Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 9,9 млн га земель, що становить 68,7% запланованих на поточний сезон 14,4 млн га, зокрема за тиждень (5-12 травня) засіяно 2, 8 млн га, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими на його сайті даними, станом на 12 травня площа посівів соняшника становить 3,29 млн га (66% запланованих на 2022 рік 4,93 млн га), кукурудзи – 3,24 млн га (67% від 4,85 млн га), ярого ячменю – 918,8 тис. га (89,7% від 1,02 млн га), ярої пшениці – 187,5 тис. га (98,8% від 189,6 тис. га), вівса – 156,7 тис. га (95,7% від 163,6 тис. га), гороху – 123,9 тис. га (85% від 145,7 тис. га).
Крім того, посівні площі під картоплею становлять 1,01 млн га (85,2% від 1,19 млн га), соєю – 728,6 тис. га (58,1% від 1,25 млн га), цукровим буряком – 181,4 тис. га (87,7% від 206,9 тис. га), ярим ріпаком – 26,7 тис. га (89,5% від 29,8 тис. га), просом – 22,5 тис. га (36,1% від 62,3 тис. га), гречкою – 12,2 тис. га (14,9% від 81,6 тис. га).
“Аграрії України, незважаючи ні на що, проводять посівну. У загальному результаті майже 90% прогнозованих під ярі культури ранньої групи площ, вже засіяно. На Волині, Вінниччині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині засіяно ярої пшениці на 10-15% більше, від показників минулого року”, – зазначено у повідомленні Мінагрополітики.
Крім того, у 2021 році було проведено посів озимих культур під урожай-2022 на загальній площі 7,7 млн га, зокрема 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га ячменю та 0,16 млн га жита.
Як повідомлялося, через воєнну агресію РФ в Україні в нинішньому сезоні очікується скорочення посівних площ високомаржинальних культур (соняшника та кукурудзи) за нарощування площ посівів більш простих у виробництві, але важливих культур із точки зору продовольчої безпеки – гороху, ячменю та вівса.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 20 квітня заявив, що Україна цього сезону засіє орієнтовно 14,2 млн га сільгоспземель, що становить 80% торішнього показника в 16,9 млн га.
Раніше Мінагрополітики оцінювало посівні площі під ярими у 2022 році у 13,44 млн га порівняно з 16,92 млн га у 2021 році.
Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма назвав метою України у 2022 році збір урожаю щонайменше 70% від минулорічних обсягів.
Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” автоматично продовжує договори з 2,2 млн українських домогосподарств та зберігає для населення колишню ціну на газ 7,96 грн/куб. м (із ПДВ), повідомила компанія у телеграм-каналі у четвер.
“Нагадаємо, що ми пропонуємо одну з найвигідніших цін на газ серед постачальників на ринку”, – зазначили у “Нафтогазі”.
Подати заявку на приєднання до ГК “Нафтогаз України” новим клієнтам можна декількома зручними способами: заповнити заявку на сайті компанії (https://gas.ua/ru/home/join), через застосунок “Приват24”, у відділеннях “Нової пошти” або у відділеннях банків ПУМБ та Ощадбанк у регіонах, де не тривають активні бойові дії.
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України зберіг до 30 вересня 2022 року чинні ціни на газ для населення на рівні річних базових пропозицій постачальників та зобов’язав постачальника останньої надії (ПОН) забезпечувати газом важливих для обороноздатності непобутових споживачів за ціною 32 тис. грн/тис. куб. м.
Постанова про затвердження оновленого положення про спецзобов’язання на ринку природного газу (ПСО) №489 від 29 квітня 2022 року оприлюднена на урядовому порталі та набула чинності з 1 травня цього року.
Після скасування Канадою імпортних мит на українські товари на рік, канадські калійні добрива можуть стати основними на ринку України і цим замінити білоруські, які не ввозять до України з початку збройної агресії РФ.
Про можливу роль Канади на українському ринку калійних добрив написала асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у фейсбуці у четвер.
У повідомленні уточнюється, що Канада є найбільшим світовим виробником та експортером калійних добрив. Ця країна виробляє майже 12 млн тонн таких добрив, займаючи у такий спосіб 24% світового виробництва. Водночас у 2021 році Україна імпортувала 287,5 тис. тонн калійних добрив, з яких 69% припало на Білорусь, тоді як власне виробництво в країні практично не розвинене.
“Тому українським аграріям необхідно шукати альтернативних постачальників і Канада може стати одним із них. А скасування імпортних мит може стати додатковим фактором, так як підвищить конкурентоздатність української аграрної продукції на канадському ринку. Таким чином Україна зможе закуповувати калійні добрива в Канаді, в свою чергу відправляючи на тому ж транспорті свою аграрну продукцію, яка зараз в надлишку є на українському ринку”, – уточнила асоціація в повідомленні.
За даними УКАБ, Канада в 2021 році імпортувала 2,8 млн тонн кукурудзи, 1,2 млн тонн соняшникового шроту і 0,5 млн тонн соєвих бобів. Саме ці позиції Україна може постачати на канадський ринок через морські порти країн Балтії.
Асоціація нагадала, що до агресії РФ Україна мала незначні обсяги експортних постачань продукції АПК до Канади, що зумовлено не лише значною територіальною віддаленістю цієї країни, а й досить високим розвитком канадського АПК. Так, протягом 2021 року до Канади було поставлено сільгосппродукції на $29,3 млн, з якої 49% експортної виручки сформував яблучний сік, 18% – олія соняшникова та 11% – соєві боби.
Проте з початком військової агресії РФ за сприяння Білорусі та блокади російськими військовими кораблями українських морпортів низка країн скасувала імпортне мито на українські товари для допомоги українській економіці. Ці фактори можуть вплинути на українську зовнішньоекономічну діяльність, зокрема нарощування торгівлі між Україною та Канадою.
Як повідомлялося, Канада слідом за Великою Британією та ЄС скасує всі мита на імпорт товарів з України, оголосив 8 травня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві.
Українські спортсмени здобули 7 нагород у десятий день Дефлімпійських ігор у Кашиас-ду-Сул (Бразилії), повідомило Міністерство молоді та спорту.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, на XXIV літніх Дефлімпійських грах національна дефлімпійська збірна команда України здобула 1 золоту, 1 срібну та 5 бронзових медалей.
Зокрема, володарем золотої нагороди став борець греко-римського стилю Роман Ященко у ваговій категорії 82 кг. Ще в активі борців греко-римського стилю дві бронзові медалі, які завоювали Віталій Бутенко (60 кг) та Андрій Косов (97 кг).
Срібну та бронзову нагороди у настільному тенісі здобули Карина Завіновська та Роксолана Будник відповідно.
Також бронзові медалі вибороли Олександр Костик (кульова стрільба, малокаліберна гвинтівка, 50 метрів, три позиції) та жіночий бадмінтонний дует – Богдана Губаньова та Софія Черноморова.
Отже, у медальному заліку Дефлімпіади Україна йде абсолютним лідером із 110 медалями – 48 золотих, 30 срібних, 32 бронзових.
Президент України Володимир Зеленський подякував The Atlantic Council, лауреатом нагороди якого “За визначне лідерство” став український народ.
“Від імені всіх українців я дякую вам за цю нагороду. Нагородити весь український народ – правильно і справедливо, адже мужність – це наша національна риса характеру. Сьогодні весь світ бачить це і захоплюється героїзмом українців”, – сказав він у відеозверненні, розміщеному в четвер уранці в його телеграм-каналі.
“Водночас, хочу, щоб для всіх це не ставало чимось буденним. Для цього слід говорити і пам’ятати, що за сміливістю, мудрістю нашого народу стоять тисячі реальних історій, імен, подвигів”, – сказав він.
“Біофарма” закриває потребу внутрішнього ринку в препаратах крові на 100%, може відновити їх експорт, заявила директор мережі плазмацентрів компанії Оксана Мулярчук.
“Потреба в препаратах крові на сьогодні закрита на 100%, ми закриваємо потребу всіх лікарень та військових госпіталів”, – повідомила вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Мулярчук пояснила, що потреба в таких препаратах із початку війни скоротилася, зокрема через те, що значна частина онкологічних пацієнтів, які потребують таких препаратів, виїхала за кордон.
При цьому вона наголосила, що МОЗ постійно моніторить наявність запасів препаратів крові на складах.
Крім того, за словами Малярчук, “Біофарма” почала відновлювати роботу своїх плазмацентрів. Так, протягом двох місяців із початку війни працювали плазмацентри у Черкасах та Сумах, які заготовляли лише компоненти крові, а на початку травня компанія відновила роботу центрів із забору плазми у Черкасах та Кам’янському, запускає роботу центру у Сумах.
“На жаль, у нас є центри, в яких ми поки що не можемо відновити роботу. Наприклад, у Харкові ми не можемо відновити роботу через воєнні дії. У Києві робота плазмацентру не відновлена з технічних причин – ми чекаємо на можливість обладнати бомбосховище в будівлі, де він розташований”, – сказала вона.
Як повідомлялося, Кабмін передбачив можливість скасувати заборону на експорт препаратів крові до скасування воєнного стану на підставі обґрунтованого подання МОЗ за умови задоволення потреб системи охорони здоров’я у таких препаратах.
Раніше біофармацевтична компанія “Біофарма” (Київ) повідомляла про плани до 2025 року інвестувати у розвиток мережі плазмацентрів $20-23 млн, побудувати плазмацентри та центри крові у кожному обласному центрі України.
