Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агропромислова група “Кернел”, за даними на середину травня, на 95% виконала плани з проведення посіву ярих культур, відвівши 35% площ під соняшник і 18% – під сою, повідомила компанія у Facebook.
“Агрокліматичні особливості нинішнього сезону: велика кількість опадів у березні та квітні, високий рівень підгрунтових вод в окремих регіонах і, відповідно, підтоплення значної частини полів – суттєво скоригували виробничу програму агропідприємств “Кернел”, – йдеться в інформації компанії.
Уточнюється, під соняшник відведено 35% посівних площ, або 120 тис. га, під кукурудзу – 24%, або 85 тис. га, під сою – 18%, або 65 тис. га.
Крім того, у структурі посівних площ 17%, або 60,4 тис. га зайнято під озимою пшеницею. Площі під ріпаком і багаторічними травами традиційно незначні, зазначили в агрохолдингу.
Зазначається, що в Харківському кластері змогли провести посівну на 28 тис. га, а ще 1 тис. га залишили без обробітку з міркувань безпеки, оскільки ці землі розташовуються за 40 км від лінії фронту – в Куп’янському районі. За даними на 16 травня, у кластері засіяно 100% від запланованих на сезон площ.
За інформацією заступника керівника з виробництва Харківського кластера Олександра Звягінцева, 35% площ відведено під озиму пшеницю, 30% – соняшник, 15% – озимий ріпак, 10% – кукурудзу, 10% – сою.
Команда кластеру “Дружба-Нова” на Сумщині відвела під майбутній урожай 177 тис. га ріллі, а необробленими залишилися 7 тис. га, які розташовані поруч із російським кордоном.
Заступник керівника з виробництва кластеру “Дружба-Нова” Ігор Тихончук повідомив, що завершується посів кукурудзи та соняшнику, під які в структурі посівів відведено 20% і 35% відповідно. Посів сої, під яку відведуть 24% площ, завершать до 25 травня. Посівами озимої пшениці зайнято 17% площ.
За інформацією агрохолдингу, через перенасичені вологою поля частину ранньовесняних технологічних операцій скасували, замінили або змістили в часі. Зміщення термінів торкнулося початку посівної, яку в усіх регіонах розпочали наприкінці квітня, що на два тижні пізніше від традиційних термінів.
Агрономічна служба “Кернел” повідомила про сприятливі умови для посіву соняшнику та кукурудзи, які сіяли паралельно для прискорення темпів посівної.
“Більшість агрокластерів завершили посів кукурудзи та соняшнику і завершують посів сої. Це теплолюбна культура, умови для висіву якої не були сприятливими аж до 5-6 травня. Незважаючи на примхи погоди, 80% площ під майбутній урожай сої планують засіяти в оптимальні для культури терміни”, – резюмували в агрохолдингу.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Чорноморська зернова ініціатива функціонуватиме протягом ще двох місяців, заявив у середу президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
“Зусиллями нашої країни, підтримкою наших російських друзів і внеском наших українських друзів було ухвалено рішення про продовження Угоди про Чорноморський зерновий коридор ще на 2 місяці”, – написав він у середу в твіттері.
“Ми продовжимо наші зусилля, щоб забезпечити виконання всіх умов угоди та її продовження в наступному періоді. Крім того, наші російські друзі заявили, що не перешкоджатимуть виходу турецьких суден із портів Миколаїв і Ольвія. Ми вдячні їм за це”, – написав також президент Туреччини.
“Ми сподіваємося, що ми побачимо дні, коли війна між Росією та Україною закінчиться спочатку постійним припиненням вогню, а потім миром. Я хотів би висловити вдячність президенту Росії пану Путіну за його щиру підтримку наших зусиль у цьому процесі. Я також хотів би подякувати президенту України пану Зеленському за його конструктивну співпрацю. Я також хотів би подякувати Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй пану Гутеррішу за його зусилля в цьому процесі”, – зазначив він.
Як повідомлялося, “Чорноморську зернову ініціативу” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного” в умовах триваючої війни Росії проти України. Ініціатива була укладена на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак якщо Україна заявляє, що її було продовжено на 120 днів, то Росія стверджує, що лише на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса та знятті всіх санкцій під час торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Раніше Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник Клубу експертів, в ефірі телеканалу “МИ-УКРАЇНА” проаналізував плюси і мінуси турецької економіки та перспективи Ердогана на переобрання. Детальніше у відео за посиланням –
Вищий антикорупційний суд 17 травня розглядає скаргу адвокатів голови Верховного Суду Всеволода Князєва на його затримання – текстова трансляція.
17 травня 2023 року у Вищому антикорупційному суді проходить судове засідання з розгляду скарги сторони захисту на затримання зі вчорашнього дня колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого САП та НАБУ підозрюють в одержанні 2,7 млн доларів США неправомірної вигоди.
Дане процесуальне питання слухає слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
На засідання прийшов сам Всеволод Князєв, а також два його адвокати.
Сторону обвинувачення представляє прокурор, начальник відділу САП Олександр Омельченко.
Вчора він повідомив, що було затримано дві особи, а дії кваліфікуються за частиною 4 статті 368 і частиною 4 статті 369 КК (отримання неправомірної вигоди і пропозиція, обіцянка отримати неправомірну вигоду. Санкція передбачає від 8 років позбавлення волі).
«Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію.
Україна у квітні 2023 року експортувала 6,55 тис. тонн молочних продуктів, що на 27% менше, ніж у березні, тоді як імпорт збільшився на 3% і досяг 5,17 тис. тонн, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Незважаючи на те, що деякі заборони вже знято, вони дуже негативно вплинули на зовнішньоекономічну ситуацію в галузі. Востаннє такі обсяги експорту спостерігалися рік тому, перед тим, як Європарламент підтримав припинення дії ввізного мита на українську агропродукцію”, – зазначив аналітик УКАБ Максим Гопка.
За словами експертів, основними причинами падіння експорту стали блокада імпорту українських сільгосптоварів у ЄС, складнощі з транзитом через східноєвропейські країни і пасивний попит у світі.
В УКАБ зазначили, що зниження поставок можна спостерігати майже у всіх категоріях без винятків: молока і вершків незгущених – на 33%, до 1,66 тис. тонн; молока і вершків згущених – на 40%, до 988 тонн; йогуртів і кефірів – на 17%, до 200 тонн.
Експорт молочної сироватки скоротився на 17% – до 1,03 тис. тонн; вершкового масла – на 4%, до 808 тонн; морозива – на 2%, до 824 тонн; сирів усіх видів – на 33%, до 515 тонн.
В асоціації також підкреслили, що експорт молочних продуктів до Польщі впав у квітні на 29% порівняно з березнем і становив 242 тонни.
Найбільшими імпортерами української продукції залишалися Молдова, Казахстан, Азербайджан.
Щодо імпорту, то найбільше зростання – на 74% до 142 тонн – спостерігалося за молоком і вершками, констатували в УКАБ.
Ліквідність банківської системи України, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
