Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич підтвердив, що нафтопереробний завод NIS в Панчево переведений в режим зниженої циркуляції через брак нафти, викликаний американськими санкціями і невизначеністю з ліцензією OFAC.
Що сказав Вучич: «Завод поки не зупинений, але перейшов в режим циркуляції. Це більш низький режим роботи в порівнянні зі звичайним».
За словами Вучича, без продовження спецліцензії OFAC, що дозволяє роботу NIS, до повної зупинки НПЗ залишається близько 4 днів.
Він також повідомив, що запропонував уряду ще 50 днів для пошуку покупця на NIS, а не сценарій націоналізації.
Процес, за заявами NIS, йде за сербським законодавством, внутрішніми регламентами і «суворими екологічними та безпековими стандартами».
Завод буде підтримуватися в стані, готовому до запуску відразу після появи доступу до нафти.
При цьому NIS підкреслює:
поставки палива на внутрішній ринок Сербії зараз йдуть безперебійно – за рахунок заздалегідь сформованих запасів.
Компанія сподівається на якнайшвидше відновлення звичайної роботи НПЗ, «важливого не тільки для Сербії, але і для регіональних ринків».
Окремо зазначається: зупинка НПЗ вдарить і по HIP Petrohemija, яка також почне підготовку до зупинки виробництва.
На початку 2025 року NIS, як «дочка» «Газпром нафти», потрапила в американський SDN-список. OFAC видав спецліцензію до 13 лютого 2026 року, дозволивши переговори акціонерів про зміну структури власності.
Минулого тижня NIS подала в OFAC новий запит на спецліцензію, щоб забезпечити нормальну роботу на період переговорів.
Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович заявляла, що російські власники погодилися продати 56,15% NIS третій стороні, ім’я потенційного покупця не розкривається – «йдуть переговори між серйозними компаніями».
NIS – єдина компанія в Сербії, яка займається розвідкою і видобутком нафти і газу, володіє великим НПЗ в Панчево, домінує на ринку нафтопродуктів в країні, має мережу з більш ніж 400 АЗС в Сербії, БіГ, Болгарії та Румунії.
З 2009 року в модернізацію панчевського НПЗ, за заявами компанії, вкладено понад €900 млн.
Якщо ліцензія OFAC не буде продовжена і поставки нафти не відновляться, Сербія може залишитися без власної переробки і сильніше залежати від імпорту готових нафтопродуктів; під ударом – не тільки енергетична безпека, але і промисловий ланцюжок (NIS + HIP Petrohemija).
Успішна угода з виведення російського капіталу і прихід третього інвестора може зберегти НПЗ як регіональний центр переробки і знизити санкційні ризики.
Для «Сербського Економіста» це ключовий кейс на найближчі тижні, – від рішення OFAC і готовності сторін закрити угоду по NIS залежить, якою буде карта нафтового ринку Балкан вже в 2026 році.
