За 8 місяців зафіксовано більше проваджень за шахрайство, аніж за два попередні роки
Аномальна активність шахраїв зафіксована в Україні у 2023 році.
Цьогоріч було відкрито майже 60 тисяч кримінальних проваджень за шахрайство (ст. 190 ККУ ) — найбільше за останні роки. Попри сплеск, лише 14% від цих справ доходило до суду — вдвічі менше, ніж у 2021 році (30%).
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані ГПУ.
За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито 59 605 кримінальних проваджень за шахрайство — стаття 190 ККУ. Це більше, ніж за два попередні роки разом. Так, у 2021 році було відкрито 23 847 кримільнаних справ, а у 2022 — 32 086.
Цьогоріч кількість нових проваджень росте місяць до місяця Так, якщо на початку року, в середньому, 6,7 тисяч нових проваджень проти шахраїв, вже з травня середня кількість відкритих проваджень у місяць складає 8,2 тисячі.
Попри зростання кількості відкритих проваджень, щороку кількість справ, що доходить до суду, меншає. Так, за 8 місяців 2023 року до суду доходило лише 14% від загальної кількості відкритих проваджень. Для порівняння, у відповідний період 2021 року до суду потрапляло 30% від загальної кількості кримінальних проваджень.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, у вересні зріс до 50,1 пункта з 49,3 у серпні, повідомляє Національний банк України (НБУ) в понеділок.
“Бізнес у вересні позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності після двох місяців стриманих очікувань. Поступове відновлення темпів виробництва, налагодження нових шляхів постачань продукції, зниження темпів зростання витрат на сировину та енергію, поліпшення інфляційних і курсових очікувань, стійкий внутрішній попит призвели до поліпшення очікувань респондентів”, – інформує регулятор.
Зокрема, у вересні оцінки економічної ситуації дещо поліпшилися в промисловості, сфері послуг і торгівлі, відповідно з 48,8 до 50 пунктів, з 47,3 до 47,9 пунктів і з 52,5 до 53,3 пунктів.
Респонденти промислового сектору покращили оцінки своїх економічних результатів з огляду на поступове відновлення темпів виробництва, нові шляхи постачання продукції та сповільнення інфляції.
Підприємства очікують подальше зростання цін на продукцію власного виробництва (з 58,8 пунктів у серпні до 61,4 пункту у вересні) на тлі менших очікувань зростання цін на сировину та матеріали (з 32,3 пунктів до 30,9 пунктів).
За даними центробанку, респонденти зберегли позитивні очікування щодо обсягів виготовленої продукції та нових замовлень на неї, а також запасів сировини та матеріалів.
Вказується, що респонденти очікують нові експортні замовлення на продукцію на рівні попереднього місяця. Водночас дещо послабилися негативні оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва, при цьому погіршилися оцінки щодо залишків готової продукції.
Як зазначає Нацбанк, підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів: сьомий місяць вони позитивно оцінюють результати своєї діяльності. Зокрема, завдяки стійким споживчим настроям, достатній пропозиції товарів та уповільненню інфляції. Секторальний індекс у вересні становив 53,3 порівняно з 52,5 у серпні.
Підкреслюється, що торговці налаштовані на подальше збільшення обсягів товарообігу та обсягів закупівлі товарів для продажу. При цьому на тлі посилення прогнозів щодо підвищення закупівельних цін респонденти пом’якшили оцінки зростання вартості товарів, закуплених для продажу, зберігши позитивні оцінки залишків товарів для продажу та послабивши оцінки зменшення торговельної маржі.
Щодо підприємств сфери послуг, то їхні оцінки дещо пом’якшилися, водночас це єдиний сектор, який зберіг негативні оцінки своєї ділової активності з огляду на руйнацію транспортної логістики, підвищення цін на пальне та слабкий попит. Секторальний індекс сфери послуг за минулий місяць зріс до 47,9 з 47,3 у серпні.
За даними центробанку, респонденти, на відміну від двох попередніх місяців, очікували незначного збільшення обсягу наданих послуг і пом’якшили негативні очікування обсягу нових замовлень. Проте, після трьох місяців позитивних очікувань вони прогнозують зменшення обсягів послуг у процесі виконання.
Як зазначив Нацбанк, підприємства будівництва п’ятий місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню попиту на іпотечні кредити за пільговими державними програмами, бюджетному фінансуванню будівництва та відновленню доріг, а також сезонному фактору. Однак секторальний індекс у серпні все ж знизився до 50,6 пункту з 51 пункту в серпні.
Зазначається, що будівельники дещо впевненіше очікували зростання обсягів будівництва і були налаштовані на збільшення нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів. Також значно посилилися очікування респондентів щодо зростання закупівлі та вартості послуг підрядників, водночас пом’якшилися негативні оцінки їхньої доступності.
Загалом, більшість опитаних респондентів очікують подорожчання власної продукції та послуг на тлі зростання закупівельних цін.
Щодо зайнятості, то НБУ її оцінює як “неоднорідну”.
Підприємства торгівлі третій місяць очікують збільшення персоналу (51,4 пункту), керівники будівельних підприємств, як і минулого місяця, не прогнозують змін (50 пунктів). Водночас респонденти промисловості та сфери послуг усе ще очікують скорочення загальної чисельності працівників (відповідно 48,2 і 47,2 пунктів).
НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 по 22 вересня. У ньому взяло участь 502 підприємства. Серед опитаних підприємств 44,4% – компанії промисловості, 28,9% – сфери послуг, 20,7% – торгівлі, 5% – будівництва; 32,3% респондентів – великі підприємства, 29,3% – середні, 38,4% – малі.
При цьому 31,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9,6% – тільки експортні операції, 15,5% – тільки імпортні операції, 43% – не здійснюють зовнішніх економічних операцій.
Медична лабораторія продовжує стрімке зростання. За перші дев’ять місяців 2023 року мережа збільшилась вдвічі. Вже невдовзі компанія готується до відкриття ювілейного, 100-го лабораторного офісу.
На початок поточного року мережа CSD LAB налічувала 40 лабораторних офісів. Тоді як на 1 жовтня їх кількість вже досягла 83 одиниць. При цьому ще кілька лабораторних офісів вже знаходяться на фінальному етапі готовності до відкриття.
Таким чином CSD LAB впевнено йде до запланованого показника – мати мережу зі 100 лабораторних офісів до кінця року. Це дозволить компанії бути присутньою у всіх регіонах країни, де це наразі можливо. В тому числі, покриваючи прифронтові регіони – влітку були відкриті партнерські офіси в Краматорську та Слов’янську.
Також новими містами на карті покриття стали: Житомир, Черкаси, Хмельницький, Ужгород, Рівне, Кременчук, Харків, Миколаїв, Мукачево, Ірпінь, Васильків та Вишгород. Таким чином жителі та гості цих міст отримали доступ до послуг високоякісної лабораторної діагностики, які надає CSD LAB.
Найактивніше зростала мережа власних лабораторних офісів CSD LAB. Якщо на початку року їх налічувалось лише дев’ять, то наразі їх вже 45. Вдвічі зросла й кількість партнерських офісів – з 11 до 22. Крім цього, компанія наразі розширює можливості для роботи в форматі франшизи, що дозволяє всім бажаючим відкрити власний бізнес в партнерстві з експертною лабораторією.
Про компанію:
CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1 500 аналізів: від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 13 років CSD LAB є однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.
Банки, які до сьогодні могли купувати і продавати валюту за заявками клієнтів тільки в межах офіційного курсу Національного банку України +/- 1%, з 3 жовтня можуть самостійно встановлювати його без цього обмеження.
Відповідну норму закріплено постановою правління НБУ №121 від 2 жовтня про перехід у режим керованої гнучкості обмінного курсу, якою внесено зміни до “воєнної” постанови правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року.
“Ви правильно прочитали наші зміни до №18: тобто немає зараз прив’язки плюс +1%”, – підтвердив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу в понеділок.
Україна отримала від Польщі перші відремонтовані на заводі Бумар-Лабенди танки Leopard, повідомила компанія Польська збройова група (PGZ).
“Поки інші роблять заяви про майбутнє, ми діємо за погодженням з українською стороною. Перші танки Leopard, що пройшли спеціальну модернізацію в Бумар-Лабендах, були отримані українською стороною. Триває робота над наступними машинами”, – йдеться в повідомленні компанії в соціальній мережі Х (раніше – Твіттер).
“Це наочно демонструє, що нашим пріоритетом є надання реальної допомоги українським військовим на лінії фронту”, – йдеться в повідомленні.
PGZ також зазначила, що постійно розширює співпрацю у сфері постачання боєприпасів, запчастин і сервісного обслуговування техніки.
Експорт електроенергії з України до Європи у вересні зріс у 555 разів, імпорт знизився майже в п’ять разів, свідчать дані на сайті мережі операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E.
За розрахунками “Енергореформи”, згідно з цими даними, експорт здійснювався в Словаччину і Молдову в обсязі 66,7 тис. МВт-год і 44,36 тис. МВт-год відповідно, склавши загалом 111,06 МВт-год.
Як повідомлялося, минулого місяця через істотний дефіцит потужності за значного попиту на електроенергію через спеку, Україна не мала змоги експортувати, внаслідок чого експорт відбувся лише 27 серпня, в обсязі 0,2 тис. МВт-год у Словаччину та 0,004 МВт-год у Молдову.
Водночас імпорт електроенергії у вересні, що здійснювався також зі Словаччини та Молдови, становив 23,82 тис. МВт-год за серпневого показника 115,6 тис. МВт-год. Зі Словаччини надійшло 18,38 тис. МВт-год, з Молдови – 5,44 тис. МВт-год.
У підсумку, експорт електроенергії перевищив імпорт у 4,6 раза.
Як правило, експорт здійснювався в нічні та денні години (знижене споживання вночі, збільшене виробництво е/е ВДЕ вдень), а імпорт переважно допомагав покривати зростання споживання ближче до вечора.
Як повідомлялося, “Укренерго” в серпні для покриття попиту було змушене застосовувати аварійну допомогу з Румунії та Польщі, обсяги якої стали безпрецедентними – її застосовували третину місяця, а її загальний обсяг становив майже 19 тис. МВт-год (у липні було лише 1,2 тис. МВт-год).
У липні експорт е/е становив 0,804 тис. МВт-год, імпорт – 73,298 тис. МВт-год, у червні – 5,98 тис. МВт-год і 39,5 тис. МВт-год відповідно.
