Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив ТОВ “Тікрайт” (Київ) приватизувати Жовтневий спиртзавод (Карлівка Полтавської обл.), що входить до складу держпідприємства “Укрспирт”, за 85 млн і 1 грн.
Про відповідне рішення від 2 березня 2023 року повідомляється на сайті АМКУ в п’ятницю.
Згідно з Єдиним держреєстром юросіб і фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром “Тікрайту” зі статутним капіталом 25 тис. грн є Олександр Назаренко. Компанія займається діяльністю у сфері права, консалтингом з комерційних питань і діяльністю у сфері агентств нерухомості. Раніше компанія не мала досвіду приватизації спиртових активів в Україні.
За даними Фонду держмайна (ФДМ), аукціон із приватизації Жовтневого спиртзаводу відбувся 7 грудня 2022 року. Основним видом діяльності підприємства є виробництво органічних хімічних речовин.
ФДМ уточнив, що актив складається з 93 будівель і споруд загальною площею 13,5 тис. кв. м. Він охоплює виробничі та адміністративні будівлі, горілчаний цех, зерносховища, градирні, столярну майстерню, пилораму, мелясно-мазутну станцію, паточну станцію, спиртосховища, ангари, насосні станції, тваринницькі ферми, 23 транспортні засоби та 506 од. обладнання. Спиртзавод оснащений усім необхідним технологічним обладнанням і комунікаціями.
Підприємство має сім земельних ділянок у Карлівці загальною площею 90,2 га, що належать держпідприємству на праві постійного користування.
За даними ФДМ, 2020 року “Укрспирт” отримав 58 млн грн виручки, 2021-го – 162 млн грн, а за дев’ять місяців 2022 року – 158 млн грн.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокурора в серпні 2021 року оголосив підозру в.о. директора Жовтневого спиртзаводу в ухиленні від сплати акцизного податку під час виготовлення розріджувача та дезінфекційних засобів у серпні 2020 року на загальну суму близько 182 млн грн.
ФДМ планує 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого проведе онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні.
Загалом за 2,5 роки в Україні відбулося вже 39 успішних аукціонів з продажу спиртзаводів, що поповнило бюджет країни на понад 2 млрд грн. Зокрема, у вересні-грудні 2022 року ФДМ провів 12 таких аукціонів. Переможці торгів запропонували понад 849 млн грн за ці об’єкти, що втричі перевищило їхню сукупну стартову вартість. Таким чином, спиртзаводи стали одним із найпопулярніших напрямків для інвестицій у державне майно минулого року.
Кількість учасників небанківського фінансового ринку в лютому 2023 року скоротилася на 53 – до 1384, повідомляється на сайті Національного банку України.
Кількість банків у лютому не змінилася і становила 67.
До реєстру включено одного страховика зі спеціальним статусом. Водночас із реєстрів виключено 13 фінансових компаній, одного страховика, два ломбарди, одну кредитну спілку, одну лізингову компанію і трьох страхових брокерів виключено з реєстрів добровільно, а інші 30 фінансових компаній, один ломбард і одного лізингодавця – примусово.
Станом на 28 лютого на небанківському ринку працювали 115 страховиків non-life (у січні – 116) і 12 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 176 ломбардів (179), 159 кредитних спілок (16), 95 лізингових компаній (97), 701 фінансова компанія (744), 58 страхових брокерів (61) і 67 колекторських компаній (кількість не змінилася).
Крім того, на ринку визнано такими, що діють, 25 банківських груп (кількість не змінилася) і 22 небанківські фінансові групи (23).
На платіжному ринку діють 37 платіжних систем (38), створених резидентами, враховуючи державні, та 16 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами (кількість не змінилася). Крім того, на ринку діють компанії, що надають послуги фінансових платежів, серед них три банки-емітенти електронних грошей (кількість не змінилася). Серед інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, 41 комерційний агент (40) і 35 технологічних операторів платіжних послуг (кількість не змінилася).
У лютому до Національного банку надійшло 345 запитів від учасників ринку на реєстраційні та ліцензійні дії. Кількість запитів щодо фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців становила 160. Кількість запитів щодо кредитних установ (банки та кредитні спілки) – 89, страховиків – 74, платіжних установ – 22.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розриває договір оренди зі Свято-Успенським монастирем Української православної церкви (Московського патріархату) з 29 березня 2023 року.
“Між національним заповідником “Києво-Печерська лавра” та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (чоловічий монастир) Української православної церкви укладено договір №2 від 19 липня 2013 року про безоплатне користування релігійною організацією культовими спорудами та іншим майном, які є державною власністю”, – ідеться в листі в. о. директора заповідника, який опубліковано на сайті монастиря.
У листі зазначено, що міжвідомча робоча група з підготовки пропозицій та рекомендацій щодо організації виконання окремих завдань, пов’язаних із діяльністю релігійних організацій в Україні, під час своєї роботи встановила порушення монастирем умов договору щодо використання держмайна.
У зв’язку з чим, враховуючи висновки міжвідомчої робочої групи та лист Міністерства культури та інформаційної політики, заповідник попереджає про розірвання договору з 29 березня 2023 року.
“З метою проведення процедури приймання-передачі державного майна монастирю необхідно здійснити заходи щодо звільнення будівель і споруд (майна), що є державною власністю та перебувають на балансі заповідника, за адресами: м. Київ, вул. Лаврська, 11, м. Київ, вул. Лаврська, 15 до 29.03.2023 року”, – ідеться в листі.
Пориви вітру 15-20 м/с очікуються в ніч на неділю, 12 березня, у Києві та Київській області, повідомляють прес-служби Київської міської державної адміністрації та Київської обласної військової адміністрації з посиланням на інформацію Українського гідрометеорологічного центру.
“I рівень небезпеки, жовтий. Такі погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетики, комунального господарства та порушення руху транспорту на окремих ділянках доріг і вулиць. Під час сильних поривів вітру щільно закривайте вікна будинків. На вулиці тримайтеся подалі від дерев, рекламних щитів і ліній електропередач”, – ідеться в повідомленні.
Указ президента про санкції щодо ТОВ “Паріматч” і низки інших компаній холдингу Parimatch призвів до практично повного припинення його діяльності на території України, повідомив генеральний CEO холдингу Parimatch Максим Ляшко на прес-конференції в Києві в суботу.
“Уночі банки почали відключати можливість вивести кошти клієнтів. Заблоковано близько 250 млн грн коштів клієнтів, вони перебувають на розрахункових рахунках компанії”, – сказав він, висловивши впевненість, що гравці зможуть отримати доступ до своїх коштів.
Генеральний директор ТОВ “Паріматч”, якому в Україні належать ліцензії на букмекерську діяльність і діяльність онлайн-казино, Наталія Гілевич уточнила, що йдеться про кілька десятків тисяч клієнтів.
Ляшко додав, що банки почали розривати відносини з компанією останні два-три тижні, і першими це зробили держбанки.
За його словами, указ президента про санкції ще офіційно не опубліковано, а отже, він не набув чинності, тому теоретично клієнти мають мати можливість вивести кошти, але фактично їх заблоковано.
CEO Parimatch також зазначив, що компанія, за умовами ліцензії, продовжує підтримувати роботу системи, і гравці можуть і надалі робити ставки, однак коли указ офіційно набуде чинності, компанія припинить роботу системи.
Ляшко зазначив, що санкції торкнулися основних компаній напрямку B2C у холдингу, для якого український ринок становив “левову частку”. За його словами, у холдингу є ще напрямок B2B. (У січні цього року холдинг повідомив про початок роботи нової компанії – GR8 Tech, яка працюватиме на ринку B2B і стала наступницею Parimatch Tech – ІФ-У).
Говорячи про вплив українських санкцій на роботу холдингу на інших ринках, CEO Parimatch наголосив, що завданий репутаційний удар майже неможливо буде виправити, проте дія українських санкцій на інші ринки не поширюється і широкої практики ухвалення іншими юрисдикціями санкцій слідом за Україною немає.
Ляшко ще раз наголосив, що у компанії відсутні якісь документи і загалом чітке розуміння, за що проти неї було запроваджено санкції. “Формулювання, що всі ці компанії мають відношення до російських активів, категорично не відповідає дійсності”, – заявив CEO, нагадавши, що стосунки з російським ринком були остаточно розірвані рік тому.
Щодо податків він повідомив, що торік компанія у зв’язку з переходом на 2% спрощений податок заплатила 280 млн грн податків, тоді як після скасування такої можливості тільки за січень-лютий цього року – понад 400 млн грн, а в березні очікувала сплати 250-280 млн грн і порівнянного за обсягами прибутку.
Представники компанії повідомили, що за матеріалами СБУ Бюро економічної безпеки веде справу про сплату податків “30-ма з чимось” компаніями грального ринку, серед яких є і “Паріматч”, проте якихось рішень щодо неї наразі немає.
Відповідаючи на запитання про те, чи не висували до холдингу якихось вимог, чи не є санкції спробою розчистити ринок, Ляшко сказав, що “можливо, до чогось схиляють, можливо, для когось розчищають”, але доказів ніяких немає, тому компанія це не коментує, а домагатиметься скасування санкцій.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський указом від 10 березня ввів у дію ухвалене того самого дня рішення Ради нацбезпеки і оборони України (РНБО) про запровадження санкцій щодо 120 фізичних і 287 юридичних осіб. Серед них українські ТОВ “Паріматч”, Фінансова компанія “Лео”, “ПокерматчUA”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”.
Із холдингу “Паріматч” нові санкції торкнулися також Parimatch United Investments Limited (Великобританія), Fullgear Investments Ltd, Auspicia Limited (обидві – Кіпр), Suncast Furure N.V. (Кюрасао, Нідерланди), а також Parimatch Foundation Limited (Кіпр), а також цілої групи фізичних осіб за кордоном.
Із п’яти компаній у реєстрі, які отримали ліцензію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) на букмекерську діяльність, указ торкнувся трьох: “Паріматч”, “Твоя беттінгова компанія” і “Плей Фан Інвестмент”. У двох останніх КРАІЛ уже анулювала ліцензії раніше – у вересні та грудні 2022 року відповідно. Дві компанії, що залишилися в реєстрі, – Букмекерська компанія “Фавбет” і “Вбет Україна”.
Заснований у Великій Британії колишнім заступником глави Мінзв’язку РФ Денисом Свердловим електромобільний стартап Arrival, який реструктуризує бізнес на тлі комплексу проблем, у 2022 році отримав $1 млрд чистого збитку, випливає з повідомлення компанії.
За попередніми даними неаудованої звітності, збиток Arrival за IV квартал минулого року зріс майже до $600 млн із $67 млн у тому самому періоді 2021 року. Показник охоплює негрошові витрати на знецінення і списання в розмірі понад $400 млн. За весь 2022 рік збиток компанії, за її попередніми оцінками, становитиме приблизно $1 млрд, порівнюючи зі збитком у розмірі $1,3 млн у 2021 р., до якого входили одноразові негрошові витрати в $1,2 млрд, пов’язані зі злиттям Arrival і CIIG.
Скоригований від’ємний показник EBITDA в IV кварталі становитиме до $172 млн порівняно з $85 млн у тому самому періоді 2021 р. Його збільшення компанія пов’язує зі зростанням витрат на виплату зарплат і розрахунки з підрядниками приблизно на $70 млн, а також зі збільшенням витрат на компоненти приблизно на $25 млн. Очікуваний скоригований від’ємний показник EBITDA за 2022 рік – приблизно $380 млн проти $203 млн у 2021 р.
Залишок грошових коштів на рахунках компанії в IV кварталі скоротився на $126 млн і до кінця року становив $205 млн. Гроші спрямовували на оборотний капітал ($104 млн), погашення відсотків за кредитами й орендними зобов’язаннями ($11 млн), витрати на капвкладення та інші операційні витрати.
Свердлов (у минулому – глава оператора Yota, а в 2012-2013 рр.. – заступник міністра зв’язку РФ) створив Arrival у 2015 р. Стартап залучив кошти міжнародних інвесторів і запланував розгорнути масовий випуск електротранспорту для великих міст, запропонувавши як альтернативу конвеєрному автовиробництву концепцію складання на так званих “мікрофабриках”.
У березні 2021 р. Arrival вийшов на біржу Nasdaq через злиття зі SPAC. Капіталізація компанії відразу після IPO оцінювалася в $13,6 млрд, а Свердлов, який контролює 75% Arrival через Kinetik Sarl, навесні минулого року увірвався в топ-20 російського списку Forbes. Журнал оцінював його статки на квітень 2021 р. у $10,6 млрд.
Однак розв’язана РФ повномасштабна війна проти України, а також коригування амбітних виробничих планів компанії, відмова від європейського ринку і звільнення частини співробітників призвели до того, що вартість акцій Arrival до кінця листопада 2022 р. обвалилася майже на 99% – із $22 під час розміщення до трохи більше ніж $0,3. Ціна паперів нижче $1 стала причиною того, що ще на початку листопада Arrival отримав попередження про можливий делістинг із Nasdaq. Біржа дала стартапу півроку, протягом яких його акції повинні піднятися вище за позначку в $1 і протриматися на ній мінімум 10 днів поспіль.
На тлі проблем, що виникли, Arrival оголосив про плани зосередити ресурси на розробці фургонів US Van для ринку США. Компанія сподівається почати їх випуск в американському місті Шарлотт у 2024 р. “за умови залучення додаткового капіталу”. “Для досягнення наших цілей у США ми використовуватимемо кошти в розмірі $330 млн і шукатимемо можливості залучення додаткових коштів”, – цитувала Свердлова пресслужба Arrival у пресрелізі до звітності за III квартал 2022 р.
На початку листопада Arrival повідомив, що перший виторг у компанії може з’явитися не раніше ніж у 2024 р., а не у 2023 р., як планувалося раніше. Компанія відзвітувала про десятикратне зростання чистого збитку в III кварталі (до $310,3 млн) і запас грошових коштів у розмірі $330 млн, зазначивши, що цей запас дасть змогу фінансувати бізнес протягом наступних 12 місяців.
Свердлов наприкінці листопада 2022 р. пішов із посади гендиректора Arrival на посаду голови ради директорів. Призначений т.в.о. глави компанії Пітер Кунео вже до кінця січня передав посаду CEO колишньому главі телеком-оператора “Скартел” (бренд Yota) Ігорю Торгову, який раніше працював зі Свердловим у Yota.
“Після детальної оцінки Arrival і ринку електромобілів протягом останніх двох місяців керівництво компанії і рада директорів зробили рішучі дії для більш ефективного використання поточних ресурсів і оптимізації бізнесу. Ці дії підтверджують наше прагнення стати лідером у сфері інноваційних продуктів і нових, більш ефективних методів виробництва автомобілів, особливо на важливому американському ринку комерційних електрокарів”, – цитувала Торгова прес-служба Arrival у своєму січневому повідомленні.
У тому ж повідомленні стартап підтвердив намір скоротити до 800 осіб – близько половини штату – для оптимізації витрат. “Укупі з іншими заходами зі скорочення витрат на нерухомість і сторонніх витрат компанія очікує вдвічі знизити поточні витрати на ведення бізнесу, приблизно до $30 млн на квартал”, – ішлося у пресрелізі.
