Гірничо-металургійна група “Метінвест” за півтора року повномасштабної війни спрямувала на підтримку держави та її громадян майже 4 млрд грн, з яких 2 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, з першого дня повномасштабного російського вторгнення компанія стала надійною опорою країни в надскладний час, зміцнюючи обороноздатність армії, дбаючи про своїх співробітників і мирних українців і підтримуючи економіку.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що всі 17 років свого існування група інвестувала в розвиток виробництва і добробут України.
“З початком повномасштабної війни перед нами постав ще один, найважливіший виклик – допомогти країні здобути перемогу над ворогом, щоб зберегти її суверенітет і незалежність. Тому всі ці півтора року підприємства компанії стали не тільки свідками, а й активними учасниками боротьби. Ми працюємо для потреб фронту, доставляємо гуманітарну допомогу постраждалим і, незважаючи на все, продовжуємо виробляти українську сталь”, – сказав топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
При цьому констатується, що підприємства “Метінвесту” в Україні працюють під постійною загрозою ворожих обстрілів. Активи групи в Маріуполі та Авдіївці постраждали внаслідок бойових дій, тоді як Маріуполь тимчасово окупований. З початком повномасштабної війни на роботу “Метінвесту” негативно впливають логістичні обмеження, перебої з енергопостачанням, зростання собівартості виробництва і падіння цін на окремі види продукції.
Незважаючи на все це, підприємства групи, окрім зазначених вище, працюють з різним рівнем завантаження, враховуючи безпеку, логістичні, енергетичні, економічні та інші фактори.
З початку 2023 року, після стабілізації енергопостачання, групі вдалося поступово збільшити обсяг завантаження залізорудних активів у Кривому Розі щонайменше до 30% від довоєнного рівня та зберегти фокус на виробництві окатишів і продукції з високим вмістом заліза.
Відновлення електропостачання також забезпечило більш стабільну роботу і гнучкість асортименту продукції на “Каметсталі”, що працює на двох доменних печах, і спільному підприємстві “Запоріжсталь”, що працює на трьох доменних печах. ДП №3 на “Запоріжсталі” відновила роботу після зупинки наприкінці весни. Капітальний ремонт дав змогу підвищити ефективність роботи печі та всього доменного переділу.
Підприємства Покровської вугільної групи працюють з високим рівнем завантаження. Триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля. У липні, незважаючи на військове вторгнення, успішно завершилася модернізація флотаційного відділення Свято-Варваринської збагачувальної фабрики, яка тривала чотири роки.
Пріоритетом “Метінвесту” залишається турбота про своїх співробітників, які забезпечують виробничий процес. На всіх підприємствах є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа та ліки.
З 1 червня 2023 року “Метінвест” запровадив додаткову премію для співробітників виробничих і ремонтних підприємств в Україні, розмір якої може сягати 25% від окладу і більше залежно від виконання колективом підприємств завдань.
Найголовніше завдання бізнесу у воєнний час – разом з усією країною працювати на перемогу, сплачуючи податки, підтримуючи армію, економіку і піклуючись про людей, наголошується в прес-релізі. За перше півріччя 2023 року “Метінвест”, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, перерахував понад 6,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
“Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тисячі тонн металопродукції компанії з Маріуполя. Зокрема, 27 підприємств групи подали позови до Європейського суду з прав людини проти РФ за шкоду, заподіяну майну та власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року”, – констатується у пресрелізі.
З першого дня війни “Метінвест” приєднався до мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт Ріната Ахметова”, мета якої – захистити життя воїнів України. На підтримку української армії вже спрямовано 2 млрд грн – на закупівлю бронежилетів, автомобілів, дронів, тепловізорів та іншої техніки й обладнання. Також компанія організувала виробництво спеціальних мобільних укриттів, протитанкових їжаків і шипованих ланцюгів проти колісної техніки.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Непрямі показники оцінки доходів населення в реальному вираженні в Україні
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Чистий прибуток Національного банку України у другому кварталі цього року становив 17,59 млрд грн, що на 22,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, ідеться у звіті НБУ на його сайті.
Згідно з ним, чистий процентний дохід скоротився майже вдвічі – до 10,53 млрд грн із 20,70 млрд грн, однак 7,69 млрд грн прибутку від операції з фінансовими інструментами за справедливою вартістю проти 4,26 млрд грн збитку в другому кварталі минулого року забезпечили поліпшення фінрезультату загалом.
За підсумками першого півріччя чистий прибуток Нацбанку становив 43,28 млрд грн, що на 37,9% менше порівняно з першим півріччям минулого року, коли такий результат багато в чому був зумовлений 48,82 млрд грн прибутку від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями в іноземній валюті та золоті проти 7,74 млрд грн у першому півріччі цього року.
Як вказує НБУ, його консолідовані активи за січень-червень цього року збільшилися на 17,1% – до 2,293 трлн грн. “Зміна обсягу активів – це результат, перш за все, зростання на 37% обсягу міжнародних резервів – до $39,0 млрд на кінець першого півріччя 2023 року з $28,5 млрд на кінець 2022 року”, – пояснив центробанк.
Він уточнив, обсяг цінних паперів нерезидентів у його портфелі за перше півріччя 2023 року зріс на 23% – до 858,5 млрд грн, а обсяг коштів і депозитів в іноземній валюті та банківських металах – майже вдвічі, до 464,4 млрд грн.
При цьому левова частка – майже 98% – цінних паперів нерезидентів номінована в доларах США, зокрема 92,8% припадає на емітентів США, тоді як на початок року ці показники дорівнювали відповідно 95,3% і 84,0%.
За звітний період Нацбанк, зокрема, позбувся цінних паперів, номінованих у євро, обсяг яких на початок року становив 1,5% від портфеля.
Водночас, вказує НБУ, обсяг його кредитного портфеля зменшився в 4,7 раза – до 8,6 млрд грн – завдяки погашенню банками довгострокової заборгованості за працюючими кредитами.
Зобов’язання Національного банку станом на кінець першого півріччя 2023 року становили 1,921 трлн грн (83,8% від активів), збільшившись за півріччя на 17,8%.
Зокрема, кошти банків зросли у 2,3 раза – до 203,8 млрд грн, кошти державних та інших установ – майже вшестеро, до 311 млрд грн, тоді як зобов’язання за кредитами, отриманими від МВФ, знизилися на 21,5%, а в серпні НБУ погасив ще SDR98,5 млн.
У результаті власний капітал Національного банку в першому півріччі 2023 року зріс на 13% – до 371 млрд грн – за рахунок накопичення прибутку поточного року.
НБУ вказав, що його витрати, пов’язані з виготовленням банкнот, монет та іншої продукції, адміністративні витрати, витрати на утримання персоналу в першому півріччі 2023 року залишилися на тому самому рівні, що й у відповідному періоді 2022 року, і становили 3 млрд грн.
Зокрема, зарплата персоналу скоротилася в першому півріччі цього року на 7,7% до першого півріччя минулого – до 1,227 млрд грн, зокрема в другому кварталі – на 8,9%, до 612 млн грн.
Водночас виплати керівництву збільшилися на 11,1% – до 36,01 млн грн, зокрема членам Ради НБУ – на 10,5%, до 13,54 млн грн.
Незважаючи на скорочення на 20% виробничих площ, на яких вирощують сільгоспкультури, через окупацію низки областей, сприятливі погодні умови дадуть змогу аграріям зібрати й експортувати пшениці у 2023/24 маркетинговому році (МР) не менше, ніж у минулому сезоні, повідомив в ефірі марафону “Єдині новини” міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
“Перехідні залишки врожаю сільгоспкультур у 2023 році приблизно вп’ятеро менші, ніж у сезоні-2022, коли станом на середину літа в країні перебувало 27 млн тонн агропродукції. У середньому сільське господарство з моменту, коли нормально запрацював зерновий коридор, приносило (до держбюджету) приблизно USD2 млрд щомісяця”, – сказав він.
Оцінюючи перспективи врожаю-2023, міністр зазначив, що поточного сезону під сільгоспкультури відведено на 20% менше виробничих площ, ніж довоєнного 2021 року, завдяки площам на Донбасі, Запоріжжі та на півдні країни, які зараз перебувають під окупацією. Він також уточнив, що під час осінньої посівної кампанії 2022 року було посіяно озимих культур на 25% менше, ніж 2021 року.
“Завдяки погоді ми отримали на цих площах істотно більший урожай. Була не різка зима, не було різких перепадів температури, було достатньо вологості, що і стало причиною збільшення врожаю. Аграріям було складно – вони економили на насінні, гербіцидах, добривах. Але один фактор компенсував інший”, – пояснив Сольський.
Говорячи про врожай ярих культур у поточному сезоні, міністр наголосив, що сукупність природно-кліматичних чинників, зокрема вологе літо та середні температури, позначилися на якості зерна, яка буде гіршою, ніж минулого сезону.
“У нас менше продовольчої пшениці, більше фуражної. Але це стандартна ситуація для України, коли сезон залежить насамперед від погодних умов”, – розповів глава аграрного відомства.
За його інформацією, у тоннажі пшениці для експорту в України у 2023/24 МР буде не менше, ніж минулого сезону.
Оцінюючи готовність аграрного бізнесу до осінньо-зимового періоду, Сольський нагадав, що з початку війни в Україні діє багато донорських програм, частина яких діяла через Мінагрополітики. Тому забезпеченість, зокрема генераторами, у рази вища, ніж на початку зими минулого року.
Головним викликом для бізнесу в осінньо-зимовому періоді, на думку міністра, стане газ. Позитивним фактором була його невисока вартість протягом 2022/23 МР, яка була в кілька разів нижчою, ніж до війни. Однак в останні кілька тижнів ціна підвищилася, що позначиться на роботі елеваторів, пояснив Сольський. Однак і цей фактор, на його думку, залежатиме від погоди та майстерності підприємців.
“Коли ми говоримо про зернові, то потреба в газі (для агросектору) залежатиме від умов, за яких прибиратиметься кукурудза. Буде волога осінь чи ні”, – зазначив міністр і додав, що нині багато аграріїв активно авансують і викуповують газ.
Він констатував, що дотацій на газ для бізнесу немає, оскільки в пріоритеті забезпечення ним населення. Однак ситуація стане зрозумілішою наприкінці жовтня – на початку листопада, і аграрний ринок до неї готується.
Ціни на нафту еталонних марок слабо змінюються вранці в четвер після зниження за підсумками попередніх трьох сесій.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:09 кв становить $83,2 за барель, що на 1 цент (0,01%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $0,82 (1%) – до $83,21 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на 5 центів (0,06%) і становили $78,84 за барель. За підсумками минулої сесії вони опустилися на $0,75 (0,9%) – до $78,89 за барель.
Напередодні Brent завершила торги на мінімумі з 2 серпня, WTI – з 26 липня.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня зменшилися на 6,13 млн барелів, йдеться в щотижневій доповіді міністерства енергетики країни. Експерти, опитані Bloomberg, очікували зниження запасів нафти на 3 млн барелів.
Тим часом товарні запаси бензину зросли на 1,47 млн барелів, дистилятів – збільшилися на 945 тис. барелів. Аналітики прогнозували зменшення резервів бензину на 481 тис. барелів і підвищення – дистилятів на 698 тис. барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на NYMEX, впали на 3,13 млн барелів після зниження на 837 тис. барелів тижнем раніше.
“Дані вказали на різке падіння запасів нафти загалом і також на терміналі в Кушингу”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір в інтерв’ю MarketWatch. За його словами, зниження котирувань, що спостерігається останніми днями, може змінитися зростанням на тлі скорочення видобутку в Саудівській Аравії і штормової активності в Мексиканській затоці.
Виробничі підприємства Групи компаній Прометей почали збір соняшника на Миколаївщині.
Кампанія почалась приблизно в ті ж строки, що й в минулому році. Отримана на першому етапі врожайність говорить про середні для області показники.
Як пояснює технолог-агроном Ілля Троїцький, «в Баштанському районі, де зосереджена левова частка посівів соняшника, все літо тримаються високі температури. Спекотна погода впливає на вегетацію культури, часто вона «згоряє», не досягнувши потенційної продуктивності».
В цьому сезоні в Прометеї планується зібрати соняшник з 7 900 га.
