Обсяг експорту IT-послуг з України в I кварталі 2023 року знизився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,68 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine у пресрелізі в п’ятницю.
Вона вказала, що за січень-грудень 2022 року обсяг експорту IT-послуг зріс на $400 млн, як порівняти з показником 2021 року – до $7,35 млрд.
“Це зниження (у I кв.-2023) зумовлене двома факторами: по-перше – у попередні роки галузь зростала надвисокими темпами, по-друге – кожен перший квартал нового року традиційно має зниження, якщо порівнювати з першим кварталом попереднього року. Однак результати щоквартального експорту IT-послуг з України у 2022-2023 роках свідчать, що наразі галузь увійшла у “флет”, тобто зростання зупинилося, а істотне падіння не розпочалося”, – наводиться у пресрелізі коментар виконавчого директора асоціації IT Ukraine Костянтина Васюка.
За даними Асоціації, у IV кварталі 2021 року обсяг експорту IT-послуг з України становив $2,11 млрд, у I кварталі 2022 року – $2 млрд, у II кварталі – $1,74 млрд, у III кварталі – $1,74 млрд, у IV кварталі – $1,87 млрд. Водночас показник експорту за I квартал 2023 року вищий за всі показники за I квартал, починаючи з 2014 року, коли він становив лише $0,34 млрд. Навіть у I кварталі 2021 року показник був нижчим за нинішній – $1,44 млрд. Перевищено його було тільки в I кварталі 2022 року – $2 млрд.
Повідомляють, що за спостереженнями Асоціації, які ґрунтуються на даних Національного банку (НБУ), схожа ситуація мала місце 2014 року, коли IT-сектор також демонстрував падіння на 26% і утримував позиції $350-400 млн щокварталу. При цьому 2016 року IT-сектор відновив зростання і до 2022 року додавав по 20% щорічно.
З посиланням на дані НБУ, асоціація IT Ukraine повідомляє, що на IT-послуги припадає 43% у загальному обсязі експорту послуг з України за результатами I кварталу 2023 року.
Клуб експертів і кандидат економічних наук Максим Уракін підготували зведені дані основних макроекономічних показників України початку 2023 року.
Отже, міністерство економіки України переглянуло макропрогноз на 2023 рік, погіршивши прогноз зростання ВВП із 3,2% до 1%, насамперед через припущення, що військові дії не завершаться в середині року, а триватимуть “майже цілий рік”, повідомив заступник міністра Сергій Соболєв.
Реальний валовий внутрішній продукт України в четвертому кварталі 2022 року впав на 31,4% порівняно з четвертим кварталом 2021 року після падіння на 30,8% у третьому кварталі, 37,2% – у другому і 15,1% – у першому, таку оперативну оцінку опублікувала Державна служба статистики в понеділок. Водночас, згідно з консенсус-прогнозом восьми компаній і недержавних інститутів, який оприлюднив Центр економічної стратегії, реальний валовий внутрішній продукт України 2023 року знизиться на 0,1% за розкиду оцінок від спаду на 4,6% до зростання на 5,5%. Економічне відновлення буде ледь помітним цього року, очікується помірне зростання ВВП на 2%, що виведе реальний ВВП за підсумками поточного року на рівень 70-72% від ВВП довоєнного 2021 року, такий макроекономічний прогноз опублікувала інвестгрупа ICU.
На думку заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, економічна ситуація в Україні в першому кварталі 2023 року розвивається істотно краще, ніж припускав Національний банк України (НБУ) у своєму січневому прогнозі, особливо щодо енергопостачання, тому з високою ймовірністю центробанк наприкінці квітня поліпшить поточний прогноз зростання ВВП на цей рік на 0,3%. Водночас Міжнародний валютний фонд прогнозує динаміку української економіки цьогоріч від 3% спаду до 1% зростання з подальшим зростанням на 3,2% у 2024 році та на 6,5% – у 2025 році.
А Міжнародний валютний фонд (МВФ), який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону.
ВВП України після падіння на 29,2% торік цього року цьогоріч зросте на 0,5%, а наступного – на 3,5%, прогнозує Світовий банк, який очікував у січні цього року більш швидкого зростання: на 3,3% 2023 року і на 4,1% 2024-го.
Водночас реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року 2021 року у 2022 році через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, а негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Дефіцит державного бюджету України в лютому 2023 року зріс до 88,8 млрд грн із 72,3 млрд грн у січні, зокрема за загальним фондом – до 93,2 млрд грн із 78,9 млрд грн.
Сукупний державний борг України в лютому знизився на 0,5%: у доларовому вираженні на $0,59 млрд – до $116,01 млрд, у гривневому – на 21,62 млрд грн, до 4,24 трлн грн.
Водночас Україна за підсумками січня 2023 року отримала профіцит зведеного платіжного балансу України $1,2 млрд, тоді як у січні 2022 року його дефіцит становив $1,8 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,865 млрд, що на 3,5%, або на $1,064 млрд, менше, якщо порівнювати із січнем 2023 року, завдяки інтервенціям Нацбанку з продажу валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку.
Зростання споживчих цін в Україні в лютому 2023 року сповільнилося до 0,7% із 0,8% у січні, повернувшись до рівня грудня минулого року.
ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшило чистий прибуток у 42,9 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 70,723 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство в першому кварталі скоротило чистий дохід на 11% – до 437,326 млн грн.
Нерозподілений прибуток підприємства на кінець першого кварталу поточного року становив 3 млрд 776,257 млн грн.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” у 2022 році скоротив чистий дохід на 41,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млрд 545,562 млн грн, отримав чистий прибуток у розмірі 52,584 млн грн, тоді як завершив 2021 рік із чистим збитком 317,539 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на четвертий квартал 2022 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Інвестиційна компанія Horizon Capital з головним офісом у Києві залучила $254 млн у новий фонд Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV, “Фонд”), перевищивши його цільовий розмір у $250 млн, ідеться в повідомленні компанії в п’ятницю ввечері.
“Сьогодні Horizon Capital і наша шановна група інвесторів увійшли в історію як перший і найбільший фонд, зібраний від початку повномасштабного вторгнення”, – наводять у повідомленні слова засновниці та CEO компанії Олени Кошарної з церемонії особистого підписання за участю президента України Володимира Зеленського та міжнародних інвесторів США, ЄС і міжнародних інститутів.
У січні цього року вона вказувала агентству “Інтерфакс-Україна”, що після залучення $125 млн у закритому у вересні минулого року першому раунді формування HCGF IV, до кінця березня планували довести його розмір до $200 млн, а орієнтовно до середини літа повністю закрити формування фонду в першопочатково запланованому обсязі $250 млн.
Як зазначено в повідомленні Міжнародної фінансової корпорації (IFC), яка внесла до фонду $30 млн на початковому етапі його формування, вона збільшила свій внесок до $60 млн, ставши найбільшим учасником фонду.
“Ми закликаємо інших інвесторів наслідувати приклад IFC і не давати газетним заголовкам себе обдурити. Фінансування секторів, у які інші інвестувати не наважуються, може створити величезні інвестиційні можливості з не менш значною потенційною прибутковістю”, – зазначила Кошарна.
Серед нових інвесторів HCGF IV, відповідно до релізів Horizon Capital та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Société de Promotion et de Participation pour la Coopération Économique (Proparco), американська Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), Swedfund International AB (Swedfund), Фінський фонд промислового співробітництва (Finnfund) та Данський інвестфонд для країн, що розвиваються (IFU).
“У контексті війни з Україною амбіції HCGF IV безпрецедентні, і ми натхнені його успіхами в зборі коштів”, – наводяться в релізі ЄБРР слова керуючого директора з акцій Хасана Ель Хатіба.
Крім ЄБРР, який на першому етапі вніс у HCGF IV $40 млн, його інвесторами також виступили Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft (DEG) та її дочірня компанія KfW Group, Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Швейцарський інвестфонд для ринків, що розвиваються (SIFEM) ), Western NIS Enterprise Fund і Zero Gap Fund, сформований у співпраці між The Rockefeller Foundation і John D. and Catherine T MacArthur Foundation.
“Факт перевищення оригінальної амбітної мети у 250 мільйонів доларів США демонструє високий рівень зацікавленості інвесторів привабливими можливостями у швидкозростаючих, високоефективних технологічних та експортно-орієнтованих компаніях, зокрема в секторах легкої та харчової промисловості, сфері інноваційних споживчих товарів, фінтеху тощо”, – зазначила Horizon Capital.
Зазначається також, що HCGF IV став першим фондом у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одним із близько десяти фондів у світі, що набув статусу 2X Флагманського фонду (2Х Flagship Fund), зокрема одним із двох, що їх заснували та очолюють жінки. 2X Challenge було започатковано на саміті G7 у 2018 році як сміливе зобов’язання компаній інвестувати в жінок у світі та просувати гендерну рівність у фінансах.
IFC уточнював, що фонд інвестуватиме $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого завершили 2017 року, і слідуватиме аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари та фінтех.
IFC нагадує, що інвестував в EEGF III і EEGF II (2008), тоді як ЄБРР був інвестором EEGF III і EEGF II, а також HCGF II.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року знизив випуск продукції в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 69,09 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перший квартал поточного року НЗФ скоротив випуск силікомарганцю в 2,1 раза – до 69,08 тис. тонн, феромарганцю – до 0,01 тис. тонн з 4,97 тис. тонн, на 84,3%, до 0,01 тис. тонн. Інші феросплави не виробляв, тоді як у січні-березні-2022 випустив їх 0,48 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів при стабільній роботі підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) у січні-березні поточного року скоротив випуск продукції в 41,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,91 тис. тонн із 37,53 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за перші три місяці поточного року ЗЗФ скоротив випуск силікомарганцю до 0,04 тис. тонн з 13,89 тис. тонн, феросиліцію – до 0,71 тис. тонн з 12,56 19,72 тис. тонн, феромарганцю – до 0,16 тис. тонн з 9,70 тис. тонн.
При цьому підприємство не випускало марганець металевий, тоді як у I кв-2022 виробило 1,38 тис. тонн.
ЗЗФ – один із трьох українських виробників цієї продукції. Частка внутрішнього ринку в його поставках становить 30-35%. Продукція експортується до країн СНД, Євросоюзу, Азії, Африки.
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації організовував Приватбанк.
