Глобальний оператор цифрових комунікацій VEON (офіс в Нідерландах) оголосив про завершення виходу з росії і продаж російського активу «Вимпелком». Умови угоди не передбачають можливості повторного викупу, тобто завершення операцій на російському ринку є повним і остаточним для VEON
Як коментує президент Київстару Олександр Комаров, «після виконання довгої низки юридичних процедур, наш 100% акціонер VEON ставить крапку в відносинах з російським телеком ринком. Це означатиме зміцнення стратегії розвитку компанії на шести інших ринках, в тому числі – в Україні». Зокрема, у найближчі три роки VEON планує інвестувати в Україну 600 млн доларів, які будуть направлені на відбудову телеком мережі та розвиток цифрових послуг і нових мобільних технологій.
Олександр Комаров підкреслив, що компанія Київстар працює у звичайному режимі, і від початку повномасштабного вторгнення росії вже інвестувала у розвиток телеком ринку країни 8,2 млрд грн, сплатила державі 15,2 млрд грн податків, а також надала підтримки державним органам, військовим, органам безпеки та правопорядку в розмірі понад 1,4 млрд грн, у тому числі бонусів і послуг без додаткової оплати на суму 577 млн грн.
Крім того, Київстар наразі готує мережу до роботи в умовах можливих відключень електроенергії, для чого інвестував 988 млн грн. До кінця 2023 року на базових станціях Київстару буде встановлено 110 тисяч нових акумуляторів.
Довідка про Київстар
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на червень 2023 року обслуговував 24,1 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін. Київстар допомагає абонентам, суспільству і країні долати складнощі військового часу. Від початку повномасштабної війни компанія виділила понад 1,4 млрд грн допомоги державі, військовим, суспільству, абонентам. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться у вільному обігу на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар більше 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.
Імпорт енергоносіїв, млрд дол
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-вересні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 14,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 325,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 42,5% – до $281,397 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (54,70% поставок у грошовому виразі), Туреччини (12,73%) і Нідерландів (8,55%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 5,916 тис. тонн цієї продукції, що на 65,2% менше порівняно із січнем-вереснем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 62,2% – до $24,141 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (22,05%), Вірменії (17,96%) і Китаю (15,46%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $ 564,136 млн. Водночас основні поставки здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Результати масштабного опитування Нацбанку та Опендатабота
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зросла активність кібершахраїв. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від імені держави, міжнародних та благодійних організацій. Опендатабот у партнерстві з Національним банком України запустив масштабний просвітницький проект, аби з’ясувати, як працюють шахраї у воєнний час, та навчити українців протидіяти кібершахрайству.
Опендатабот разом із НБУ розробив просвітницький проєкт для користувачів своїх сервісів. Опитування та навчання у системі пройшли понад 112,9 тисяч користувачів.
У результаті опитування було виявлено, що 11% українців ставали жертвою шахраїв від початку повномасштабного вторгнення.
Виявилось, що найчастіше злочинці ошукують молодь (18-24) та людей у віці 65+.
За даними опитування, найчастіше українців ошукували під час покупки/продажу товару в інтернеті — з таким стикався кожен другий респондент (52,74%). Друга за популярністю злодійська схема — фішингові посилання (18,57%). У 12,04% шахраї зламали соцмережі, а ще в 10,18% виманювали інформацію по телефону тощо.
«Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення.
Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу.
Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
За його словами, опитування, яке здійснив Опендатабот спільно із Національним банком, підвищить ефективність інформаційної кампанії із протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, яку проводить Національний банк разом із Кіберполіцією.
Дізнатися, наскільки ви убезпечені від шахраїв, можна у сервісах Опендатабота.
Контекст
За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито майже 60 тисяч проваджень про шахрайство за ст.190 ККУ. Це більше, ніж навіть загалом за два попередні 2 роки: так, у 2021 було відкрито 23,8 тисяч проваджень, а у 2022 — 32 тисячі.
#ШахрайГудбай — це інформаційна кампанія НБУ та його партнерів, мета якої – навчити українців правилам безпеки безготівкових та онлайн-платежів.
У столиці розпочався епідемічний сезон, але рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза, повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
“Із 2 жовтня розпочався епідемічний сезон захворюваності на грип та ГРВІ. За 40-й тиждень 2023 року в Києві зареєстровано 9 519 хворих на грип та ГРВІ, зокрема на COVID-19”, – ідеться в повідомленні КМДА з посиланням на ДУ “Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ” на сайті в понеділок.
Як повідомляється, рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза. Наразі показник захворюваності становить 322,4.
Зокрема, захворіли 5 786 дітей (62,8% від загальної кількості хворих), дорослих – 3 733 особи (39,2%). У структурі дитячої захворюваності школярі становлять 45,3%. Минулого тижня в медичні заклади столиці госпіталізували 109 осіб, із них 25 дітей та 84 дорослих. За цей час щеплено проти грипу 820 осіб.
“На COVID-19 захворіли 387 осіб: 21 дитина до 17 років і 366 дорослих. Із них госпіталізували 29 хворих, серед яких 7 дітей і 22 дорослих. Четверо дорослих перебувають у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Двоє дорослих хворих померли від ускладнень СОVID-19”, – інформує КМДА.
Споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня.
Держстат у вересні зафіксував базову інфляцію на рівні 0,9% після двох місяців її перебування на нульовому рівні.
З урахуванням того, що у вересні-2022 базова інфляція становила 2,4%, у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона також знизилася до 8,4% з 10,0% за підсумками серпня і 12,3% – за підсумками липня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1-0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3-0,5% зросли ціни на олію, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Одяг та взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
Ціни на транспорт зросли на 2,2% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову покращив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, однак минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
