ДП “НАЕК “Енергоатом” збільшить надбавку до посадового окладу проукраїнськи орієнтованому персоналу Запорізької АЕС за роботу в складних умовах окупації з 1 січня 2023 року.
“Уже з 1 січня 2023 року розмір цієї надбавки збільшиться до 50%. Гроші ж український персонал ЗАЕС отримає одразу після деокупації станції та звільнення її від рашистів”, – повідомила компанія в Телеграм-каналі ввечері 27 грудня.
Спочатку “Енергоатом” запровадив надбавку в розмірі 20% посадового окладу, що нараховується за роботу в складних умовах окупації для персоналу Запорізької АЕС у квітні 2022 року.
Загалом, як заявив президент ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, компанія гарантує виплату всіх фінансових зобов’язань персоналу ЗАЕС, який має проукраїнську позицію. Йдеться про заробітну плату, надбавки за роботу у важких умовах окупації, винагороди за підсумками року та премії до Дня енергетика.
“Патріоти отримають усі ці виплати в повному обсязі, навіть якщо перебуватимуть у вимушеному простої через недопуск їхніми рашистами до робочих місць”, – наголосив процитований у Телеграм-каналі Котін.
Крім того, профспілковий комітет НАЕК взяв на себе фінансову підтримку евакуйованих членів родин працівників “Енергоатому”, які залишилися на робочих місцях, та евакуйованого персоналу. На сьогодні всім їм сумарно вже виплатили понад 74 млн грн, зазначили в компанії.
“Водночас працівницям із дітьми до семи років із вересня по листопад поточного року було встановлено доплату в розмірі мінімальної зарплати. Загальний обсяг цієї допомоги склав понад 16 млн грн”, – доповнили в НАЕК.
Також, як поінформував голова первинної профспілкової організації “Енергоатом” Олексій Лич, компанією наразі опрацьовано алгоритми компенсацій можливих фінансових втрат проукраїнського персоналу ЗАЕС у разі недопущення окупантами на робочі місця.
26 грудня в “Енергоатомі” було затверджено колективний договір на 2023-2024 роки.
Постійне населення Києва наразі становить близько 3,6 млн, включно з 300 тис. біженців з інших регіонів України, проти 3,8 млн до війни, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
В інтерв’ю газеті Spiegel, опублікованому в п’ятницю, на запитання, чи знає він, скільки людей залишилося в Києві, міський голова відповів ствердно, пославшись на статистику використання мобільного зв’язку.
“Ми рахуємо, скільки стільникових телефонів використовується. Перед війною тут було 3,8 мільйона осіб, у березні менше мільйона, у липні два, два з половиною мільйона, тепер 3,6 мільйона. 300 тисяч із них є зареєстрованими біженцями з інших частин країни. Місто повне”, – сказав Кличко.
На запитання про відновлення енерго-, водо- і теплопостачання в українській столиці він відповів, що вже майже в кожну київську квартиру знову подається вода й опалення. “Дефіцит електропостачання становить 50%. Іноді ми відключаємо електрику в одному районі, щоб увімкнути її в іншому районі і навпаки. Ситуація складна, але під контролем”, – сказав мер.
На запитання, як він оцінює позицію Німеччини щодо РФ і України від початку війни, мер відповів: “Найбільша помилка західних політиків полягала в тому, що вони думали, що Путін задовольниться анексією Криму, Донецька і Луганська. Я знаю менталітет Путіна: він іде настільки далеко, наскільки ми йому дозволяємо”.
Кличко також сказав, що “війна закінчиться, коли останній російський солдат покине нашу територію”.
За даними Державної служби статистики України, населення Києва 2019 року становило 2 млн 966 тис. осіб. Населення київської агломерації (Київ із передмістями) перевищує 4 млн осіб. Також у столиці постійно проживає значна кількість населення, зареєстрованого в інших населених пунктах.
Географічна структура загального обсягу торгівлі товарами та послугами у 2021 році (тис дол. США)
Дані: Держстат України
В Україні вдень 31 грудня та 1 січня переважно плюсова температура повітря.
Як повідомляє український Гідрометцентр, 31 грудня на території України без опадів, лише на Закарпатті, в Карпатах, місцями вночі та вранці в північно-східних областях – невеликий дощ із мокрим снігом.
У більшості західних, центральних, Житомирській, подекуди в Київській та південних областях уночі та вранці туман.
Вітер переважно південно-західний, 7-12 м/с, у Карпатах вдень місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу; вдень 3-8° тепла. У західних областях, у Криму та на півдні Одещини 6-11°, у Карпатах вночі та вдень близько 0°.
У Києві 31 грудня без істотних опадів. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 4-6° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 31 грудня найвища температура вдень була 8,2° у 1925 р., найнижча вночі -30,0° у 1895 р.
1 січня в Україні без опадів, тільки вночі в Чернігівській і Сумській областях невеликий мокрий сніг і дощ. Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с, у Карпатах місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі 1-6° тепла, вдень 7-12°, у Криму та західній частині країни місцями 13-15° тепла, на сході вночі близько 0°, вдень 3-8° тепла.
У Києві 1 січня без опадів. Вітер західний, південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень близько 10°.
Україна за період із 24 лютого 2022 року залучила понад $31 млрд від міжнародних партнерів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на останньому черговому в поточному році засіданні уряду в п’ятницю.
“Цього року ми не раз говорили про те, що битви виграють армії, а у війнах перемагають економіки. Нам вдалося утримати стабільність у фінансовій, банківській та економічній сфері. Нам вдалося профінансувати всі ключові видатки бюджету.
Ми не затримували пенсії, зарплати лікарям чи вчителям. Щотижня ми проводили і проводимо постійні переговори, щоб мобілізувати більше підтримки для України. За ці 10 місяців ми вже залучили понад 31 млрд. доларів від наших партнерів”, – сказав Шмигаль. Прем’єр наголосив, що наступного року влада також розуміє, як фінансуватиме бюджет і відновлення.
“Ще одним кроком на підтримку здорових державних фінансів стала успішна боргова політика. Переговори, проведені урядом і Міністерством фінансів, завершилися тим, що всі платежі за зовнішнім боргом були відтерміновані на 2 роки. Близько 200 мільярдів гривень вдалося залучити від продажу військових облігацій. Міжнародна підтримка стала дуже важливою”, – заявив він.
Водночас Шмигаль зазначив, що 2/3 усіх коштів, які Україна отримала до бюджету, це внутрішній ресурс – сплата податків, мит, купівля облігацій.
Виробництво сирого молока в Україні за підсумками нинішнього року становитиме орієнтовно 7,5 млн тонн, що на 13,9% менше за торішні показники, з них 4,9 млн тонн буде вироблено господарствами населення (-15% до 2021 року), а 2,6 млн тонн (-5%) – спеціалізованими підприємствами.
Загальна пропозиція молока і молокопродуктів 2022 року становитиме 7,9 млн тонн, повідомила заступник директора департаменту управління тваринництва та племінної справи Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Дадус в авторській колонці на сайті галузевого аналітичного агентства “Інфагро”.
За представленими нею прогнозними розрахунками, нинішнього року експорт молока і молокопродуктів з України становитиме 510 тис. тонн, а імпорту – 415 тис. тонн.
Водночас, за інформацією Держстату, індекс споживчих цін на молоко в січні-листопаді 2022 року зріс на 18,4% порівняно з аналогічним періодом 2021 року.
Уточнюється, що переважну більшість молока вироблено в регіонах, де не тривають військові дії – 94,7%. Водночас за рік його виробництво зросло в окремих областях – Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській. Це свідчить про наявність попиту на молочну продукцію, а також про те, що вакуум, який утворився через знищення підприємств на Півдні та Сході України, заповнюють підприємства з безпечніших частин країни.
“Нинішній 2022 рік став для молочної галузі викликом і випробуванням. Важливим є те, що, нарешті, кожен знайшов і заповнив свою нішу, конкуруючи й водночас не знищуючи опонента. Коли було зруйновано ланцюжки поставок як сировини, так і продукції, на допомогу прийшли дрібні локальні торговельні сітки та почали стрімко створюватися невеликі й середні підприємства з первинної переробки продукції, і, таким чином, було забезпечено постачання продукції на місцеві локальні ринки”, – уточнила представниця Мінагрополітики в авторській колонці.
Згодом, коли налагодилися експортні шляхи і для України відкрилися нові європейські ринки, відбулася переорієнтація окремих підприємств на європейські ринки, і завдяки сприятливій світовій кон’юнктурі з’явилася можливість експортувати українську продукцію за привабливішою ціною.
“Головним завданням залишається зберегти баланс між маржинальністю бізнесу та забезпеченням потреб населення, адже ємність ринку часто обумовлюється купівельною спроможністю споживачів продукції”, – констатувала Дадус підсумки року для галузі.
Як повідомлялося з посиланням на дані Асоціації виробників молока (АВМ), виробництво молока в Україні за 10 місяців 2022 року знизилося на 12,4% – до 6,56 млн тонн на тлі скорочення поголів’я та продуктивності корів у прифронтових зонах і на територіях з активними бойовими діями.
При цьому надходження на переробку в Україні молока базової жирності скоротилося на 13,5% – до 1,99 млн тонн. Крім того, продовжує посилюватися роль промислового сектору в харчовій переробці: 1,7 млн тонн, або 85,7% сирого молока надійшло на переробку від молочно-товарних ферм, а частка “присадибного” молока впала до 14,6%.
Виручка від експорту молочних продуктів з України у вересні сягнула рекордних від початку року значень – $35,9 млн, що на 9,2% перевищує показники серпня 2022 року, та у 2,45 раза більше, якщо порівнювати з вереснем 2021 року.
