Чотирирічна програма розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду для України передбачає також отримання країною в цей період $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді полегшення потоку боргових операцій, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
На прес-конференції в п’ятницю після оголошення рішення про затвердження програми EFF на $15,6 млрд він нагадав про зроблені минулого тижня два оголошення: від групи офіційних кредиторів України про готовність відтермінувати виплати країни за боргом на період дії програми та про намір України домовитися про те саме з власниками єврооблігацій та інших зовнішніх комерційних боргів.
Страхова компанія “Бусін” (Київ) у 2022 році зібрала 328,124 млн грн валових премій, що на 48,13% менше, ніж роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою на підставі аналізу його звітності за вказаний період.
Зазначається, що надходження від фізичних осіб за цей період зменшилися на 49,53% до 1,349 млн грн, а від перестраховиків, навпаки, зросли в 4,34 раза – до 46,629 млн грн.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2022 рік порівняно з 2021 роком скоротилися на 60,69% – до 217,001 млн грн. Як результат, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився до 66,13%.
Чисті премії зросли на 37,84% – до 111,123 млн грн, а зароблені премії – на 3,29%, до 87,465 млн грн.
За чотири квартали 2022 року компанія виплатила своїм клієнтам 0,687 млн грн страхових відшкодувань, що на 98,44% менше, ніж за 2021 рік. Таким чином, рівень виплат знизився на 6,73 п.п. – до 0,21%.
Фінансовий результат від операційної діяльності СК “Бусин” за 2022 рік порівняно з 2021 роком зріс на 13,80% – до 44,676 млн грн, а чистий прибуток – майже в 5,5 раза, до 62,413 млн грн.
Активи страховика на 31 грудня 2022 року знизилися на 5,26% – до 611,636 млн грн, власний капітал зріс на 33,39% – до 201,031 млн грн, зобов’язання скоротилися на 17,03% – до 410,605 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 21,05% – до 211,065 млн грн.
СК “Бусин” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Національного клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про годинну розмову з французьким колегою Емманюелем Макроном.
“У годинній розмові з Еммануелем Макроном предметно та результативно обговорили оборонну взаємодію України та Франції. Детально поінформував про ситуацію на фронті. Зупинилися на подальших кроках щодо реалізації Формули Миру. Скоординували дії в контексті найближчих міжнародних заходів”, – повідомляють у телеграм-каналі Зеленського в суботу.
Лідери п’яти країн із Центральної та Східної Європи закликали Єврокомісію вжити заходів у зв’язку з надлишком зерна та іншого українського продовольства, що утворилося на їхній території, передає агентство Associated Press із Варшави.
“Ми закликаємо Єврокомісію вивчити можливість купівлі зерна, що скупчилося, у країн-членів ЄС, прикордонних з Україною, на гуманітарні потреби”, – йдеться в листі, адресованому голові ЄК Урсулі фон дер Ляєн від імені прем’єрів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
“Ми також повторюємо наш заклик до фінансової підтримки з боку ЄС з метою прискорення розвитку транспортної інфраструктури (для вивезення зерна – ІФ)”, – наголошується в ньому.
Вказується, що подібна продукція залишається на прилавках цих країн у надлишку, знижуючи ціни, і не досягає готових купувати її країн за межами ЄС.
У Єврокомісії раніше заявили, що мають намір швидко запустити механізм допомоги країнам, які зіткнулися з напливом української продукції.
Відновлення зобов’язання для чиновників подавати декларації про майно і доходи найближчими місяцями є однією з умов програми розширеного фінансування EFF на $15,6 млрд, затвердженої Міжнародним валютним фондом (МВФ) для України в п’ятницю, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
“У рамках програми влада віддана цілеспрямованому відновленню декларацій про активи навіть за нинішніх обставин. Ми розглядаємо це як важливий захід…”, – сказав він на брифінгу в п’ятницю.
Грей уточнив, що МВФ працюватиме з владою над цим питанням, щоб до першого перегляду програми в червні-липні цього року його вирішити.
Як повідомлялося, у лютому поточного року посли країн “Великої сімки” в Україні висловили сподівання на швидке відновлення Верховною Радою призупиненої на час воєнного стану системи електронного декларування майна та доходів чиновників, що “дасть змогу запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади”.
Голова Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) Олександр Новіков у середині березня заявив, що розраховує на відновлення декларування в найближчі два місяці, але вважає, що публічна частина реєстру декларацій має залишатися прихованою до кінця війни.
За його словами, всі органи державної влади мають доступ до даних реєстру декларацій і даних, необхідних їм для виконання посадових обов’язків.
Декларації за 2022 рік подали близько 6% декларантів. За 2021 рік – до 50%, зокрема двоє заступників керівника Офісу президента, міністр освіти і науки, міністр оборони, 28 народних депутатів, п’ять керівників обласних військових адміністрацій та 163 судді.
