Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у 2022 році отримала $204,441 млн чистого прибутку, що в 2,2 раза перевищує показник попереднього року ($91,316 млн).
Згідно з річним звітом компанії, доподатковий прибуток за минулий рік становив $220,579 млн проти $110,907 млн за 2021 рік.
Виручка у 2022 році знизилася на 13,4% – до $981,330 млн з $1 млрд 132,9 млн роком раніше.
Водночас “Інтерпайп” за рік наростив вільні грошові кошти з $109,627 млн до $153,777 млн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2022 році через війну скоротив показник EBITDA на 11% порівняно з попереднім роком – до $204 млн. Виробництво сталі у 2022 році знизилося на 39% – до 595 тис. тонн, труб – на 36%, до 393 тис. тонн, залізничної продукції – на 51%, до 84 тис. тонн.
Продажі продукції за звітний період знизилися на 37%, до 524 тис. тонн, зокрема труб – на 36%, до 384 тис. тонн, залізничної продукції – на 50%, до 87 тис. тонн. Дохід від реалізації продукції зменшився на 13%, до $981 млн, показник чистого левереджа залишився на сильному і стійкому рівні – 1.1х.
При цьому зазначалося, що 2022 рік був надзвичайно складним для компанії. Після широкомасштабного вторгнення російських військ наприкінці лютого керівництво “Інтерпайпу” ухвалило вимушене рішення зупинити всі виробничі потужності з міркувань безпеки співробітників. І тільки у квітні та травні було поступово відновлено виробництво на всіх підприємствах групи.
Однак досягти довоєнного рівня виробництва не вдалося, оскільки через блокаду чорноморських морських портів, бомбардування Росією транспортної інфраструктури та дефіцит пального “Інтерпайп” змушений був перебудувати логістичні ланцюги відвантаження готової продукції через порти Євросоюзу. Це призвело до зростання транспортних витрат у 2,5-3,5 раза залежно від маршруту.
У четвертому кварталі 2022 року Росія почала регулярно атакувати електроенергетичну інфраструктуру України, що призвело до кількох блекаутів на національному та регіональному рівнях. Унаслідок дефіциту електроенергії, який виник у країні, було введено жорсткі ліміти на її споживання для промислових споживачів, зокрема підприємств “Інтерпайпу”, що негативно позначилося на виробництві.
Генеральний директор “Інтерпайпу” Андрій Коротков зазначав, що в торішніх, дуже складних умовах, компанія зберегла трудовий колектив і промислові активи.
“На жаль, нам так і не вдалося повернутися до довоєнного рівня виробництва готової продукції. Водночас ми розраховуємо дещо поліпшити виробничі результати у 2023 році, зокрема завдяки продовженню скасування всіх квот і мит на українські товари з боку США та ЄС. Крім того, “Інтерпайп” залишається сумлінним і надійним партнером перед своїми кредиторами та інвесторами. Компанія продовжує здійснювати обслуговування і погашення за кредитними зобов’язаннями в повному обсязі з початку повномасштабного вторгнення”, – пояснював гендиректор.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-травні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 37,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 355,7 тис. тонн з 258 тис. тонн.
За даними компанії, у травні-2023 вироблено 73,1 тис. тонн доменного коксу, тоді як у травні-2022 – 68 тис. тонн (зростання на 7,5%).
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” за січень-квітень 2023 року збільшив виробництво доменного коксу на 48,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 282,6 тис. тонн зі 190 тис. тонн. У квітні-2023 вироблено 71,3 тис. тонн доменного коксу, тоді як у квітні-2022 – 52,7 тис. тонн (зростання на 35,4%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг KSG Agro через розпочату Росією повномасштабну війну завершив 2022 рік із чистим збитком $1,68 млн порівняно з $17,71 млн чистого прибутку 2021 року, його EBITDA скоротилася в 5,5 раза – до $1,79 млн, повідомляють у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
“Порушення традиційної логістики, обмеження експорту рамками зернового коридору, зростання витрат на утримання персоналу, безпеку та енергоавтономність – перераховувати негативні фактори нових реалій можна довго. Тож, звісно, результати-2022 не можна порівнювати з попереднім роком, який до того ж був рекордно результативним з погляду врожаю”, – прокоментував результати голова ради директорів і мажоритарій агрохолдингу Сергій Касьянов.
Згідно зі звітом, його виручка минулого року скоротилася на 47,3% – до $16,2 млн, валовий прибуток – у 3,3 раза, до $3,18 млн, а операційний – у 18,8 раза, до $0,44 млн.
Уточнюється також, що курсові збитки зросли в 4,6 раза – до $2,63 млн, чистий борг – тільки на 1,9%, до $47,46 млн, а вільні грошові кошти на кінець року становили $0,27 млн.
У грудні минулого року було також відчужено недіюче дочірнє ТОВ “Хлібна Ліга”, а збиток від його вибуття склав $10,27 млн.
“Незважаючи на формальні збитки, наш агрохолдинг у 2022 році забезпечив стабільну діяльність. Завдяки вертикальній інтеграції побудови бізнесу ми не збільшили кредитне навантаження, розширили частку збуту свинини, забезпечивши 80% у рідному Дніпропетровському регіоні та вийшовши на ринки Запоріжжя та Харкова, де виробники свинини внаслідок агресії Росії згорнули свою діяльність”, – зазначив Касьянов.
“Наразі Рада директорів розробляє нову стратегію розвитку для розширення діяльності групи в Європейському Союзі з чіткою метою мати більшу частину активів і доходів групи в ЄС протягом наступних 3-5 років”, – знову йдеться у звіті.
Вказується, що це може бути досягнуто за рахунок серії злиттів і поглинань, а також фінансування за рахунок власних і позикових коштів, включаючи додаткові випуски акцій.
“Рада директорів не планує продавати наявні активи групи в Україні. Навпаки, в центрі уваги нової стратегії є розширення та інвестування, тим самим знижуючи потенційні ризики інвестування тільки в Україну і пом’якшуючи негативний вплив на бізнес групи поточної макроекономічної ситуації в Україні”, – наголошується в документі.
Згідно з ним, загальне поголів’я свиней і поросят аграрної групи за минулий рік скоротилося тільки на 3,3% – до 42,26 тис. за приходу протягом року 106,04 тис. проти 108,16 тис. роком раніше.
У звіті вказується, що виручка від рослинництва впала більш ніж учетверо – до $4,5 млн з $8,3 млн.
Згідно з документом, у грудні 2022 року KSG Agro погодила зі своїм основним банківським кредитором ТАСкомбанком нові умови кредиту з першого кварталу 2023 року, які краще відображають потреби групи у фінансуванні у воєнний час. Згідно з ними, встановлений загальний кредитний ліміт за кредитами ТАСкомбанку залишається на рівні 450 млн грн, відсоткові ставки за траншами в гривні становлять 25% річних і передбачають часткову компенсацію ставки за держпрограмами, а відсоткові ставки за траншами в доларах США та євро встановлені на рівні 9% річних.
Згідно з новими умовами, основна частина основного боргу має бути виплачена в грудні 2025 року, тоді як відповідно до попередніх умов до кінця 2023 року вже мала бути виплачена сума в розмірі $9,57 млн.
Уточнюється, що в першому кварталі 2023 року компанія погасила загалом $7,08 млн наявних кредитів ТАСкомбанку і отримала нові транші за новими умовами на загальну суму $6,03 млн.
Крім того, термін погашення $15,5 млн кредиту компанії Касьянова OLBIS Investments S.A., якій належить 57,96% акцій KSG Agro, подовжено до 2036 року, зазначено у звіті.
“Ґрунтуючись на п’ятирічних фінансових прогнозах керівництва, очікується, що група генеруватиме достатній прибуток у майбутньому, щоб забезпечити збільшення загального капіталу до позитивного значення в довгостроковій перспективі. Крім того, коли війна Росії в Україні зрештою закінчиться, і економіка почне відновлюватися, очікується, що справедлива вартість активів групи також природним чином збільшиться. Доти група залежить від постійного зовнішнього фінансування”, – сказано в документі.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк становить близько 21 тис. га в Дніпропетровській і Херсонській областях.
За даними агрохолдингу, він входить до топ-5 виробників свинини в Україні.
Компанія “АТБ-Маркет” після відновлення і реконструкції відкрила в четвер, 1 червня, четвертий магазин “АТБ” у м.Буча Київської області на вулиці Тарасівська 2-В, повідомила прес-служба компанії.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі, загальна площа магазину становить 1261 кв. м, корисна – 771,9 кв. м. В оновленому магазині вісім кас. Режим роботи з 7:00 до 22:00. Поруч із магазином парковка на 22 машиномісця.
Корпорація “АТБ” – об’єднання великих українських підприємств, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво та продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту та відпочинку. На підприємствах корпорації працює понад 70 тис. осіб.
Ритейлерська мережа корпорації станом на 1 червня 2023 року налічує 1188 магазинів проти 1316 магазинів у січні-2022. За підсумками минулого року в умовах розв’язаної Росією повномасштабної війни проти України корпорація “АТБ” сплатила до бюджетів різних рівнів 20,4 млрд грн податків і зборів, що перевищує показник попереднього року майже на 1 млрд грн.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі найближчим часом планує третій після повномасштабного вторгнення візит на окуповану російськими загарбниками Запорізьку АЕС.
“Зі встановленням п’яти принципів і моїм наміром повідомляти про будь-які порушення важливо, щоб я знову поїхав на станцію, щоб оцінити події, які відбуваються з моменту мого останнього візиту наприкінці березня”, – сказав Гроссі, слова якого наведені в повідомленні на сайті МАГАТЕ в п’ятницю ввечері.
Він висловив стурбованість кількома подіями, що відбуваються на ЗАЕС. Насамперед це відсутність ліній резервного електропостачання станції на власні потреби, хоча до війни їх було чотири.
При цьому глава МАГАТЕ зазначив, що ЗАЕС уже три місяці покладається на єдину діючу лінію електропередачі 750 кВ, після відключення якої, як це сталося востаннє 22 травня, найбільша в Європі АЕС змушена перейти на аварійні дизель-генератори.
Він додав, що Україна не може через військові дії відновити розташовану на підконтрольній їй території ЛЕП 330 кВ, пошкоджену 1 березня, а РФ також не відремонтувала відкритого розподільного пункту 330 кВ на підконтрольній російським військам Запорізькій ТЕС, що прилягає до ЗАЕС, щоб відновити три інші лінії 330 кВ.
“Групі експертів МАГАТЕ, які перебувають на ЗАЕС, досі не надано доступ до ЗАТЕС для оцінки ситуації, незважаючи на запевнення “Росатома”, що вони зможуть туди поїхати. Тривають консультації щодо забезпечення доступу. Наші експерти мають на власні очі побачити, який вигляд має поточна ситуація і чи можливо там відновити резервне електропостачання”, – наголосив Гроссі.
За його словами, напружену ситуацію на ЗАЕС підкреслюють, зокрема, мінні вибухи неподалік її майданчика, про які минулого тижня повідомляла команда МАГАТЕ, а також вимкнення 17 травня автоматичного передавання даних із восьми станцій радіаційного моніторингу, розташованих поблизу станції.
Він пояснив, що Україна надає дані до Міжнародної інформаційної системи радіаційного моніторингу МАГАТЕ (IRMIS), яка збирає дані радіаційного моніторингу майже в реальному часі з понад 6000 станцій у всьому світі. У разі відсутності автоматичного зв’язку, дані щоденного радіаційного моніторингу з восьми станцій надаються групі МАГАТЕ на ЗАЕС і згодом оприлюднюються на IRMIS.
За словами Гроссі, він повідомив українській владі, що МАГАТЕ розв’язує це питання з керівництвом станції та відповідними посадовими особами.
Він також зазначив, що запланована ротація нинішньої групи експертів МАГАТЕ – восьма від моменту створення місії у вересні минулого року – була відкладена через місцеві погодні умови. Водночас на всі підконтрольні Україні АЕС, включно з Чорнобильською, прибули нові групи експертів МАГАТЕ.
Загалом, описуючи ситуацію на атомних станціях України, глава МАГАТЕ зазначив, що аварійно зупинений 22 травня реактор Південноукраїнської АЕС повернувся на повну потужність. Крім того, він зазначив, що поновлюється транспортування відпрацьованого ядерного палива в його централізоване сховище в зоні Чорнобильської АЕС. При цьому він звернув увагу, що 29 травня біля Хмельницької АЕС було виявлено безпілотний літальний апарат.
Гросі також підтвердив, що в рамках впровадженої агентством комплексної програми медичної допомоги, включно з психологічною підтримкою, експерти МАГАТЕ доставлять на кілька АЕС необхідне медичне обладнання.
Крім того, за його словами, останніми днями МАГАТЕ організувало ще два постачання устаткування для АЕС – цього разу супутникові системи зв’язку, антени та спектрометри, які стали можливими завдяки внескам Великої Британії та США.
“Завдяки 18 поставкам від початку військових дій МАГАТЕ сприяло пакету міжнародної допомоги Україні на загальну суму EUR5 млн на підтримку ядерної безпеки”, – підсумував Гроссі.
Як повідомлялося, наприкінці травня глава МАГАТЕ запропонував 5 принципів безпеки Запорізької АЕС
По-перше, ЗАЕС не повинна використовуватися як сховище або база для зберігання важкого озброєння (тобто РСЗВ, артилерійських систем і боєприпасів, танків) або військовослужбовців, які можуть бути використані для нападу з території станції.
По-друге, не повинно бути жодних нападів з боку станції або проти неї, зокрема, на реактори, сховища відпрацьованого палива, іншу критичну інфраструктуру або персонал.
Третій принцип – ліквідація ризику втрати зовнішнього електропостачання, для чого необхідно забезпечити його доступність і безпеку.
Четвертий – усі конструкції, системи та елементи, необхідні для безпечної та надійної експлуатації ЗАЕС, мають бути захищені від посягань або актів саботажу.
Як п’ятий принцип він вказав, що не слід вживати жодних дій, які підривають вищевикладені принципи.
За його словами, він сформував цей набір у результаті інтенсивних консультацій із керівництвом України, а також Росії.
2 червня Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) повідомила, що російські загарбники заблокували передачу інформації з Автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО) окупованої ними Запорізької АЕС.
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами в січні-травні 2023 року фінансування на покриття дефіциту становив $17,97 млрд порівняно з $32,14 млрд за минулий рік, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з оприлюдненими ним на сайті даними, на частку грантів припало $6,16 млрд, або 31,1%, зокрема $6 млрд надали США, $52 млн – Німеччина, $50 млн – Іспанія, а по $21 млн – Фінляндія та Ірландія.
Найбільшим кредитором України цього року виступає ЄС – $8,12 млрд, що вже перевищило показник за весь минулий рік, який становив $7,96 млрд.
Замикає трійку за обсягом виділеного цього року фінансування МВФ – $2,706 млрд проти $2,693 млрд минулого року.
Далі йдуть Канада з $1,76 млрд, а також Світовий банк і Великобританія – відповідно $0,55 млрд і $0,50 млрд.
Мінфін уточнив, що внутрішнє фінансування держбюджету за рахунок розміщення ОВДП за цей час становило $6,74 млрд.
Як повідомлялося, загалом 2023 року Україна розраховує на зовнішнє фінансування держбюджету в обсязі близько $42-42,5 млрд.
