Президент України Володимир Зеленський висловився за розвиток економічних відносин з Південною Кореєю і закликав дозволити поставку в Україну корейських зенітних комплексів.
“З огляду на ресурси, які є в України, і технології, якими володіє Корея, вважаю, що ми можемо досягти великих результатів у галузі літієвих акумуляторів”, – сказав він в інтерв’ю виданню Chosun Ilbo.
“Ми намагаємося відновити країну, вивчаючи досвід Кореї на руїнах війни і об’єднуючи його з нашим власним досвідом. Ми зможемо багато співпрацювати у сфері безпеки та оборони, передових технологій і кіберпростору, а також у процесі реабілітації нашого народу після війни. Ми також дуже зацікавлені у співпраці в галузі “зеленої” енергії. З огляду на ресурси України, великі запаси і технологічні можливості Кореї, думаю, що галузь літієвих батарей є багатообіцяючою. Після видобутку літію в Україні можливе виробництво супутніх товарів. У нас є потужності з виробництва літію ще з часів колишнього Радянського Союзу”, – сказав також він.
Крім того, Зеленський відзначив допомогу Україні в частині розмінування. “Наразі близько третини території України вкрито протипіхотними мінами. Тисячі фермерів, мирних жителів і дітей загинули або стали інвалідами через російські протипіхотні міни. Засоби тралення – одна з найважливіших систем оборони України, яка рятує життя. Обладнання для розмінування, яке Південна Корея вирішила надати, врятує життя та здоров’я незліченній кількості фермерів і дітей”, – сказав Зеленський.
Президент також закликав надати допомогу Україні поставками зенітних комплексів. “Ми знаємо, що є кілька обмежень щодо підтримки озброєнь. Однак я вважаю, що принципи Кореї не повинні застосовуватися до оборонних систем і обладнання для захисту енергосистем. Зенітні комплекси – це суто оборонне обладнання, а не озброєння. Для відновлення України має бути “”щит неба”. Ми щиро сподіваємося, що Корея підтримає нас у цій галузі. Крім того, є система раннього попередження про російські авіаудари, яка також потребує допомоги Південної Кореї”, – зазначив президент.
Україна відновила експорт азотних добрив і експортувала за січень-квітень поточного року 12 тис. тонн, повідомило ІА “Інфоіндустрія”.
“Орієнтир на експорт не випадковий: через зменшення активності на внутрішньому ринку України виробники будуть змушені йти на зовнішні ринки (Туреччина, Молдова, країни ЄС). Ми навіть можемо експортувати комплексні добрива, хоча вартість фосфоритів залишається високою, але доступний калій і низька ціна газу відкриває інші можливості для виробників”, – пояснив директор агентства Дмитро Гордійчук.
За даними агентства, за чотири місяці 2023 року Україна також експортувала до Молдови та ЄС 3 тис. тонн карбаміду, близько 2 тис. тонн вапняної селітри, 565 тонн карбаміду.
Наразі в Україні низькі ціни на газ порівняно з країнами ЄС, які дають змогу українським виробникам вигідно експортувати насамперед карбамід, підкреслили аналітики.
Середньодобове виробництво продукції металургії у 2019-2023 рр., тис. тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів підвищив із 1 червня тариф на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год.
“Галущенко терміново з голосу вніс постанову про підвищення тарифів на електроенергію для населення. Тепер 2 грн 64 коп. Рішення було підтримано урядом. Має запрацювати з 1 червня”, – повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.
Як повідомлялося, тариф для населення становить 1,44 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год і 1,68 грн/кВт-год (з ПДВ) за споживання обсягів, що перевищують цей показник.
Раніше Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), офіційно внесла пропозиції щодо визначення з 1 червня 2023 року єдиного тарифу на електроенергію для побутових споживачів на рівні 2,88 грн/кВт-год (з ПДВ) у рамках першого етапу корекції цін.
На базі Мінвідновлення відбулося перше засідання архітектурно-будівельної (атестаційної) комісії, повідомила прес-служба відомства.
“Реформа містобудування, над якою працює Мінвідновлення, вимагає якісних кадрів на всіх рівнях, зокрема на рівні архітекторів, інженерів-проектувальників, інженерів технічного нагляду та експертів. Якісна експертиза та професіоналізм дадуть змогу уникнути багатьох помилок на етапі імплементації містобудівних правил та будівельних норм. Розраховуємо на співпрацю спільноти архітекторів, адже від нашої спільної роботи залежить якість життя мільйонів українців”, – цитує пресслужба відомства заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Наталю Козловську, яка очолила комісію.
Згідно з прес-релізом, атестація архітекторів проводитиметься на базі трьох вишів: Київського національного університету будівництва та архітектури, Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та Національного університету “Львівська політехніка”, – відповідні меморандуми про співпрацю підписано на засіданні комісії.
Передбачається, що на отримання кваліфікаційного сертифіката архітектора претендуватимуть близько 200 осіб. Наразі в Україні налічується близько 4 тисяч атестованих архітекторів, з яких 85% спеціалізуються на архітектурному об’ємному плануванні, а решта 15% – на розробленні містобудівної документації. Усі архітектори зобов’язані підвищувати свою кваліфікацію раз на 5 років. У листопаді 2022 року Мінрегіон погодив навчальні програми підвищення кваліфікації архітекторів, крім згаданих трьох вишів, ще й для Придніпровської державної академії будівництва та архітектури.
Крім цього, комісією затверджено порядок проведення іспитів, який передбачає, що архітектори зможуть скласти їх як у письмовій, так і в цифровій формі, використовуючи програмне забезпечення університетів. Як очікується, новий порядок спрямований на те, щоб прибрати вплив людського фактора на підсумковий результат і знизити до нуля корупційні ризики під час атестації.
“Наразі Міністерство опрацьовує можливість складання іспитів онлайн у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕСБ). Система самостійно перевірятиме правильність відповідей, генеруватиме кваліфікаційний сертифікат архітектора та вноситиме відповідні дані до реєстру атестованих осіб ЄДЕСБ. Повністю виключивши людський фактор, ми зможемо звести до нуля будь-які корупційні ризики у сфері атестації архітекторів”, – прокоментувала Козловська.
Таким чином, через рік відновлено атестацію архітекторів. До цього її проводила Національна спілка архітекторів України (НСАУ).
Як повідомлялося, раніше наказом Мінрегіону №71 від 12 травня 2022 року було продовжено делеговані повноваження на період військових дій трьом із чотирьох саморегулівних організацій: Асоціації експертів будівельної галузі, Гільдії проектувальників у будівництві, Гільдії інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури. При цьому НСАУ, який до цього атестував архітекторів, у наказі був відсутній. Ця колізія створила складнощі в роботі ЄДЕБ: архітектори, у яких підійшов термін підтвердження кваліфікації, не могли завантажувати проєкти в єдину систему або вносити зміни.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у прес-службі Мінвідновлення, НСАУ наразі не може проводити атестацію архітекторів.
Рафаель Гороян, власник і голова Наглядової ради Групи компаній Прометей, великого українського зернотрейдера, позитивно оцінив ініціативу Президента України щодо введення санкцій проти Ірану терміном на 50 років.
Постанова, за яку вчора проголосували народні депутати, передбачає, зокрема, повну заборону на ведення торговельних операцій.
“Вітаю це рішення державної влади України. На сьогодні наша країна є одним з основних постачальників агропродукції в ісламську республіку Іран.
Вважаю, що заборона на торгівлю істотно вплине на продовольчу безпеку Ірану, уряд країни, найімовірніше, зіткнеться з голодом серед населення.
В ісламської республіки залишиться один постачальник зернових – російська федерація, від якого вона буде повністю залежати. Це означає, що постачальник зможе диктувати ціни, що неодмінно вдарить по економіці Ірану”, – впевнений Рафаель Гороян.
