Фармкомпанія ТДВ “Інтерхім” (Одеса) у рамках стрес-сценарію на випадок ескалації воєнних дій збільшує запаси сировини та за низкою позицій формує додаткові резерви готової продукції, повідомив генеральний директор компанії Анатолій Редер.
“Ми переглянули критерії розрахунків та підходи до формування запасів сировини та матеріалів. За найбільш уразливими номенклатурними позиціями вживаємо всіх необхідних заходів для їх збільшення, зокрема виділяємо додаткові оборотні кошти для оперативного реагування на форс-мажорні ситуації”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Редер зазначив, що останнім часом є перебої з постачанням сировини та витратних матеріалів. Здебільшого вони стосувалися імпортної продукції, яку доставляють морем. Водночас топменеджер зазначає, що це спільна проблема для всієї фарми і загалом для українського бізнесу, який багато в чому залежить від зовнішньої сировини.
“Не можу стверджувати, чи спричинені вони здебільшого нинішньою політичною ситуацією, чи взагалі глобальними логістичними проблемами, але на сьогодні прибуття контейнера з сировиною, яку ми очікували отримати 15 лютого, поки що перенесено на 23-тє число. Дуже сподіваюся, що сировина все-таки прибуде, тому що проходження морських суден відновлено”, – сказав він.
Крім того, СЕО “Інтерхіму” зазначив, що компанія занепокоєна можливими ускладненнями з постачанням сировини вантажним авіатранспортом у разі, якщо страхові компанії для вантажних рейсів вживуть заходів, аналогічних тим, які були задіяні до пасажирських авіаперельотів.
“Для нас важливо, щоб функціонували всі напрямки та види транспортної логістики, оскільки сировину для виробництва “Інтерхім” отримує і сушею, і повітрям, і морем”, – сказав він.
Коментуючи питання про можливі зміни в номенклатурі продукції, Редер зазначив, що компанія вже сформувала виробничу програму та обсяги випуску тієї чи тієї товарної позиції з урахуванням її можливої підвищеної затребуваності в разі загострення воєнних дій.
“Ми маємо кілька позицій, які належать до номенклатури державного резерву, і за цими позиціями ми забезпечили необхідні складські запаси. Вони підтримуються у достатніх кількостях і не залежать від потреб відкритого ринку, за першої ж потреби ми зможемо негайно їх відвантажувати. Це потребувало додаткових зусиль та витрат, але це необхідно було зробити”, – сказав він.
Щоб не допустити “якихось провалів” у виробничому процесі, компанія оптимізувала робочий графік: виробництво перейшло на шестиденний робочий тиждень із 3-змінною роботою в будні. Крім того, у рамках розроблення стрес-сценарію “Інтерхім” переглянув програму закордонних відряджень, розробив екстрений план евакуації працівників та консервацію виробництва, а також самотужки комплексно оснащує бомбосховище в одному з найбільших спальних районів Одеси, уточнив Редер.
“Дуже сподіваюся, що такими продуманими діями нам вдасться уникнути дефіциту сировини та забезпечити безперебійне постачання продукції. Адже основне завдання компанії на сьогодні – максимально мобілізуватися, щоб забезпечити стабільну роботу виробництва та безперебійне відвантаження продукції. Люди не повинні мати приводу для паніки через дефіцит товарів першої необхідності й особливо лікарських препаратів”, – пояснює СЕО.
ТДВ “Інтерхім” – одне із провідних фармацевтичних підприємств країни. Засноване в 1992 році, є розробником та виробником оригінальних лікарських препаратів “Аміксин”, “Гідазепам”, “Левана”, а також знеболювальних препаратів для важко- та онкохворих. Компанія є постачальником ліків за програмами Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
У 2016 році “Інтерхім” інвестував EUR50 млн у проєкт зі створення сучасного лабораторно-виробничого комплексу.
“Інтерхім” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
Британія збільшить обсяг підтримки України до 100 млн фунтів, заявила державний секретар Великої Британії Ліз Трасс.
“Коли прем’єр-міністр відвідав Київ раніше цього місяця, він оголосив про надання 88 млн на підтримку демократії України та енергетичної безпеки. Сьогодні я можу оголосити наступний компонент нашої підтримки – збільшення фінансування на ці проекти до 100 млн фунтів”, – сказала Трасс на пресконференції за результатами переговорів з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою в Києві в четвер.
Глава МЗС Великої Британії також зазначила, що приїхала в Україну, щоб показати незмінну підтримку України своєю країною.
“Я дуже вражена, що, незважаючи на російську агресію проти України, життя в Києві триває, і я дуже вражена рівнем стоїцизму українського народу й українського уряду”, – зазначила Трасс.
Вона запевнила, що Велика Британія підтримує Україну в праві обирати своє майбутнє.
“Ми дуже пишаємося, що перебуваємо на передовому плані в підтримці України. Ми надали оборонну зброю і провели навчання 22 тис. військовослужбовців української армії”, – розповіла Трасс.
На фоні збільшення кількості кібератак, з якими все частіше стикаються компанії та держорганізації по всій Україні, Київстар постійно розширює перелік рішень, які захищають IT-інфраструктури, ресурси та сервіси клієнтів від дій кіберзлочинців.
За рік в Київстар блокується до 700 мільйонів мережевих спроб-атак периметру, більше 4-х мільйонів атак на вебсайти та вебаплікакції, а також більше 250 DDoS-атак. Спираючись на власний досвід і розуміючи важливість забезпечення безперебійності роботи бізнесу, Київстар формує цілу екосистему сервісів з кіберзахисту, якими можуть користуватися і клієнти.
Зокрема, компанія з квітня 2021 року пропонує сервіс комплексного захисту AntiDDoS, який відстежує та автоматично блокує кібератаки, спрямовані на обмеження доступу до IT-систем чи ресурсів компаній. В основі сервісу – рішення FortiDDoS від розробника Fortinet, яке Київстар використовує для захисту власних систем. AntiDDoS працює в інтернет-мережі Київстар. Після підключення система протягом 14-30 днів вивчає структуру трафіку, що надходить з інтернету до підмереж (ресурсів) компанії, після чого далі відстежує все в автоматичному режимі і в разі виявлення відхилень від легітимного трафіку переспрямовує його на очищення. Лише після цього він повертається до клієнта.
Також Київстар пропонує рішення для комплексного захисту від кіберзагроз, до якого увійшли інструменти, розроблені провідними постачальниками рішень у сфері інформаційного захисту – Fortinet і Barracuda. Їх можна використовувати як комплексом, так і окремими сервісами, а також поєднувати з рішеннями, які вже встановлені в клієнтів. Фунціонал інструментів для кіберзахисту дозволяє організувати:
При цьому Київстар розуміє важливість збереження й відновлення даних, з якими працюють клієнти, елементів їхньої інфраструктури та сервісів. Тому радить використовувати також можливості хмарних рішень, які допомагають зберігати, резервувати та поновлювати дані з хмарних ресурсів в разі аварії, кібератаки чи іншої кризової ситуації. Зокрема, можна скористатися можливостями платформи Azure та резервним копіюванням даних з Azure Backup, щоб убезпечитися від втрати важливої інформації. Налаштувати збереження та резервне копіювання навіть чутливих даних можна за допомогою маскування або деперсоналізації, що особливо важливо для банківських структур.
Підібрати оптимальне рішення для кіберзахисту конкретної компанії можна за допомогою експертів Київстар. Також оператор надає підтримку для роботи сервісів після підключення. Отримати більше інформації та замовити консультацію можна на офіційному сайті.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, якого обрали 26,3 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги на основі широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G. На сьогодні понад 90% населення України проживає у зоні мережі LTE Київстар. Компанія забезпечує найвищу поміж мобільних операторів України середню швидкість передачі даних у мережі мобільного зв’язку, що підтверджується дослідженнями Speedtest від Ookla. Клієнтам компанії доступні можливості мобільного, фіксованого зв’язку та інтернету, конвергентні рішення, а також інноваційні послуги Big Data, IoT, Cloud solutions, мобільні фінансові послуги, цифрове ТБ та ін. Акціонери Київстар – міжнародна Група VEON, головний офіс в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні та визнаний як найбільший платник податків на телеком-ринку, кращий роботодавець та соціально відповідальна компанія.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Група компаній “Автострада” розпочала у Вінницькій області будівництво Ямпільського мосту, який з’єднуватиме Україну з Молдовою.
Як повідомила пресслужба групи компаній, роботи тривають цілодобово. Вже пробурено та забетоновано 12 паль, які будуть фундаментом майбутніх опор мосту (на одну опору потрібно 15 паль). Буріння проводиться за допомогою двох бурових установок Bauer із глибиною буріння до 50 м.
Крім того, на території будівництва завершено монтаж нещодавно придбаного групою компаній заводу бетонних виробів Liebherr останньої модифікації, виробнича потужність якого досягає 113 м куб. в годину. Планується, що він задовольнятиме першочергові потреби в бетоні на етапі ведення бурових робіт та гарантуватиме безперебійну роботу на об’єкті протягом усього року. Наразі проводяться пускові налагоджувальні роботи.
До роботи на об’єкті залучено також Центральну лабораторію “Автостради”.
“Інженери-лаборанти, напередодні початку робіт спільно з незалежними спеціалізованими установами провели лабораторні випробування тестових паль, які відбулися успішно. Наразі спеціалісти контролюють якість усіх етапів будівництва”, – йдеться у повідомленні.
“Автострада” повідомила, що повномасштабний комплекс будівельних робіт на об’єкті стартує з початку весни із настанням сприятливих погодних умов.
За її розрахунками, у піковий період на проекті буде задіяно приблизно 500 працівників та понад 100 одиниць спецтехніки.
Завершити будівництво мосту група компаній планує у 2023 році, оскільки мала затримку із узгодженням точки примикання з молдавською стороною. Наразі, за її даними, у цьому питанні вже досягнуто згоди і в найближчій перспективі буде укладено відповідну міжурядову угоду.
Як повідомлялося, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області у травні 2021 року оголосила тендер на будівництво мосту через річку Дністер на українсько-молдовському кордоні у районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. У тендері виграла група компаній “Автострада”.
Довжина мостового переходу через Дністер становитиме 1409 метрів. Кількість опор – 24, їх висота – 50 м.
Міст стане частиною транспортного коридору між двома країнами та продовженням автодороги Р-08 Немирів – Ямпіль на околицях міста Ямпіль та неподалік молдавського села Косеуць. Під’їздом до нього з українського боку стане автошлях Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – Бершадь – Умань. З іншого боку він приєднається до молдавської траси М2 Кишинів – Сороки.
14 лютого 2022 року Національний банк розпочав Всеукраїнську інформаційну
кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. Вона стане продовженням першої
подібної кампанії, яка успішно пройшла у 2020 році. Її мета – поліпшити
обізнаність громадян про кібергігієну та сприяти формуванню культури
безпечної поведінки у віртуальному просторі, а також нагадати про основні
правила безпеки безготівкових розрахунків.
Тема кібербезпеки та платіжного шахрайства залишається актуальною в усьому світі і
Україна не виняток. Зокрема, Національний банк констатує зростання активності
шахраїв у минулому році.
«Якщо говорити про рівень збитків від незаконних дій з платіжними картками в
загальному обсязі всіх таких операцій, то він залишився відносно низьким.
У минулому році на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням
платіжних карток на незаконні дії чи сумнівні операції припадало 65 гривень. Це не
багато, але більше, ніж у 2020 році: тоді було 48 гривень, – сказав заступник
Голови Національного банку Олексій Шабан. – Саме тому ми вважаємо, що
потрібно нагадати громадянам про правила безпечних онлайн-платежів і поведінки
у віртуальному просторі. Адже головна зброя проти шахраїв сьогодні – це
обізнаність».
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі,
традиційно залишається соціальна інженерія, завдяки застосуванню якої люди самі
переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток.
Так, на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток
обсяг збитків від шахрайських дій в торговельній мережі зменшився з 61 гривні (у 2020
році) до 40 гривень (у 2021 році), у банкоматах – із 33 гривень (у 2020 році) до 29
гривень (у 2021 році).
Також за минулий рік майже на 45% зменшилася середня сума шахрайської операції в
торговельній мережі – із 1984 гривень (у 2020 році) до 1086 гривень (у 2021 році). У
середньому на одну незаконну операцію у 2021 році припадало близько 1600 гривень,
що на 16% менше, ніж у 2020 році (1900 гривень).
«Водночас ми спостерігаємо, що на один мільйон гривень видаткових операцій з
платіжними картками, здійснених у мережі Інтернет, обсяг збитків збільшився з 61
гривні (у 2020 році) до 114 гривень (у 2021 році), – наголосив директор
Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного
банку Андрій Поддєрьогін. – Якщо порівнювати Україну та Європу, то в нас
показник відносних збитків від загального обсягу операцій з платіжними картками
залишається значно меншим. В Україні це 65 гривень збитків на один мільйон
гривень, а у країнах ЄС, за даними Європейського центрального банку, цей показник
у кілька разів вищий і сягав 360 євро збитків на один мільйон євро у 2019 році.
Фактично шахрайство через мережу Інтернет є світовим трендом. І у більшості
випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил
платіжної безпеки».
У 2021 році українці частіше обирали безготівкові платежі та покупки онлайн, що
зумовлювалося як продовженням карантинних обмежень, так і змінами у звичках
користувачів платіжних карток. Це стимулювало шахраїв, які не полишали спроб
ошукати громадян, зокрема і у віртуальному просторі.
«Забезпечення високого рівня кібербезпеки у фінансовому секторі є однією з
основних цілей Національного банку. Ми комплексно підходимо до вирішення цього
завдання, нормативно врегульовуючи ключові аспекти щодо кіберзахисту,
збільшуючи потенціал Центру кіберзахисту Національного банку, підвищуючи
компетенцію працівників підрозділів кіберзахисту банків України, – пояснив
заступник керівника Центру кіберзахисту НБУ Роман Проскуровський. –
Водночас для нас також дуже важлива тема підвищення кіберобізнаності та
безпечної поведінки громадян – клієнтів фінансових установ у віртуальному
просторі. Зокрема, надійний захист паролів до акаунтів. Особливо прив’язаних до
фінансового номеру телефону, адже це основний засіб взаємодії фінустанов та їхніх
клієнтів. Фактично він є ідентифікатором клієнта, що дає можливість громадянину
здійснити доступ до управління своїми коштами. Тому важливо дотримуватися
відповідних правил безпечного використання фінансового номера телефону».
Так, важливим напрямом кампанії стане роз’яснення простих правил, яких варто
дотримуватися під час взаємодії з кіберпростором, зокрема у фінансових питаннях.
Бажано мати окремий телефонний номер для взаємодії з фінансовою установою,
зареєструвати його та «прив’язати» до своїх паспортних даних, уважно стежити за
тим, де розміщується інформація про фінансовий номер, контролювати свій мобільний
телефон і не залишати його без нагляду.
«За 2021 рік кіберполіції вдалося задокументувати злочинну діяльність та
скерувати до суду більше 2000 кримінальних проваджень, що стосуються саме
інтернет-шахрайства, до їх вчинення були причетні 422 зловмисники. Також у
роботі на сьогодні перебуває ще понад 6600 проваджень. До речі, саме шахрайські
дії в мережі Інтернет становлять майже 70% від усіх звернень, які надходять до
кіберполіції. Найрозповсюдженішими у 2021 році шахрайськими схемами були: продаж
неіснуючих товарів, псевдовиграші, телефонні шахрайства, фішингові ресурси для
привласнення грошей або збору персональних даних, заволодіння грошима під
приводом надприбутків та прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах. У
цілому за минулий рік, за зафіксованими Національною поліцією випадками,
кіберзлочинці ошукали громадян більше ніж на 193 мільйони гривень», – зазначив
керівник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем
Департаменту кіберполіції Євгеній Дороганов.
Київстар підтримує Всеукраїнську інформаційну кампанію #ШахрайГудбай. У межах
кампанії оператор сприятиме поширенню інформації про загрози у кіберпросторі, про
основні правила дотримання кібергігієни та поділиться своїм експертним досвідом у
сфері безпеки.
«Користувачі мобільного телефону сьогодні стикаються з великою кількістю
ризиків та загроз. Шахрайство з використанням SIM карток, фішингових сайтів та
злочинні дії у форматі дзвінків та СМС від імені різних установ наразі лишаються
основними способами крадіжки персональних даних, відкриття доступу до
банківських платіжних карток та рахунків користувачів, акаунтів, паролів, тощо.
Інформація, яку абоненти зберігають в телефоні нині являє собою набагато більшу
цінність ніж сам гаджет, тому вкрай важливо вміти захистити свої дані. Відтак
дотримання елементарних правил кібергігієни – найкращий спосіб боротьби з
шахрайством в мережі», — коментує Юрій Прокопенко, директор з кібербезпеки
Київстар.
Інформаційна кампанія триватиме впродовж наступних трьох місяців у всіх регіонах
України. У межах кампанії Національний банк разом із партнерами інформуватимуть
громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, зокрема через оновлену
тематичну вебсторінку #ШахрайГудбай із детальною інформацією про кампанію та
правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор телекомунікацій, який надає послуги зв'язку та передачі даних на
базі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій для 26,3 млн абонентів мобільного та 1,2 млн
абонентів фіксованого зв'язку. Послуги 4G Компанії доступні на території, де мешкає 90% населення України.
Акціонери Київстар – міжнародна група VEON Ltd, з офісом у Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових
біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні, будучи найбільшим
платником податків на телевізорі, одним з найкращих роботодавців та соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net , www.kyivstar.ua
Довідка про інформаційну кампанію #ШахрайГудбай :
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай разом із
Департаментом кіберполіції Національної поліції України, а також за підтримки:
• Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних
питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Великобританії;
• Міністерства цифрової трансформації України.
Генеральні партнери: ЄМА, Mastercard, OLX.ua, Lifecell, ВАФК, ПРОСТІР, YASNO – постачальник електроенергії,
газу та рішень з енергоефективності, BlaBlaCar, Нова пошта.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Альфа-Банк,
ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Універсал Банк, Міжнародний резервний банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк,
ПроКредит Банк, Таскомбанк, Банк Кредит Дніпро, Банк Восток, А-Банк, Акордбанк, МТБ Банк, Банк Альянс,
Мегабанк, Ідея Банк, Правекс Банк, Банк Глобус, Комерційний Індустріальний Банк, Банк Січ, Банк Львів,
Міжнародний Інвестиційний Банк, Індустріалбанк, Радабанк, РВС Банк, Кристалбанк, Банк Кліринговий Дім, Банк
інвестицій та заощаджень, Конкорд Банк, Кристалбанк,Полтава-банк, Перший Інвестиційний Банк,
УкрБудІнвестБанк, Банк Форвард, Мотор-Банк, Банк Грант, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк Український
капітал, Асвіо Банк, Європейський Промисловий Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку,
БТА Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, Visa, Київстар, ГО "ВСАД "IT-бабусі", Фокстрот, Shell, Освіторія,
Укрпошта, Aroma Kava, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, Черкаська ОДА, Сумська ОДА,
Вінницька ОДА, Житомирська ОДА, Миколаївська ОДА, Одеська ОДА, Дніпропетровська ОДА, Івано-Франківська
ОДА, Херсонська ОДА, Луганська ОДА, Донецька ОДА, Кіровоградська ОДА, Полтавська ОДА, Волинська ОДА,
Тернопільська ОДА, Львівська ОДА.
4 лютого в Києві відбулась щорічна, 6-та за рахунком, Всеукраїнська конференція «Big Trade-Marketing Show-2021: Without Limits», яка стала головною подією року для вітчизняних трейд-маркетологів.
Це єдиний в Україні спеціалізований захід для фахівців у сфері трейд-маркетингу та суміжних галузей. На зустрічі зібралися понад 300 топ-маркетологів, керівників маркетингу та продажів, трейд-маркетингу, бренд-менеджменту, керівників програм лояльності рітейлерів і постачальників. Були присутні також мерчандайзингові агентства, розробники IT рішень для рітейлу, постачальники обладнання тощо. Учасники конференції зібралися, щоб обговорити тренди та тенденції розвитку трейд-маркетингу, скласти план з удосконалення роботи власних маркетингових команд, перейняти успішний досвід колег, отримати практичні кейси та рекомендації найкращих маркетологів України та представників іноземних компаній, поринути в атмосферу висококонцентрованого креативного нетворкінгу, знайти нових партнерів, провести переговори та обговорити найпотужніші колаборації з учасниками заходу.
Організатором конференції виступила В2В медіа-група TradeMasterGroup.
Розподіл учасників за сферами діяльності виглядав так:
– виробники – 40%;
– рітейлери – 21%;
– суміжні галузі (ІТ, консалтинг, послуги для рітейлу) – 20%;
– дистриб’ютори – 13%;
– ЗМІ – 6%.
Розподіл аудиторії за рівнем менеджменту виглядав наступним чином:
– директор з маркетингу, маркетолог – 26%;
– трейд-маркетолог, бренд-менеджер – 17%;
– директор, комерційний директор – 15%;
– директор з продажів, менеджер – 12%;
– директор з розвитку – 8%;
– мерчендайзер – 8%;
– власник, генеральний директор – 7%;
– керівник відділу трейд-маркетингу – 7%.
Партнерами конференції стали компанії:
Креативний Партнер – Креативне агентство MAKE SENSE
Технологічний Партнер – https://listex.info
IT Партнер – Спілка Автоматизаторів Бізнесу
Партнер IT технологій – Check Online
Чайний Партнер – МАУ-Ukraine
Партнер конференції – UBTA
Партнер із сервісів у рітейлі – РІТЕЙЛ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТ
Партнер кава-брейків – Фенікс Інвест Трейд
Партнер Комфорту – POPARADA
Інтерактивний Партнер – Інтерактивні Медіа Системи Трансформаційний Партнер – YouCoach
За підтримки – SHNUROK.UA
За підтримки – Terrasoft
Конференція відбулася паралельно у двох залах, кожен з яких мав власну насичену програму та потужний контент.
У головному залі на початку конференції з привітальним словом до учасників виступив модератор Сергій Цимбал, керівник департаменту навчання та розвитку персоналу «Епіцентр К».
Відкрила серію виступів Марина Костроміна, Account Director Kantar в Україні. Вона презентувала дослідження на тему «Ком’юніті лояльних споживачів, які впливають на торгову точку». Спікерка навела корисну статистику. За її словами, в містах з населенням понад 50 тисяч, 90% покупців відвідують супермаркети, причому чверть з них купує щодня або через день. Головними факторами вибору магазину для споживача є розташування магазину, безкоштовна доставка для e-commerce, цінова політика та знижки й асортимент.
Відвідування магазину піднімає настрій 41% покупців, при цьому неякісне обслуговування змушує 81% відмовитись від покупки.
COVID-19 продовжує впливати на зміни в споживчій поведінці. Люди стали більше приділяти увагу походженню продуктів (38%), 49% очікує, що бренди будуть реалістичними, практичними і допомагати у повсякденному житті. 38% покупців вважають, що бренди мають зменшувати тривогу і намагатися розуміти, що турбує людей. Для 31% бренди стають прикладом і скеровують зміни.
Марина наголосила, що хоча ретаргетинг, програми винагород і дії із залучення працюють, вони не є механізмами побудови відносин, які забезпечують приналежність, захист чи довіру. У кращому випадку вони забезпечують функціональну приманку у вигляді повторних покупок – тимчасово куплену лояльність, а не активну емоційну прихильність.
На завершення доповіді спікерка надала низку порад, як створити активну бренд спільноту за допомогою зміцнення прив’язаності до бренду через почуття причетності.
Наступний спікер, Кирило Терещенко, власник креативного агентства MAKE SENSE, познайомив учасників конференції з «Новими смислами FMCG-інновацій у 2022 році».
Серед низки базових і нових смислів товарів для споживача, спікер зупинився на двох: розвитку функціональності й персоналізації.
Розвиток функціональності перш за все має на увазі очікування покупцем більшої користі для здоров’я, зокрема – менший вміст цукру, солі, штучних добавок у продуктах.
Персоналізація товару відбувається за кількома напрямками: під людину, під ситуацію (час і місце), під мережу тощо.
За переліченими смислами Кирило Терещенко навів за приклади світові кейси, а також надав алгоритм, як створити інновацію зі смислом з урахуванням уподобань покупців.
Director Consumer Panel, FMCG & Retail Ukraine GfK Марина Забарило презентувала доповідь «Батл за покупця Як його виграти?»
На підставі репрезентативної вибірки про покупки чотирьох тисяч домогосподарств України Марина навела цікаву й корисну статистику за минулий рік.
Так, у 2021-му зростання продажів відбувалося переважно за рахунок зростання розміру покупку. Лідерами за темпами зростання стали канали онлайн, фахові, гіпермаркети та дискаунтери. При цьому спікерка звернула увагу на посилення конкуренції між форматами і зазначила, що зростання сучасних форматів дозволило ВТМ продовжити лідирувати за темпами росту порівняно з брендами.
Лояльність, за словами Марини, зменшилася у 46% брендів, але зросла у 45%. У 9% брендів лояльність залишилася на тому ж рівні.
Спікерка зазначила, що хоча й глобального збіднення покупців не спостерігається, більшість з них не очікує позитивних змін у фінансовій ситуації. Тому споживачі поводяться обережно і не квапляться витрачати всі кошти. Покупці намагаються економити, 88% з них контролюють власні видатки та планують бюджет.
Втім, за словами Марини Забарило, попри складну економічну ситуацію більшість не готова жертвувати якістю і готові платити більше за продукти з натуральних інгредієнтів, без пальмової олії, товари місцевого виробництва, продукти, вироблені без шкоди довкіллю, а також за екологічно чисту упаковку.
Велику увагу учасників заходу привернув виступ генерального директора Інвестиційної групи VolWest Group (належать мережі «Наш Край» та SPAR) Петра Кульпача на тему «NPS-айсберг. Що не видно в глибинах досліджень».
Спікер зазначив, що NPS – не просто ще один показник, а окрема бізнес-дисципліна, яку можна охрестити «ДНК компанії» з управління лояльністю клієнтів та довгостроковим органічним ростом. Він пояснив, що за рахунок NPS формується стійкий стратегічний контроль та ріст доходів, але побудова стійкої більшості лояльних клієнтів є складною крос-функціональною задачею всієї компанії.
Петро Кульпач навів низку корисних порад з правильного використання NPS: проводити опитування не надто рано й не надто пізно після покупки; власна клієнтська база має бути достатньою для формування вибірки з урахуванням конверсії способу комунікації; репрезентативність – від 100 клієнтів за період на одну торгову точку; виключення з опитування працівників тощо.
На завершення спікер навів низку детальних порад з прикладами оптимального використання NPS.
Іван Даниленко, комерційний директор BERTA group, презентував кейс «Відкритий трейд-маркетинг дистриб’ютора. Який трейд-маркетинговий бюджет довірити дистриб’ютору від виробника і на які інструменти його розписати. Як відстежити ефективність?»
На початку виступу спікер перелічив напрямки стратегій, які мають слугувати отриманню прибутку. Це виробнича стратегія, асортиментна стратегія, стратегія продажів і маркетингова стратегія.
Іван показав цікаву статистику, яка свідчить, що за останні роки значно зросла частка споживачів, які змінили власні уподобання магазинів через акційні пропозиції – з 11% у 2018 році до 27% у 2021-му.
Далі спікер зробив змістовний аналіз даних витрат в ланцюжку виробник-дистриб’ютор і в розрізі трейд-маркетингу.
Наприкінці доповіді Іван Даниленко надав кілька практичних порад з фінансового контролю у взаємовідносинах дистриб’тора з виробником, які мають на меті зменшення грошових втрат від операційної діяльності.
Останніми роками все більш наявним стають глобальні зміни в багатьох галузях, і найбільші з них сталися у віртуальному середовищі. Прогрес електронних технологій лише пришвидшився, і це підтвердив наступний спікер Данило Іванов, Business Development Manager компанії LISTEX. Він виступив із темою «Діджиталізація як шлях до трансформації рітейлу».
Данило презентував власну розробку своєї компанії – FMCG-marketplace Listex. Цей програмний продукт є агрегатором товарів і описів для всіх учасників ланцюжка постачань. Listex є готовим рішенням для оптимізації бізнес-процесів усіх учасників галузі рітейлу, його можуть використовувати як кінцеві споживачі, так і найбільші рітейлери та дистриб’ютори.
Спікер розповів про головні складові Listex і навів приклади, як саме цей продукт допомагає оптимізувати бізнес-процеси в маркетингу, e-commerce, мерчандайзингу тощо.
Тема доповіді Лілії Комарової, маркетинг-директорки ТД «Київхліб», мала назву «Виробник vs Рітейлер. 5 видів ефективних стратегій».
Лілія зазначила, що розклад сил в рітейлі наприкінці 2021 року сильно змінився. На це вплинула низка чинників – припинення контрактів, збитки за проєктами, зупинка підприємств.
Спікерка запропонувала 5 стратегій, які мають змінити ситуацію на краще, але попередила, що бізнес побачить зміни від їхнього впровадження лише за рік.
Перша стратегія – це експорт як стратегічний канал продажів. Друга – робота напряму зі споживачем без посередників. Третя стратегія – лінійний або власний роздріб, тобто збільшення частки власного каналу продажів. Четверта – технологічний асортимент, рішення, які вирішують бізнес-задачу. Нарешті, п’ята стратегія – це non-stop робота зі змінами.
Кожну стратегію Лілія Комарова детально презентувала з практичними прикладами.
Продовжив сесію Олексій Старцев, бізнес-аналітик Спілки автоматизаторів бізнесу. Його виступ мав назву «Сценарії аналізу вторинних продажів у лінійці програм BAS».
Спершу Олексій задав питання: як витрачати на маркетингову активність менше, а ефект отримувати більше? Після чого розповів, як досягти цього за допомоги програм лінійки BAS.
За словами спікера, BAS надає можливість «скласти» інформацію та отримати дані про вторинні продажі через мережу партнерів. Він познайомив аудиторію з корисними інструментами, які з’явилися в нових рішеннях лінійки цього програмного продукту, та показав, як їх можна задіяти при вирішенні різноманітних маркетингових задач.
Серію практичних кейсів продовжив Олексій Галецький, начальник відділу торгового маркетингу ПрАТ «Оболонь», який виступив із темою «Інструменти підвищення ефективності трейд-маркетингових акцій».
Спікер навів ключові етапи трейд-маркетингових акцій і ретельно проаналізував їх.
Перший етап – Рейтинг продуктивності SKU – відображає ключові показники успішності кожної SKU для бізнесу компанії.
Другий етап – Ротація асортименту – має на меті підвищення рівня дистриб‘юції за топ SKU та зростання оборотності продукції за рахунок формування правильного асортименту.
Третій етап – Форматування та систематизація матриць мереж – дозволяє відстежувати й адмініструвати нумеричну дистриб’юцію в розрізі каналу, зменшує видатки на обробку інформації та надає можливість встановити план із розширення представленості SKU.
Четвертий етап – Діджиталізація контролю асортименту в торгових точках – являє собою моніторинг фактичної представленості асортименту на полицях магазинів, дозволяє контролювати наявність товарного запасу й оперативно реагувати на зміни.
П’ятий етап – Система зовнішнього контролю використання умов – дозволяє перевіряти виконання контрактних умов, оперативно реагувати на OOS та інформувати торгову команду про поточну ситуацію в розрізі каналів/мереж.
Останнім, шостим, етапом є Оцінка змін.
Такий алгоритм, за словами Олексія Галецького дозволяє суттєво підвищити ефективність трейд-маркетингових акцій.
Тетяна Пащенко, директорка з маркетингу й інновацій компанії MAY-Ukraine, розповіла про «Фактор успіху продуктів-бестселерів компанії MAY-Ukraine».
Тетяна почала виступ з необхідності визначення – хто твій споживач, і що йому потрібно? Вона наголосила, що слід навчитися розуміти потреби споживача, задля чого потрібно детально вивчати цільового покупця і також необхідні унікальні й глибокі знання категорії. Спікерка підкреслила, що будь-яке маркетингове дослідження коштуватиме менше за інвестиції у виробництво та дистриб’юцію.
Тетяна перелічила головні тренди 2022 року, серед яких: піклування про здоров’я, соціальна відповідальність, зростання попиту на товари преміум-класу, запит на персоніфікацію й унікальну пропозицію, цифровізація, зростання пропозицій ВТМ тощо.
Спікерка зазначила, що основою сильного продукту є сильна ідея та креатив і запропонувала низку корисних порад, як знайти їх.
Після визначення ідеї наступним є створення продукту. Тетяна окреслила п’ять ключових пунктів успіху на цьому етапі: стратегія та ціль, формування культури в організації, лідер + команда, процес, а також ресурси й інструменти.
Проте, спікерка застерегла, що недостатньо зробити гарний продукт, важливо розробити план запуску й супроводження його в перші півроку.
Наприкінці виступу Тетяна Пащенко навела кілька практичних порад, як досягти того, щоб продукт став бестселером.
Кирило Жуков, CEO компанії «ЧекОнлайн» представив Рішення з фіскалізації CheckOnline – універсальне програмне РРО.
Спікер навів переваги програмного продукту, серед яких: повна заміна касових апаратів РРО, 100-відсоткова відповідність вимогам з фіскалізації, швидка й легка реєстрація нового пРРО в особистому кабінеті ДПС, отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, автономна робота, універсальність інтеграції для всіх користувачів ІІКО, зменшення витрат на фіскалізацію тощо.
За словами Кирила, програмне РРО може використовуватися в інтернет-магазинах, касах самообслуговування, робочих місцях касирів, кур’єрами та службами доставки.
Наприкінці презентації Кирило Жуков перелічив головні функції пРРО, які доступні в онлайн і офлайн режимах.
Черговий кейс презентувала Олександра Закрасняна, комерційна директорка Мережі будівельно-господарських супермаркетів 33м2. Її виступ мав назву «Технології створення висококваліфікованих команд – навчання, кар’єра, практики впровадження».
На початку виступу Олександра познайомила учасників конференції з Теорією структурного аналізу особистості Еріка Берна і навела приклади взаємодії людей з різними характеристиками особистості.
Далі спікерка навела приклади реакції «дорослого» керівника і перелічила способи нематеріальної мотивації персоналу. Також вона озвучила кілька правил для збереження дружніх відносин між керівником і підлеглим на роботі: дотримання меж і дистанції, спілкування з різними колегами, утримання від пліток, дружба за межами офісу тощо.
«Якщо людина є кар’єристом і в процесі свого просування втрачає друзів, але при цьому за деякий час отримує посаду, то часто такі люди самотні й їхня потреба в спілкуванні залишається не закритою. Така людина найчастіше відчуває себе незадоволеною», – підсумувала свій виступ Олександа Закрасняна.
Роман Крамаренко, СЕО RSM (Retail System Management), виступив із доповіддю «Партнерство та колаборації як інструменти підвищення ефективності праці».
Спікер перелічив сучасні тренди в партнерстві у рітейлі: спеціалізація й пласкі структури, впровадження й використання digital, швидкість і чуткість до змін.
Роман розповів про партнерство своєї компанії RSM з MHP Holding і навів позитивні наслідки цієї співпраці. Спікер висловив головні принципи партнерських відносин (довіра, відкритість і залученість) і розповів, за якими ознаками можна зрозуміти, що партнерства краще уникати.
«Сьогодні не велика риба їсть маленьку. Сьогодні швидка риба поглинає повільну», – заключив Роман Крамаренко.
Ліліана Ангел, директорка з маркетингу Coca-Cola HBC, презентувала доповідь «Дизайн-мислення – застосування для збільшення ефективності трейд-маркетингових активностей».
Спікерка розповіла про те, як вдалося створити ефективнішу взаємодію брендів виробника з покупцями в магазині, максимізуючи проникнення в кошик з більшою кількістю моментів споживання.
Дизайн-мислення базується на трьох ключових питаннях: Яким заходам слід віддати перевагу? Де оформити, крім розділу з напоями? Який обрати тип повідомлення для покупців, щоб ініціювати покупку?
Ліліана розповіла про вирішення кожного питання, починаючи з початку роботи креативної команди і закінчуючи тестами запропонованих рішень.
Зрештою це дозволило виконати поставлену задачу – збільшити проникнення в більшу кількість моментів споживання протягом дня.
Ольга Вергелес, керівниця напрямку роботи з донорськими організаціями UBTA, розповіла, «Як Retail Guidebook зрощує зрілого постачальника».
Саме таку назву має навчальний курс асоціації UBTA (Ukrainian Business and Trade Association).
Спікерка познайомила аудиторію зі складовими етапами цієї програми, а також, як цей проєкт розроблявся і реалізовувався.
Наприкінці доповіді Ольга Вергелес навела позитивні відгуки випускників курсу.
Наступним спікером виступила Леся Іванченко, заступниця генерального директора з торгівлі та маркетингу ТОВ «Супермаш». Вона познайомила аудиторію з черговим практичним кейсом «Як без акції збільшити продажі продукції, змінивши лише колір і фактуру упаковки».
Спікерка навела цікаву статистику змін вподобань кольорів у Європі за останнє сторіччя, а також розповіла, з чим асоціюється кожний колір у споживачів.
Також Леся проаналізувала в розрізі кольору кілька брендів українських виробників, після чого детально розкрила процес ребрендингу низки продуктів одного з них.
Зміна лише дизайну етикетки, за словами спікерки, дозволила залишити бюджет в рамках поточного дизайну, але призвело до зростання продажів.
Завершив серію доповідей в першому залі Piero Cestarollo, менеджер з нових категорій та каналів у Ferrero Scandinavia. Він розповів про «Трансформації споживачів-клієнтів-постачальників-організацій у Скандинавії в результаті Covid-19 та локдаунів. Перспективи на 2022 рік».
Спікер зазначив, що панічні реакції споживачів належать до емоційних та ірраціональних дій. Це змушує їх створювати додаткові запаси продуктів, що, у свою чергу, призводить до драматичного зменшення частоти покупок. Через це заморожування купівельної реакції споживачів має серйозні наслідки для економіки. Втім, така поведінка покупців сприятливо позначається на класичному рітейлі та e-commerce.
Проте, з плином часу споживачі пристосувалися до зміненої реальності часів ковіду, що позначилося на зміні їхньої реакції: вони стали шукати кращі пропозиції, стали більш відкритими для нових тенденцій і зрештою повернулися до позитивного підходу до покупок.
Сесію в другому залі розпочав Володимир Бондарєв, керівник управління товарними запасами роздрібної мережі «ЖЖУК». Він виступив із темою «Особливості формування товарного запасу під рекламні активності. Як не забути про товар».
Спікер визначив головні КРІ управління товарними запасами: оборотність і доступність товарів, втрачені продажі, рівень задоволеності попиту та витрати й інвестиції.
За словами Володимира, товарний запас має три складові: презентаційну (забезпечує візуальну привабливість вітрини), оборотну (забезпечує прогнозовані продажі) і страхову (забезпечує страховку від відхилень фактичних значень від планових).
Спікер також окреслив невизначеності в логістичній системі та розповів про етапи формування товарних запасів під промо-акції.
На завершення виступу Володимир Бондарєв навів кейси з контролю процесів постачання та формування запасів і процесів передпродажної підготовки товарів, а також розповів, як діяти у випадку зменшення прогнозів продажів і товарних запасів.
Андрій Морозов, керівник департаменту торгового маркетингу ТОВ «Група Компаній Альянс» розповів про «Використання мобільних застосунків в якості трейд-маркетингового інструменту».
Він презентував мобільне рішення, яке автоматизує роботу польових команд і працівників офісу. Серед його переваг: зручний мобільний блок для польової роботи, цінова політика, швидка техпідтримка, швидкий імпорт/експорт даних для аналізу, портал з Dashboard і аналітикою. Наприкінці доповіді спікер познайомив учасників конференції з функціоналом застосунку і навів низку практичних прикладів, які доводять ефективність використання мобільного засобу.
Жанна Єнікєєва, тренерка з трейд-маркетингу та мерчандайзингу Тренінгового Центру TradeMasterGroup, виступила з темою «Магазин прогресивного майбутнього через вікно доставки».
Жанна зробила цікавий екскурс в історію й розповіла про те, як трансформувалися магазини з плином часу. Головними ознаками магазинів минулого були вітринні викладки, дефіцит товарів і черги. Наразі магазини пропонують різноманітний асортимент, каси самообслуговування, доставку, персоналізовані пропозиції й промо-акції.
Далі спікерка розповіла про те, що має стати стандартом для магазинів вже найближчим часом. Це електронні цінники, сервіс розпізнавання товарів, трекінг відвідувачів, доповнена реальність тощо.
Свою доповідь Жанна Єнікєєва завершила прикладами лідерів світового й вітчизняного рітейлу, які вже успішно впроваджують перелічені інновації.
Сергій Ліщук, міжнародний консультант, експерт-практик із понад 25-річним стажем роботи в індустрії FMCG, розповів про те, «Як аналітика допомагає знайти та розробити товар-бестселер».
Спікер надав вичерпний аналіз продажів ковбасних виробів в одній з найбільших торгових мереж країни близького зарубіжжя. Аналіз був зроблений в розрізі продажів за різними регіонами.
Сергій показав, як вміле використання бренду, а саме – масштабна рекламна кампанія, інтеграція торгової марки в упаковку, унікальна назва, впевнена якість тощо – можуть стати запорукою успіху того чи іншого товарного продукту.
Наступним спікером виступив В’ячеслав Сауц, директор з маркетингу Групи компаній «Аптека АНЦ». Його доповідь мала назву «Боти в комерції».
В’ячеслав презентував розробку власної компанії – бот АНЦ, який забезпечує 28% продажів мережі аптек.
Спікер також проаналізував кілька популярних ботів від вітчизняних мереж і навів їхні переваги і недоліки.
Важливою перевагою ботів, за словами В’ячеслава, є якісний зворотній зв’язок зі споживачем. Це дозволяє повністю відмовитися від «таємного покупця» й зекономити бюджет компанії.
Наприкінці доповіді В’ячеслав Сауц аргументовано довів, чому бот в месенджері вигідніший за розробку власного мобільного застосунку. Головними перевагами ботів є значно менша вартість розробки, відсутність потреби оновлень, малий об’єм пам’яті, менша вартість залучення клієнта.
Леся Нікуліна, начальниця відділу торгового маркетингу мережі Фокстрот виступила з темою «Досвід впровадження проєкту CATMAN в омніканальній мережі».
Леся розповіла про власний досвід впровадження категорії CATMAN BEAUTY в мережі Фокстрот.
Учасники конференції з великою зацікавленістю ознайомилися з вичерпними подробицями впровадження проєкту, аж до наданих планограм торгівельних залів.
Спікерка висвітлила найменші дрібниці візуального оформлення проєкту й надала змістовне їхнє обґрунтування.
Наприкінці доповіді Леся Нікуліна озвучила результати впровадження пілотного проєкту – поставлені КРІ було досягнуто або навіть перевищено, а вартість оптимізації склала 10-15%.
Завершила серію виступів у другому залі Олена Родіна, лідерка з партнерства і розвитку бізнесу в Decathlon Ukraine із темою «Як залучити покупця, використовуючи нестандартні колаборації».
Спікерка розповіла про розвиток мережі Decathlon в Україні, а також про місію компанії, яка прагне зробити спорт доступним для багатьох.
За три роки присутності в Україні було відкрито три фізичні магазини, запрацював інтернет-магазин. Проте, компанія завдячує зростанню продажів через колаборацію з провідними рітейлерами. Так, Decathlon широко використовує корнери в магазинах мережі «Сільпо» – за словами спікерки, це стало першим досвідом для компанії у всьому світі.
За два роки запрацювало 20 корнерів в 11 містах України. Успішний старт концепції сприятиме розширенню цього проєкту й на інші міста.
Відповідно до рейтингу виступів у першому залі учасникам найбільше сподобався виступ Ліліани Ангел (Coca-Cola HBC), друге місце посів Олексій Галецький (ПрАТ «Оболонь»), третє місце розділили Кирило Терещенко (креативне агентство MAKE SENSE) та Іван Даниленко (BERTA group).
У другому залі топ спікерами стали: 1 місце – Вячеслав Сауц (Група компаній «Аптека АНЦ»), друге місце посіла Жанна Єнікєєва (Тренінговий Центр TradeMasterGroup) та на третьому місці опинився Андрій Морозов (ТОВ «Група Компаній Альянс»).
Учасники високо оцінили рівень організації та программу конференції, зокрема:
Сірік Тетяна, фахівець з торгового маркетингу Imperial Tobacco Ukraine, зауважила: «Дуже хороший рівень організації заходу. Все максимально продумано та створено для ефективної роботи. Серце підкорив милий робот Макс. Ця конференція важлива, оскільки допомагає залишатися в курсі останніх трендів на ринку. Найкориснішими були практичні кейси від компаній про те, які інструменти в роботі використовували спікери, KPI, досвід використання мобільних програм тощо. Дізналася про актуальні тренди і впевнилася в тому, що наша компанія йде у правильному напрямку».
Бабенко Євгенія, бренд-менеджер ТОВ Малбі Фудс, поділилась відгуком про захід та розповіла, що найбільше сподобались: «… Цікаві та корисні кейси, смачний обід, можливість сидіти на пуфах. Зазначила для себе, які канали збуту ефективніші в нинішній ситуації, які продукти у попиті, робота з командою, рішення щодо просування, робота з нумеричною дистрибуцією. Отримала нові знання, упевнилась у тому, що знання та прийоми з психології ефективні у маркетингу».
Рябець Олексій, менеджер з розвитку категорій ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна», зазначив: «Приймав участь онлайн. Сподобався – чіткий регламент таймінгу щодо кожного спікера. Сама собою загальна тема конференції вкрай важлива. Важко однозначно щось виділити. Швидше за все це зіставлення власних підходів у трейд-маркетингу з тими, що були презентовані».
Відеосюжет конференції на телеканалі Київ: https://www.youtube.com/watch?v=-s0h1kjmTiU
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях та запрошуємо приєднатися до XIII Міжнародної практичної конференції Food&NonFoodMaster-2022 та CatManMaster-2022, яка проходитиме в м.Києві 14-15 квітня 2022 р.
