Ціни на нафту стабільні на торгах у вівторок після зниження напередодні на побоюваннях скорочення попиту, що зросли.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:05 кв у вівторок становить $79,27 барель, що на $0,04 (0,05%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $1,02 (1,3%) до $79,31 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $0,02 (0,03%), до $75,64 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $1,12 (1,5%), до $75,66 за барель.
Інвестори чекають чергового підйому базової відсоткової ставки Федеральною резервною системою цього тижня, турбуючись, що подальше посилення грошово-кредитної політики в США спровокує глобальну рецесію, зазначає Market Watch.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у переробній промисловості Китаю знизився у квітні до мінімальних за чотири місяці 49,2 пункти з 51,9 пункту в березні, свідчать дані Державного статистичного управління (ДСУ) КНР. Значення індексу нижче 50 пунктів свідчить про спад активності в секторі. PMI у квітні опустився нижче цієї позначки вперше з грудня.
У квітні Brent подешевшала на 0,3%, WTI – подорожчала на 1,5%.
Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб запрацював у вівторок, 2 травня, повідомили в Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Відсьогодні дані про зниклих вноситимуться до єдиного реєстру зниклих безвісти. Реєстр розроблено Міністерством внутрішніх справ спільно з уповноваженим щодо зниклих безвісти та іншими відомствами”, – йдеться в повідомленні прес-служби Мінреінтеграції у вівторок.
Зазначається, що в реєстрі буде зібрано та централізовано дані про зниклих безвісти: ПІБ особи, місце і дата народження, сімейний стан, місце проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини і час зникнення, прикмети зниклого.
Також до реєстру буде внесено інформацію про наявність або відсутність рішення суду про визнання осіб безвісти зниклими або оголошення померлими, а також інші дані, що використовуються для забезпечення обліку осіб.
Нагадаємо, що раніше редактори та видавці великих українських ЗМІ запустили проєкт із пошуку зниклих цивільних осіб – “Знайди близьких”. Проєкт був призначений для пошуку близьких у найважчі дні війни.
Ініціатором і координатором проєкту “Знайди близьких” є заступник керівника інформагентства “Інтерфакс-Україна” і видавець проєкту Open4Business Максим Уракін.
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкти “Про продовження терміну дії воєнного стану в Україні” і “Про продовження терміну проведення загальної мобілізації”.
Картки законопроєктів № 9259 і № 9260 з’явилися на сайті парламенту в понеділок увечері.
Текстів документів поки що не оприлюднено.
Як повідомлялося, член фракції “Голос” Ярослав Железняк вказував, що воєнний стан і мобілізацію в Україні буде продовжено, імовірно, на 90 днів – із 19 травня 2023 року до середини серпня.
Раніше, 7 лютого Рада продовжила термін воєнного стану і загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб (з 19 лютого 2023 року).
Адміністрація США анонсувала скасування з 12 травня вимоги про обов’язкову вакцинацію від коронавірусу для іноземних громадян, які прибувають до країни.
“Ми оголошуємо, що адміністрація після закінчення 11 травня скасує вимогу про обов’язкову вакцинацію проти COVID-19 для працівників федеральних відомств, федеральних працівників за контрактом і пасажирів, які прибувають міжнародними повітряними рейсами”, – ідеться в заяві Білого дому.
США почали вимагати від іноземців, які в’їжджають у країну, свідоцтво про повне проходження вакцинації проти COVID-19 із листопада 2021 року. Водночас приймаються тільки довідки про зроблене щеплення вакцинами, схваленими медичним регулятором США або ВООЗ.
У квітні 2023 року президент США Джо Байден скасував дію режиму надзвичайного стану в країні, запровадженого 2020 року через COVID-19.
Акціонери агрохолдингу “Астарта” розглянуть питання виплати дивідендів за 2022 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, відповідне питання розподілу прибутку за минулий рік винесено на розгляд зборів акціонерів 24 травня за пропозицією ради директорів від 19 квітня.
Крім того, як очікується, акціонери доручать раді директорів провести переговори з нинішнім аудитором PricewaterhouseCoopers і його конкурентами Ernst&Young, KPMG, Deloitte&Touche і Baker Tilly і залежно від їхніх результатів призначити одну з цих фірм як зовнішнього аудитора товариства.
Як повідомлялося, “Астарта” вперше виплатила EUR12,155 млн дивідендів у червні 2021 року за підсумками роботи 2020 року в тому самому розмірі, що пропонується і зараз – EUR0,5 на акцію. У воєнному 2022 році компанія відмовилася від їхньої виплати.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2022 році отримав EUR65,16 млн чистого прибутку, що на 46,8% менше в порівнянні з 201 роком.
EBITDA холдингу минулого року скоротилася на 23,2% – до EUR154,77 млн, тоді як виручка зросла на 3,8% – до EUR510,07 млн.
Акції “Астарти” минулої п’ятниці зросли на 1% – до PLN30,45 за акцію (близько EUR6,6 за акцію).
“Політика компанії полягає у виплаті дивідендів на рівні, що відповідає планам зростання і розвитку Групи, за умови підтримки розумного рівня ліквідності. Дивідендну політику, однак, час від часу переглядатимуть, і виплату будь-яких майбутніх дивідендів фактично здійснюватимуть на розсуд загальних зборів акціонерів за рекомендацією ради директорів і з урахуванням різних чинників, зокрема перспектив бізнесу, майбутнього прибутку, потреби у грошових коштах, фінансового становища, планів розширення і вимог кіпрського законодавства”, – ідеться в дивідендній політиці компанії.
Розмір середньої страхової премії з обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у січні-березні поточного року становив 1,051 тис. грн, що на 15,7% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року, та на 36,8% більше за показник за перший квартал 2021-го, повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Зазначається також, що водночас розмір середньої виплати зріс до 29,020 тис. грн, або на 30,6% до показника першого кварталу 2022 року і на 44% до січня-березня-2021.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року було укладено майже 1,6 млн договорів ОСЦПВ (+14,1% і “мінус” 17% відповідно).
Сума страхових платежів становила 1,7 млрд грн (зростання на 32,1% і 13,5%).
Страхові компанії врегулювали шляхом здійснення страхових виплат 31 тис. вимог (зниження на 1,7% і 27% до показників порівнянних періодів двох попередніх років) і виплатили постраждалим у ДТП майже 0,9 млрд грн (зростання на 28,4% і 4,4%).
При цьому кількість електронних договорів ОСЦПВ у січні-березні-2023 перевищила 1 млн на суму 1,2 млрд грн. Частка електронних договорів у загальній кількості договорів становила 64,4%, у загальній сумі премій – 71,1%. Це найвищі показники з моменту введення системи електронного поліса.
Кількість вимог, врегульованих за спрощеною системою без виклику поліції – “європротоколом”, зросла порівняно з першим кварталом 2022 року на 2,9%, до 2,7 тис. шт. Порівняно із січнем-березнем-2021 показник упав на 17,8%.
Частка вимог, врегульованих за допомогою “європротоколу” в загальній кількості врегульованих страхових подій, продовжує стабільно зростати: з 20,5% в I кв. -2022 до 22,5% за три місяці поточного року.
Сума виплат за “європротоколами” зросла на 40,9% до січня-березня минулого року і склала 202,7 млн грн. Питома вага вимог, врегульованих за “європротоколами”, у загальній сумі сплачених вимог досягла 41,0%, що є рекордним рівнем.
