Кохавінська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію (ТМ “Кохавінка”), у січні-вересні 2022 року випустила продукцію на 862,57 млн грн – на 40,8% більше, ніж за ту саму період 2021 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, фабрика більш ніж 40% приріст обсягу виробництва понад 40%, зафіксований за підсумками семи та восьми місяців.
У натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилось на 1,3% – до 30,2 тис. тонн.
При цьому випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 16,1% – майже до 97 млн. шт., що залишається другим за обсягами показником після Київського КБК (247,7 млн. шт.).
Загалом основні підприємства галузі за цей період випустили 429,2 млн. рулончиків (-17,2% до січня-вересня-2021).
КБФ, що працює з 1939 року, виготовляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір та паперові рушники. Потужність паперових машин – 19 тис. тонн на рік, переробного обладнання – 90 млн. рулончиків на рік.
Фабрика практично не зупиняла виробництво продукції з початку цього року.
КБФ у 2021 році, за даними “УкрПапір”, збільшила обсяги виробництва товарної продукції на 13% порівняно з 2020 роком – до 673,7 млн грн.
Феросплавні підприємства України у січні-серпні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 399,46 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-серпень випуск силікомарганцю скоротився на 22,2% – до 356,5 тис. тонн, феромарганцю – на 70,7%, до 20,69 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) впало на 63,4% – до 19,72 тис. тонн, металевого марганцю – на 62,4%, до 1,81 тис. тонн.
Крім того, було виготовлено 0,74 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська обл.), що добуває та збагачує марганцеву руду, за 8 міс-2022 виробив 497,1 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 34,4% нижче порівняно з 8 міс-2021. ГГЗК за 8 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 84,8% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-серпні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК з 1 вересня поточного року відновив роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Дані про результати роботи Марганецького гірничо-збагачувального комбінату (МГЗК, Дніпропетровська обл.) за 8 міс.-2022 відсутні, тим часом за 7 міс.-2022 він виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6% до 7 міс.-2021).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6% – до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ ArcelorMittal Кривий Ріг (АМКР, Дніпропетровська обл.) після короткочасної зупинки відновлює роботу свого гірничого департаменту.
Згідно з пресрелізом підприємства у вівторок, знову запрацював один із двох кар’єрів підприємства, а також дві фабрики – дробильна та рудо-збагачувальна.
Нагадується, що з 1 серпня видобуток руди планували припинити на три місяці. Однак гірничо-збагачувальний комплекс почав працювати раніше завдяки тому, що у вересні вдалося експортувати додатковий обсяг залізорудного концентрату (50 тис. тонн) до Польщі. Наступний запуск у роботу ще одного кар’єру, дробильного та рудо-збагачувального обладнання залежить від обсягів споживання концентрату металургійним виробництвом АМКР та експортних можливостей, зазначається у пресрелізі.
Як повідомив заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту АМКР Володимир Теслюк, рестарт гірничо-збагачувальних операцій – хороша новина і для держави, і для міста, і для всіх працівників, які повернуться на свої робочі місця.
“Протягом вимушеної паузи в роботі ГЗК наші гірники виконали великий обсяг ремонтних та очисних робіт, які неможливо реалізувати в умовах працюючого обладнання. Крім того, продовжували реалізовувати ключовий інвестпроєкт для забезпечення подальшого видобутку руди – транспортували розкривну та невикористану породу з кар’єрів для будівництва нового хвостосховища. “Третя карта”, – пояснив топменеджер, якого цитує пресслужба.
Він наголосив, що “АМКР не зупинити”: “Ми впроваджуємо новітні технології, видобуваємо та збагачуємо руду, виробляємо сталь та підтримуємо економіку України в ці часи найважчих випробувань”.
Пресслужба уточнює, що з початку поточного року і до серпня видобуток руди не припинявся. Своєчасна переорієнтація експорту концентрату допомогла свого часу утримати на плаву весь комбінат. Проте влітку на європейських ринках попит на концентрат та металопродукцію різко знизився, при цьому традиційні ринки все ще недосяжні для АМКР через блокування українських портів. Витрати на логістику для підприємства підвищилися вп’ятеро. Цей комплекс чинників і призвів до тимчасової паузи у роботі ГЗК та скорочення витрат підприємства.
У свою чергу, компанія докладає максимум зусиль для збереження трудового колективу, забезпечення рівня соціальної підтримки. Крім іншого, працівники, які перебували у простої у зв’язку з обмеженням діяльності підприємства, отримували 2/3 зарплати. З липня переважна частина колективу, включно з менеджментом та працівниками-іноземцями, працює на 2/3 навантаження.
ArcelorMittal Кривий Ріг – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” та низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно опускаються під час торгів у середу, виняток становить японський індикатор.
Гонконгський індекс Hang Seng до 8.23 КВ знизився на 1,5%. Китайський індикатор Shanghai Composite зменшився на 0,8%.
Як повідомлялося, Державне статистичне управління (ДСУ) КНР раніше цього тижня несподівано відклало публікацію даних про ВВП за третій квартал, заплановану на вівторок. Це посилило невизначеність щодо прогнозу китайської економіки, пише Trading Economics.
У лідерах падіння у Гонконгу знаходяться акції біофармацевтичної компанії Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (-6,3%), девелопера New World Development Co. Ltd. (-5,6%) та виробника спортивних товарів Li Ning Co. Ltd. (-4,8%).
Акції інтернет-рітейлера Alibaba (SPB: BABA) дешевшають на 2,8%.
Значення японського індексу Nikkei 225 збільшилось на 0,5%.
Лідерами зростання серед компонентів індексу виступають акції технологічної SoftBank Group (+3,7%) та виробників електроенергії Tokyo Electric Power Co. Holdings Inc. (+2,9%) та Kansai Electric Power Co. Inc. (+2,5%).
Ціна паперів рітейлера одягу Fast Retailing зросла на 1,3%, виробника споживчої електроніки Sony Group – на 0,5%.
Південнокорейський індекс Kospi знизився на 0,1%.
Ринкова вартість одного із найбільших у світі виробників чіпів Samsung Electronics Co. зменшилася на 1,2%, автовиробника Hyundai Motor – збільшилася на 0,3%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,3%.
Акції найбільших гірничодобувних компаній світу BHP Group та Rio Tinto подешевшали на 1% та 0,3% відповідно.
Президент України Володимир Зеленський призначив Мирослава Кастрана послом України у Словаччині.
Відповідний указ від 18 жовтня опубліковано на сайті глави держави.
Іншим указом президент призначив Сергія Саєнка послом України у Королівстві Марокко.
Ціни на нафту зростають після падіння до мінімуму більш як за два тижні на повідомленнях про те, що США планують продати додаткові барелі нафти зі стратегічного резерву.
Вартість грудневих ф’ючерсів на Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 КВ середи становить $90,52 за барель, що на $0,49 (0,54%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти знизилися на $1,59 (1,7%), до $90,03 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на цей час на $0,88 (1,06%), до $83,7 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $2,64 (3,1%), до $82,82 за барель.
Президент США Джо Байден у середу оголосить про продаж додаткових 15 млн барелів нафти зі стратегічного нафтового резерву країни у відповідь на дії ОПЕК+ із скорочення нафтовидобутку на 2 млн б/д з листопада, написало інформагентство Associated Press з посиланням на високопосадовців в адміністрації американського президента. .
Крім того, як очікується, президент повідомить, що може ухвалити аналогічне рішення неодноразово цієї зими. Ці заходи спрямовані на приборкання зростання нафтових цін у світі. Про план продажу енергоресурсу із резерву було оголошено у березні, і він був розрахований на півроку. Усього планувалося вивільнити 180 млн барелів.
На даний момент стратегічний нафтовий резерв США знаходиться на мінімальному з 1984 року рівні, що становить близько 400 млн. барелів нафти, пише Associated Press.
У той же час, потенціал до зростання на нафтовому ринку зберігається через занепокоєння трейдерів з приводу пропозиції. “Ми продовжуємо вбачати низку можливостей для короткострокового підйому (цін на нафту – ІФ), оскільки ембарго ЄС на постачання енергоресурсу з РФ набирає чинності в грудні, а країни G7 продовжують працювати над стелею цін на російську нафту”, – зазначили аналітики Fitch Solutions.
