Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за 9 місяців 2023 року виробили 1,57 млн тонн мінеральних добрив, що на 92% більше за аналогічний період минулого року, ідеться в пресрелізі Group DF у вівторок.
“Водночас довоєнного рівня нам поки що досягти не вдалося: завантаження основних потужностей заводів протягом року не перевищувало 70-80%. Причина недозавантаження – критичне зростання обсягів імпорту добрив, які сьогодні ввозяться в Україну”, – зазначив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
За його інформацією, виробничі плани в січні-вересні виконані повністю, а потужності заводів навантажувалися більш рівномірно, ніж минулого року. За звітний період Черкаський “Азот” наростив обсяги виробництва на 148% порівняно з аналогічним періодом минулого року і виробив 1,22 млн тонн, “Рівнеазот” – на 7%, до 347,3 тис. тонн.
Згідно з релізом компанії, за обсягами виробництва найдинамічніше зростали карбамід (у 3 рази), КАС (у 2,5 рази) та аміачна селітра (+89%). Водночас обсяг виробництва ВАС скоротився на 72%, до 36,9 тис. тонн.
“Наші заводи спрацювали без збоїв і своєчасно виконали контракти з українськими фермерами. Надалі завантаження заводів залежатиме від попиту на мінеральні добрива. Ми готові до пікового попиту в листопаді-грудні та старту закупівель на весняну посівну-2024”, – наголосив Павлючук.
В Ostchem серед основних факторів впливу на ринок мінеральних добрив в Україні назвали високу споживчу активність навесні-влітку 2023 року, коли мінеральні добрива були доступнішими за ціною, що задовольнило значну частину споживчого попиту.
Водночас на ринку, за інформацією провідного виробника добрив, спостерігається зниження купівельної спроможності аграріїв через зупинення зернової угоди та низькі ціни на сільгосппродукцію на тлі різкого зростання імпорту з дружніх до РФ країн.
“Обсяг імпорту зростає, що боляче б’є по вітчизняному хімпрому. У третьому кварталі 2023 року приріст імпорту мінеральних добрив становив 46,6%. З початку року загальний обсяг імпортованих в Україну добрив склав 1,71 млн тонн. Це говорить про те, що імпорт перевищує внутрішнє виробництво. Продовжують ввозитися добрива з “дружніх” РФ країн – перепаковані білоруські добрива завозять в Україну через Польщу і Румунію. Імпорт карбаміду з Туркменії зростає критичними темпами”, – розповів директор департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов, якого цитує прес-служба холдингу.
Він наголосив, що часто відпускна вартість добрив з пострадянських країн з урахуванням логістичних витрат “суперечить усім ринковим законам”. “Є підстави говорити, що на територію України потрапляють підроблені сертифікати походження добрива з Росії та Білорусі”, – додав топ-менеджер.
Крім того, у Group DF вказали, що українські виробники втрачають ринок карбаміду. Компанія навела дані ДП “Держзовнішінформ” і Державної митної служби України, згідно з якими 2021 року з Туркменії було ввезено 22,7 тис. тонн карбаміду, 2022 року – 55 тис. тонн, а за 9 місяців 2023 року – 230 тис. тонн.
“За два роки обсяг ввезеного з Туркменії карбаміду збільшився майже в 12 разів. При цьому найбільші українські хімпідприємства – виробники карбаміду другий рік простоюють. Це свідчить про якість промислової політики, яку потрібно терміново коригувати для стимулювання зростання виробництва”, – пояснює Арестархов.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, у першому півріччі 2023 року виробили 959,7 тис. тонн мінеральних добрив, що на 60,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було вироблено 596,3 тис. тонн.
Як ідеться в прес-релізі Group DF у середу, “Рівнеазот” виробив 201,2 тис. тонн, Черкаський “Азот” – 758,6 тис. тонн, зокрема, у травні він досягнув максимального показника з початку війни – 138,6 тис. тонн.
Уточнюється, що структура виробництва в першому півріччі відповідала структурі попиту на азотні добрива з урахуванням цін конкурентів і маржинальності окремих продуктів. Ключовими продуктами стали: аміачна селітра – 398,7 тис. тонн (313,3 тис. тонн за 6 міс. 2022 року); карбамідо-аміачна суміш (КАС) – 277,7 тис. тонн (116,8 тис. тонн); карбамід – 205,9 тис. тонн (76,4 тис. тонн). Водночас обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) знизився практично вчетверо – до 17,2 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem адаптувалися до роботи в умовах війни. В умовах військових ризиків, логістичних проблем, відключень світла і позапланових зупинок, заводам вдалося пройти періоди пікового навантаження і забезпечити своєчасне відвантаження добрив аграріям чітко відповідно до укладених угод”, – наводяться в повідомленні слова керівника азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, наразі основне завдання – підготовка виробничих потужностей до осіннього сезону, і після закінчення ремонтів ключові цехи буде запущено, і навантаження заводів у серпні збільшуватиметься.
Зазначається, що основні чинники, які сприяли проведенню успішного весняного сезону та виконанню виробничого плану, це збільшення попиту з боку фермерів і великих агрохолдингів і збільшення продажів за рахунок пільгових кредитів, прийнятні ціни на газ і зниження відпускних цін на добрива, а також тривала через погодні умови весняна посівна.
“Наші підприємства готові виробити стільки добрив, скільки зможе придбати ринок. Стримує розвиток вітчизняного хімпрому нелегальний імпорт перепакованих російських добрив”, – підкреслив керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
За його словами, російські добрива завозяться на митну територію України з п’яти країн колишнього Радянського Союзу. Зокрема, уточнив Арестархов, з початку цього року в Україну було завезено 382,8 тис. тонн карбаміду, з них 269,5 тис. тонн з Туркменістану, Узбекистану та Азербайджану, тоді як внутрішнє виробництво становило 205,9 тис. тонн.
“За такого обсягу імпорту буде куди важче запуститися таким виробникам карбаміду, як “Дніпроазот” і ОПЗ, які зараз стоять”, – вважає керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF.
У релізі також зазначається, що Ostchem продовжить нарощувати обсяги виробництва продукції в нових секторах хімії. Зокрема, в компанії розраховують на AdBlue – рідкий реагент для дизельних автомобілів, обсяг виробництва якого в першому півріччі склав 4,2 тис. тонн.
Крім того, обсяг виробництва вуглекислого газу в першому півріччі 2023 року склав 10,1 тис. тонн, водночас протягом цього періоду Черкаський “Азот” щомісяця нарощував обсяг виробленої продукції, а Ostchem почав розвивати логістичну інфраструктуру для забезпечення стабільного постачання промислових газів як в Україні, так і в Європі.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Виробництво AdBlue – спеціальної добавки для дизельних двигунів, що використовується для зниження викидів NO (оксиду азоту), запустив азотний холдинг Ostchem на базі Черкаського “Азоту”.
“Сьогодні Черкаський “Азот” здатний виробляти обсяг, що забезпечує 80% українського ринку, і за необхідності може наростити виробництво для закриття всього внутрішнього споживання і для експорту на ринки ЄС”, – повідомляють у прес-релізі компанії в п’ятницю.
Уточнюється, що обсяг ринку в Україні 2022 року становив 23,4 тис. тонн, і він скоротився більш ніж на 10 тис. тонн через військові дії. Потенціал же зростання українського ринку, після введення стандартів ЄВРО-4, ЄВРО-5, ЄВРО-6 становить понад 250 тис. тонн, вважають у компанії.
Проєкт із виробництва AdBlue на Черкаському “Азоті” було анонсовано в лютому 2022 року, у травні 2022 року завод почав випускати перші партії продукту, а сьогодні обсяги виробництва розчину карбаміду становлять 30% потреб ринку України.
“Ми здатні стати найбільшим національним гравцем і поступово витіснити імпорт. У наших планах стати сильним гравцем на ринках ЄС, де попит на AdBlue перебуває на високому рівні”, – заявив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Згідно з релізом, нове виробництво пройшло міжнародний аудит і цього тижня отримало всі необхідні сертифікати, що підтверджують якість продукту і дають змогу використовувати торговельну марку AdBlue та виходити на ринки ЄС, де, за оцінками Ostchem, український AdBlue має хороші перспективи.
Зазначається, що на першому етапі компанія має намір наповнити український ринок, плануючи оптовий продаж реагенту “наливом” безпосередньо із заводу, а також реалізуючи продукцію через роздрібні мережі, АТП і АЗС, і вже веде з низкою АЗС переговори про встановлення власних заправних станцій AdBlue.
На думку Ostchem, великим споживачем AdBlue також стане АПК, що використовує сучасну техніку нового покоління.
Окремим напрямком буде реалізація продукції в дрібній тарі об’ємом 10 і 20 літрів.
На другому етапі планується експорт до прилеглих країн ЄС – Литви, Латвії, Румунії, Угорщини та Польщі, а також країн, які є найбільшими споживачами AdBlue – Німеччини (рівень споживання – 2,4 млн тонн/рік), Франції (2,1 млн тонн/рік), Італії (1,3 млн тонн/рік) і Туреччини (726 тис. тонн/рік). За оцінками Group DF, обсяг європейського ринку перевищує 7,2 млн тонн на рік.
Зазначається також, що Черкаський “Азот” стане єдиним в Україні виробником AdBlue за “прямим методом”, тобто методом виробництва реагенту з плаву карбаміду, тоді як інші виробники використовують так званий метод “блендингу”, тобто технологію змішування гранульованого карбаміду з водою. Як стверджує компанія, її метод забезпечує дуже високу і стабільну якість за низької ціни, і щоб виокремити свій реагент AdBlue на українському та європейському ринках, Ostchem уже зареєстрував власну торгову марку “Ukrblue”.
Застосування реагенту передбачено стандартами EURO 6 і спрямоване на скорочення викидів шкідливих речовин. Правами на торгову марку AdBlue володіє VDA (Verband der Automobilindustrie e.V., Асоціація автомобільної промисловості Німеччини).
Group DF консолідує активи в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа. Засновник і власник Group DF – український бізнесмен Дмитро Фірташ.
Ostchem – азотний холдинг Group DF. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол” (не працюють і перебувають на окупованих територіях).
ПрАТ Черкаський “Азот” входить до Group DF з 2011 року. Проектна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2023 року виробили 515,5 тис. тонн мінеральних добрив, що на 36,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, йдеться в повідомленні Group DF у п’ятницю.
Згідно з ним, Черкаський “Азот” виробив 387,4 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн, при цьому “Азот” у березні випустив 137,8 тис. тонн – максимальний показник з початку повномасштабної війни.
“Зниження цін на газ дало змогу знизити відпускні ціни на мінеральні добрива. Оскільки добрива стали доступнішими, ми почали продавати більше і показали дуже непогані результати. Цієї весни високе завантаження підприємств триває довше звичайного”, – наводиться в повідомленні коментар керівника департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
Зазначається, що ключовими продуктами, виробленими заводами Ostchem, були карбамід, КАС (карбамідо-аміачна мережа), аміачна селітра, вапняково-аміачна селітра (ІАС). Обсяг виробництва карбаміду в першому кварталі зріс у 4,7 раза – до 106,5 тис. тонн, КАС – у 2,1 раза, до 108,5 тис. тонн.
Обсяг виробництва аміачної селітри збільшився з 217,1 тис. тонн до 255,4 тис. тонн, тоді як виробництво ІАС впало з 62,3 тис. тонн до 10,6 тис. тонн.
“Структура виробництва відповідає структурі попиту. Від подальшого попиту залежатиме виробниче завантаження заводів, терміни проведення ремонтної кампанії”, – зазначив Арестархов.
Серед нових трендів ринку компанія виділила активні поставки добрив на деокуповані території (Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Сумська області). А серед чинників, що стримують зростання ринку добрив, вказала на збільшення збутових і логістичних ризиків ведення агробізнесу, таких як невизначеність перспектив зернової угоди, обмеження на ввезення українського зерна, запроваджене у квітні 2023 року окремими країнами ЄС.
Як повідомлялося, на початку лютого азотний холдинг Ostchem, що входить до Group DF, повідомив про планове збільшення завантаження потужностей з випуску мінеральних добрив черкаського “Азоту” з 30% до 70%, а “Рівнеазоту” – до 50% у зв’язку із сезонним зростанням попиту.
Group DF раніше оцінила обсяг споживання українським ринком 2022 року аміачної селітри в 1 млн тонн (імпорт – 330 тис. тонн); карбаміду – 410 тис. тонн (імпорт – 225 тис. тонн); КАС – 580 тис. тонн (імпорт – 190 тис. тонн), заявивши про очікуване зростання споживання добрив 2023 року на 15-20%.
