АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні цього року перевезла у сполученні з Європейським Союзом у 2,3 раза більше пасажирів (786 тис.) порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм-каналі.
Крім того, за п’ять місяців перевезено на 6,4% пасажирів більше, ніж за такі самі періоди 2016-2019 років, коли у сполученні з ЄС і назад залізницею було перевезено сукупно 735 тис. осіб, підрахували у пресслужбі.
“За 5 місяців 2023 року “Укрзалізниця” у сполученні з ЄС перевезла більше пасажирів, ніж за той самий період сумарно протягом чотирьох попередніх (доковідних) років”, – ідеться в повідомленні УЗ у середу.
При цьому уточнюється, що за п’ять місяців 2016 року було перевезено 19,8 тис. пасажирів, 2017 – 98,2 тис., 2018 – 230,4 тис., 2019 – 387,2 тис., 2020 – 171,7 тис. осіб. Дані січень-травень 2021 року не наводять, але 2022 року в цей період УЗ перевезла 341,6 тис. пасажирів у ЄС.
Компанія зазначає, що простежується чіткий тренд повернення українців додому: кількість людей, які від початку 2023 року виїжджали з країни, становить 369 тис. осіб, а у зворотному напрямку – в Україну – 417 тис. осіб.
В УЗ також уточнили, що якщо 2016 року в сполученні з ЄС курсувало лише 8 поїздів, то зараз їхня кількість зросла до 27, з яких 15 сформувала “Укрзалізниця”, а решту – іноперевізники.
Компанія нагадала, що, з огляду на збільшення попиту з минулого року на залізничні сполучення через повномасштабне вторгнення Росії, УЗ розширює сполучення з іншими країнами, зокрема запустила сім нових поїздів: №19/20, №23/24 “Київ-Хелм”, №32/31 “Запоріжжя-Перемишль”, №53/54, № 89/90 “Київ-Перемишль”, №73/74 “Харків-Перемишль” і № 93/94 “Харків-Хелм”.
Україна в 2022-23 маркетинговому році (МР) на 14% наростила експорт соняшнику і скоротила його переробку на 83%, виробивши найменший його обсяг з 2009-2010 МР, повідомила аналітик олійного ринку АПК-Інформ Світлана Киричок.
“Протягом сезону з України спостерігався рекордний і неконтрольований експорт соняшнику, що відбулося на тлі падіння олійної переробки та експорту соняшникової олії через обмежену роботу портів. Основний обсяг експорту (79%) за вересень-травень припав на країни ЄС, а саме на Румунію та Болгарію, які за рахунок української сировини суттєво дозавантажили власні підприємства та змогли наростити експорт соняшникової олії”, – пояснила вона.
За інформацією Киричок, введення односторонніх заборон на імпорт соняшнику до країн ЄС призвело до того, що у квітні експорт української олійної скоротився до мінімального показника з квітня 2022 року, а вельми значні обсяги соняшнику було переорієнтовано на внутрішній ринок.
Експерт прогнозує, що експорт соняшнику з України у 2022-23 МР сягне 2 млн тонн, що стане історичним максимумом для галузі.
“За нашою оцінкою, на початок червня залишки соняшнику (умовно загалом по країні) становили близько 1,6 млн тонн, що є одним із найменших показників за багаторічний період, і навіть за мінімальних обсягів експорту вони не зможуть забезпечити повноцінну роботу переробних підприємств у червні-серпні”, – зазначила вона.
Загалом з початку 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 10,5 млн тонн олійних, що стало одним із найменших показників за останні сім сезонів. До кінця поточного сезону (у червні-серпні) може бути ще перероблено близько 1,2 млн тонн – це мінімум для зазначеного періоду за останні 12 сезонів, констатувала експерт.
Киричок очікує збільшення виробництва соняшнику 2023 року за рахунок розширення посівної площі до 5,5 млн га, що на 13% більше, ніж роком раніше. Водночас загальна пропозиція олійних скоротиться на 10% завдяки зниженню перехідних запасів і потенціалу врожайності, що трапиться через затяжну посівну та економію аграріями матеріально-технічних ресурсів, зокрема, пестицидів.
“Якщо експорт соняшнику демонструватиме темпи, наближені до показників 2021/22-2022/23 МР, а експорт із глибоководних портів залишиться нестабільним, у країні очікується подальше скорочення обсягів переробки”, – резюмувала експерт.
Литва разом із Великою Британією, Норвегією, Нідерландами, Данією, Швецією та Ісландією взяла участь у закупівлі засобів протиповітряної оборони для України загальною вартістю в EUR107,5 млн, повідомляється на сайті Міністерства національної оборони Литви.
“Литва постійно знаходить різні способи підтримати Україну. Засоби протиповітряної оборони, закуплені сімома країнами, зміцнять здатність України захищати критично важливу інфраструктуру, цивільних осіб і військовослужбовців”, – заявив міністр національної оборони Арвідас Анушаускас.
За даними відомства, внесок Литви в цю закупівлю становитиме EUR 6 млн.
У Міноборони Литви зазначають, що закупівля засобів ППО для України є першим із п’яти запланованих пакетів підтримки в рамках другого раунду закупівель Міжнародного фонду для України (IFU). На першому етапі IFU закуповує бойові та розвідувальні безпілотники, які надійдуть в Україну вже влітку поточного року.
Велика Британія, яка управляє IFU, зобов’язалася в найближчому майбутньому виділити в цей фонд додатково EUR292 млн.
Динаміка експорту товарів у 2021-2022 рр
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту опускаються в четвер на даних про істотне збільшення запасів у США, а також на сигналах про те, що Федеральна резервна система (ФРС) ще не завершила цикл жорсткості монетарної політики, незважаючи на перерву в підйомі ставки на червневому засіданні.
Американський ЦБ зберіг ставку в діапазоні 5-5,25% річних за підсумками дводенного засідання, що завершилося в середу. Медіанні прогнози керівників ФРС припускають, що ставка становитиме 5,6% до кінця 2023 року і 4,6% до кінця 2024 року.
Вартість серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв. у четвер становить $73,01 за барель, що на $0,19 (0,26%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У середу ці контракти подешевшали на $1,09 (1,5%), до $73,2 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,17 (0,25%), до $68,1 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $1,15 (1,7%), до $68,27 за барель.
Тиск на ринок, викликаний збільшенням запасів, посилюється ризиками ослаблення попиту в результаті політики ФРС, зазначає аналітик Mizuho Bank Ltd. Вішну Варатан, слова якого наводить Market Watch.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня збільшилися на 7,92 млн барелів – до 467,12 млн, повідомило в середу міністерство енергетики. Товарні резерви бензину зросли на 2,11 млн барелів, дистилятів – на 2,12 млн барелів.
Запаси на терміналі в Кушингу, де зберігається нафта, що торгується на Nymex, минулого тижня збільшилися на 1,5 млн барелів, до максимуму за два роки.
АТ “Оператор газотранспортної системи “Запоріжгаз” 13 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) і добровільне страхування майна, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна в тендері на КАСКО становить 85,4 тис. грн., на страхування майна – 147 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 22 червня.
