Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” (Київ) 29 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість -1,083 млн грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 11 липня.
Національний банк України (НБУ) застосував захід впливу до СК “Грінвуд Лайф Іншуранс” і СК “Альфа Страхування” (обидві – Київ) у вигляді зобов’язання вжити заходів щодо усунення порушення до 17 липня 2023 року, повідомляють на сайті регулятора.
“Заходи впливу застосовано у зв’язку з невиконанням вимог пунктів 1 та 11 постанови правління НБУ “Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану…”, – йдеться в повідомленні на сайті регулятора.
Згідно з документом, ідеться про письмові запевнення компаній Нацбанку про відповідність прямих і кінцевих власників істотної участі вимогам регулятора щодо фінансового/майнового становища, документах для оцінки такого становища та подальших відповідях на запит НБУ.
ПрАТ “Грінвуд Лайф Іншуранс” працює на українському ринку страхування життя з 2007 року як правонаступник страхової компанії “Гарантія Життя”. Компанія є частиною фінансово-інвестиційного холдингу Green Globe Enterprises INC (США, Нью-Йорк), який здійснює свою діяльність на території країн Європи, Азії, Америки.
СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. НБУ 5 грудня 2022 року застосував до СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг. У зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов провадження ними діяльності з надання фінансових послуг…, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінансових послуг.
Альфа Страхування, Грінвуд Лайф Іншуранс, НАЦБАНК, СТРАХОВИК
Ліквідність банківської системи, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна наростила експорт яловичини в січні-травні 2023 року в 3,6 раза, до 9,6 тис. тонн, і збільшила виручку від експортних операцій у 2,6 раза, до $38,1 млн, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
У прес-релізі наголошується, що травень став найбільш результативним у цей період: українські виробники продали за кордон 2,5 тис. тонн яловичини, що на 42% більше, ніж у попередньому місяці.
“З початком повномасштабної війни можливості експортувати м’ясо і м’ясопродукти з України сильно ускладнилися. До війни частка перевезень яловичини автомобільним транспортом становила всього 22,4% (77,6% експортувалося морем). Однак навіть за таких складних умов географія поставок не змінилася. Якщо українські експортери продовжуватимуть поставки на тому самому рівні до кінця року, то ми зможемо наблизитися до обсягів 2021 року”, – прогнозує аналітик УКАБ Максим Гопка.
Найбільшими імпортерами української яловичини в січні-травні поточного року були Китай – 5,8 тис. тонн, Узбекистан – 1,04 тис. тонн, Азербайджан – 1,06 тис. тонн і Казахстан – 590 тонн.
Водночас УКАБ зазначає, що для українського ринку яловичини важливим є вихід на європейські ринки збуту, тому що через закриті порти логістика дуже дорого коштує, що не дає галузі працювати ефективно.
У повідомленні зазначено, що ціни на яловичину в країнах ЄС перебувають на високому рівні, хоча споживання цього виду м’яса населенням поступово скорочується. Як очікується, ця тенденція спостерігатиметься і в наступні роки. Згідно з прогнозами Європейської Комісії, на які посилаються аналітики, виробництво яловичини в ЄС у 2023 році може скоротитися на 1,6%, що триматиме ціни стабільно високими й надалі.
УКАБ вважає, що якщо українській продукції буде дозволено зайти на ринок ЄС найближчим часом, то це дасть змогу, з одного боку, підтримати внутрішнє споживання в країнах Євросоюзу, а з іншого – стабілізувати вітчизняну галузь. Зокрема, українські виробники матимуть змогу відновлюватися, працюючи ефективніше з дотриманням усіх фітосанітарних норм та впроваджуючи політику декарбонізації, упевнені в бізнес-об’єднанні.
При цьому через невеликі обсяги експорту української яловичини порівняно з іншими країнами вона не зашкодить місцевим гравцям на ринку ЄС. До того ж це допоможе європейським виробникам стабільно експортувати власну продукцію на світові ринки, вважають в УКАБ, оскільки загалом по світу пропозиція яловичини залишається низькою проти високого попиту.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-березні поточного року наростила EBITDA в 5,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $79 млн, але скоротила виручку від реалізації продукції на 4% – до $229 млн.
Згідно з прес-релізом компанії за підсумками першого кварталу, виробництво сталі зросло на 13% – до 184 тис. тонн, труб – на 12%, до 105 тис. тонн, але скоротилося залізничної продукції – на 13%, до 20 тис. тонн. При цьому продажі продукції скоротилися на 23%, до 108 тис. тонн, зокрема труб – на 20%, до 82 тис. тонн, залізничної продукції – на 27%, до 19 тис. тонн, сталевої заготовки – на 50%, до 6 тис. тонн.
Показник чистого левереджа зміцнився до 0,7х.
У пресрелізі зазначається, що на початку 2023 року на виробництво на всіх підприємствах “Інтерпайпу” негативно впливали жорсткі ліміти на споживання електроенергії для промислових споживачів. Однак уже в березні ситуація покращилася через зняття цих обмежень. У результаті цього, а також завдяки ефекту низької бази порівняння через торішній простій, виробництво сталі збільшилося на 13%, труб – на 12%.
Водночас продажі “Інтерпайпу” продовжили знижуватися, оскільки кон’юнктура зовнішніх ринків уже почала демонструвати перші ознаки охолодження. Зокрема, продажі OCTG-труб (нафтогазового сортаменту – ІФ-У) зменшилися на 37%, лінійних труб – на 12%. Триває падіння і в залізничному дивізіоні, компанія намагається компенсувати це за рахунок збільшення продажів на перспективні ринки Північної та Південної Америки, країн Близького Сходу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Зниження операційних показників, своєю чергою, призвело до зменшення фінансових результатів. Зокрема, дохід від реалізації продукції зменшився на 4%, до $229 млн, тоді як показник EBITDA зріс у 5,2 раза, до $79 млн. За рахунок цього показник чистого левереджа значно зміцнився до 0,7х.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков констатує, що починаючи з середини кварталу заводи компанії повернулися до стабільної роботи, без “рваних” графіків. Це дало змогу за підсумками кварталу збільшити виробництво, а в деяких сегментах, наприклад, у трубному дивізіоні, дещо наблизитися до довоєнного рівня.
“Навіть у складних воєнних умовах “Інтерпайп” продовжує виконувати всі замовлення, швидко і своєчасно поставляє продукцію клієнтам. Суттєву підтримку надає продовження скасування всіх квот і митних тарифів на українські товари з боку США та ЄС”, – зазначає топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році отримав $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн). Доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік. Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше. Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
“Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Асоціація “Союз птахівників України” закликає запровадити мораторій на підвищення тарифів на енергоносії на період дії воєнного стану, щоб виробники продукції птахівництва змогли зберегти наявні обсяги виробництва і не підвищувати ціни на товари птахівництва.
Галузева асоціація в повідомленні на сайті вказала, що Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) 31 травня 2023 року схвалила рішення про скасування граничних цін на електроенергію для бізнесу з 30 червня та оприлюднила проєкт постанови “Про встановлення граничних цін на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку і балансувальному ринку”, яким передбачено збільшення граничних цін на електрику для промислових споживачів з 30 червня 2023 року на 35%.
“У структурі собівартості продукції птахівництва електроенергія займає від 7 до 12%, а деяких видів продукції – до 30%. (…) Виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, а тому на кожному з них у нас буде збільшення вартості складових і відповідно собівартість кінцевої продукції галузі зростатиме в “геометричній прогресії”, – пояснюється у повідомленні Союзу птахівників.
У бізнес-об’єднанні вказали, що збільшення вартості електроенергії матиме ланцюгову реакцію і призведе до подорожчання більшості споживчих товарів. На їхню думку, підвищення вартості електроенергії виробники змушені будуть перекласти на кінцевих споживачів продукції, оскільки “власні резерви стримування зростання відпускних цін уже вичерпано”.
Спілка птахівників України також зазначила, що з 1 липня 2023 року в Україні планується повернення податків на паливо до довоєнного рівня. Відповідно, дорожчими стануть “абсолютно всі товари та послуги, у собівартості виробництва яких використано паливо”.
Крім того, на галузі птахівництва негативно позначиться здорожчання зернових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, які становлять основу комбікорму та найбільшу частку в собівартості продукції птахівництва. Також матиме таку саму ланцюгову реакцію зі збільшення вартості й інших складових, які формують собівартість виробництва м’яса птиці та яєць.
Цілком очевидно, що в разі реалізації зазначених ініціатив уже в липні галузь відчує наслідки підвищення вартості енергоресурсів через негативні зміни в структурі собівартості продукції, а з серпня виробники змушені будуть підвищувати оптово-відпускні ціни на продукцію птахівництва для кінцевих споживачів для покриття власних виробничих витрат, наголосили в галузевому об’єднанні.
Союз птахівників зазначив, що все це відбувається на тлі поступового відновлення обсягів виробництва м’яса птиці та яєць, які суттєво скоротилися протягом минулого року. При цьому промисловий сектор птахівництва продовжує інвестувати у виробництво.
“Ситуація з очікуваним зростанням вартості енергоносіїв може не лише нівелювати довгоочікувані здобутки, а й повернути галузь до стагнації та скорочення поголів’я птаха, який утримують у сільськогосподарських підприємствах”, – аргументували своє прохання в бізнес-об’єднанні.
У повідомленні зазначається, що ціни на продукцію птахівництва фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка була і залишається низькою. Постійне зростання собівартості виробництва призводить до значного зниження рентабельності. Результатом цього є зменшення обігових коштів, зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, збитковість і скорочення обсягів виробництва.
“Підвищення відпускних цін на власну продукцію не вихід із ситуації, для виробників це вимушений крок, оскільки наслідком завжди буде зниження попиту на продукцію і відповідно зникає потреба в подальшому розширенні виробництва”, – пояснили в асоціації та закликали запровадити мораторій на підвищення тарифів на енергоносії.
