Сенат США схвалив законопроєкт про тимчасове фінансування, спрямований на запобігання призупинення роботи уряду, раніше схвалений Палатою представників, повідомляє Reuters у суботу.
Сенат із демократичною більшістю 88 голосами проти 9 проголосував за ухвалення цього заходу, щоб уникнути четвертого часткового закриття федерального уряду за десятиліття, відправивши його президенту Джо Байдену для підписання закону до крайнього терміну о 12:01 ранку за східним часом (07:01 за Києвом – ІФ-У).
Раніше Палата представників проголосувала 335 проти 91 за фінансування уряду до 17 листопада, причому його підтримало більше демократів, ніж республіканців.
“Американський народ може зітхнути з полегшенням: сьогодні ввечері припинення роботи уряду не буде”, – заявив після голосування лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер. “Демократи від самого початку заявляли, що єдине рішення, яке дає змогу уникнути зупинення роботи, – це двопартійність, і ми раді, що спікер Маккарті нарешті прислухався до нашого послання”.
Сенатор-демократ Майкл Беннетт кілька годин притримував законопроєкт, намагаючись домовитися про угоду щодо подальшої допомоги Україні.
“Хоча я б вважав за краще ухвалити законопроєкт зараз із додатковою допомогою для України, яка має двопартійну підтримку як у Палаті представників, так і в Сенаті, легше допомогти Україні з відкритим урядом, ніж якби він був зачиненим”, – заявив сенатор-демократ Кріс Ван Голлєн.
Раніше повідомлялося, що в законопроєкт про тимчасове фінансування не входить допомога США Україні.
На виборах до парламенту Словаччини, які відбулися в суботу, перемагає опозиційна соціал-демократична партія “Курс – нова демократія” екс-прем’єра Роберта Фіцо, йдеться в повідомленні управління статистики республіки.
За даними з 95,75% виборчих дільниць, вона набирає 23,58% голосів, тоді як ліберальна партія “Прогресивна Словаччина”, очолювана віце-головою Європейського парламенту Міхалом Шімечкою, отримала 16,37%.
Як зазначалося в екзит-полах, п’ятивідсотковий бар’єр, судячи з усього, зуміли подолати ультраправі, і тепер вони будуть представлені в словацькому парламенті.
Фіцо відомий як політик, який виступає проти продовження постачання озброєнь Україні. Він також заявляв, що антиросійські санкції Заходу неефективні і обіцяв скористатися правом вето щодо заяви про вступ України до НАТО. Шимечка постає його протилежністю, дотримується ліберальних і прозахідних поглядів і обіцяє виборцям поглиблювати європейську співпрацю, зазначає газета The Guardian.
Аграрні міністри України та Болгарії Микола Сольський і Кирило Ватев під час онлайн-переговорів у п’ятницю обговорили технічні питання експорту української агропродукції до Болгарії.
“Болгарський уряд вважає прийнятним план дій України, наданий Єврокомісії, щодо постачання агропродукції. У Болгарії є свої пропозиції до запропонованого Україною механізму ліцензування деяких видів сільськогосподарської продукції. Зокрема, це стосується соняшнику, щодо експорту інших трьох культур Болгарія не має заперечень”, – повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії уточнило, що Ватев ознайомив Сольського з підписаним між урядом Болгарії та ініціативним комітетом аграріїв меморандумом, який передбачає заборону на ввезення соняшнику з України до кінця листопада.
Після закінчення цього періоду діятиме ліцензійний режим на експорт соняшнику, пшениці, кукурудзи та ріпаку, згідно з узгодженим планом між Україною та Європейською комісією.
Ватев також розповів про побоювання болгарських аграріїв і переробників у зв’язку з імпортом з України рафінованої та нерафінованої соняшникової олії, сухого молока, меду, цукру і замороженої малини.
“Дуже важливо обговорити всі проблеми, які зачіпають наших сільгоспвиробників, і разом шукати шляхи їх вирішення”, – підкреслив болгарський міністр.
Міністри домовилися узгодити технічні деталі процедури експорту агропродукції до Болгарії та обговорити їхні результати на наступній зустрічі в першій половині жовтня, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
Мінсільгосп Болгарії додав, що регулярний обмін даними між двома аграрними відомствами стане щотижневим. На ньому здійснюватиметься обмін інформацією щодо експорту та імпорту окремих сільгосптоварів.
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 22 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 22 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40-го стартового комплексу на базі американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді в п’ятницю о 22:00 за часом Східного узбережжя США. Приблизно через годину після старту супутники були виведені на орбіту.
Це 112-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 43-й із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже 5,2 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували в 10-й раз, після відокремлення здійснив керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, яка перебувала в Атлантиці.
Наразі компанія SpaceX є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 62 країнах, зокрема в Північній і Південній Америці, Європі, Азії, Африці та Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) і девелоперська компанія DAI Global LLC, що працює з міжнародними агентствами розвитку, підписали меморандум про реалізацію проєкту міжнародної технічної допомоги “Економічна підтримка України”, який передбачає розвиток експорту українського зерна залізничним транспортом, повідомила прес-служба УЗ у п’ятницю.
“Наше спільне завдання – збільшення експорту зерна шляхом розроблення рішень, які допоможуть підвищити та продемонструвати ефективність і рентабельність залізничної експортної логістики України”, – наголосив голова правління УЗ Євген Лященко.
Згідно з релізом, у меморандумі йдеться про підтримку в ремонті та відновленні вагонів-зерновозів (хоперів) і придбанні локомотивів, а також зменшення витрат на транспортування зерна через поліпшення транскордонного співробітництва, спільні дії, що зменшують витрати й підвищують ефективність зважування та сканування вантажів і вдосконалення перевантажувального обладнання.
Крім того, меморандумом передбачено надання комплексних послуг з проєктування та будівництва пріоритетних пунктів перетину кордону (ППК) та інші напрямки і проєкти, що дають змогу збільшити можливості експорту аграрної продукції.
У рамках проєкту, DAI Global, насамперед, працюватиме в галузі залізничного транспорту. Зокрема, у сферу роботи компанії входитиме модернізація інфраструктури пунктів перетину кордону, закупівля маневрових локомотивів, обладнання для зважування та моніторингу перевезень вантажів з акцентом на зернові культури.
Також компанія сприятиме та надаватиме підтримку в залученні додаткового фінансування, зокрема від міжнародних фінансових організацій, для реалізації інфраструктурних проєктів.
Як повідомлялося, раніше у вересні УЗ домовилася про спільну роботу з розвитку інтермодального залізничного сполучення між Україною та Австрією з австрійською залізничною компанією Rail Cargo Austria.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2023 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
