Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, в умовах повномасштабної війни “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
Серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 2,8 раза порівняно з першим-третім кварталами 2023 року – до 4,2 млрд грн. Також група збільшила сплату єдиного соціального внеску на 16% – до 2,8 млрд грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники трьох перших кварталів 2023 року.
Плата за землю в січні-вересні 2024 року зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 948 млн грн, а екологічний податок – на 21%, до 543 млн грн. Водночас виплати податку на прибуток скоротилися на 32%, до 1,9 млрд грн.
“В умовах війни сплата податків критично важлива для підтримки української економіки. Головне завдання нашої компанії – посилювати обороноздатність країни всіма доступними способами: бути надійним роботодавцем, інвестором, виробником сталевої продукції для фронту і постачальником амуніції та техніки для ЗСУ. Тільки спільними зусиллями ми зможемо створити міцну основу для перемоги України та забезпечити мирне майбутнє для українців”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому півріччі 2024 року збільшив сплату податків до держбюджету в півтора раза – до 10 млрд грн. У 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та ЄС домовилися про збільшення можливості імпорту електричної енергії в зимові місяці до 2,1 ГВт, повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
«З 1 грудня максимальна потужність імпорту е/е з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісару Кадрі Сімсон, за послідовну позицію та дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив цитований прес-службою міністр енергетики Герман Галущенко.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Як нагадали в Міненерго, необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювали на зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
АТ «ОТП БАНК» пропонує українському бізнесу низку програм для забезпечення всіма видами децентралізованих джерел генерації енергії, які дозволять компаніям стати енергетично незалежними та легше пережити взимку можливі перебої з електроенергією. Про це розповів начальник управління розвитку продажів середнім корпоративним клієнтам ОТП БАНК Валерій Терно під час організованого «Фінансовим клубом» круглого столу, присвяченого обговоренню готовності бізнесу до енергетичних викликів.
«Найбільше шансів легше пережити зиму в умовах дефіциту електроенергії мають ті компанії, які системно готуються до роботи в умовах відключень, пропрацьовуючи енергопроєкти під кожну свою точку. Банк готовий допомогти, кредитуючи проєкти із забезпечення підприємств всіма видами децентралізованих джерел генерації: сонячні панелі із системами накопичення та зберігання енергії, потужні дизельні або газопоршневі (когенераційні) генератори, а також вітрові електростанції й біогазові установки. Маємо досвід щодо оцінки та реалізації проєктів з використанням усіх зазначених технологій», – сказав В.Терно.
ОТП БАНК тісно співпрацює з постачальниками обладнання в рамках партнерських програм, і це дає змогу клієнтам отримати індивідуальні умови й комплексні рішення від технічних питань до кредитування проєктів будь-якої складності. Програми спільного фінансування з міжнародними партнерами, зокрема, з Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD), дозволяють позичальникам отримати додаткову перевагу у вигляді кешбеку до 15% від вартості проєкту. Є можливість фінансування у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», а якщо компанія не підпадає під критерії програми, Банк в межах реалізації Меморандуму щодо кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури запропонує спеціальні умови під пільгову ставку 13,5%.
В ОТП БАНК розробили спеціалізовані програми для швидкого прийняття рішення щодо фінансування енергопроєктів (попереднє рішення за 3 робочі дні) з мінімальним першим внеском (від 20% від вартості проєкту та від 0% при наявності альтернативної застави) на термін до 5 років.
Ознайомитись з переліком пропозицій та продуктів Банку можна за посиланням.
Уряд Японії надасть Україні кредит 471,9 млрд єн ($3,08 млрд за поточним курсом) у рамках ініціативи G7 “Надзвичайні кредити для прискорення доходів України” (ERA), повідомляє Kyodo news у понеділок.
Зазначено, що на 28 жовтня країни G7 досягли остаточної угоди щодо початку надання допомоги Україні на суму близько $50 млрд і розподілу цих коштів, зокрема ЄС надасть кредит EUR18,115 млрд.
Уточнюється, що кожна країна G7 укладе індивідуальну кредитну угоду з Україною, розподіляючи кредити частинами в період з 1 грудня 2024 року до кінця 2027 року. Їх буде погашено за рахунок доходів, одержаних від заморожених активів Росії, і Україна фактично не виплачуватиме їх.
Як повідомлялося, G7 у Вашингтоні 25 жовтня заявила про досягнення консенсусу щодо колективного надання Україні кредитів на суму $50 млрд. Раніше в тій справі США зазначили, що нададуть у рамках ERA $20 млрд. Потім ЄС підтвердив плани надати Україні близько EUR18 млрд протягом 2025 року у вигляді нової макрофінансової допомоги, умови якої прив’язані до Ukraine Facility.
Велика Британія 22 жовтня також повідомила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
Єврокомісія нагадала, що консенсусу серед членів G7 сприяло створення ЄС спеціального Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), до якого надходитимуть надзвичайні доходи від заморожених російських суверенних активів та інші добровільні внески, зроблені державами-членами або третіми країнами. Потім ці ресурси будуть спрямовані для погашення основної суми боргу й відсотків за відповідними двосторонніми кредитними угодами України з кредиторами.
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF зазначив, що за умови завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у першому кварталі 2024-2025 фінансового року (ФР, липень-вересень) переробив 684 тис. тонн насіння олійних культур, що на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що стало рекордним показником для першого кварталу, ідеться в річному звіті компанії, оприлюдненому ввечері в понеділок.
“Це зростання було зумовлено додатковими потужностями нашого нового заводу, введеного в експлуатацію в лютому 2024 року, і більш раннім початком збирання соняшнику, що поліпшило доступність насіння у звітний період. Щоб максимально використовувати потужності, “Кернел” переробляв олійне насіння від третіх осіб за давальницькими договорами, а також ріпак разом із соняшником. Із загального обсягу 132 тис. тонн було поставлено за давальницькими договорами”, – наголошується у звіті.
За інформацією агрохолдингу, у першому кварталі 2024-2025 ФР він уже переробив 589 тис. тонн насіння соняшнику і 95 тис. тонн ріпаку.
Водночас обсяги переробки олійного насіння знижувалися на 28% через перерву на місяць для технічного обслуговування переробних заводів влітку і для підготовки до нового сезону.
“Кернел” із урахуванням квартального скорочення обсягів переробки олійних культур скоротив на 30% продаж харчової олії в липні-вересні 2024-2025 МР до 269 тис. тонн, з яких 18 тис. тонн припало на бутильовану соняшникову олію.
Агрохолдинг “Кернел” є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернелу” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023 ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За дев’ять місяців 2024 ФГ агрохолдинг скоротив чистий прибуток на 53% – до $204 млн при зниженні виручки на 4% – до $2,595 млрд, а його EBITDA знизилася на 36% – до $384 млн.
Українська мережа ресторанів Lviv Croissants вийшла на ринок Чехії і відкрила перший заклад у Празі, повідомила компанія у фейсбуці.
“Lviv Croissants продовжує своє міжнародне зростання. Відкриття нової точки в Празі – це ще один крок на шляху до того, щоб знайомити світ із нашими круасанами та вражати смаком”, – ідеться в повідомленні.
Локація розташована в центрі Праги, у ТЦ Palladium, поруч із Карловим мостом. Вона займає 173 кв. м і має 60 місць.
“Кожен круасан – це не просто випічка, це частинка Львова. І хоч меню адаптоване до місцевих смаків, наші круасани залишаються справжніми: виготовлені у Львові, з любов’ю доставлені до Праги”, – наголосили в компанії та висловили впевненість, що їжа може створювати зв’язок між культурами, країнами та людьми.
Lviv Croissants – українська міжнародна франчайзингова мережа ресторанів, заснована в 2015 році. Спеціалізується на виготовленні круасанів, налічує 177 закладів в Україні, 11 у Польщі, по одному в Словаччині та США. Входить до групи компаній Fast Food Franchising Group.
ТОВ “Фаст Фуд Франчайзинг Груп” заснована в 2015 році у Львові.
Чистий збиток компанії у 2023 році становив 598,3 тис. грн порівняно з 483 тис. грн чистого прибутку роком раніше. Дохід за минулий рік збільшився на 55,1%, до 6,939 млн грн, боргові зобов’язання – у 9,7 раза, до 188,9 тис. грн, водночас активи скоротилися на 19%, до 1,89 млн грн.
Бенефіціарами підприємства є ПП “Фірма “Інфобуд”, якій належить 50% акцій, Євген і Андрій Галицькі (по 20%), а також Юрій Загродський (10%).
