Business news from Ukraine

Як ви можете навчатися насправді, а не у фантазіях ваших HR-ів?

Корпоративна англійська це практично must have для будь-якої компанії, що себе поважає. Зі свого боку всі мовні школи та фрилансери, що поважають себе, обов’язково пропонують корпоративну англійську.

Понад 10 років ми займаємося бізнесом у сфері освіти та ведемо переговори з корпоративними замовниками. Наш досвід ведення перемовин вимірюється мегатоннами годин. Досвід роботи з корпоратами вимірюється групами, міні-групами, індивідуальними заняттями з босами, презентаціями, лекціями про нашу технологію, тестуванням співробітників, відкритими уроками, душевними розмовами з керівництвом, психологічною підтримкою топів, що сумніваються, сотнями літрів кави і гігабайтами переписок.

Тему корпоративної англійської ми обговорювали з колегами неодноразово. Бо немає жодного з наших колег віком від 25 до 60 років, хто б не працював корпоративним викладачем англійської.

Ми бачили, як колеги змінюються на обличчі під час згадки про корпоративну англійську. Ми чули від наших студентів, наприклад, айтівців, що у їхніх фірмах англійська — це втрата часу і безглузде заняття без термінів і результату. Вони віддають  перевагу витраті власних коштів у приватному порядку.

Зважаючи на наш досвід, а також на досвід наших колег і студентів, ми зробили висновки про те, як вхідні дані з обох боків — замовника та виконавця — перетворюються на результат.

Перший висновок
Вдало існують лише дві моделі корпоративної англійської: коли викладачі англійської — штатні співробітники компанії та фрилансери — приходять навчати за рекомендацією когось зі співробітників, тобто відразу отримують кредит довіри.

Другий висновок
Основна складність — у комунікації із замовником на етапі переговорів.

Під час перемовин основний момент, на який спирається замовник, це гроші: ось, ми даємо вам гроші, тож старайтеся, покажіть, які ви молодці. Коли чесний виконавець каже замовнику, що, працюючи за своєю технологією, він навряд чи зможе дати замовнику бажаний результат, той і далі наполягає: ви що, не хочете грошей?

Замовник думає, що він розраховується з виконавцем лише грошима. Насправді він розраховується, окрім грошей, робочим і особистим часом своїх співробітників.

Якщо виконавець хоче тільки грошей і розпоряджається робочим і особистим часом співробітників, знаючи, що не може дати їм бажаний результат, то страждають співробітники. Якщо виконавець хоче не тільки грошей, але й результату, однак не може його надати в запропонованих йому умовах, то виграє якийсь інший виконавець, а саме найгучніший пустомеля на ринку. Такому виконавцю результат не важливий, але у нього найгнучкіші умови: робіть, що хочете і коли хочете за свої гроші на нашій навчальній платформі, призначеній для всіх без винятку, головне, не чіпайте нас. І знову страждають співробітники, за навчанням яких на платформі стежить навіть не викладач, а менеджер. Що логічно, бо хтось же має відстежувати платежі.

Серед корпоративних замовників саме айтівці, наприклад, дуже бояться потрапити в руки гучного пустомелі і ретельно перевіряють всіх учасників тендеру на рухливість суглобів рук. Але саме вони часто стають жертвами базік, бо втомлені від переговорів виконавці виходять з гри першими. Вони приходять на перемовини з надією, що круті айтівці визнають, що за межами їхнього світу теж є класні виконавці, але надія зникає від недовіри, яку вони отримують на свою адресу.

В таких обставинах шанси зустрітися у співробітників і тих викладачів, які хочуть все зробити правильно і не нашкодити, невеликі.

Ще одна велика проблема в комунікації замовника і виконавця — це те, що успіх підприємства зазвичай залежить від однієї людини, яка ухвалює рішення. Цією людиною може бути HR або асистент директора, які рідко коли запитують співробітників, що їм насправді потрібно.

Якщо зустріч HR замовника і менеджера з продажів виконавця буде успішною, то корпоративна англійська буде відповідати уявленням HR про те, якою вона повинна бути. Або уявленням його шефа. Від вибору підручника і персональних побажань до зовнішнього вигляду, статі, віку і характеру викладача («А можна нам подивитися на всіх ваших викладачів?»).

Ще одна проблема, навіть якщо HR і менеджер з продажів змогли сподобатися один одному, це невиразність ТЗ. Запити на корпоративну англійську, які прилітають до нас приблизно раз на місяць, мають такий вигляд:

1. Нам потрібно покращити англійську наших співробітників.

2. Наші співробітники повинні спілкуватися з замовниками і колегами англійською.
3. Ми хочемо дати нашим співробітникам англійську як бонус.
4. У нас є 40 людей, і наш бос сказав, що треба вчити англійську.
5. Нам потрібна корпоративна англійська, бо ми хочемо розуміти, що наші партнери говорять за нашою спиною.
6. Ми IT-компанія і у всіх дуже різна англійська, нам потрібно, щоб у всіх вона була однаково хороша.
7. Нашій компанії потрібен носій англійської мови.

8 У нашій компанії є потреба у дистанційних колективних заняттях з англійської мови у форматі спілкування (не навчання) для підтримки і підвищення рівня. Для цього шукаємо носія мови, готового проводити такі зустрічі щотижня або раз на два тижні. Охочих навчатися наразі приблизно 30 людей.

Ці ТЗ невиразні, тому що вони містять установки «чогось хочу, а чого — не знаю», «зробіть мені красиво», «намалюйте мені червоне коло синім фломастером». Ми розуміємо, що це завдання виконавця — написати розширене ТЗ і побудувати освітній маршрут. Але не кожен замовник хоче втрачати час на те, щоб ознайомитися з технологією виконавця і почути, чому вона може не спрацювати або спрацювати трохи не так, як очікується.

А ось це чіткі ТЗ:

1. Ми — міжнародна клініка. Нам потрібно, щоб наші співробітники могли спілкуватися англійською з пацієнтами. У всіх співробітників різний рівень англійської. Однак вони розуміють, що якщо їхня англійська покращиться, ми запропонуємо їм престижнішу посаду.
2. Нашим співробітникам потрібно вміти писати академічні статті англійською мовою. Здебільшого вони мають високий рівень, беруть участь у конференціях і читають наукову літературу англійською. Ми хотіли б спеціальний курс саме з академічного письма.
3. У нас є пів року, щоб підготувати співробітників до виступів на міжнародній конференції. Ми — нафтовики, рівень англійської у всіх різний. Ми хотіли б зрозуміти, хто з наших співробітників зможе підготуватися до конференції за цей час, і відправити їх на навчання.

Ці ТЗ чіткіші, оскільки вони базуються на потребах корпорації та/або мотивації співробітників. Замовник показує, що готовий інвестувати в навчання, а завдання виконавця — показати, у чиє саме. На основі цих ТЗ виконавець вже знає, які запитання йому потрібно поставити, і уточнень у нього вже менше, а ті, які є, детальніші.

Підсумувавши свій та чужий досвід взаємодії з корпоративними замовниками, ми склали таблицю, яка може стати у пригоді HR-у або тому, хто формулює запит на навчання.

* розраховується відповідно до стандартного курсу в 60 академічних годин (15 тижнів, по 1,5 години 2 рази на тиждень, не беручи до уваги домашні завдання)

** викладач не потрібен

* Страх навчатися за підручниками означає — «я знаю, що мої побажання не будуть враховані». З адекватним викладачем все можна поєднати — і побажання, і підручник. І ні, якщо просто видати підручник комусь, хто говорить англійською, це не означає, що результат буде хорошим.

Третій висновок
Якщо в компанії немає штатних викладачів або найнятих фрілансерів, можна запропонувати цю таблицю ейчару. Вільний стовпчик — це поле для внесення власних даних. Можливо, від цього хтось виграє.

англійська

Related:

Президент України вніс до Ради законопроєкт, що визначає англійську як мову міжнародного спілкування