Українські підприємства в січні-березні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 45,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $28,511 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 31,2% – до $21,822 млн.
У березні імпортовано міді на $11,045 млн, експортовано – на $7,672 млн.
Крім того, Україна в січні-березні 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 88,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,176 млн (у березні – $2,020 млн), алюмінію та виробів із нього – на 0,7%, до $82,110 млн (у березні – $28,530 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,4% – до $216 тис. (у березні – $12 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8%, до $648 тис. (у березні – $104 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 51%, до $7,698 млн (у березні – $3,581 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші три місяці 2023 року скоротився на 6,6% порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $23,103 млн (у березні – $8,732 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 33,6% – до $4,436 млн (у березні – $1,412 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у березні – був відсутній), тоді як у січні-березні-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за три місяці поточного року становив $46 тис. (у березні – $22 тис.), тоді як у січні-березні-2022 він становив $892 тис. Експорт олова та виробів становив $48 тис. (у березні – $29 тис.) проти $53 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:00 кв виріс на 0,53% і становив 461,35 пункту.
Німецький фондовий індекс DAX піднявся на 0,5% і оновив максимум за 15 місяців. Британський FTSE 100 збільшився на 0,43%, французький САС 40 – на 0,72%, італійський FTSE MIB – на 0,76%. Тим часом іспанський IBEX 35 втратив 0,2%.
Інвестори очікують даних про березневу інфляцію в США, які будуть оприлюднені в середу. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що темпи зростання споживчих цін у Штатах у березні сповільнилися до 5,2% з лютневих 6%.
Крім того, трейдери реагують на опубліковані наприкінці минулого тижня статдані щодо американського ринку праці.
Як стало відомо минулої п’ятниці, кількість робочих місць в економіці США в березні збільшилася на 236 тис., а безробіття знизилося до 3,5% з лютневих 3,6%. Експерти, опитані агентством Bloomberg, у середньому очікували збільшення кількості робочих місць у березні на 230 тис. і збереження безробіття на колишньому рівні.
Дані про споживчі ціни та зайнятість мають ключове значення для керівництва Федеральної резервної системи (ФРС) напередодні травневого засідання. Більшість аналітиків вважає, що Федрезерв ще раз підвищить процентну ставку на 25 базисних пунктів і на цьому завершить цикл посилення грошово-кредитної політики.
Акції італійської енергетичної компанії Enel зросли на 0,3% на новинах про продаж активів у Перу на $2,9 млрд.
Котирування паперів Glencore підскочили на 3% на новині про можливе придбання канадської Teck Resources, що спеціалізується на видобутку міді та цинку.
У Франції активне зростання демонструють акції виробника будматеріалів Saint-Gobain (2,9%), а також автовиробників Stellantis і Renault (2,4% і 2,6% відповідно).
У Німеччині лідерами зростання виступають папери Continental AG (3%), Zalando SE і HeidelbergCement AG (2,5%).
На біржі в Лондоні лідирують гірничодобувні компанії – крім Glencore, більш ніж на 2,5% дорожчають акції BHP і Rio Tinto.
Акціонер Страхової компанії “Мега-Поліс” (Київ), що володіє 9,7% акцій, запропонував спрямувати частину отриманого прибутку за 2022 рік у розмірі 2,250 млн грн на збільшення статутного капіталу до 14,750 млн грн, повідомляють на порядку денному зборів акціонерів у НКЦПФР.
Емісію планується провести шляхом збільшення номінальної вартості акцій.
Як повідомлялося, СК “Мега-Поліс” зареєстрована 2000 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
За даними НКЦПФР акціонерами компанії станом на IV квартал 2022 року є п’ятеро фізичних осіб із пакетами від 9,6% до 9,8%, а також Сергій Стогній, який володіє 26,410%, і Сергій Перелома – 24,960%.
Статутний капітал компанії – 12,5 млн грн.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Україна в січні-березні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 5,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 194,469 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі за цей період склав $102,250 млн.
Основний експорт здійснювався до Польщі (43,51% поставок у грошовому виразі), Домініканської Республіки (14,25%) і Болгарії (11,23%).
У січні-березні Україна імпортувала з Китаю 34 тонни напівфабрикатів на суму $63 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому виразі на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% постачань у грошовому виразі), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (96,92% постачань – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Україна в січні-березні поточного року збільшила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 449,511 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $166,174 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,83% поставок у грошовому виразі), Іспанії (18,61%) та Італії (11,75%).
У першому кварталі року Україна імпортувала 10 тонн чавуну на $22 тис. з Німеччини.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
