General Electric Co. збільшила виручку в січні-березні на 14% у річному вираженні і завершила квартал із прибутком у розрахунку на акцію проти збитку роком раніше.
Як ідеться в прес-релізі компанії, у першому кварталі вона отримала скоригований прибуток у розмірі 27 центів на акцію порівняно зі збитком у 9 центів на акцію за аналогічний період попереднього року. Експерти, опитані FactSet, у середньому очікували прибуток на рівні 14 центів на акцію.
Квартальна виручка GE збільшилася до $14,49 млрд з $12,68 млрд роком раніше. Консенсус-прогноз аналітиків для цього показника становив $13,3 млрд.
Вільний грошовий потік був позитивним і становив $102 млн. Аналітики очікували негативний показник на рівні $645 млн.
Опублікований у вівторок звіт став першим, де не враховуються показники GE HealthCare. Підрозділ став самостійною компанією і вийшов на біржу 4 січня.
Доходи у сфері відновлюваної енергетики скоротилися на 1%, до $2,84 млрд, у сфері енергопостачання – збільшилися на 9%, до $3,82 млрд. Обидва бізнеси входять до складу підрозділу GE Vernova.
Виручка авіаційного підрозділу (GE Aerospace) підскочила на 25%, до $7 млрд.
Сукупний обсяг замовлень, отриманих компанією в минулому кварталі, збільшився на 25%, до $17,6 млрд.
На початку 2024 року очікується виділення GE Vernova в самостійний бізнес з перейменуванням GE в GE Aerospace.
GE підвищила нижню межу прогнозу скоригованого прибутку на акцію на 10 центів і тепер очікує його в діапазоні $1,7-2. Прогноз вільного грошового потоку поліпшено до $3,5-4,2 млрд з $3,4-4,2 млрд. Зростання виручки, як і раніше, очікується на рівні 7-9% (high single digits).
Акції GE дорожчають на 1,2% під час попередніх торгів у вівторок. За останні три місяці капіталізація компанії зросла на 24%, до $108,4 млрд.
Велике вагонобудівне підприємство України – АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, у 2022 році реалізувало 623 вагони, що на 35%, або на 162 од., більше, ніж у 2021 році.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) неконсолідованою звітністю компанії за 2022 рік, водночас виробництво вагонів зросло на 21%, або на 100 од., – до 577 од.
Чистий дохід ДВМ за минулий рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн.
За інформацією у звіті, збори акціонерів ДВМ 20 квітня поточного року вирішили не виплачувати дивіденди за 2022 рік.
Завод минулого року отримав 130,64 млн грн валового прибутку проти 38,17 млн грн збитку у 2021 році. Від операційної діяльності прибуток становив 51,12 млн грн проти 115,8 млн грн збитку.
Згідно зі звітом, весь чистий дохід у 2022 році отримано від реалізації вантажних вагонів (середньореалізаційна ціна вагона – 1,78 млн грн). При цьому на експорт було поставлено продукцію на 31,9 млн грн (2,9% обсягу продажів).
За інформацією компанії, основними постачальниками сировини і матеріалів для ДВМ у 2022 році були “Метінвест СМЦ” (Київ), “Інтерпайп Україна” (Дніпро), “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя), ТОВ “Азовмаш” (Київ), Краматорський металопрокатний завод, “УПЕК Трейдинг” (Харків).
При цьому наголошується, що за рік ціни на осі зросли на 87,9%, листи – на 42%, гнутий профіль – на 27,5%, підшипники – вдвічі, на автозчеплення – на 30,8%.
Завод оцінює свою частку в загальному обсязі виробництва вагонів в Україні в 22%. Серед конкурентів зазначає, зокрема, Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, Попаснянський вагоноремонтний завод.
Водночас ДВМ констатує, що російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, внаслідок чого вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі, а найбільша питома вага скорочень припала на вантажі ГМК, паливно-енергетичного комплексу та будівництва.
Крім того, падіння попиту на вагони, за оцінкою ДВМ, продиктоване, зокрема, відсутністю тягового рухомого складу в “Укрзалізниці” через його зношеність, присутністю уживаних російських вагонів із вичерпаним терміном експлуатації та транзитних вагонів, які залишилися на території України після 24 лютого 2022 року, збільшенням терміну обігу рухомого складу.
У звіті наголошується, що ДВМ не планує на поточний рік істотного розширення виробництва і реконструкції, але має намір проводити подальшу диверсифікацію в бік виготовлення металоконструкцій для вітчизняних і зарубіжних споживачів
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
За даними звіту, на початок 2023 року на підприємстві працювали 876 осіб, водночас фонд зарплати скоротився на 33,54 млн грн – до 118,42 млн грн через зниження чисельності працівників, роботу в режимі простою і неповного робочого тижня.
Як повідомлялося, згідно з консолідованою звітністю ДВМ (включає показники дочірнього підприємства “Стальзавод”), чистий дохід у 2022 році зріс у 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 107,5 млн грн, чистий прибуток становив 32,7 млн грн проти збитку 1323,5 млн грн за попередній рік.
У 2021 році ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 од., реалізацію – на 44% – до 461 од. Загалом в Україні було випущено 1,9 тис. вагонів.
Група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Тігіпко наприкінці 2022 року повідомляв “Forbes Україна”, що ДВМ випускає 70 вантажних вагонів на місяць і готується локалізувати виробництво в Австрії.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-березні поточного року збільшили виробництво труб на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 126,5 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання, у січні поточного року було вироблено близько 30 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,5 тис. тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57 тис. тонн (1631,4% до березня-2022).
При цьому наголошується, що в першому кварталі трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і НВО з ІІ “Укртрубоізол” збільшили випуск безшовних труб на 21,6% і 7,7% відповідно, тоді як “Трубосталь” скоротила на 73,3%, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 23,7%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 89,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 16,7%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що результати першого кварталу 2023 року хоч і мають, на перший погляд, позитивний вигляд, але оманливі під час детальнішого розгляду: більшість підприємств продемонстрували спад виробництва, а підсумкове 6%-ве зростання є лише результатом низької бази порівняння.
“Нагадаю, що в березні минулого року галузь фактично зупинилася через широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну. У будь-якому разі, говорити про довоєнні обсяги виробництва в трубній галузі не доводиться. Однак за рахунок стабільної кон’юнктури зовнішніх ринків (хоча й спостерігається певне уповільнення споживання з окремими регіональними змінами) випуск труб зростає щомісяця”, – сказав гендиректор.
За його словами, на цьому тлі сильне занепокоєння викликає ситуація із забезпеченням металобрухтом українських виробників безшовних труб, які використовують його як основну сировину.
Так, перший квартал 2023 року характеризувався сильним дефіцитом брухту в Україні, обсяг якого загалом по ГМК сягнув 20%.
“Очевидно, що цей фактор призвів до втрат у виробництві на трубних підприємствах. Ба більше, ситуація залишається напруженою, оскільки в Україні вже понад 20 років спостерігається стратегічна нестача брухту, а інструментів для підвищення брухтозаготівлі зараз немає. Погіршують стан справ рекордні обсяги експорту брухту, які вивозяться з країни без сплати мита за допомогою непрозорих схем, що завдає шкоди державному бюджету”, – наголосив Польський, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. Минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року. Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
Програма “USAID Агро” більш ніж подвоїла грантове співфінансування проєктів із розширення елеваторних потужностей, збільшивши його зі 185 млн грн до 380 млн грн, що має дати змогу реалізувати 20 проєктів, повідомила прес-служба програми в четвер.
“Програма USAID АГРО збільшує … кількість потенційних проєктів співфінансування з 10 до 20 для розширення елеваторних потужностей для зберігання та сушіння зерна. Це дасть змогу учасникам зернового ринку компенсувати нестачу потужностей, що виникли в Україні через обмежений експорт та ускладнену логістику”, – зазначили в донорській організації.
Передбачається, що кошти спрямують на закупівлю обладнання з доопрацювання, сушіння та зберігання зерна, а також на придбання лабораторного обладнання для визначення якісних показників зерна.
Прийом заявок третього етапу конкурсу триватиме до 18:00 12 червня 2023 року або до моменту вичерпання коштів.
Велике вагонобудівне підприємство України – АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило перший квартал 2023 року з чистим прибутком 37,04 млн грн проти збитку 18,07 млн грн за січень-березень 2022 року.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжною звітністю компанії, чистий дохід від реалізації зріс на 32% – до 396,92 млн грн.
Компанія за січень-березень наростила валовий прибуток майже в 12 разів – до 59,47 млн грн, отримавши 37,82 млн грн операційного прибутку проти збитку 16,06 млн грн.
Порівняно з початком поточного року ДВМ скоротив поточні зобов’язання на 27% – до 217,62 млн грн, довгострокові зросли на 12,6% – до 59,34 млн грн.
У звіті не наводиться кількість випущених і реалізованих за звітний період вагонів.
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
Як повідомлялося, чистий дохід ДВМ за 2022 рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн роком раніше. При цьому продажі вагонів зросли на 35% – до 623 од., виробництво – на 21%, до 577 од.
Група “ТАС” заснована в 1998 році бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Ринок офісної нерухомості Києва відновлюється, збільшилася кількість запитів і угод від IT-компаній, некомерційних і міжнародних організацій, повідомив генеральний директор allbc Валентин Ленченко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Експерт нагадав, що для багатьох бізнес-центрів минулий рік став роком збереження орендарів на будь-яких умовах.
“Основне завдання на початок осені було пережити зиму з орендарями. На будь-яких умовах. Головне, щоб ті платили комунальні та ОРЕХ (часто не в повному обсязі). Але з настанням блекауту почалася міграція, люди, які працювали зазвичай із дому, переїжджали в коворкінги, де були дизель-генератори та інтернет”, – повідомив Ленченко.
За його словами, в результаті столичні офіси в блекаут були заповнені практично повністю. Був створений тимчасовий ажіотаж, що призвело до відкриття нових локацій. Однак уже в січні, коли все стабілізувалося і багато хто вирішив питання з побутовими електростанціями, ситуація повернулася до попередніх показників.
“Новачки продовжують набирати резидентів, але попит на них значно впав. Попит, як і раніше, високий на готові офіси – з ремонтом, меблями, дизель-генераторами і укриттям”, – підкреслив експерт.
Він зазначив позитивний системний тренд останніх місяців – активізацію орендарів.
“Багато IT-компаній, які релокувалися на Західну Україну, почали повертатися додому, до Києва. І не айтішниками єдиними – багато запитів і угод від некомерційних і міжнародних організацій”, – повідомив Ленченко.
Він навів приклад нещодавніх угод allbc. З проханням знайти готовий офіс на понад 200 співробітників звернулася IT-компанія, у процесі пошуку та узгодження договору оренди з’ясувалося, що до Києва хочуть повернутися значно більше співробітників. У результаті замість офісу в 2 тис. кв. м ця компанія орендувала два офіси сумарною площею близько 4 тис кв. м. Інша IT-компанія нещодавно орендувала 800 кв.м. офіс з ремонтом і меблями в БЦ на Подолі.
Але загалом, за словами експерта, основний запит орендарів і угод спостерігався на формат площею близько 200 кв. м. “Як правило, це середній бізнес, який пристосовується до поточних умов або оптимізує площі”, – каже він.
Ще один тренд – від великих орендарів великими обладнаними офісами на правому березі почали надходити запити оренди офісів/робочих місць у коворкінгах на лівому березі.
Таким чином, забезпечуються комфортні місця для співробітників, які задля безпеки воліють працювати ближче до дому. “Критерії ті самі: з ремонтом, меблями, дизель-генератором і укриттям”, – підкреслив Ленченко.
Також він виділив в окрему категорію потенційних орендарів, з якими, незважаючи на високу вакантність, більшість орендодавців не хочуть зв’язуватися. “Мова про так званих “музикантів”, колл-центри, де голосно грає музика. Зараз вони себе називають айтішниками, маркетологами і навіть аграріями, але, як правило, це аферисти. Середня орендована ними площа від 500 до 2000 кв. м, але з огляду на шлейф, який вони залишають після себе, з ними не хочуть мати справу”, – підкреслив Ленченко.
Експерт також зазначив, що незважаючи на війну є й угоди на ринку купівлі-продажу офісних приміщень/будівель. “На ринку є покупці. Зазвичай приходять із пропозицією дисконту від 30% до 50%. Зарубіжні інвестори, які вірять у перемогу, вже починають придивлятися до купівлі, тому що розуміють: зараз саме час”, – говорить він.
allbc.info – сервіс оренди або купівлі офісів у бізнес-центрах і окремо розташованих будівель у містах України (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Одеса, Львів).
