експертами компаній-членів Палати неодноразово надавалися зауваження та пропозиції до тексту документу. Експерти компаній-членів Палати вдячні народним депутатам, членам відповідних Комітетів ВРУ, за врахування частини пропозицій бізнес-спільноти (зокрема, видалення із тексту законопроекту №5420 статті про «Недостовірне декларування товарів»). Водночас, бізнес повторно звертався з пропозицією доповнити санкцію пропонованої статті Кримінального кодексу України (далі – ККУ) положеннями про обов’язкову конфіскацію та знищення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виступають предметами контрабанди. Крім того, експерти компаній-членів Палати категорично не підтримують наявну у законопроекті №5420 редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» (щодо непідакцизних товарів).
Компанії-члени Палати однозначно підтримують наміри влади боротися з незаконними схемами при митному оформленні товарів, зокрема якщо предметом правопорушення є підакцизні товари. Оскільки саме податкові надходження від, зокрема, підакцизної групи товарів допомагають наповнювати Державний бюджет під час триваючої війни, вкрай важливо ефективно боротися з нелегальним ввезенням такої продукції в Україну. Крім того, незаконне вивезення підакцизної продукції з України завдає шкоди репутації нашої державі у відносинах із міжнародними партнерами. Наприклад, за даними останнього дослідження компанії KPMG, Україна є другою країною-постачальником нелегальної тютюнової продукції на ринок Європейського Союзу (ЄС). При цьому в ЄС кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів закріплена на законодавчому рівні.
Водночас, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду непідакцизних товарів у пропонованій законопроектом редакції не тільки не сприятиме ефективності протидії тіньовій економіці, а навпаки, призведе до виникнення численних корупційних ризиків та передумов для зловживань контролюючих та правоохоронних органів, а також незаконного тиску саме на законно працюючий бізнес.
Зокрема, правова конструкція об’єктивної сторони злочину «переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю» є застарілою нормою часів СРСР, а також є вкрай неконкретною, фактично дозволяючи реєстрацію кримінального провадження при будь-яких спірних ситуаціях, що виникають під час митного контролю (у тому числі за відсутності злочинного умислу, оскільки поточною редакцією законопроекту не передбачено умисної форми вини при вчиненні контрабанди).
Представники бізнес-спільноти зверталися з численними листами до народних депутатів та органів державної влади з проханням істотно доопрацювати законопроект №5420 та провести ґрунтовні обговорення з бізнесом та експертами.
Американська торговельна палата звертається до народних депутатів із закликом доопрацювати законопроект №5420 та видалити з його тексту пропоновану редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» або ж суттєво змінити текстову редакцію опису об’єктивної сторони злочину, передбачивши, що кримінальна відповідальність настає виключно за умисне митне шахрайство, вчинене з метою ухилення від сплати митних платежів або уникнення заходів нетарифного регулювання.
Українські аграрії поточного року виростили 81 млн тонн валового врожаю зернових, що склало 5-6% світового виробництва, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
“Україна знаходиться на таких ґрунтах, що ми залежимо від погодних факторів більше, ніж від технологій. Хоча технології в Україні за останні 20-30 років просунулися вперед, і ми, вирощуючи раніше 30 млн тонн, стали вирощувати вже 100 млн тонн. Цього року нам пощастило з погодою – врожайність за всіма культурами була вищою за середню. Ми отримали, можна сказати, рекордну врожайність по кожній із культур”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
За інформацією президента УЗА, це дало змогу країні компенсувати втрату 6 млн га орних земель, які нині перебувають під окупацією, а також на лінії фронту й не обробляються аграріями.
“У світі виробляється понад 2,5 млрд тонн зерна, з яких Україна цього року виростила понад 80 млн тонн. Якщо взяти в абсолютних цифрах торгівлю зерном, то Україна займає близько 5-6%. Це серйозний вплив (на світовий ринок – ІФ-У)”, – наголосив Горбачов, уточнивши водночас, що ця частка виробленого зерна не дає змоги Україні контролювати світовий ринок.
Він нагадав, що аграрії залежать не від валу виробленої продукції, а від цін на неї, і висловив сподівання, що 2023-2024 маркетинговий рік дасть змогу ще вирівняти світові ціни й українські сільгоспвиробники не опиняться у збитках.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові – 57,5 млн тонн та олійні – 21,6 млн тонн.
УЗА 3 листопада поточного року оновила оцінку потенційного врожаю-2023, збільшивши її до 81,6 млн тонн зернових та олійних, що на 10,6% більше, ніж 2022 року, коли було отримано 73,8 млн тонн.
Запрошуємо на подію IT Rally у Києві — PM & BA IT Rally.
Ми зібрали топових спікерів, які поділяться практичним досвідом, цікавими кейсами та інсайтами пролдект менеджменту та бізнес аналізу в IT-сфері.
Спікери:
▪️ Дмитро Собко, Senior BA at Uklon
▪️ Альона Лубчак, Co-founder & trainer at E5
▪️ Денис Прилуцький, Head of PMO at SoftServe
У нас буде кава-брейк, де ти зможеш поспілкуватися з доповідачами особисто. Після виступу всіх трьох учасників IT Rally буде панельна дискусія. Не забуть підготувати свої запитання.
Також на тебе чекає благодійний аукціон, де розіграємо корисні та цікаві лоти в підтримку Мобільного фронтового госпіталя.
Знижка: 10% за кодом – Experts
Інтерфакс-Україна – інформпартнер заходу.
Україна зможе експортувати на світові ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур урожаю 2023 року, а також близько 10 млн тонн рослинних олій і шротів, повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
“Ми планували, що будемо везти (на експорт – ІФ-У) приблизно 5 млн тонн на місяць. Однак у перші чотири місяці (маркетинговий рік у зерновому секторі починається в липні – ІФ-У) цього не сталося. Не змогли ми збільшити відвантаження через порти Дунаю, через які йшло 3,5-3,7 млн тонн щомісяця. З початком роботи зернового коридору в портах Великої Одеси видно потенціал. Тільки через порти Великої Одеси можна відправляти 3-4 млн тонн (зернових і олійних культур – ІФ-У) на місяць”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Сумарно через морський коридор і через західні кордони Україна зможе експортувати, за підрахунками президента УЗА, близько 6 млн тонн зерна щомісяця, що вже вдалося зробити в листопаді.
“Ми зможемо ще попрацювати, трохи збільшити (експорт – ІФ-У) і, думаю, технічно буде реально поставити на зовнішні ринки 50 млн тонн зернових і олійних культур”, – зазначив Горбачов.
Він додав, що Україна виробить ще 10 млн тонн продуктів аграрної переробки, зокрема рослинних олій та шротів.
“Більшу частину зерна та виробленої продукції ми продамо. Для нас це більш ніж 50% валютної виручки країни, яка стабілізує гривню. Думаю, у держави великого вибору немає: або врожай згниє, або краще продати. Звичайно, краще продати”, – сказав президент УЗА і висловив упевненість, що трейдери впораються з цим завданням, якщо військові забезпечать безпеку судноплавства на нинішньому рівні.
Горбачов наголосив, що Україна 2023 року змогла зберегти свій статус житниці світу, оскільки аграрії виростили 81 млн тонн зернових та олійних культур за умови внутрішнього споживання у 23-24 млн тонн. Він акцентував увагу, що Україна виробляє в три-чотири рази більше сільгоспкультур і продуктів переробки, ніж сама споживає, тому агросектор однозначно орієнтований на експорт.
Збори акціонерів ПрАТ “Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) 30 листопада ухвалили рішення збільшити статутний капітал з 7,3 млн грн до 32,3 млн грн шляхом додаткової емісії на суму 25 млн грн, повідомила СК у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з повідомленням, під час закритої емісії планується реалізувати 2,5 тис. акцій номінальною вартістю 10 тис. грн.
Уточнюється також, що на момент ухвалення рішення акціонерами компанії є Віктор Кушнір – 55,068% акцій, Людмила Рудь – 9,863%, Валерій Андрейцев – 7,671%, Олена Троян – 9,863%, Вікторія Кушнір – 8,904%.
Згідно з оприлюдненою інформацією, 23 млн грн від розміщення емісії буде спрямовано на депозитні рахунки, 2 млн грн – на оновлення сайту для онлайн-продажів страхових продуктів.
Як повідомлялося, СК “ІнтерЕкспрес” зареєстрована 2004 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
У січні-вересні 2023 року компанія зібрала валові страхові платежі на суму 41,278 млн грн, що на 18,76% більше, ніж за аналогічний період роком раніше. Чисті премії, зібрані компанією, збільшилися на 26,67% – до 37,835 млн грн, а зароблені премії – на 14,09%, до 38,475 млн грн.
Обсяг виплат, здійснених страховиком, зріс на 3,42% – до 12,894 млн грн, а їхній рівень скоротився на 4,63 п.п. – до 31,24%.
Фінансовий результат від операційної діяльності збільшився до 8,249 млн грн, чистий прибуток – до 6,947 млн грн.
Активи страховика на 30 вересня 2023 року зросли на 9,10% – до 52,249 млн грн, власний капітал – на 13,10%, до 42,488 млн грн, зобов’язання скоротилися на 5,43% – до 9,761 млн грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти – на 12,46%, до 5,658 млн грн.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
