Кількість учасників небанківського фінансового ринку в березні 2023 року скоротилася на 37 – до 1347, повідомляється на сайті Національного банку України.
Кількість банків у лютому скоротилася на два – до 65, у зв’язку з рішеннями НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію Банку “Форвард” і Айбокс Банку.
До реєстру за березень ніхто не внесений. Водночас із реєстрів виключено 12 фінансових компаній, п’ять ломбардів, дві кредитні спілки та п’ять лізингових компаній виключено з реєстрів добровільно, а інші 7 фінансових компаній, п’ять страховиків і один лізингодавець – примусово.
За інформацією регулятора, протягом березня відмовлено у видачі ліцензій одній лізинговій компанії. Одноразово 15 фінансовим компаніям, чотирьом ломбардам, двом кредитним спілкам і п’яти лізинговим компаніям анульовано всі ліцензії добровільно (на підставі поданих ними заяв), а іншим трьом фінансовим компаніям – примусово (як міра впливу).
Крім того, двом фінансовим компаніям і одному страховику анульовано частину ліцензій добровільно, а ще двом фінансовим компаніям і чотирьом страховикам – примусово. Також, відновлено дію ліцензій одній фінансовій компанії та одному лізингодавцю.
Станом на 31 березня на небанківському ринку працювали 110 страховиків non-life (у лютому – 115) і 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 171 ломбард (176), 157 кредитних спілок (159), 89 лізингових компаній (92), 682 фінансові компанії (701), 58 страхових брокерів (кількість не змінилася) і 67 колекторських компаній (кількість не змінилася).
Крім того, на ринку визнано діючими 25 банківських груп (кількість не змінилася) і 22 небанківські фінансові групи (як і в лютому).
На платіжному ринку діють 33 платіжні системи (37), створені резидентами, враховуючи державні, та 16 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (кількість не змінилася). Крім того, на ринку діють компанії, що надають послуги фінансових платежів, серед них три банки-емітенти електронних грошей (кількість не змінилася). Серед інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, 36 комерційних агентів (41) та 35 технологічних операторів платіжних послуг (кількість не змінилася).
У березні до Національного банку надійшло 414 запитів від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 256. Кількість запитів щодо кредитних установ (банки та кредитні спілки) – 57, страховиків – 75, платіжних установ – 26.
Ринок праці продовжує демонструвати позитивну динаміку зростання: кількість вакансій у березні зросла на 14% до лютого і сягнула майже 75,6 тис.
Такими є основні результати представленого в четвер регулярного дослідження ринку праці від Work.ua.
“Стрімко зросла кількість вакансій у категорії готельно-ресторанний бізнес і туризм. Робота і кандидати повертаються в прифронтові області”, – зазначається в дослідженні.
Згідно з ним, кількість вакансій щодо довоєнного рівня 2022 року становить майже 75%, якщо порівняти з показниками 2021 року – 91%.
Зазначається, що до п’ятірки лідерів за кількістю вакансій увійшли Київська область – майже 22,8 тис. (+14% до лютого), Львівська – 7,52 тис. (+9%), Дніпропетровська – 7,2 тис. (+12%), Одеська – 5,46 тис. (+22%) та Івано-Франківська – 2,43 тис. (+21%) області.
Зазначається, що з приходом весни рекордсменом за приростом пропозицій роботи, згідно з даними системи управління наймом (СУН) від Work.ua, стала категорія “Готельно-ресторанний бізнес, туризм” – 7,22 тис. вакансій, що на 29% більше, ніж місяцем раніше. Найбільш затребувана посада в цій категорії – бармен: 1,37 тис. пропозицій роботи, що на 40% більше лютневих пропозицій. А найбільшу динаміку показали вакансії кухаря на мангал – 95 пропозицій, що на 94% більше лютневих показників.
На відміну від вакансій, кількість яких щомісяця зростає, конкуренція претендентів на роботу продовжує знижуватися – їхня кількість знизилася на 13% порівняно з лютим: тепер на одну вакансію в середньому відгукується на день менше ніж одна особа, тоді як у березні-квітні 2022 року цей показник був близький до 3,5.
“У березні 2023 року конкуренція вчетверо нижча, ніж була на початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року”, – ідеться в матеріалах.
Найвища конкуренція спостерігається в Київській, Харківській, Вінницькій, Одеській та Волинській областях. Найнижча – у Закарпатській, Чернівецькій, Херсонській, Тернопільській та Кіровоградській областях.
“Що стосується посад із високою конкуренцією претендентів, до яких зазвичай потрапляють посади діджитал-фахівців із можливістю працювати віддалено й адміністратори салонів краси, то якщо порівняти з березнем 2022 року, то кількість охочих працювати адміністратором салону краси 2023 року знизилася в 10 разів, а, наприклад, охочих працювати Front-end-програмістом і програмістом Java – зросла у три-чотири рази”, – ідеться в дослідженні.
Як уточнюється, це може бути наслідком оптимізації, що відбувається в ІТ-сфері.
Водночас, за даними Work.ua, загалом приплив претендентів на ринок ще зростає: у березні кандидатів стало на 7% більше, ніж у лютому. Серед них найбільше продавців-консультантів, менеджерів з продажу, адміністраторів, водіїв, офіс-менеджерів, бухгалтерів, барменів, офіціантів, менеджерів по роботі з клієнтами, касирів.
Трійка посад із найбільшим приростом претендентів: дієтолог – +327% (64 кандидати), екскаваторник – +115% (58) і .Net-програміст – +102% (105).
Найбільший приріст нових кандидатів у березні, порівняно з лютим, спостерігався в прифронтових областях: у Сумській -22% (848 претендентів), Миколаївській – 15% (859), Донецькій – 14% (146), а також в Одеській – 16% (більше ніж 4 тис. претендентів) і Київській – 10% (17,6 тис.) областях.
Говорячи про зарплати, фахівці Work.ua відзначають невеликий приріст у 500 грн в Одеській і Львівській областях – відповідно до 15,5 тис. грн і 16 тис. грн.
Загалом у перший місяць весни середня зарплата по Україні становила 16 тис. грн.
Згідно з даними ресурсу, за галузями найбільше зросли зарплати в страхуванні – на 9%, медицині та фармацевтиці – на 4%, діловодстві, готельно-туристичному бізнесі, охороні та безпеці – на 3%.
Топ найбільш оплачуваних вакансій на не керівних посадах очолили медіабайєр – 52,5 тис. грн, водій-міжнародник – 40 тис. грн, бізнес-аналітик – 32,5 тис. грн і арматурник, рихтувальник, ріелтор – 30 тис. грн.
Як і раніше, найнижчі зарплати пропонують прибиральникам – 8 тис. грн, посудомийникам – 9 тис. грн і санітарам – 9 тис. грн, у яких у березні відбулося зростання на 500 грн до лютого.
Повідомляється, що найбільше на ринок праці виходять кандидати, які мають понад п’ять років досвіду – майже 83 тис. (+7% до лютого). Друга за чисельністю категорія – без досвіду роботи, майже 80 тис. кандидатів (+7%). Третя – з досвідом від двох до п’яти років: таких людей 40,2 тис. (+5%). Жінок на ринок праці виходить більше за чоловіків – 56% проти 44%.
Голова Національного банку України Андрій Пишний і його заступник Сергій Ніколайчук відбули з робочим візитом до Вашингтона у складі офіційної делегації України, йдеться в повідомленні НБУ в Facebook.
“Мета візиту – участь у Щорічних весняних зборах Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, проведення двосторонніх зустрічей із міжнародними партнерами”, – зазначається в інформації.
Зазначається, що голова НБУ обговорить виконання положень Меморандуму з МВФ, наслідки російської військової агресії та питання посилення санкційного тиску на РФ, а також необхідні кроки для посилення стійкості України та швидкого післявоєнного економічного відновлення.
У межах візиту заплановано низку зустрічей із керівництвом МВФ, Світового банку, ЄБРР, Міністерства фінансів США, Європейського центрального банку, керівниками європейських центробанків, уточнив НБУ.
Як повідомлялося, весняні збори МВФ і СБ цього року відбудуться з 10 по 16 квітня. У його рамках 12 квітня відбудеться третє засідання “круглого” столу міністрів з підтримки України за участю керівників МВФ Крісталіни Георгієвої та СБ Давида Малпасса, а також прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
Крім того, до складу делегації України традиційно входить міністр фінансів – Сергій Марченко, якого Рада керівників СБ і МВФ на осінніх зборах у жовтні 2022 року обрала головою на 2023 рік.
Насадження винограду в Україні за 2022 воєнний рік скоротилися на 23,3% – до 26,6 тис. га, частину підприємств розграбовано, знищено або законсервовано, повідомив голова правління громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс Україна” в четвер.
“У 2021 році в Україні налічувалося близько 266 промислових виробників винограду і вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду і виноградарської продукції. Вони працювали на 34,7 тис. га… За даними на 2022 рік, площі виноградників скоротилися до 26,6 тис. га”, – сказав він.
Печко уточнив, що на обробку кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб.
За його словами, валовий збір винограду минулого року становив 244 тис. тонн за врожайності 92 ц/га.
За інформацією очільника “Укрсадвінпрому”, ситуація ускладнюється ще й істотним погіршенням торговельного сальдо виноробною продукцією, яке відбулося ще до війни. 2021 року Україна експортувала виноробної продукції на $16,4 млн, а імпортувала – на $215,4 млн.
“Якщо порівняти показники довоєнного періоду з імпортом 2016 року, коли він у грошовому еквіваленті становив $85,3 млн”, – висловив жаль Печко.
Водночас заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич зазначив, що держава, відкривши ринок землі, дала поштовх розвитку виноградарства як галузі.
“Коли стаєш власником землі, отримуєш можливість інвестувати тисячі гривень у виноградники. Це тривала інвестиція, яка буде працювати багато років”, – сказав він.
За його словами, незважаючи на переорієнтацію держбюджету на військові потреби, зарплати та соціальні виплати, залишається можливість отримати фінансування на закладку виноградників і садів і цього року.
“Як бачимо з торгового сальдо, Україна має значний дисбаланс у бік імпорту. Ринок величезний. Закликаю всіх ентузіастів, які бажають закладати виноградники, робити це. Нам потрібно звикати до вітчизняного вина. Воно не тільки приносить прибуток галузі, а й дає роботу величезній кількості людей”, – підкреслив заступник міністра агрополітики.
На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.
Повне відео пресконференції доступне за посиланням:
Фармацевтичні виробники очікують врегулювання проблем, що виникли після ухвалення на початку війни закону про захист прав інтересів у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією РФ.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” повідомили представники фармацевтичних компаній-виробників генеричних лікарських засобів.
За словами директора з корпоративних, юридичних відносин і комплаєнсу фармацевтичної компанії “Дарниця” Сергія Бобильова, на практиці ухвалення закону, метою якого було не допустити втрати прав інтелектуальної власності їхніми власниками в період воєнного стану, через те, що перші місяці війни багато правовласників, патентних повірених, юристів та спеціалістів із різних причин не мали змоги вчасно здійснити передбачені законодавством України дії для підтримання цих прав, “створило низку проблем української фармацевтичної компанії”, “що призвели до виникнення низки проблем.
“Неточні формулювання закону дали змогу окремим компаніям стверджувати, що права інтелектуальної власності, строк яких спливає під час воєнного стану, продовжують діяти. Це створило привід для судових спорів, у яких власники таких патентів намагаються штучно подовжити їхній строк дії, чим створюють монополію певних лікарських засобів, а відтак, перешкоджають виходу на ринок аналогів, що за своєю якістю та ефективністю є такими самими, але коштують значно дешевше”, – сказав він.
Бобильов зазначив, що вихід на ринок генеричного лікарського засобу займає в середньому три роки, але “за наявною редакцією закону неможливо інвестувати в розробку і вихід на ринок, оскільки неможливо визначити дату закінчення таких штучно продовжених патентів”.
“Наскільки мені відомо, близько півтора десятка відповідних спорів проти конкурентів патентовласників перебувають в українських судах. Ці судові процеси фактично зупинили вихід кількох препаратів. До того ж сам факт звернення до суду щодо захисту патентів, які вже остаточно закінчили свою дію, і створена цим невизначеність, зупиняє багатьох як вітчизняних, так і іноземних фармвиробників від виходу на ринок України”, – сказав він.
Бобильов наголосив, що в ситуації, яка склалася, найбільше втрачає споживач, який в умовах війни та зниження доходів змушений використовувати дорожчі лікарські засоби, не маючи доступу до альтернативи у вигляді якісних і дешевших генериків.
“Потрібне негайне уточнення одного формулювання закону для того, щоб він реалізовував свою дійсну мету, відображену авторами в пояснювальній записці до законопроєкту, але водночас не створював штучних підстав для продовження патентів. За інформацією Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, уже напрацьовано та передано депутатському корпусу відповідні зміни. Очікуємо на реєстрацію відповідного законопроєкту та його якнайшвидше ухвалення”, – сказав він.
Своєю чергою, директорка з роботи з державними органами “Тева Україна” Марина Бучма, зазначила, що подовження дії патенту на час воєнного стану є нестандартною ситуацією: патентне право надає захист на винахід на 20 років. Патенти на ліки можуть бути додатково подовжені терміном до п’яти років, тобто, максимальний термін дії патенту не може перевищувати 25 років.
“Ситуація виглядає як виняткова і така, що суперечить інтересам пацієнтів. Адже під час воєнного стану потрібен більш стабільний доступ до препаратів, ніж будь-коли”, – сказала вона.
За словами Бучми, після набрання чинності законом виявилося, що 2022 року мали закінчитися патенти на деякі лікарські засоби і це зробило б можливою появу генеричних препаратів на ринку, це два препарати – каспофунгін і еторикоксиб.
“Водночас залишається спірним питання, чи поширюється продовження терміну дії на патенти, у яких закінчився максимальний термін дії, визначений патентним законодавством. У 2021 році було подано заявки на реєстрацію генеричних препаратів із розрахунку, що у 2022 році їх зможуть ввести в обіг. Таким чином, деякі генеричні препарати досі не доступні для пацієнтів і для системи охорони здоров’я”, – сказала вона.
Бучма зазначила, що поряд із законодавчими механізмами врегулювання проблеми, “фармкомпанії, чиї патенти продовжено цим законом, можуть ухвалити добровільне рішення, яке дає змогу генеричним препаратам виходити на ринок України”.
Як повідомили агентству в компанії, наразі “Тева-Україна” через необґрунтоване продовження на час воєнного стану патентів не може вивести на ринок препарати каспофунгін та еторикоксиб.
Зі свого боку, директор із правового забезпечення фармкомпанії “Фармак” Дмитро Таранчук вважає, що подовження до завершення воєнного стану прав інтелектуальної власності не має “жодного обґрунтування процесуальної або процедурної доцільності, а тому є дискримінаційним по відношенню до учасників ринку в Україні, як локальних, так і іноземних”.
“Ухвалення в законі норми щодо продовження майнових прав на період воєнного стану призвело до виникнення безпрецедентної монополії, зокрема на ринку лікарських засобів України. Існують випадки, коли сплив строк як основної, так і додаткової охорони прав на винахід, але патентний захист продовжує діяти і надає право правовласнику забороняти використання його винаходу. Це небезпечний прецедент, зокрема для міжнародної системи захисту прав інтелектуальної власності”, – сказав він.
Таранчук зазначив, що наразі “монополісти зберігають можливість збереження необґрунтовано високих цін в умовах відсутності конкуренції”.
“Норма закону негативно впливає на весь генеричний ринок лікарських засобів в Україні та заважає своєчасному виходу генериків на ринок після завершення патентного захисту. В Україні вже існують прецеденти, коли правовласники, використовуючи норму цього закону, через судові установи забороняють продавати генеричні лікарські засоби, наприклад ті, які містять молекули еторикоксиб і каспофунгін”, – сказав він.
Таранчук вважає, що “автори законопроєкту керувалися мотивами захисту інтересів певних суб’єктів у сфері IP, а не мотивами захисту прав суб’єктів у сфері IP”.
“Єдиним ефективним варіантом розв’язання цієї проблеми є негайне скасування норми закону щодо подовження майнових прав для захисту добросовісної конкуренції на ринках, зокрема лікарських засобів, та захисту прав споживачів і пацієнтів на якісні та доступні ліки в умовах добросовісної конкуренції на ринках”, – вважає юрист.
Фермери в Румунії та Болгарії в п’ятницю влаштували протести проти рішення Євросоюзу звільнити від мит сільськогосподарську продукцію з України, яка в підсумку перенаситила місцеві ринки і сприяла зниженню цін, повідомляє в п’ятницю Associated Press (AP).
“Фермери в Румунії та Болгарії в п’ятницю організували протести у зв’язку з позицією Євросоюзу з приводу надлишкових поставок української сільгосппродукції, яка заполонила місцеві ринки і послабила ціни”, – передає AP.
Акції протесту відбулися в Бухаресті та інших містах Румунії. У Болгарії фермери заблокували кілька прикордонних пунктів.
“До нового збору врожаю залишається менше трьох місяців і існує небезпека того, що продукцію не можна буде продати вище ціни виробництва”, – наводить AP слова виконавчого директора Асоціації румунських фермерів Ліліани Перон.
Останніми тижнями протести через ухвалені ЄС безмитні поставки українського зерна на європейські ринки також влаштовували й польські фермери, унаслідок чого міністр сільського господарства країни Хенрік Ковальчик був змушений подати у відставку.
Минулого року ЄС скасував митні тарифи для України для більш вільних поставок зерна.
У понеділок Єврокомісія заявила про прагнення допомогти населенню України за рахунок організації експорту українського зерна, однак вона стежить за тим, щоб ринок ЄС при цьому не зазнав занадто сильного удару від заходів підтримки Києва.
