Україна з початку опалювального сезону, який розпочався 2 жовтня 2021 року, до 9 січня 2022-го знизила запаси природного газу у своїх підземних сховищах (ПСГ) на 30,7% (на 5 млрд 749,8 млн куб. м) – до 12 млрд 950,3 млн куб. м, свідчать дані оператора сховищ АТ “Укртрансгаз”.
За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, запаси газу в жовтні у ПСГ знизилися на 687,2 млн куб. м (середньодобовий відбір – 22,2 млн куб. м), у листопаді – на 1 млрд 984,1 млн куб. м (66,1 млн куб. м/добу), у грудні – на 2 млрд 511,3 млн куб. м (81 млн куб. м/добу), 1-9 січня – на 567 млн куб. м (63 млн куб. м/добу).
Відбір газу 1-9 січня 2022 року на 4,5% нижчий, ніж за аналогічний період минулого року (594 млн куб. м). Максимальний добовий відбір із початку січня становить 71,9 млн куб. м (1 січня), мінімальний – 51,8 млн куб. м (6 січня).
Як повідомлялося, Україна минулого опалювального сезону використовувала свої “підземки” в режимі відбору понад півроку – з 20 жовтня 2020 року до 29 квітня 2021-го, знизивши запаси в них із 28 млрд 442,7 млн куб. м до 15 млрд 290,7 млн куб. м.
У 2021 році закачування газу в ПСГ України становило 3,589 млрд куб. м (у 2020 році – 13,621 млрд куб. м), відбір – 13,621 млрд куб. м (у 2020 році – 7,945 млрд куб. м).
До системи 12 підземних сховищ “Укртрансгазу”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, загальною проектною місткістю 31 млрд куб. м, входять Більче-Волицько-Угерське ПСГ (17,05 млрд куб. м), Угерське (1,9 млрд куб. м), Дашавське (2,15 млрд куб. м), Опарське (1,92 млрд куб. м), Богородчанське (2,3 млрд куб. м), Краснопартизанське (1,5 млрд куб. м), Солоховське (1,3 млрд куб. м), Олишевське (0,31 млрд куб. м), Пролетарське (1 млрд куб. м), Кегичівське (0,7 млрд куб. м), Краснопоповське (0,42 млрд куб. м) і розміщене на тимчасово окупованій території Вергунське (0,4 млрд куб. м).
Запаси у ПСГ України на 9 січня за 2015-2022 рр., млн куб. м:
* – з урахуванням 176 млн куб. м у розміщеному на тимчасово окупованій території Вергунському ПСГ.
Дані: УТГ, ОГТСУ
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за 2021 рік обслужив 9,433 млн пасажирів (з них 8,798 млн – пасажири регулярних рейсів, 635,2 тис. – нерегулярних), відновивши пасажиропотік на 62% до рівня 2019 року.
Як повідомляється на сайті підприємства, за 2021 рік аеропорт прийняв і відправив 75,8 тис. рейсів (з них 64,5 тис. – міжнародних і 11,3 тис. – внутрішніх), що становить 68,5% від показників 2019 року.
“У 2021 році пасажиропотік аеропорту “Бориспіль” порівняно з 2020 роком відновився на 83%, або більше ніж на 4,2 млн пасажирів. Авіакомпанії та аеропорти навчилися працювати в умовах пандемії та управляти кризовими ситуаціями. Незважаючи на активізацію штаму “омікрон”, який змусив низку країн зачинити свої повітряні ворота, експерти вважають 2022 рік періодом відновлення авіаційного ринку. Зі свого боку ми як аеропорт у 2021 році зосередили свою увагу на залученні нових авіакомпаній і запуску нових напрямків і рейсів. Сьогодні 38 авіакомпаній працюють з аеропортом, з них дев’ять авіакомпаній вийшли на ринок уперше, зі 117 наявних напрямків – 12 нових”, – наводяться слова генерального директора “Борисполя” Олексія Дубревського.
Згідно з оприлюдненими даними на сайті, у 2021 році найбільше подорожан із Борисполя було в Туреччину – 24% і Єгипет – 18%. До десятка напрямків із найбільшим пасажиропотоком увійшли Анталія, Шарм-еш-Шейх, Хургада, Стамбул, Дубай, Тель-Авів, Амстердам, Даламан, Анкара й Одеса. Сумарно частка мандрівників до цих країн становить склала 52%.
Обсяги обслуговуваного вантажу в 2021 році сягнули рекордних за останні чотири роки 45,67 тис. тонн, що на 8,7% більше за вантажопотік у 2019 році. Обсяги пошти становили 6,8 тис. тонн, або 69,5% від показників 2019 року.
“Вантажний сегмент залишається стабільним і показує позитивну динаміку зростання. Сьогодні карго-термінал аеропорту “Бориспіль” працює на межі пікової спроможності, тож у 2022 році ми плануємо розпочати будівництво нового вантажного термінала з пропускною спроможністю 120 тисяч тонн на рік. Реалізація цього проєкту дасть нам змогу перетворитися на вантажний авіахаб за європейськими стандартами”, – зазначив Дубревський.
У грудні 2021 року обсяги пасажиропотоку аеропорту становили 707,5 тис. пасажирів, було обслуговано 6,26 тис. рейсів, 5,4 тис. тонн вантажу і 644 тонни пошти.
Як повідомлялося, аеропорт “Бориспіль” у 2020 році знизив пасажиропотік на 66,2% порівняно з 2019 роком – до 5,158 млн осіб.
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” є найбільшим в Україні з загальною площею близько 1 тис. га. Має дві злітно-посадкові смуги: одну завдовжки 4 тис. м, завширшки 60 м, другу – завдовжки 3,500 тис. м, завширшки 63 м. На його території розташовані чотири пасажирські термінали та поштово-вантажний комплекс.
Мобільний оператор “Київстар” пройшов сертифікацію на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC 27001:2013, повідомила компанія в понеділок.
Згідно з її пресрелізом, “Київстар” підтвердив ефективність системи менеджменту інформаційної безпеки (СМІБ) при реалізації нових напрямів бізнесу.
“Впроваджуючи нові напрями бізнесу, ми орієнтуємось на вимоги як національних, так і міжнародних стандартів. Наявність сертифіката підтверджує надійність та захищеність інформаційних систем, даних у системах і бізнес-процесах компанії, а також відповідність системи інформаційної безпеки найкращим світовим практикам”, – наведено в повідомленні слова директора з розвитку нових напрямів бізнесу “Київстару” Іллі Польшакова.
Зазначено також, що стандарт ISO/IEC 27001:2013 є моделлю для розроблення, впровадження, функціонування, моніторингу, аналізу, підтримання та покращення СМІБ.
У випадку “Київстару” це стосується таких напрямів, як послуги центру обробки даних (ЦОД), зокрема хмарного, на базі технології Azure Stack Hub; товари та послуги на основі технології інтернету речей (IoT); аналітичні продукти та сервіси на основі BigData; мобільні фінансові продукти та послуги (MFS).
“Сертифікація системи менеджменту інформаційної безпеки говорить також про захищеність ІТ-інфраструктури, що підтверджено і незалежним аудитом. Це важливо для клієнтів компанії, до яких висувають галузеві вимоги щодо інформаційної безпеки: банків, компаній держсектора, об’єктів критичної інфраструктури та інших”, – пояснює телеком-оператор.
Сертифікаційний аудит “Київстару” проводила компанія “Бюро Верітас Сертіфікейшн Україна”.
Оператор наголошує, що “Київстар” – перша компанія у групі VEON, яка отримала сертифікат ISO/IEC 27001:2013.
Як повідомлялося, раніше “Київстар” дозволив віддалене підключення eSIM для контрактних абонентів.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передавання даних на основі широкого спектра мобільних та фіксованих технологій, зокрема 3G та 4G. Його послугами на кінець третього кварталу 2021 року користувалися близько 26,3 млн абонентів мобільного зв’язку та близько 1,2 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Різдво вважається сімейним святом, проте відзначити його у подорожі — це приємні спогади на весь наступний рік. Особливо, якщо у дорозі ви не забудете про народні святкові звичаї.
Авіакомпанія WINDROSE подарувала своїм пасажирам атмосферу справжнього українського Різдва.
06 січня на внутрішніх рейсах компанії український музичний гурт “Шпилясті кобзарі” виконував традиційні колядки. Народні інструменти, етнічні вбрання та відомі пісні створили гарний настрій пасажирам.
Відео події за посиланням:
Сума задекларованих у межах податкової амністії активів наразі становить 1,136 млрд грн, збір до держбюджету – 68,6 млн грн, повідомила Державна податкова служба.
“З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб уже задекларовано активи вартістю 1,136 млрд грн, сума задекларованого до сплати збору становила 68,6 млн грн”, – зазначила податкова у повідомленні на сайті.
Як повідомлялося, в Україні 1 вересня 2021 року розпочалася кампанія з добровільного одноразового декларування активів фізосіб, яка триватиме рік, до 1 вересня 2022-го. 1 березня 2022 року завершиться період для декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7%, після чого такі активи можна буде задекларувати за ставкою 9%.
Міністерство фінансів України у січні підвищило прогноз виплат за державним боргом у 2022 році на 57,11 млрд грн порівняно з грудневим прогнозом – до 550,71 млрд грн, свідчить прогноз за січень на сайті міністерства.
Згідно з ним, у січні-березні цього року Мінфін очікує виплат у розмірі 281,69 млрд грн, у квітні-червні – 293,35 млрд грн, у липні-вересні – 285,79 млрд грн, у жовтні-грудні – 240,58 млрд грн.
Виплати за внутрішнім боргом Мінфін у 2022 році оцінює у 423,97 млрд грн, за зовнішнім – 126,74 млрд грн, свідчать його дані.
При цьому міністерство на 10,48 млрд грн збільшило прогноз виплат за держборгом у 2023 році – до 364,08 млрд грн.
У 2024 році міністерство очікує виплат у розмірі 341,21 млрд грн.
