Страховий ринок України в травні залишили п’ять ризикових страховиків і один страховий брокер, повідомляється на сайті Національного банку України (НБУ).
Згідно з даними НБУ, станом на 31 травня 2023 року на небанківському ринку працювали 104 страховики non-life (у квітні – 109) і 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом (ЕКА), 56 страхових брокерів (було 57).
Крім того, двом страховикам анульовано частину ліцензій добровільно (на підставі поданих компаніями заяв), ще одному – всі ліцензії.
До Національного банку в травні надійшло 323 запити від учасників небанківського ринку на реєстраційні та ліцензійні дії, з них 80 від страховиків.
Як повідомлялося, Національний банк України в травні виключив із Державного реєстру фінансових установ ПрАТ “СК “Уніполіс” і ТДВ “СК “Спейр” (обидва – Київ), ТДВ “СК “Рік-Автогарант” (Львів) у зв’язку з ухваленим рішенням про анулювання всіх наявних ліцензій на здійснення діяльності. Також виключено АТ “ПРОСТО-страхування” (Київ) у зв’язку з анулюванням раніше всіх наявних ліцензій через невідповідність структури власності страховика вимогам законодавства, та УАСК “АСКА” (Запоріжжя) у зв’язку із завершенням приєднання до СК “ВУСО”.
Крім того, за своєю заявою ТОВ “Іншуренс Адвайзорс” виключено з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.
АТ “Укртранснафта” (Київ) оголосила тендер на обов’язкове особисте страхування членів добровільних пожежних дружин.
Згідно з повідомленням, у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 56,374 тис. грн.
“Укртранснафта”, 100% акцій якої перебувають в управлінні НАК “Нафтогаз України”, є оператором нафтотранспортної системи країни.
Кабінет міністрів затвердив порядок ведення Державного реєстру артезіанських свердловин, він стане частиною єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами, яка зараз створюється в Україні.
Відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду в п’ятницю.
“Велика реформа використання надр триває. Для завершення її нормативного забезпечення в Україні залишилося ухвалити лише кілька правових актів. Серед них і порядок ведення реєстру артезіанських свердловин”, – процитувало відомство міністра екології Руслана Стрільця в Telegram.
У порядку ведення Держреєстру артезіанських свердловин визначено процедуру його функціонування та подання даних, а також запроваджено облік артезіанських свердловин.
За інформацією Мінекології, переведення Держреєстру в електронний формат дасть змогу підвищити прозорість у галузі геологічного вивчення та раціонального використання надр, контролювати та запобігати зниженню якісних показників підземних вод, відкриє громадськості та бізнесу доступ до даних про артезіанські свердловини та мінімізує корупційні ризики.
Доступ до реєстру здійснюватиметься через Державний геологічний веб-портал, зокрема, через електронний кабінет надрокористувача.
Розроблення порядку ведення Держреєстру здійснено в рамках реалізації закону № 2805-ІХ, яким було запущено реформу галузі надрокористування.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – у 2023 році близький до того, щоб вийти на довоєнний обсяг виробництва і дистрибуції продукції, повідомив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS Володимир Чобан.
“У 2021 році це було 120 млн юніт-кейсів (усієї продукції, зокрема імпортованої). У 2023 очікуємо 115 млн юніт-кейсів (1 unit case дорівнює 6 літрам – ІФ)… Ми так досить упевнено рухаємося до цієї планки, розуміючи, що вже середина року…”, – сказав Чобан на логістичній виставці XXVIII День логіста в Києві в п’ятницю.
За його словами, компанія відновила виробництво продукції на заводі у Великій Димерці в Київській області в травні минулого року. Однак, через проблеми з інгредієнтами, виробляла лише п’яту частину позицій асортиментного портфеля. Нині вже його повністю відновила, вийшовши на 190 позицій.
“Можу сказати, що ми у 2022 році почали виробляти 40 SКU (позицій). Ми ставили на полицю і дистрибутували тільки ту продукцію, яка швидко ротується. На сьогодні ми виробляємо майже 190 позицій… (повний асортимент – ІФ)”, – повідомив Чобан.
Він зазначив, що до війни компанія сформувала буферні запаси і розосередила їх по всій країні, що дало змогу швидко відновити дистрибуцію. “Це те, що ми зробили завчасно як компанія, розуміючи ризики того, що може бути ескалація у 2022 році, і ми справді вивезли практично все, що можна було вивезти, в регіони і тримали там до певного часу. І це дало нам змогу практично відразу ж після деокупації регіону відновити дистрибуцію”, – зазначив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS.
Вуглекислий газ (СО2), який використовується для виробництва газованих напоїв, компанія продовжує імпортувати з-за кордону, бо його власне виробництво у складі комбінованого вироблення тепла та електроенергії (CHP) ще перебуває в процесі відновлення, йдеться в презентації компанії.
“У травні 2022 року було відновлено роботу ліній на заводі, почали робити дистрибуцію, але CO2 ніде було брати, ми імпортували CO2 з-за кордону. І зараз ми продовжуємо імпортувати. Зараз його дешевше завозити з-за кордону, ніж виробляти в Україні”, – уточнив Чобан.
За його словами, у компанії працює 1,6 тис. співробітників, і з 2022 року звільнень не було.
Як повідомлялося, у зв’язку з російською агресією проти України Coca-Cola 8 березня оголосила про припинення бізнесу в Росії, де їй належать десять заводів із виробництва безалкогольних напоїв і соків.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – виробляє широкий вибір безалкогольних напоїв у різних категоріях: солодкі газовані напої, соки, вода, енергетичні напої та холодні чаї.
Перший завод компанії в Україні було відкрито у Львові. Наразі компанія володіє одним заводом у селі Велика Димерка Київської області, який почав працювати 1998 року, а 10 березня 2022 року був пошкоджений обстрілами російських окупаційних військ. Виробництво на ньому було тимчасово зупинено.
Металургійні підприємства України в січні-травні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 60,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 136,465 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 6,91% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 14,8% за січень-травень-2022.
У травні надходження від експорту чорних металів становили $313,168 млн, тоді як попереднього місяця – $239,718 млн.
При цьому Україна за п’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,3% – до $485,619 млн. У травні ввезено продукції на $124,560 млн.
Крім того, у січні-травні Україна практично зберегла експорт металовиробів на рівні п’яти місяців попереднього року – $424,450 млн. У травні їх експортовано на $90,854 млн.
Водночас імпорт металовиробів у перші п’ять місяців року зріс на 21,4% – до $285,893 млн. У травні в Україну поставлено цієї продукції на $64,168 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України за січень-квітень 2023 року скоротили надходження від експорту чорних металів у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $823,406 млн. Водночас країна наростила імпорт аналогічної продукції на 27,4% – до $360,802 млн. Крім того, у січні-квітні Україна скоротила експорт металовиробів на 0,6% – до $334,065 млн. Водночас імпорт металовиробів у перші чотири місяці року зріс на 11,1% – до $221,719 млн.
Метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн – на чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Виробництво AdBlue – спеціальної добавки для дизельних двигунів, що використовується для зниження викидів NO (оксиду азоту), запустив азотний холдинг Ostchem на базі Черкаського “Азоту”.
“Сьогодні Черкаський “Азот” здатний виробляти обсяг, що забезпечує 80% українського ринку, і за необхідності може наростити виробництво для закриття всього внутрішнього споживання і для експорту на ринки ЄС”, – повідомляють у прес-релізі компанії в п’ятницю.
Уточнюється, що обсяг ринку в Україні 2022 року становив 23,4 тис. тонн, і він скоротився більш ніж на 10 тис. тонн через військові дії. Потенціал же зростання українського ринку, після введення стандартів ЄВРО-4, ЄВРО-5, ЄВРО-6 становить понад 250 тис. тонн, вважають у компанії.
Проєкт із виробництва AdBlue на Черкаському “Азоті” було анонсовано в лютому 2022 року, у травні 2022 року завод почав випускати перші партії продукту, а сьогодні обсяги виробництва розчину карбаміду становлять 30% потреб ринку України.
“Ми здатні стати найбільшим національним гравцем і поступово витіснити імпорт. У наших планах стати сильним гравцем на ринках ЄС, де попит на AdBlue перебуває на високому рівні”, – заявив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Згідно з релізом, нове виробництво пройшло міжнародний аудит і цього тижня отримало всі необхідні сертифікати, що підтверджують якість продукту і дають змогу використовувати торговельну марку AdBlue та виходити на ринки ЄС, де, за оцінками Ostchem, український AdBlue має хороші перспективи.
Зазначається, що на першому етапі компанія має намір наповнити український ринок, плануючи оптовий продаж реагенту “наливом” безпосередньо із заводу, а також реалізуючи продукцію через роздрібні мережі, АТП і АЗС, і вже веде з низкою АЗС переговори про встановлення власних заправних станцій AdBlue.
На думку Ostchem, великим споживачем AdBlue також стане АПК, що використовує сучасну техніку нового покоління.
Окремим напрямком буде реалізація продукції в дрібній тарі об’ємом 10 і 20 літрів.
На другому етапі планується експорт до прилеглих країн ЄС – Литви, Латвії, Румунії, Угорщини та Польщі, а також країн, які є найбільшими споживачами AdBlue – Німеччини (рівень споживання – 2,4 млн тонн/рік), Франції (2,1 млн тонн/рік), Італії (1,3 млн тонн/рік) і Туреччини (726 тис. тонн/рік). За оцінками Group DF, обсяг європейського ринку перевищує 7,2 млн тонн на рік.
Зазначається також, що Черкаський “Азот” стане єдиним в Україні виробником AdBlue за “прямим методом”, тобто методом виробництва реагенту з плаву карбаміду, тоді як інші виробники використовують так званий метод “блендингу”, тобто технологію змішування гранульованого карбаміду з водою. Як стверджує компанія, її метод забезпечує дуже високу і стабільну якість за низької ціни, і щоб виокремити свій реагент AdBlue на українському та європейському ринках, Ostchem уже зареєстрував власну торгову марку “Ukrblue”.
Застосування реагенту передбачено стандартами EURO 6 і спрямоване на скорочення викидів шкідливих речовин. Правами на торгову марку AdBlue володіє VDA (Verband der Automobilindustrie e.V., Асоціація автомобільної промисловості Німеччини).
Group DF консолідує активи в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа. Засновник і власник Group DF – український бізнесмен Дмитро Фірташ.
Ostchem – азотний холдинг Group DF. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол” (не працюють і перебувають на окупованих територіях).
ПрАТ Черкаський “Азот” входить до Group DF з 2011 року. Проектна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
