Компанія Yadro Systems була створена в Україні у 2021 році та об’єднала в собі спеціалістів з IT-індустрії, штучного інтелекту, управління лабораторною справою та патоморфологів, щоб створити унікальне програмне забезпечення – медично-інофрмаційну систему для патоморфологічних та молекулярно-генетичних лабораторій.
Ярослав Недашковський, один з творців системы, зазначає, що створена програма SlidePath не має аналогів та розроблена з урахуванням всіх особливостей роботи патоморфологічної лабораторії:
“Синергія знань та досвіду нашої команди допомогли створити дійсно крутий продукт. В тісній співпраці з найбільшою патоморфологічною лабораторією України – CSD LAB, ми розробили програму SlidePath, яка закриває всі потреби малих, середніх і навіть великих патоморфологічних лабораторій.
Контроль якості – надзвичайно важливий процес в кожній лабораторії, а завдяки нашій програмі ми можемо відстежувати кожний зразок на різних етапах дослідження та забезпечити чітку відповідність технологічному процесу. Штрихкодування, синхронізація з лабораторним обладнанням, протоколи заключень – все це дозволяє лабораторії суттєво покращити не тільки якість своєї роботи, але й швидкість виконання досліджень.
Ми побачили достатньо велику перспективу у створенні цієї програми, адже не тільки в Україні, але й загалом у світі є необхідність значної автоматизації патоморфологічних лабораторій. А оскільки в наших колег з лабораторії CSD LAB є надзвичайно великі компетенції в цьому питанні, ми з самого початку намагались робити програмне забезпечення, яке буде підходити різним типам лабораторій різного масштабу та об’єму роботи”.
Створений спеціалістами Yadro Systems IT-помічник для патоморфологічних лабораторій має кілька модулів, які можна налаштувати відповідно до конкретних потреб лабораторії. Ключові функцій програмного забезпечення включають: створення електронної бази результатів, можливість друкувати бланки результатів аналізів, сповіщення пацієнтів про готовність результатів та контроль якості досліджень, починаючи з етапу маркування зразків біоматеріалів до видачі результату.
Серед основних переваг підключення SlidePath Ярослав Недашковський виділяє ще й зручний “user-friendly” інтерфейс, який дозволяє легко освоїти та швидко впровадити в роботу лабораторно-інформаційну систему.
“У цьому році ми запускаємо цей продукт на ринок України і світу, – додає директор Yadro Systems, – Тож, якщо ви лікар-патоморфолог, чи невелика або середня лабораторія, ви можете вже сьогодні звернутися до нас і ми забезпечимо діджиталізацію вашого робочого процесу, бо SlidePath – це програмне забезпечення, розроблене разом з патоморфологами та чітким розумінням їх потреб для покращення зручності їх роботи”.
CSD LAB, SLIDEPATH, YADRO SYSTEMS, ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ, ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА, ЯРОСЛАВ НЕДАШКОВСЬКИЙ
Страхова компанія “Кворум” (Київ) у січні-березні 2023 року зібрала страхові премії на суму 10,6 млн грн, що на 43,04% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості компанії за національною шкалою на рівні “uaAA”.
Водночас уточнюється, що рейтингову оцінку оновлювали, виходячи з аналізу результатів роботи компанії за вказаний звітний період.
Надходження від фізичних осіб за цей період скоротилися на 77,52% – до 6,696 млн грн, а надходження від перестраховиків були відсутні. Частка фізичних осіб у брутто-преміях за підсумками першого кварталу 2023 року склала 62,90%, тобто фізичні особи переважали в клієнтському портфелі СК “Кворум”.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2023 року склали 3,588 млн грн, що більш ніж удвічі вище, ніж за аналогічний період 2022 року. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 10,19 п.п. – до 33,71%.
Чисті премії страховика в першому кварталі збільшилися на 23,98% – до 7,057 млн грн, а зароблені премії – на 7,31%, до 6,884 млн грн.
Обсяг страхових виплат, здійснених компанією за перший квартал 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року, скоротився на 61,09% – до 1,255 млн грн, а рівень виплат знизився на 31,55 в.п. – до 11,79%.
Також зазначається, що прибуток від операційної діяльності компанії за перший квартал 2023 року зріс на 24,74% – до 3,136 млн грн, а чистий прибуток – на 71,51%, до 3,780 млн грн.
Активи компанії зросли на 3,08% – до 52,809 млн грн, власний капітал – на 8,79%, до 46,799 млн грн, зобов’язання скоротилися на 26,81% – до 6,010 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 4,64% – до 31,401 млн грн.
Франція обговорює з партнерами можливі угоди про гарантії безпеки для України в перспективі майбутніх загроз для країни, заявив у вівторок на брифінгу представник французького МЗС.
“Франція готова узгодити з Україною угоди, спрямовані на надання гарантій безпеки, які допоможуть їй захистити себе в довгостроковій перспективі та запобігти можливим майбутнім агресіям”, – повідомили у французькому зовнішньополітичному відомстві.
За даними МЗС, “Франція разом зі своїми партнерами продовжує розмірковувати, як найкраще підтримувати Україну в довгостроковій перспективі та в усіх сферах”.
The Wall Street Journal писала, що попри те, що НАТО не розглядає наразі питання про прийом України до своїх лав, провідні держави альянсу обговорюють можливі гарантії безпеки для Києва, які передбачають посилення обороноздатності країни і зміцнення її суверенітету.
Гарантами української безпеки могли б виступити США, Великобританія, Німеччина і Франція, повідомляло видання.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по початок 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (Дніпропетровська обл.) завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 49 млрд 9,104 млн грн, тоді як у 2021 році отримав чистий прибуток 25 млрд 282,951 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією підприємства, чистий збиток на 1 акцію сягнув 12,7 грн. При цьому активи АМКР за підсумками минулого року становили 52 млрд 682,761 млрд грн, власний капітал – 28 млрд 212,939 млн грн, довгострокові зобов’язання – 6 млрд 46,354 млн грн.
Коментуючи результати діяльності у 2022 році, генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо констатував, що головний висновок, який можна зробити зараз, – підприємство все ж таки встояло і не припинило роботу, незважаючи на повномасштабну війну.
“Питання виживання та опору всім несприятливим факторам стало основним завданням усієї гірничо-металургійної галузі протягом 2022 року. Наразі “ArcelorMittal Кривий Ріг” продовжує боротися за виживання, переживши минулорічні труднощі, пов’язані з блокадою основних морських портів, а також вимкнення електроенергії та навіть ракетний удар. Нам вдається підтримувати задовільний стан ліквідності підприємства, зокрема за допомогою залучення кредитних коштів під гарантії групи ArcelorMittal”, – зазначив топ-менеджер.
Він також додав, що підтримка материнської компанії, а також героїчна праця працівників дали змогу зберегти пульс виробництва в Кривому Розі.
“Наразі ми концентруємося на тому, щоб поступово відновлювати дедалі більше виробничих процесів комбінату й очікуємо перейти до позитивного показника EBITDA вже в другому півріччі цього року”, – сказав Лонгобардо.
За його словами, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, у 2022 році підприємство визнало 36 млрд грн збитків від зменшення корисності своїх необоротних активів унаслідок негативних змін в економічному середовищі, викликаних російською військовою агресією. В умовах повномасштабної війни у 2022 році рівень завантаження виробничих потужностей АМКР не перевищував 20-25%. Незважаючи на це, підприємство зберегло свій колектив, усі працівники вчасно отримують заробітну плату.
Компанія не припиняє інвестиції навіть у надскладних умовах воєнного часу. Наразі впроваджуються ті інвестпроєкти, без реалізації яких виробництво сталі та видобуток руди можуть зупинитися повністю. Серед таких – будівництво нового хвостосховища “Третя карта”, необхідне для продовження видобутку та безпечного складування відходів виробництва.
Також повідомляється, що 2022 року АМКР інвестував у розвиток виробництва $181,4 млн. З них операційні витрати становили $68,6 млн, а капітальні – $112,8 млн. Протягом 17 років роботи в Україні компанія ArcelorMittal інвестувала $10,6 млрд (включно з $4,8 млрд – сума придбання під час приватизації + $5,8 млрд – інвестиції в розвиток виробництва).
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
