Президент найбільшого на ринку оператора мобільного зв’язку “Київстар” Олександр Комаров сподівається на зростання сектору 2023 року завдяки збереженню попиту на сучасні послуги зв’язку, ефекту низької бази та деокупації, однак це зростання буде відносно невеликим через зниження активної бази абонентів і за скорочення рентабельності.
“Основний фактор будь-якого ринку – це його ємність у кількості споживачів. Ми бачимо її стабілізацію навколо рівня приблизно “мінус” 10% від активної бази, яка була до війни. Територіально ми стабілізувалися. Ба більше, я очікую, що будуть якісь деокупації, і ми зможемо зростати за рахунок повернутих територій”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Комаров додав, що перший квартал 2022 року ще був “більш-менш нормальним”, проте в наступні місяці на ринку почалося зниження.
“Тобто, я думаю, що індустрія з року в рік трохи виправиться в другому, третьому і четвертому кварталах: не тільки тому, що вона зростає, а й тому, що бази порівняння істотно впали”, – пояснив свої очікування президент “Київстару”.
Він також зазначив, що послуги зв’язку належать до критичних сервісів для споживачів, і тому попит на них не еластичний. “Ба більше, криза спонукає людей витрачати більше на телекомунікації: люди хочуть зарезервувати свою можливість бути на зв’язку. У нас під час блекаутів були неймовірні зростання нових підключень по всьому телеком ринку України”, – навів приклад Комаров.
Президент “Київстару” також вказав на збереження попиту на більш сучасні послуги зв’язку, назвавши ключовим драйвером LTE-послуги, 4G-послуги, які забезпечували ринку зростання в останні три роки до війни на 15% рік щорічно.
“У 2022 році ринок зріс на 5%, тоді як споживання LTE рік до року зросло майже на 30% при збільшенні бази клієнтів послуг LTE тільки на 4%. Тобто, споживання є основним драйвером, який продовжує тягнути цей ринок угору: людям потрібно більше мобільного інтернету”, – констатував глава найбільшого мобільного оператора.
Серед чинників, які негативно впливатимуть на доходи, він вказав триваюче зниження активної абонентської бази в роумінгу через затягування війни. За його словами, воно повільне, бо стримується послугою “роумінг як вдома”.
Комаров наголосив, що, зокрема, через цю послугу і цілу низку інших чинників у компанії істотно зросли витрати, що призвело до тиску на прибуток і зниження рентабельності.
“У першому кварталі загальний дохід “Київстару” в гривні зріс на 6% рік до року, тоді як прибуток зріс лише на 1%, а загальна прибутковість знизилася до 59% із 62% у 2022 році”, – зазначив президент компанії.
Серед факторів він назвав збільшення частки від’ємного або дуже низькомаржинального доходу, як від роумінгу, зростання витрат на ризик, на відновлення, на соціальну допомогу. Зокрема, як повідомив Комаров, за 15 місяців війни “Київстар” надав фінансову благодійну допомогу та бонусні сервіси на 1,08 млрд грн.
“Безумовно, це також інфляція: інфляція витрат, інфляція на електроенергію, інфляція заробітних плат тощо”, – додав глава компанії.
Комаров зазначив, що інвестиції та витрати “Київстару” значною мірою здійснюються у валюті, і девальвація гривні призвела до того, що у валюті купівельна або інвестиційна спроможність знизилася на 8% рік до року.
“Як компанія, яка інтегрована, з одного боку, у внутрішнє споживання, а, з іншого боку, в закупівлю устаткування від міжнародних постачальників, ми маємо зрозуміти, що довоєнна формула середньоіндустріальної прибутковості не працюватиме наступні кілька років. У нас буде суттєвий тиск на прибутковість”, – констатував глава найбільшого мобільного оператора.
Він також заявив, що підвищити тарифи на зв’язок у такому обсязі, щоб компенсувати зростання витрат неможливо.
За його словами, певні інфляційні елементи закладаються в ціноутворення. Крім того, клієнти слідують за своїм споживанням, переходячи зі старих тарифних планів на нові. У середньому таких міграцій здійснюється до 100 тисяч на місяць, уточнив Комаров.
Як повідомлялося, “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн. Показник EBITDA зріс на 1% у гривні (у доларах зменшився на 21,2%) до аналогічного минулорічного періоду – до 4,921 млрд грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис., – до 13,3 млн, і проникнення 4G в абонентській базі досягло 54,6%.
