Курс турецької ліри в понеділок вкотре оновив історичний мінімум відносно долара США на підсумках президентських виборів.
Нацвалюта торгується на рівні 20,1004 ліри/$1 порівняно з 19,9731 ліри/$1 на закриття попередньої сесії. За останні дванадцять місяців ліра подешевшала приблизно на 23%.
Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що курс турецької валюти може опуститися ще на 29% до кінця поточного року – приблизно до 28 ліри/$1, якщо в країні збережеться поточна політика. Експерти Wells Fargo & Co. чекають зниження вартості до 23 лір/$1 до кінця поточного кварталу.
Тим часом фондовий індекс BIST 100 під час торгів у понеділок підскочив на 4,1% – до максимуму за два тижні. За рік він піднявся майже вдвічі (на 88,2%).
Серед лідерів зростання – компанії, які отримують істотну частину доходів з-за кордону, включно з виробником скла Sise ve Cam Fabrikalari (+6,2%) і авіакомпанією Turkish Airlines (+3,3%).
Прибутковість десятирічних держоблігацій Туреччини перебуває в районі 9% річних, що є мінімальним рівнем із січня.
Нинішній президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган переміг у другому турі виборів глави держави. У промові після оголошення про його перемогу він закликав співгромадян згуртуватися і разом працювати на благо країни, а також пообіцяв взятися за розв’язання нагальних проблем, зокрема, боротися проти наслідків інфляції.
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
Ціни на нафту зростають вранці в понеділок на тлі оптимізму з приводу підвищення стелі держборгу США.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:14 кв становить $77,53 барель, що на $0,58 (0,75%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $0,69 (0,9%), до $76,95 за барель.
Ціна ф’ючерсів на WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилися до цього часу на $0,65 (0,89%), до $73,32 за барель. За підсумками минулої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,84 (1,2%), до $72,68 за барель.
За підсумками минулого тижня контракт на Brent подорожчав на 1,8%, WTI зросла в ціні на 1,4%.
Президент США Джо Байден на вихідних заявив, що досяг бюджетної угоди зі спікером палати представників Кевіном Маккарті. За його словами, це запобігає “найгіршій із можливих криз”, тобто ймовірності дефолту за держборгом США.
Учасники переговорів завершують роботу над текстом законопроєкту, який потім надійде до Палати представників і Сенату.
Як очікується, обсяг торгів у понеділок може виявитися нижчим за звичайний через те, що біржі США і Великої Британії закриті у зв’язку з державними святами.
Тим часом кількість діючих нафтових бурових установок у Штатах минулого тижня знизилася на п’ять одиниць і становила 570, повідомила нафтосервісна компанія Baker Hughes. Це мінімум із березня 2022 року.
Канада передасть Україні майже п’ять тисяч автоматів і набої для них найближчими тижнями, повідомляє Міністерство оборони Канади.
“Доставка оголошеного у квітні пакета допомоги зі стрілецькою зброєю та боєприпасами відбувається за графіком. Кулемети, штурмові гвинтівки, набори для чищення та магазини вже доставлено в Україну, а один мільйон набоїв калібру 5,56 мм і 4800 автоматів мають прибути протягом найближчих тижнів”, – ідеться в повідомленні.
Як інформує Міноборони Канади, очікується, що до літа всі заплановані до постачання 21 тис. одиниць стрілецької зброї та 2,4 млн патронів будуть в Україні.
“Канада підтримує Україну непохитно. Коли я подорожую Канадою, я бачу українські прапори на будинках, малих підприємствах і автомобілях – тому що канадці розуміють, що боротьба України за самооборону – це також боротьба за суверенітет, свободу і незалежність”, – сказала міністр національної оборони Канади Аніта Ананд, яку цитує пресслужба міністерства.
Угода про безпечний експорт українського зерна з чорноморських портів не відновилася в повному обсязі, після того, як РФ заявила про її продовження, заявили в Організації Об’єднаних Націй у п’ятницю, 26 травня, передає Reuters.
“Угода, що дозволяє безпечний експорт зерна і добрив з українських чорноморських портів, ще не відновила свою роботу в повному обсязі, заявила в п’ятницю в Організації Об’єднаних Націй, після того, як минулого тижня Росія ухвалила рішення про її продовження”, – йдеться в повідомленні.
Пакт під назвою “Чорноморська зернова ініціатива”, укладений за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року з Росією та Україною з метою пом’якшення глобальної продовольчої кризи, яка загострилася в результаті Московського вторгнення в Україну, охоплює три порти, але з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити до порту “Південний”, повідомили в ООН.
ООН і Туреччина “тісно співпрацюють з іншими сторонами з метою відновлення повноцінної роботи … та усунення всіх перешкод, які заважають операціям і обмежують сферу дії Ініціативи”, – йдеться в заяві ООН.
Українські аграрії за минулий тиждень засіяли 585,2 тис. га зерновими та зернобобовими культурами порівняно з 1 млн 105,5 тис. га попереднього тижня і 1267,2 тис. га – ще тижнем раніше, повідомило Міністерство агрополітики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з його даними, на 25 травня площі під ярими зерновими та зернобобовими досягли 5,278 млн га, або близько 96,7% від запланованих.
Засіяні навесні площі ще нижчі за минулорічні, коли станом на 26 травня вони сягнули 5,905 млн га, проте відставання знову скоротилося: за аналогічний тиждень 2022 року було засіяно 267,1 тис. га.
Відставання здебільшого сформовано за рахунок наймасовіших культур – кукурудзи та ярого ячменю, посіви яких відповідно на 16,4% і 17,8% менші за торішні та становлять 3,266 тис. га і 759,6 тис. га. По кукурудзі вони вже перевершили прогноз Мінагрополітики в 3,618 млн га, тоді як по ячменю помітно нижчі за очікувані 1,041 млн га.
Водночас площі під іншими зерновими культурами вже більші, ніж рік тому. Це стосується ярої пшениці – 261,9 тис. га (на 38,4%), гречки – 83,1 тис. га (44,0%), проса – 46,1 тис. га (11,6%) і гороху – 135,6 тис. га (7,7%).
Як зазначило Мінагрополітики, лідирували в польових роботах із зерновими та зернобобовими поточного тижня аграрії найпівнічнішої Чернігівщини – 94,5 тис. га, а найбільше посівів ярих зернових у Полтавській області – 626 тис. га.
За даними Мінагрополітики, соняшником зайнято 4,616 млн га, що вже на 8,2% перевищує минулорічний показник, але ще помітно нижче за очікування в 5,641 млн га. Найбільше цією олійною культурою зайнято в Кіровоградській області – 576 тис. га.
Посівні площі під цукровими буряками, навпаки, перевищили прогноз у 220 тис. га та сягнули 240,9 тис. га, що на третину більше за минулорічні на цю дату та вище навіть 2021 року, коли вони становили 226 тис. га.
Посіви сої розширилися до 1,636 млн га і перевищили торішні вже на 42%, і до прогнозу в 1,841 млн га залишилося небагато. Лідирує Київська область зі 188,8 тис. га.
Згідно з прогнозом міністерства від кінця березня, 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га. Зокрема, посіви озимої пшениці – 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього року), ярої пшениці – 285 тис. га (+67 тис. га), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га).
