Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Konkur Investments Limited, дочірня компанія SigmaBleyzer, уклала умовну угоду (conditional agreement) про продаж своєї частки 56,90% в українському агрохолдингу AgroGeneration українській групі компаній “Новаагро”.
Як ідеться в повідомленні AgroGeneration, ідеться про продаж 126,1 млн акцій за ціною $0,036 за акцію і погашення заборгованості Konkur за поточними операціями в розмірі приблизно $3,191 млн.
Зазначається, що завершення транзакції залежить від схвалення угоди Антимонопольним комітетом України та отримання покупцем адекватних джерел фінансування для придбання.
“З огляду на значну нестабільність в Україні, включно з триваючою війною, дата завершення угоди не може бути визначена на даному етапі”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з чинним французьким законодавством, завершення транзакції має призвести до зміни складу Ради директорів AgroGeneration і стати підставою для направлення компанією “Новаагро” обов’язкової публічної пропозиції про придбання всіх акцій AgroGeneration, які ще не перебувають у її власності.
Ціну за акцію в рамках зазначеної публічної пропозиції буде визначено на основі ціни за акцію, сплаченої за угодою з Konkur (і з урахуванням погашення боргу) та підтверджено звітом про оцінку незалежного експерта.
Вказується також, що 26 липня подано запит на призупинення лістингу AgroGeneration, акції якої котирувалися на Euronext Paris під тикером ALAGR. Їхній курс на 26 липня становив EUR0,05 за акцію, тоді як до початку повномасштабного вторгнення акції котирувалися за ціною до EUR0,3, а понад десять років тому – до EUR2,5 за штуку.
Зазначається, що інвесткомпанія SigmaBleyzer допомагала керувати AgroGeneration протягом останніх 10 років.
Як повідомлялося, група компаній AgroGeneration у 2022 році скоротила земельний банк до 30 тис. га з 56 тис. га через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, а також зазнала приблизно $19 млн збитків через втрату врожаю, пошкодження техніки та інфраструктури, запасів, ресурсів та інших активів.
AgroGeneration засновано 2007 року. Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур, земельний банк компанії до російського військового вторгнення становив 58 тис. га в Харківській області, а на кінець минулого року через російське вторгнення скоротився до 30 тис. га. До складу холдингу після проведеної в третьому кварталі минулого року у зв’язку з війною операційної реструктуризації входять сім компаній. Сенс реструктуризації полягав у відчуженні “токсичних” активів із 25 тис. га знищених або сильно пошкоджених через війну посівів, що перебувають поблизу кордону РФ, утримання яких вимагало б понад $50 млн.
Агрохолдинг AgroGeneration 2022 року скоротив виручку на 41,1% порівняно з довоєнним 2021 роком – до EUR25,854 млн, а його чистий збиток становив EUR31,595 млн порівняно з чистим прибутком EUR14,202 млн роком раніше.
Згідно з річним звітом, валовий збиток агрохолдингу торік становив EUR5,608 млн проти валового прибутку EUR32,361 млн 2021 року, а втрати від війни оцінено в EUR15,448 млн.
Загальна заборгованість компанії на кінець минулого року оцінювалася в EUR18,065 млн, скоротившись з EUR24,599 млн роком раніше, а активи – в EUR36,391 млн порівняно з EUR82,033 млн роком раніше.
За даними презентації від березня цього року, в агрохолдингу зайнято близько 400 постійних співробітників. Урожай минулого року склав близько 80 тис. тонн зернових і олійних, машинний парк включає 33 комбайни і 92 трактори, потужності зберігання – 95 тис. тонн, включно з двома елеваторами.
Згідно з даними на сайті групи компаній, 56,9% її акцій належить холдингу Konkur Investment Ltd, що входить до складу міжнародної інвестиційної компанії SigmaBleyzer, 3,3% – підконтрольному Шарлю Бегбедеру (Франція) холдингу Green Alliance/Gravitation, 39,8% її акцій перебувають у вільному обігу.
Компанія SigmaBleyzer базується в Х’юстоні (Техас, США), понад 25 років оперує приватними інвестиціями в Україні.
Група компаній “Новаагро” працює в агробізнесі на українському та міжнародному ринках з 2009 року. До її складу входять чотири операційні компанії, що спеціалізуються на торгівлі, експорті зернових та олійних культур; вирощуванні; складському господарстві; виробництві та реалізації комбікормів, пшеничного борошна та гранульованих висівок, курячого м’яса.
“Новаагро” володіє п’ятьма елеваторами загальною потужністю одноразового зберігання 326,6 тис. тонн. Група має комбікормовий завод у смт Чкаловське (Харківська обл.), який випускає 200-300 тонн/добу продукції. Також у його складі олійноекстракційний завод потужністю 180 тис. тонн/рік.
До складу групи входить птахокомплекс “Нова” (Харківська обл.), представлений трьома виробничими майданчиками на 845 тис. голів. Цех забою має потужності – 3 тис. голів на годину.
За даними Єдиного держреєстру, кінцевим бенефіціаром компанії “Новаагро Лімітед” є Сергій Полумісний.
Бюджети за результатами понад 5 тис. успішних аукціонів із продажу та оренди землі в системі Prozorro.Продажі отримали 1,43 млрд грн, повідомила пресслужба АТ “Прозорро.Продажі” у Facebook у середу.
“Земельні аукціони, проведені в системі Prozorro.Продажі, поповнили бюджети різних рівнів на 1,43 млрд грн”, – ідеться в релізі.
Вказується, що в цих аукціонах змогли позмагатися 7 971 учасник.
Наразі на етапі укладення угод перебувають ще 778 аукціонів. У середньому за один земельний лот змагаються три учасники.
За даними “Прозорро.Продажі”, середнє зростання цін для завершених земельних торгів становить 78,8%.
Лідерами за кількістю оголошених земельних аукціонів є Київська, Одеська, Черкаська, Львівська та Закарпатська області.
Станом на 26 липня 2023 року в системі Prozorro.Продажі оголошено понад 1,4 тис. земельних аукціонів, які перебувають на етапі прийняття заявок на участь.
Як повідомлялося, з 1 січня 2024 року в Україні стартує другий етап відкриття ринку землі, коли землю зможуть купувати юридичні особи, зареєстровані в Україні. Придбати можна буде не більше ніж 10 тис. га земель сільськогосподарського призначення.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) за часткової підтримки Євросоюзу надає українському Кредобанку гарантію EUR25 млн для покриття ризиків нового кредитування, а також кредит EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі (TFP) для торговельного фінансування українських клієнтів.
“Нова угода про розподіл ризиків дасть змогу Кредобанку скоротити дефіцит фінансування, а безперервний доступ до фінансування допоможе компаніям усунути вузькі місця в торгівлі харчовою та сільськогосподарською продукцією”, – наводяться в повідомленні в середу слова керуючого директора ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіса Маліжа.
Зазначається, що отримати нове фінансування зможуть компанії, які працюють у таких критично важливих галузях, як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика.
Згідно з угодою про розподіл ризику, яку дві установи з досвідом попереднього співробітництва підписали в середу в Лондоні, ЄБРР надає нефінансований інструмент розподілу ризиків обсягом EUR25 млн, що покриває 50% кредитного ризику за новим фінансуванням Кредобанку на загальну суму EUR100 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Гарантія ЄБРР надається двома рівними траншами.
Крім цього, EUR15 млн із загального портфеля EUR100 млн, який покриває гарантія, будуть доступні для фінансування довгострокових інвестицій мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) у технології й устаткування, що відповідають стандартам ЄС, зокрема інвестицій у стійкі та “зелені” технології в рамках Програми конкурентоспроможності МСП у країнах Східного партнерства ЄС (EaP SMEC), уточнив ЄБРР.
Він додав, що участь у програмі EaP SMEC також дасть змогу Кредобанку та його клієнтам отримувати експертну допомогу у формі тренінгів і консультаційної підтримки. Позичальники, які відповідають вимогам, також отримають грантову підтримку у формі інвестиційних стимулів після завершення їхніх інвестиційних проєктів.
Гарантія ЄБРР підтримується 50% гарантією покриття першої втрати, що фінансується донорами в рамках пакета стійкості. Укладення цієї нової угоди збільшує до EUR468 млн загальний обсяг фінансування, підтриманого подібними гарантіями з початку війни.
Що стосується EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі, то, як зазначає кредитор, участь у цій програмі дасть змогу Кредобанку збільшити підтримку українських експортерів та імпортерів.
Кредобанк є одним із провідних банків на заході України і на початок червня за розміром активів посідає 14 місце (46,85 млрд грн) із 65 діючих в Україні. Кредобанк повністю належить PKO Bank Polski SA – найбільшому системно важливому банку в Польщі, акції якого перебувають у лістингу Варшавської фондової біржі.
Національний банк України (НБУ) вперше з 1 червня 2022 року знизить облікову ставку з 25% до 23-24% на засіданні 27 липня, прогнозують опитані агентством “Інтерфакс-Україна” банкіри.
“Упевнений, що НБУ ухвалить рішення про зниження ставки на 1-2%, адже для цього є всі передумови. Насамперед, істотно більш жваві темпи зниження інфляції. (…) Щоправда, я не думаю, що регулятор вдасться до різких змін. Проте ризики і невизначеність залишаються дуже значними, в системі сформовано чималий навіс ліквідності, який НБУ намагається зв’язати в строкових депозитах. Та й з точки зору курсової стабільності Нацбанку слід зберігати високий рівень привабливості гривневих вкладів для населення”, – зазначив правління Юнекс Банку Іван Світек.
Він зазначив, що НБУ ще у квітні очікував на сповільнення інфляції до 14,8% наприкінці 2023 року, проте вже за підсумками червня інфляція скоротилася до 12,8%.
“Так, воєнні ризики не дають змоги бути надто оптимістичними в прогнозах, зокрема й щодо інфляції. Однак у самому НБУ відкрито говорять про збереження потенціалу для подальшого її уповільнення”, – додав банкір.
Перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмитрієва поділяє схожу думку.
“Зараз, як ніколи, питання зниження облікової ставки найбільш імовірне. При цьому “крок” зниження навряд чи перевищить 1-2 п.п., що фактично збігатиметься з раніше анонсованими планами НБУ”, – зазначила експертка.
За її словами, таке рішення стало можливим після тривалої та кропіткої праці регулятора зі встановлення балансу між попитом і пропозицією на валюту, поступовою популяризацією гривні як найнадійнішої валюти, яка є найбільш надійним засобом впливу для збереження та примноження статків громадян.
Крім того, завдяки потужній макрофінансовій допомозі від країн-партнерів, Україна має змогу покривати істотний обсяг видатків держбюджету, що позитивно позначається на міцності гривні, зокрема, від початку року до скарбниці надійшло вже майже $23 млрд, додала Дмитрієва.
Також зниженню облікової ставки сприяють низька інфляція, яка, згідно з поки що чинним макропрогнозом, за підсумками 2023 року не перевищить 12,8%, поступовий розвиток економіки країни, а також стратегія НБУ на поступову лібералізацію валютного ринку, що можливо тільки в умовах міцної нацвалюти, уточнила вона.
На думку першої заступниці голови правління Глобус Банку, у перспективі вересня – грудня розмір облікової ставки може зменшитися до 20%, саме це спонукатиме комерційні банки суттєво змінити умови власних іпотечних і депозитних програм.
“За таких умов, наприклад, ставки за гривневими депозитами з розміщенням до 1 року можуть знизитися до 4%, а іпотечні, залежно від терміну погашення, – на 3,5-5%”, – очікує вона.
Зі свого боку, начальник аналітичного відділу Сенс Банку Олексій Блінов очікує зниження облікової ставки на 3 п.п. до 22% річних.
“Поліпшення короткострокових інфляційних очікувань ще більше збільшує потребу в зниженні облікової ставки. Як перший крок 27 липня оптимальним видається її зниження на 3 п.п. до 22% річних. В умовах дворазової розбіжності між інфляцією та обліковою ставкою це буде досить обережним кроком”, – зазначив
За його словами, Сенс Банк, зберігає прогноз облікової ставки 20% річних на кінець 2023 року, що відповідає заявленим НБУ намірам тримати облікову ставку на помітно позитивному реальному рівні, навіть з огляду на ризики прискорення інфляції у 2024 році.
Голова правління ОТП Банку, голова Ради Незалежної асоціації банків України Володимир Мудрий також очікує, що НБУ може ухвалити рішення про зниження ставки на 2-3% річних.
“Для цього є дві передумови. По-перше, необхідно стимулювати кредитування економіки. Незважаючи на те що ділові очікування останнім часом покращилися, попиту на позикові кошти з боку бізнесу ми не спостерігаємо. Корпоративний кредитний портфель, на відміну від споживчого, продовжує зменшуватися. І ціна ресурсів на це має великий вплив.
По-друге, депозитні ставки вже значно перевищують рівень інфляції”, – зазначив він.
Він зазначив, що інфляція становила в липні 12,8% за значення українського індексу ставок за депозитами фізосіб – 14-15% річних у гривні залежно від терміну вкладів, тоді як НБУ завжди наголошував, що депозитні ставки мають триматися на рівні, який лише компенсує інфляцію.
Крім того, він вважає, що залучення коштів у тримісячні депозитні сертифікати НБУ за фіксованою ставкою на рівні облікової залишиться поки що чинним.
Голова правління Акордбанку Олексій Руднєв зазначає, що в поточних умовах доцільно знижувати облікову ставку, зокрема, і з метою розвитку кредитування.
“Споживча інфляція в червні сповільнилася до 12,8% у річному обчисленні (з 15,3% у липні), з перспективою подальшого зниження протягом літніх місяців. Золотовалютні резерви НБУ досягли історичного рівня в $39 млрд, а курс долара відносно стабільний протягом останніх місяців. (…) На нашу думку, регулятор знизить ставки, хоч і несуттєво (можливо, на 1,5-3%), оскільки важливо задати тренд ринку, але при цьому зберегти привабливість гривневих депозитів”, – зазначив він.
Своєю чергою аналітик стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтин Хведчук має скромніший прогноз і очікує зниження облікової ставки НБУ до 24% і ставки за депозитними сертифікатами овернайт до 19%.
“Інфляційний тиск помітно знизився за останні 5 місяців, ставки за операціями НБУ наразі суттєво перевищують інфляційні очікування, тому є підстави розпочати цикл зниження ставок. Однак з огляду на високу невизначеність під час війни та реакцію банків в умовах надвисокої ліквідності НБУ діятиме обережно, знижуючи ставки невеликими кроками. До кінця року очікуємо наближення облікової ставки до 20%”, – зазначає аналітик.
Головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій поділяє його прогноз.
“Ми очікуємо, що НБУ почне цикл пом’якшення монетарної політики на наступному засіданні 27 липня після більш ніж року незмінної облікової ставки на рівні 25%. На нашу думку, перший крок на початку циклу зниження ставки буде обережним (зниження на 100 в.п. – до 24%), оскільки регулятор хотів би побачити реакцію ринку на своє рішення і відкалібрувати подальші кроки”, – зазначив банкір.
Райффайзен Банк також очікує на аналогічну низхідну корекцію ставок за операціями постійного доступу: депозитними сертифікатами і кредитами рефінансування овернайт.
Колодій зазначає, що, ймовірно, НБУ збереже асиметрію в діапазоні ставок за ними за обліковою ставкою: “мінус” 500 п. п. за ДС овернайт і “плюс” 200 бп за кредитами овернайт.
“Утім аналіз статистичних даних показує, що з листопада 2022 р. кредити овернайт по суті не використовуються як операції простого доступу”, – додав він.
“Запровадивши тримісячні депозитні сертифікати під облікову ставку і паралельно знизивши ставку за депсертифікатами овернайт до рівня “облікова ставка “мінус” 500 в.п.”, НБУ вдалося змінити структуру депозитів на користь більш строкових. Також банки поступово підвищували ставки за депозитами, і зараз, з урахуванням поточного показника інфляції за червень (12,8%), реальні ставки за депозитами (тобто скориговані на інфляцію) повернулися до позитивної території вперше з початку війни”, – зазначив Колодій.
Таким чином, Райффайзен банк вважає, що НБУ вже досяг цілей щодо підвищення зацікавленості населення в гривневих інструментах, основним з яких є депозити.
“Оскільки ситуація розвивається за більш позитивним сценарієм і ми спостерігаємо перманентне сповільнення інфляції, за липень – 12,8% за прогнозу на початку року вище 18,7% (перегляд прогнозу вже у квітні до рівня 14,8% на кінець року), зниження облікової ставки цілком імовірне найближчим часом”, – очікує заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Оксана Шведа.
Медмережа “Добробут” у першому півріччі 2023 року заплатила до державного бюджету майже 160 млн грн податків.
Як повідомляють у її пресрелізі, у червні цього року в клініках “Добробуту” консультації отримали 32 тис. дорослих, що на 30% більше, ніж роком раніше, і 12 тис. дітей – на 70% більше.
Медмережа нагадує, що в першому півріччі вона відкрила два нові об’єкти: у січні розпочала свою роботу його багатопрофільна лікарня “Добробут” на пр-ті М.Бажана, 12А, а у квітні – медичний центр “Добробут” для дорослих і дітей за адресою вул.Ентузіастів, 1/2.
Крім того, у квітні розпочала роботу нова стоматологічна клініка Dobrobut Dental Clinic на б-ру М.Міхновського, 14-16.
Мережа уточнює, що 2022 року торік до трійки найзатребуваніших лікарів входили терапевт, акушер-гінеколог і невропатолог, 2023 року – терапевт, акушер-гінеколог і отоларинголог.
У пресрелізі зазначається також, що “Добробут” продовжує надавати безоплатну медичну допомогу українцям, які постраждали через війну. За підтримки міжнародного фонду Direct Relief і Dobrobut Foundation безоплатне стаціонарне та хірургічне лікування в лікувально-діагностичному центрі “Добробут” на вул. Сім’ї Ідзіковських, 3, від початку року отримали 469 осіб. За шість місяців Dobrobut Foundation залучила на лікування українців понад 2,4 млн грн.
Сьогодні мережа забезпечує роботою понад 2700 осіб.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7000 операцій. У мережі працює 2700 співробітників.
З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві за підтримки благодійних фондів Direct Relief International і “Фонд Добробут” надавав безоплатну допомогу пораненим військовим і людям, які опинилися в скрутному становищі через війну.
“Добробут” став першою приватною мережею в Україні, що отримала фінансування від федерального уряду США – за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
