Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
