У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення. Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Демографічні показники України
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України академік Елла Лібанова прогнозує повернення близько 50% громадян в Україну після завершення війни.
Водночас Лібанова вважає, що в разі відновлення економіки на довоєнному рівні Україні не вдасться повернути прогнозованих 4,5 мільйона громадян.
Вона також звернула увагу на те, що, згідно з даними Євростату, на сьогоднішній день у країнах Європейського Союзу перебувають 4,2 млн українських військових мігрантів.
Раніше Лібанова позначила депопуляцію і дефіцит робочої сили, як неминучий сценарій для України.
Згідно з представленими нею на Регіональному економічному форумі оцінками, станом на початок цього року чисельність населення на підконтрольній Україні владі території становила 31,6 млн осіб, а зараз вона трохи збільшилася.
Лібанова вказала, що прогноз чисельності населення на початок 2033 року в межах України 1991 року коливається в межах 26-35 млн осіб.
Відновлення економіки
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в третьому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року сповільнилося до 8,2%.
НБУ, який загалом підвищив прогноз зростання ВВП на цей рік до 4,9%, і оцінює прямий позитивний внесок вищого врожаю в 1,3 відсоткових пункти.
При цьому ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.”, – зазначив Максим Уракін.
Ключовим ризиком для нашої економіки, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, а також зниження обсягів або втрата ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури та інші ризики.
Аналіз зовнішньої торгівлі України
Максим Уракін також звернув увагу на фактор зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, який відмічається з початку війни.
“Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2023 року зросло в 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року 19,402 млрд доларів. Це означає, що витрати на закупівлю необхідних Україні товарів на майже 20 млрд доларів перевищують доходи від експорту українських товарів до інших країн.”, – наголосив кандидат економічних наук Уракін.
Фінансове становище України у 2023 році
За словами експерта, головними факторами, що характеризують стан української економіки, є держборг, міжнародні резерви та інфляція.
“Станом на 30 вересня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 886,13 млрд грн, або 133,62 млрд дол. США, тобто трохи знизився порівняно з історичним максимумом, встановленим у серпні”, – зазначає Максим Уракін.
Згідно з розрахунками під час підготовки проєкту держбюджету на 2024 рік обсяг державного боргу, розрахований у національній валюті, становитиме приблизно 8,2 трильйона грн і становитиме 104,6%. Тобто наступного року держборг уперше в історії має перевищити показники ВВП країни.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП, У 2023 році дефіцит становив – 2,01 млрд грн, або 31,1% ВВП.
“Міжнародні резерви України в жовтні знизилися на 1,9%, і становили 38 млрд 973,0 млн доларів”, – повідомив Максим Уракін.
Таким чином, економічна ситуація в Україні, на думку засновника “Клубу експертів”, продовжує вимагати уважного моніторингу та адаптації стратегій у відповідь на мінливі умови.
