Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Національний банк розробив і запропонував до обговорення учасникам ринку проєкт правил подання звітності про активні операції, що визначають загальні вимоги до формування звітності та порядок її підписання, повідомляється на сайті НБУ.
При цьому наголошується, що документ розроблено на виконання вимог закону “Про фінансові послуги та фінансові компанії”. Він закріплює зобов’язання, що звітність про активні операції подають до Національного банку фінансові компанії, які мають право надавати хоча б одну з фінансових послуг, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 29 зазначеного закону (видавати в кредит грошові кошти та банківські метали, надавати гарантії, факторинг, фінансовий лізинг), а також кредитні спілки.
Уточнюється, що звітність про активні операції містить інформацію за видами наданих фінпослуг, а саме за операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, похідними фінансовими інструментами (деривативами), розміщенням коштів на кореспондентських рахунках інших банках, боржником та особами, пов’язаними з боржником і активною операцією.
У правилах пропонується встановити відповідні вимоги до формування звітності про активні операції в частині наборів даних, реквізитів звітності про активні операції, довідників та їхніх значень, що використовуються для складання звітності про активні операції. Список реквізитів звітності про активні операції визначено для кожного з типу респондентів в окремих додатках.
Так, на звітність, що подається банками, накладається електронний підпис Нацбанку, а на документацію, що подається фінансовими компаніями та кредитними спілками, – кваліфікований електронний підпис або вдосконалений, заснований на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Звітність про активні операції подається до НБУ у форматі JSON і має відповідати формалізованому опису, визначеному в JSON-схемі.
Респондент подає регулятору звітність про активні операції, якщо загальна сума зобов’язань (сукупний обсяг боргу) боржника дорівнює 50 тис. грн і більше (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, що настає за звітним), та подає її далі до повного припинення зобов’язань за цим боржником.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2023 року збільшилися на 37,97% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 4,008 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів “Зелена карта” за цей період зросла на 3,48% – до 1,247 млн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася в 2,4 раза – до EUR33,088 млн, тоді як кількість оплачених вимог – у 2,1 раза, до 10,742 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Ракета-носій Falcon успішно вивела на орбіту чергову партію з 23 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 23 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних військ на мисі Канаверал у Флориді в суботу о 22:17 за часом Східного узбережжя США (у неділю о 05:17 за київським часом).
Це 118-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 49-й із початку поточного року. SpaceX вивела на орбіту вже понад 5,3 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Майже 5 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували вчетверте, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Зараз компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні призначила незалежним невиконавчим директором до ради директорів компанії Стюарта Брауна (Stuart Brown), який раніше працював, зокрема, в De Beers.
Як повідомляється в інформації компанії в понеділок, Браун вступив на посаду з 22 жовтня.
Ferrexpo також повідомляє, що Грем Дакомб (Graeme Dacomb), який був членом ради директорів з травня 2020 року, піде з ради наприкінці поточного року. І уточнюється, що Дакомб наразі є головою аудиторського комітету, і цю посаду Браун обійме з 1 січня 2024 року, що забезпечить необхідний час для впорядкованої передачі функцій. Браун також призначається членом аудиторського комітету з моменту його призначення до ради директорів.
У прес-релізі констатується, що Браун – досвідчений керівник гірничодобувної галузі з великим досвідом роботи на рівні ради директорів. Раніше обіймав посади фіндиректора і гендиректора в De Beers та її різних дочірніх компаніях. Зовсім недавно – посаду президента і гендиректора Mountain Region Diamonds Inc., акції якої котируються на фондовій біржі Торонто, а також гендиректора Firestone Diamonds Plc, раніше зареєстрованої на AIM Лондонської фондової біржі.
Повідомляється також, що після призначення Брауна кількість незалежних директорів збільшиться до п’яти, двоє з яких – жінки. Після виходу Дакомба у відставку наприкінці цього року кількість незалежних директорів скоротиться до чотирьох.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
У Київській області в межах держпрограми “ВідновиДім” ремонтують 95 об’єктів, зокрема 63 проєкти повністю або частково завершено, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як повідомляється в релізі, ОСББ Київщини першими долучилися до програми “ВідновиДім” після її запуску в листопаді 2022 року. Найбільше багатоповерхівок відновлюють в Ірпені – 87. Також три будинки ремонтують у Бучі, по два – у Макарові та Гостомелі, один у Софіївській Борщагівці.
“Уже близько 5000 родин стали учасниками цієї ініціативи, яка дає змогу швидко ремонтувати будинки та повертатися додому. Загальна сума грантів, які отримають ОСББ Київської області, склала 280,5 млн грн, з них 116 млн грн Фонд уже виплатив”, – повідомив директор Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк.
Нещодавно Фонд енергоефективності перейшов до реалізації основного етапу Програми “ВідновиДім”. Тепер її дія поширюється на всю територію України крім тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій. Як і раніше, брати участь у ній можуть ОСББ, будинки яких пошкоджені внаслідок бойових дій. Вони можуть отримати грант Фонд енергоефективності, який компенсує 100% вартості робіт і матеріалів, але він не може бути більшим за 7,2 млн грн.
