Україна станом на 25 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,546 тис. га, що в 1,9 раза більше, ніж роком раніше, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 223,3 тис. га (204,7 тис. га тижнем раніше), ячменем – 761,5 тис. га (741,5 тис. га), горохом – 159,2 тис. га (157 тис. га), вівсом – 146,6 тис. га (136,6 тис. га).
За минулий тиждень аграрії посіяли 492,9 тис. га зернових і зернобобових культур. Тижнем раніше цей показник становив 792,6 тис. га і 408,6 тис. га ще тижнем раніше.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Київська область, яка посіяла 27,7 тис. га пшениці, 40,6 тис. га ячменю, 5,1 тис. га гороху і 4,3 тис. га вівса; Дніпропетровська – 21,1 тис. га пшениці, 49,9 тис. га ячменю, 14,07 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменю, 3,6 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Тернопільська – 18,9 тис. га пшениці. га ячменю, 3,6 тис. га гороху і 5,1 тис. га вівса; Хмельницька – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 14,7 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю, 2,6 тис. га гороху і 2,5 тис. га вівса; Житомирська – 14,7 тис. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю. га пшениці, 17,5 тис. га ячменю, 2,85 тис. га гороху і 21,1 тис. га вівса; Вінницька – 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху і 1,1 тис. га вівса.
Соняшнику посіяно 1 996,9 тис. га, сої – 208,6 тис. га, цукрових буряків – 238,7 тис. га. Аграрії Вінницької, Полтавської, Хмельницької, Буковинської та Чернігівської областей завершили сівбу цукрових буряків.
Згідно з квітневим прогнозом Мінагрополітики, 2024 року валове виробництво зернових та олійних культур у країні очікується на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових і 21,7 млн тонн олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Короткочасний дощ і гроза очікуються місцями у східних, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях та Криму в неділю, 28 квітня, на решті території України без опадів.
Як повідомляє Укргідрометцентр, вітер північно-східний, у західних областях південно-східний, 5-10 м/с.
Температура вночі 3-8° тепла, у південній частині та східних областях 9-14°; вдень 16-21, на сході до 25; у Карпатах вночі 0-5° тепла, вдень 10-15°.
У Києві 28 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 6-8°, вдень 18-20°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 28 квітня найвищу температуру вдень було зафіксовано на позначці 28,9° тепла у 2012 р., найнижчу вночі – на позначці 1,0° морозу в 1902 р.
У понеділок, 29 квітня, в Україні без опадів, лише в південних областях місцями короткочасні дощі, вдень із грозами. Вітер північно-східний, на заході країни південно-східний, 5-10 м/с, у південних областях місцями пориви 15-18 м/с.
Температура вночі 5-10°, на півдні та сході країни 9-14°; вдень 16-21°, у південно-східній частині 13-18°.
У Києві 29 квітня без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-10°, вдень 19-21°.
Кабінет міністрів України продовжив чинний тариф на електроенергію для побутових споживачів у розмірі 2,64 грн/кВт-год ще на один місяць – до 31 травня 2024 року.
«За поданням Міністерства енергетики України Кабінет міністрів України продовжив дію положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, згідно з яким встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год до 31 травня 2024 року», – повідомило Міненерго в п’ятницю.
Згідно з попереднім рішенням уряду, ПСО та відповідна ціна діяли до 30 квітня 2024 року.
«Нагадаємо, підвищення ціни на електроенергію у 2023 році дало змогу енергетикам здійснити ремонти на об’єктах після ворожих атак і додати в енергосистему понад 3 ГВт. Це, зокрема, дало змогу пройти зиму без відключень споживачів”, – зазначили в міністерстві.
Уряд і парламент Данії домовилися про збільшення військової підтримки України ще на 4,4 млрд данських крон (EUR590 млн) у поточному році, повідомляє пресслужба Міністерства оборони Данії.
“Сьогодні уряд Данії та Соціалістична народна партія, Данські демократи, Ліберальний альянс, Консервативна народна партія, Соціал-ліберальна партія і Данська народна партія домовилися про збільшення рамок військової підтримки України ще на 4,4 мільярда данських крон у 2024 році”, – йдеться в повідомленні, оприлюдненому в четвер.
Міністр оборони Трольс Лунд Пульсен зазначив, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Данія була однією з найактивніших країн-донорів.
“Ми маємо продовжувати в тому самому дусі, тому я радий, що широка більшість партій у данському парламенті підтримує додавання додаткових 4,4 млрд данських крон до Фонду військової підтримки України у 2024 р. Вкрай важливо показати українцям, що ми підтримуємо їх у нинішній серйозній ситуації”, – наголосив він.
У міністерстві зазначають, що більшу частину вже виділених коштів на військову підтримку на 2024 р. уже було використано. Однак, уряд і парламент Данії погодилися про необхідність подальшої військової підтримки України цього року, тому було ухвалено рішення про її збільшення.
“Метою військової підтримки в рамках Фонду для України у 2023-2028 роках, як і раніше, буде надання прямої військової підтримки Україні у вигляді озброєнь, іншого військового обладнання та зусиль з навчання. Це охоплює закупівлю обладнання, зброї тощо у данських та іноземних оборонних підприємств для передання Україні, а також фінансові пожертвування і співпрацю з іншими країнами для підтримки України”, – ідеться в повідомленні.
Крім цього, представники уряду і парламенту Данії погодилися, що можливості прямих закупівель в української оборонної промисловості можуть бути реалізовані за наявності необхідних механізмів контролю.
Загалом загальна сума військової підтримки в межах Фонду України, з урахуванням її збільшення, становитиме 64,8 млрд данських крон (EUR8,7 млрд) у 2023-2028 рр.
Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Заводи азотного холдингу Ostchem у першому кварталі 2024 року виробили 520,6 тис. тонн мінеральних добрив, що всього на 1% більше, ніж у першому кварталі 2023 року (515,5 тис. тонн), ідеться в повідомленні холдингу в середу.
“Зростання виробництва українського хімпрому зупинилося через неконтрольоване зростання імпорту добрив із Польщі, а також дружніх до Росії Азербайджану і Туркменії”, – вказує компанія.
За її даними, у першому кварталі 2024 року імпорт добрив збільшився на 35% і становив 701,2 тис. тонн.
Уточнюється, що “Черкаський “Азот” виробив за січень-березень цього року 404,3 тис. тонн, а “Рівнеазот” – 128 тис. тонн добрив.
Згідно з повідомленням, структура виробництва залишається доволі стабільною: лідер – аміачна селітра (вироблено 246 тис. тонн), за якою слідує карбамідо-аміачна суміш (КАС) (123,8 тис. тонн) і карбамід (123,5 тис. тонн). Обсяг виробництва вапняково-аміачної селітри (ВАС) незначно зріс, порівняно з минулим роком, склавши 15,8 тис. тонн, аміаку – 9,08 тис. тонн.
Ostchem зазначив, що забезпечив стовідсоткове виконання зобов’язань у період весняної посівної, однак у 2024 році посилився негативний галузевий тренд, коли імпорт добрив значно перевищив вітчизняне виробництво.
“У першому кварталі 2024 року імпорт склав 701,2 тис. тонн, на 35% перевищивши вітчизняне виробництво. Імпорт продовжує вбивати вітчизняне виробництво: уже чотири виробники добрив зупинено – це ОПЗ, “Дніпроазот”, “Рівнеазот” і “Сумихімпром”, – прокоментував керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Вказується, що українські виробники продовжують втрачати позиції на українському ринку в більшості сегментів добрив, крім КАС.
“Насамперед українські хімзаводи драматично втрачають ринок карбаміду: у першому кварталі Україна виробила 123,5 тис. тонн карбаміду, а імпорт становив 181 тис. тонн. 88% всього імпортного карбаміду завезено з Азербайджану і Туркменії, країн, дружніх до РФ”, – додав Арестархов.
За його словами, свої позиції, як найсильнішого імпортера добрив в Україну, сьогодні також нарощує Польща, яка сьогодні завалена дешевими російськими і білоруськими добривами, що не потрапили під санкції ЄС, внаслідок чого весь надлишок добрив з польського ринку перенаправляється в Україну.
За даними Ostchem, 2023 року Польща імпортувала на свою територію 1,016 млн тонн карбаміду, з яких карбамід із РФ становив 34% (345 тис тонн). Водночас на українському ринку Польща в першому кварталі 2024 року вже стала безумовним лідером серед імпортерів за такими видами добрив, як аміачна селітра (52 тис. тонн зі 109,7 тис. тонн усього імпорту), нітрат сульфату амонію (7,9 тис. тонн із 9,4 тис. тонн), КАС (17,4 тис. тонн), NPK (63,2 тис. тонн зі 144,3 тис. тонн).
Імпорт сульфату в Україну за перший квартал становив 121,9 тис. тонн (лідирує Китай із 75,3 тис. тонн), суперфосфату – 74,6 тис. тонн (Болгарія – 37,3 тис. тонн і Греція – 27,4 тис. тонн),
“На жаль, за гучними гаслами українських урядовців у рамках кампанії “Купуй українське” поки що не видно практичних кроків зі зменшення імпорту і реального захисту українського виробника добрив”, – наголосив Арестархов, нагадавши про конкретні пропозиції Спілки хіміків України щодо захисту вітчизняного ринку, які були подані уряду.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, що не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
