В Украіні станом на 1 травня 2025 року в присадибному і промисловому секторі чисельність голів великої рогатої худоби зросла на 2% – до 2,179 млн голів, у тому числі корів – на 0,3% до 1,153 млн, проте цей показник і по ВРХ, і по коровам на 8% менше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – у господарствах населення. У промисловому секторі утримується 921,5 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів (+0,5%) більше відносно 1 квітня 2025 року. Поголів’я корів становить 382,4 тис. корів і збільшилося на 5,2 тис. голів (+1,4%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 3,8 тис. голів (+0,4%), а кількість корів – на 3,2 тис. голів (+0,8%).
У присадибному секторі знаходиться 1 млн 258,3 тис. голів ВРХ, що на 37 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 травня 2025 року становила 770,9 тис. голів, що на 2 тис. голів менше (-0,2%), ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 186 тис. голів (-13%), а кількість корів – на 107 тис. голів (-12%).
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі привернув увагу, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення РФ. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель ВРХ внаслідок обстрілів. Чимало фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
“Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – наголосили в АВМ.
Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області.
Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню “Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”, проведеного УКАБ, Мінагропромом при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, через подорожчання кормів, електроенергії, девальвації гривні та зниження купівельної спроможності населення.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували у галузевій асоціації і додали, що станом травень не менше 40 господарств інвестують у ці заходи.
